Справа № 583/1835/26
Провадження № 2/529/522/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Чуб К.В.,
за участі секретаря с/з - Онищенко В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ "ФК Єврокредит" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 132-441-855-2-19-Г від 18.09.2019 у розмірі 150712,83 грн., в якому позивач також просить стягнути з відповідачки судові витрати у справі - сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11200,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 18.09.2019 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 132-441-855-2-19-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ "Мегабанк", розміщені на сайті АТ "Мегабанк" та індивідуальної частини договору. Строк дії вказаного договору до 30.01.2025. Відповідно до договору кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти в сумі та на умовах визначених договором, які позичальник зобов`язався повернути, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками до договору. Кредит надавався на споживчі цілі шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника в АТ «Мегабанк».
03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» укладено договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги. Новий кредитор ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набув право вимоги до боржників за договорами, серед яких і право вимоги до відповідачки.
27.12.2024 між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 .
Відповідачка не виконала свої зобов`язання за договором, тому позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 150712,83 грн,. яка складається з 66163,61 грн. - за тілом кредиту, 23742,18 грн. - за процентами, 60807,04 грн. - за комісією.
04.06.2026 ухвалою судді відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Кудін О.М. подав відзив на позовну заяву. Відзив обґрунтовано тим, що договір не містить підписів на всіх аркушах, а зміст договору містив інші умови. Також зазначено, що підпис на договорі схожий на підпис ОСОБА_1 , але їй не належить. Крім того відповідач звертає увагу, що матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували факт зарахування коштів на картку відповідачки. З наданих розрахунків вбачається, що проценти за користування кредитом нараховані поза межами строку кредитування, водночас позивачем не надано детального розрахунку заборгованості по процентах за користування кредитним коштами. Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг при укладенні спірного договору, тому положення заяв про приєднання до договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб щодо обов`язку позивальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними. З огляду на викладене представник відповідачки просить відмовити у позові. До того ж вказано, що витрати відповідачки на правничу допомогу становлять 20000 грн.
Ухвалою суду від 20.08.2026 задоволено клопотання представника відповідача та витребувано у позивача оригінал кредитного договору.
22.09.2026 від позивача до суду на виконання ухвали від 20.08.2026 надійшов оригінал кредитного договору № 132-441-855-2-19-Г від 18.09.2019 та оригінал згоди фізичної особи - суб`єкта кредитної історії.
Позивач правом подачі відповіді на відзив не скористався. Представник позивача подав клопотання, відповідно до якого просить відмовити ОСОБА_1 у стягненні з позивача судових витрат на правничу допомогу за безпідставністю.
В судове засідання, призначене на 02.11.2026 учасники справи не з`явилися, в матеріалах справи наявні клопотання від представників позивача та відповідачки про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 18.09.2019 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 132-441-855-2-19-Г (з ануїтетними платежами), який є договором приєднання до правил обслуговування клієнтів в АТ «Мегабанк», згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 88640,00 грн., на строк з 18.09.2019 до 16.09.2022 включно. Процента ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості, фіксована та становить 10 % річних. Розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1,4 % від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, становить 4112,35 грн. Згідно п. 1.2 розділу 1 спірного договору кредит надається на споживчі цілі шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника в АТ «Мегабанк». Згідно п. 3.1 розділу 3 договору кредитодавець зобов`язався для обліку кредиту відкрити позичковий рахунок, та відкрити рахунок для обліку нарахованих процентів за кредитом. Відповідно до пп. 3.2.1 позичальник зобов`язався повернути одержаний кредит у повному обсязі до 16:00 годин 16.09.2022 (а.с. 11).
Щодо твердження відповідачки, що вона не підписувала спірний договір.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчинненям нею процесуальних дій.
Позивач подав до суду оригінал договору, який досліджено в судовому засіданні. Визначити справжність підпису може лише почеркознавча експертиза, проте при розгляді справи ні відповідачка ні її представник не заявляли клопотання про проведення почеркознавчої експертизи спірного договору. Водночас згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.
З огляду на викладене суд відхиляє твердження відповідачки, що вона не підписувала спірний договір.
З виписки з особового рахунку ОСОБА_1 , відкритого на виконання умов договору кредитодавцем, вбачається, що на рахунок відповідачки зараховано грошові кошти у сумі 88640 грн. (а.с. 21).
Згідно довідки-розрахунку, складеного АТ «Мегабанк», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 132-441-855-2-19-Г від 18.09.2019 станом на 03.09.2024 становила 150712,83 грн., з яких 66163,61 грн. - за основним боргом, 23742,18 грн., - за відсотками, 60807,04 грн. - за комісіями (а.с. 20).
03.09.2024 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги (а.с. 27-29).
Відповідно до витягу з Додатку № 1 до Договору GL1N426240 від 03.09.2024 про відступлення прав вимоги, до ТОВ «ФК «Мустанг фінанс» перейшло право вимоги, зокрема, за кредитним договором № 132-441-855-2-19-Г від 18.09.2019 до відповідачки ОСОБА_1 , у загальному розмірі 150712,83 грн., з яких 66163,61 грн. - за основною сумою боргу, 23742,18 грн. - за відсотками, 60807,04 грн. - за комісією (а.с. 77).
27.12.2024 між ТОВ «ФК «Мустанг фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги (а.с. 31-32).
Згідно витягу з Додатку № 1 до Договору №1/12 про відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «Єврокредит» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 132-441-855-2-19-Г від 18.09.2019, у загальному розмірі 150712,83 грн., з яких 66163,61 грн. - за основною сумою боргу, 23742,18 грн. - за відсотками, 60807,04 грн. - за комісією (а.с. 76).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 (позика), якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 (кредит) і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку позики.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Відповідно до спірного договору кредит надавався на строк з 18.09.2019 по 16.09.2022 включно.
З виписки/особового рахунку з 18.09.2019 по 02.12.2022 (зворот а.с. 21-22, а.с. 25-26) вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховувалися поза межами строку. Також з цієї виписки вбачається, що відповідачкою на виконання умов договору сплачено відсотки за договором на суму 10726,59 грн.
Крім того, спірний кредитний договір передбачає стягнення з позичальника щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1,4 % від суми кредиту. При цьому кредитний договір не містить переліку конкретних додаткових та супутніх послуг кредитодавця, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які стягується ця комісія.
За ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності).
Водночас за чч. 1, 2 ст. 11 цього Закону кредитодавець зобов`язаний безоплатно надавати позичальникові інформацію про стан кредиту на його вимогу не частіше одного разу на місяць. Згідно ч. 5 ст. 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
ОП КЦС ВС у постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 констатувала, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальникові та за які встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати таку плату є нікчемними відповідно до чч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».
За цих обставин умова кредитного договору про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною.
Нікчемність умови про комісію має значення і для оцінки платежів, які відповідач уже здійснив.
З виписки/особового рахунку ОСОБА_1 за період з 18.09.2019 по 02.12.2022 (а.с. 23-25) вбачається, що відповідачкою ОСОБА_1 здійснено платежі на загальну суму 14877,09 грн., які первинним кредитором були зараховані в погашення заборгованості за комісією.
Оскільки зобов`язання зі сплати комісії не виникло, ці кошти є виконанням відповідачкою дійсних грошових зобов`язань.
За загальним правилом ч. 1 ст. 534 ЦК України сума платежу, недостатня для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі, погашає насамперед витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання, далі проценти і неустойку, а в останню чергу - основну суму боргу.
Отже, відповідно до спірного договору відповідачка мала сплатити 88640,00 грн. в погашення суми кредиту та 26592 грн. - проценти за користування кредитом (10% річних від суми кредиту за 3 роки).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачкою ОСОБА_1 на виконання умов договору було здійснено платежі, з яких 22476,39 грн. зараховано в погашення тілу кредиту, 10726,59 грн. - за процентами, та 14877,09 грн. - за комісією, передбаченою умовами договору, які є нікчемними.
Застосовуючи вищенаведену черговість погашення вимог за грошовим зобов`язанням, суд зараховує 14877,09 грн. у погашення процентів.
Після такого зарахування заборгованість відповідачки за спірним договором становить 66163,61 грн. за тілом кредиту, 988,32 грн. - за процентами, а всього 67151,93 грн.
З огляду на викладене позов підлягає задоволенню частково.
Що стосується розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
За встановленими у ст. 141 ЦПК України правилами розподілу судових витрат у цивільних справах, закінчених розглядом ухваленням рішення суду, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові на позивача, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до чч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відсоток задоволеності позовних вимог складає 44,56 %.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,4 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11200 грн.
Разом з тим, відповідачка ОСОБА_1 також понесла судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20000,00 грн., на підтвердження яких зокрема подано: копії договору про надання правової допомоги б/н від 15.06.2026, акт виконаних робіт.
За приписами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Позивачем подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу відповідачки.
Дослідивши подані сторонами заяви суд прийшов висновку, що заявлений відповідачкою розмір понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 грн. є завищеним, не відповідає критерію розумності, не є співмірною з ціною позову, виконаним об`ємом та складністю спору, який не є складним та розглядається в порядку спрощеного провадження, у зв`язку з чим суд вважає за доцільне зменшити вказані витрати до 11200 грн., що відповідатиме критерію співмірності та справедливості таких витрат.
Отже, оскільки суд задовольняє позовні вимоги позивача частково, то з відповідачки слід стягнути у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 4990,72 грн. (11200,00 грн. * 44,56 %) та судового збору за подання позову в розмірі 1186,36 грн (2662,40 грн * 44,56 %), а всього 6177,08 грн.
Так як у задоволенні вимог позивача відмовлено на 55,44 %, з позивача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 6209,28 грн (11200,00 грн. * 55,44 %).
Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Таким чином, у силу ч. 10 ст. 141 ЦПК України з позивача ТОВ «ФК Єврокредит» на користь відповідачки слід стягнути різницю судових витрат у розмірі 32,20 грн. (6209,28-6177,08).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" заборгованість за кредитним договором № 132-441-855-2-19-Г від 18.09.2019 у загальному розмірі 67151 (шістдесят сім тисяч сто п`ятдесят одну) грн. 93 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" на користь ОСОБА_1 витрати по справі на професійну правничу допомогу в розмірі 32 (тридцять дві) грн. 20 коп.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повне найменування сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», місцезнаходження: м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, ЄДРПОУ 40932411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання ВПО: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Головуючий: К.В. Чуб