Справа №705/196/24
6/705/330/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Піньковського Р.В.
при секретарі Заповітряній Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань Черкаської області подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бундєлєвої Олександри В`ячеславівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 ,
У С Т А Н О В И В:
Старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бундєлєва О.В. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 , в обґрунтування зазначивши наступне.
На виконанні у неї знаходиться виконавче провадження 80651547 з виконання виконавчого листа № 705/196/24, виданого 30.03.2026, про стягнення на користь ОСОБА_2 33500,00 грн. моральної шкоди. Боржником за цим документом є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , який згідно матеріалів виконавчого провадження є громадянином України.
03.04.2026 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно, а також попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копія такої постанови направлена сторонам. На сьогоднішній день боржником рішення не виконано.
Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити в порядку електронного документообігу, майно, належне боржнику на праві власності відсутнє.
Виконавцем на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з`явився, про причини неявки виконавця не повідомив.
ОСОБА_1 має дохід, оскільки отримує пенсію в ГУ ПФУ в Черкаській області, однак кошти по рішенню суду не сплачує.
На запит виконавця Державною прикордонною службою України повідомлено, що ОСОБА_1 маючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон неодноразово перетинав державний кордон України.
Оскільки рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання та не вживає заходів щодо його виконання за рахунок належного йому майна та отримання доходів, виникла необхідність у зверненні до суду з цим поданням.
Просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичну особу - боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно виконавчого листа № 705/196/24, виданого 30.03.2026 про стягнення на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 33500,00 грн.
Дослідивши матеріали подання, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 441 ЦПК України передбачено, що суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Частиною 4 статті 441 ЦПК України визначено, що ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відповідно до вимог ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Згідно з вимогами п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець, під час здійснення виконавчого провадження, має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Приписами ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено зобов`язання боржника, відповідно до яких він зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа, виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Місцем виконання судового рішення є відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцезнаходження боржника, вказане у матеріалах виконавчого провадження, а саме: АДРЕСА_1 .
Розділом XIІІ «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 з подальшими змінами та доповненнями передбачено, що подання має обов`язково містити: найменування суду, до якого надсилається подання; відомості про виконавче провадження (найменування, дата, номер виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження, орган (посадова особа), який (яка) видав(ла) виконавчий документ, резолютивна частина рішення, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження, дата відкриття виконавчого провадження тощо); прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) боржника - фізичної особи, дату народження (число, місяць та рік); громадянство боржника - фізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію і номер паспорта боржника - фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті; інформацію про перетинання боржником державного кордону України; обґрунтування наявності фактів ухилення боржника - фізичної особи від виконання своїх зобов`язань; резолютивну частину подання.
До подання додаються копії виконавчого документа (паперові копії виконавчого документа, виданого у формі електронного документа), постанови про відкриття виконавчого провадження, а також за необхідності копії інших документів.
Як вбачається з матеріалів подання, що на примусовому виконанні у старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бундєлєвої О.В. перебувають матеріали виконавчого провадження № 80651547 про виконання виконавчого листа № 705/196/24 від 30.03.2026, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 33500,00 грн.
03.04.2026 відповідно до ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно, та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У рамках виконавчого провадження державним виконавцем здійснено певні заходи та установлено, що боржник ОСОБА_1 отримує пенсію з Головного управління ПФУ в Черкаській області у розмірі 10625,00 грн.; інших доходів не має, також не має ніякого майна у власності.
Копії постанов старшого державного виконавця про відкриття провадження, про арешт боржника та інших, згідно супровідних листів, наявних у матеріалах виконавчого провадження, державним виконавцем направлялися сторонам.
Разом з тим, інформації про отримання зокрема постанови про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно, боржником ОСОБА_1 , матеріали виконавчого провадження, надані суду, не містять. Наявний витяг з реєстру Ф.103, сформований 07.04.2026, який містить інформацію про те, що на адресу боржника ОСОБА_1 було направлено пакет документів, при цьому інформації про вручення такий реєстр також не містить.
У своєму поданні старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бундєлєва О.В. посилається на те, що боржник ОСОБА_1 рішення до теперішнього часу не виконав та ухиляється від його виконання, не виконав вимоги про надання декларації про доходи та про наявність майна.
У відповідності до вимог чинного законодавства, право державного (приватного) виконавця звернутися до суду з поданням про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає тільки у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.
Верховний Суд України в узагальненні судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження управі виїзду за межі України зазначив, що словосполучення «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)» зазначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов`язків.
Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови свідомого невиконання боржником зазначених обов`язків, тобто боржник має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. На думку Верховного Суду, особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання».
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.
Суд наголошує на тому, що тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав.
Свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, частина друга якої передбачає, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При чому, згідно із вимогами ч. 3 указаної статті, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом, і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
У справі «Гочев проти Болгарії» Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.
Державний виконавець не надав суду доказів того що боржник ОСОБА_1 належним чином повідомлений про наявність стосовно нього відкритого виконавчого провадження.
Із матеріалів подання судом установлено, що після постанов державного виконавця містяться супровідні листи про направлення таких постанов сторонам виконавчого провадження, а саме стягувачу та боржнику, разом з тим, підтвердження, що такі постанови дійсно направлялися матеріали подання не містять. Також матеріали подання не містять підтвердження щодо вручення чи не вручення таких листів сторонам виконавчого провадження.
За вказаних обставин матеріали подання не містять доказів того, що боржник ОСОБА_1 повідомлений належним чином про виконання покладених на нього державним виконавцем обов`язків щодо подання декларації про доходи, наслідків такого неподання, як і позбавлений права добровільного виконання судового рішення, оскарження у встановленому порядку та строки винесених постанов тощо.
Таким чином, суд доходить до висновку, що викладені у поданні державного виконавця обставини не свідчать про свідоме ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на нього судовими рішеннями.
Додані до подання копії матеріалів виконавчого провадження є очевидно недостатніми для обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Оскільки доказів навмисного, свідомого ухилення боржника від виконання рішення суду державним виконавцем не надано і сам по собі факт невиконання зобов`язань боржником не може бути аргументом для обмеження його виїзду за кордон, відсутні підстави для тимчасового обмеження судом боржника у праві виїзду за межі України, а, отже, в задоволенні подання необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 260, 353, 441 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Р. В. Піньковський