Рішення № 141387168 у справі № 376/3783/25 від 09.11.2026

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/3783/25

Провадження № 2-др/376/11/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Батовріної І.Г.

за участю секретаря судових засідань Ковальчук Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира заяву представника позивача адвоката Коннової Ніни Іванівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 376/3783/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

28.09.2026 року представник позивача звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 376/3783/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів, у якій просила стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 26 000,00 грн..

В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що у провадженні Сквирського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 376/3783/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів. Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 24.09.2026 року по справі № 376/3783/25 було вирішено: позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів задовольнити частково.

У судове засідання представник позивач не з?явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, подала заяву, у якій просила здійснювати розгляд за її відсутності та задовольнити заяву у повному обсязі.

У судове засідання відповідач та її представник не з?явилася, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, будь - яких заяв про відкладення справи чи розгляд без їх участі не подавали.

Згідно з п.1 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Частиною 4 ст.270 ЦПК України встановлено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши зміст заяви про ухвалення додаткового рішення, матеріали справи та зміст рішення суду від 24.09.2026 р. приходить до наступних висновків.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи та заяву про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 23.12.2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Коннова Н.І. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 24.09.2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів задоволено частково. Ухвалено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до закінчення навчання, у розмірі 1/8 частки з усіх видів її заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 23.12.2025 р. і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави - судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

У позовній заяві наведено розрахунок суми судових витрат, які позивач ОСОБА_1 очікує понести у зв`язку із розглядом справи, з них 10 000 грн. витрат на правничу допомогу адвоката. У той же час у заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача вказала, що оскільки розгляд справи був тривалим та потребував складання процесуальних документів то розмір витрат на правову допомогу фактично є більшим ніж заявлено у позовній заяві та складає 26 000 грн..

28.09.2026 року представником позивача разом з заявою про ухвалення додаткового рішення було направлено до суду документи, що підтверджують розмір витрат на правничу допомогу адвоката.

На підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу до заяви про ухвалення додаткового рішення представником позивача надано такі документи:

- договір № 68 від 24.09.2025 про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до якого, адвокат Коннова Н.І. надала правову допомогу ОСОБА_1 ;

- акт приймання - передачі виконаних робіт від 25.09.2026 р. в рамках судової справи № 357/3783/25, згідно із яким адвокатом Коннової Н.І. було надано позивачу ОСОБА_1 правничу допомогу на загальну суму 26 000 грн.;

- довіреність № 1-564 від 22.04.2025 р.;

- ордер на надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з правовими висновками, викладеними в додаткових постановах Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 873/244/21, від 19 липня 2022 року у справі № 910/6807/21, від 16 березня 2023 року у справі № 927/153/22 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Розглянувши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що заявником надано належні, допустимі, достатні та достовірні докази щодо підтвердження понесених витрат на правничу допомогу. Наявність договірних відносин між адвокатом та клієнтом підтверджується ордером, договором про надання правової (правничої) допомоги, актом надання послуг.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог частково, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, беручи до уваги неподання відповідачем заяви про зменшення розміру таких витрат та вимоги ст. 141 ЦПК України, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, характеру виконаної адвокатом роботи, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, яким задовольнити заяву представника позивача адвоката Коннової Н.І. та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 26 000 грн..

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141,143, 246,260, 270, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача адвоката Коннової Ніни Іванівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 376/3783/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 витрати на правову допомогу у розмірі 26 000 (двадцять шість тисяч) грн. 00 коп..

Додаткове рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя І.Г. Батовріна