Постанова № 141388639 у справі № 916/2943/17 від 04.11.2026

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Одеса Справа № 916/2943/17

м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Богацької Н.С.,

Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання - Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від АТ "Ощадбанк": Бабенко Н.С., за довіреністю;

від ТОВ «Укркава»: не з`явився;

від розпорядника майна ТОВ «Укркава» - арбітражного керуючого) Орлової Т.А.: Попова М.О., за ордером;

від ТОВ "Чорноморочка плюс": не з`явився;

від суб`єкта, дії якого оскаржуються: Сокол Ю.С., у порядку самопредставництва;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркава"

на ухвалу Господарського суду Одеської області про відмову у задоволенні скарги розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркава" на дії державного виконавця

від 07 липня 2026 року (повний текст складено 13.07.2026)

у справі: №916/2943/17

за позовом: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркава"

про стягнення 136 267 171,63 грн та 5 916 392,36 доларів США

та

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморочка плюс"

до відповідачів:

1. Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркава"

про визнання кредитного договору припиненим та визнання заборгованості погашеною

суб`єкт, дії якого оскаржуються: державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко Інни Віталіївни у виконавчому провадженні №56093328 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 26.10.2020

суддя суду першої інстанції: Гут С.Ф.,

місце винесення ухвали: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 04.11.2026, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

01.06.2026 року до Господарського суду Одеської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава» (розпорядника майна боржника ТОВ «Укркава» у провадженні у справі № 916/2739/20 про банкрутство ТОВ «Укркава» - арбітражної керуючої Орлової Т.А.) надійшла скарга на дії державного виконавця якою просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко Інни Віталіївни у зведеному виконавчому провадженні №56093328 щодо передачі на реалізацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава», що є предметом застави за Договором застави обладнання №3 від 10.12.2012 року, а саме: обладнання у кількості 197 позицій, розташованого за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, 14А. Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко Інну Віталіївну усунути порушення шляхом припинення реалізації майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава», що є предметом застави за Договором застави обладнання №3 від 10.12.2012 року, а саме: обладнання у кількості 197 позицій, розташованого за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, 14А.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.07.2026 у справі №916/2943/17 (суддя Гут С.Ф) у задоволенні скарги розпорядника майна боржника ТОВ «Укркава» арбітражної керуючої Орлової Т.А. на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко Інни Віталіївни у зведеному виконавчому провадженні №56093328 щодо передачі на реалізацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава», що є предметом застави за Договором застави обладнання №3 від 10.12.2012 року, а саме: обладнання у кількості 197 позицій, розташованого за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, 14А відмовлено

Підставою для відмови стало встановлення судом обставин, які свідчать про правомірність дій державного виконавця, зокрема враховано, що після спливу встановленого статтею 41 Кодексу України з процедур банкрутства 170-денного строку дії мораторію щодо забезпечених вимог кредиторів Господарським судом Одеської області ухвалою від 02.02.2023 у справі № 916/2739/20 було надано дозвіл на реалізацію заставного майна ТОВ «Укркава» в межах провадження у справі про банкрутство під контролем арбітражного керуючого.

Отже, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо передачі заставного майна на реалізацію здійснювалися за наявності відповідного судового дозволу та не порушували вимог законодавства про банкрутство.

Таким чином, за результатами судового розгляду не встановлено правових підстав для визнання дій державного виконавця неправомірними та припинення реалізації заставного майна ТОВ «Укркава». Відповідно, ухвала суду від 07.07.2026 не створює перешкод для подальшого здійснення виконавчих дій щодо реалізації зазначеного майна за умови дотримання вимог чинного законодавства та меж дозволу, наданого судом у справі про банкрутство.

При цьому слід враховувати, що відмова у задоволенні скарги не звільняє державного виконавця від обов`язку дотримуватися встановленого Кодексом України з процедур банкрутства порядку реалізації заставного майна, забезпечувати судовий контроль за відповідними діями та враховувати права й законні інтереси боржника і кредиторів.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркава» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.07.2026 року у справі №916/2943/17, якою відмовлено в задоволенні скарги розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава» - арбітражної керуючої Орлової Тетяни Анатоліївни на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко Інни Віталіївни у зведеному виконавчому провадженні №56093328 щодо передачі на реалізацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава», що є предметом застави за Договором застави обладнання №3 від 10.12.2012 року, а саме: обладнання у кількості 197 позицій, розташованого за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, 14А. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі скаргу розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава» - арбітражної керуючої Орлової Тетяни Анатоліївни на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко Інни Віталіївни: визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко Інни Віталіївни у зведеному виконавчому провадженні №56093328 щодо передачі на реалізацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава», що є предметом застави за Договором застави обладнання №3 від 10.12.2012 року, а саме: обладнання у кількості 197 позицій, розташованого за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, 14А; зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Онопрієнко Інну Віталіївну усунути порушення шляхом припинення реалізації майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава», що є предметом застави за Договором застави обладнання №3 від 10.12.2012 року, а саме: обладнання у кількості 197 позицій, розташованого за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, 14А.

За змістом наданої апеляційної скарги, її основні доводи полягають в наступному.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно визначив зміст спірних правовідносин та застосував положення КУзПБ щодо припинення мораторію і порядку задоволення забезпечених вимог кредиторів.

На переконання скаржника, після відкриття провадження у справі №916/2739/20 реалізація заставного майна ТОВ «УКРКАВА» та задоволення вимог забезпеченого кредитора повинні відбуватися за спеціальними правилами КУзПБ у межах цієї справи.

Апелянт стверджує, що припинення мораторію відповідно до частини восьмої статті 41 КУзПБ стосується виключно забезпечених вимог АТ «Ощадбанк», визнаних постановою апеляційного суду від 18.03.2025, та не поширюється на звичайне грошове стягнення за виконавчим документом.

Наказ від 26.10.2020 у справі №916/2943/17 видано на виконання рішення про стягнення грошових коштів. Як наголошує скаржник, це рішення не визначає предмет застави, спосіб його реалізації та початкову ціну, а тому не може бути підставою для реалізації заставного майна під час процедури розпорядження майном боржника.

За доводами апелянта, на вимоги, що виконуються у виконавчому провадженні №77244924, продовжує поширюватися мораторій. Відповідно, передача майна на реалізацію у зведеному виконавчому провадженні №56093328 є неправомірною.

Ухвалою від 02.02.2023 у справі №916/2739/20 дозволено реалізацію заставного майна саме в межах справи про банкрутство та за контролем арбітражного керуючого. На думку апелянта, цей дозвіл не надає права реалізовувати майно в межах виконавчого провадження на виконання рішення про стягнення заборгованості.

Скаржник посилається на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 у справі №916/2739/20, якою, за його твердженням, підтверджено необхідність реалізації заставного майна в межах процедури банкрутства, а не виконавчого провадження.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 24.07.2026, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Богацької Н.С., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 у складі судді-доповідача Савицького Я.Ф., суддів: Богацької Н.С., Принцевської Н.М. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.07.2026 у справі №916/2943/17. Призначено справу №916/2943/17 до розгляду на 04 листопада 2026 року о 13:00 год.

03.08.2026 через систему «Електронний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.07.2026 у справі № 916/2943/17 - залишити без задоволення.

Основні доводи відзиву Відділу примусового виконання рішень на апеляційну скаргу ТОВ «Укркава».

Відкриття справи про банкрутство саме по собі не є підставою для зупинення виконавчих дій. Відділ зазначає, що такий обов`язок виникає лише за умови поширення мораторію на відповідні вимоги стягувача.

Дія мораторію щодо забезпечених вимог АТ «Ощадбанк» припинилася. За доводами відзиву, після спливу 170 календарних днів процедури розпорядження майном, за відсутності рішення про визнання боржника банкрутом або введення санації, мораторій.

Реалізацію заставного майна дозволено судом у справі про банкрутство. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.02.2023 у справі № 916/2739/20 знято відповідний арешт та надано дозвіл на реалізацію майна, переданого в заставу АТ «Ощадбанк». Відділ наголошує, що виконавчі дії стосуються виключно майна, визначеного цією ухвалою.

Правомірність аналогічних виконавчих дій уже була предметом судового розгляду. На підтвердження своєї позиції Відділ посилається на судові рішення у справах щодо ТОВ «Укркава», зокрема ухвалу від 02.06.2026 у справі № 916/2943/17, та зазначає про необхідність врахування раніше встановлених обставин.

Державний виконавець дотримався процедури підготовки майна до реалізації. Проведено опис та арешт майна, залучено суб`єкта оціночної діяльності, отримано звіт про оцінку та повідомлено сторони про її результати і порядок оскарження. За твердженням Відділу, результати оцінки не оскаржувалися.

За відсутності законних перешкод виконавець був зобов`язаний продовжувати виконання судового рішення. Відділ вважає, що зупинення виконавчих дій порушувало б права забезпеченого кредитора та принцип обов`язковості судових рішень.

Вимога про припинення реалізації майна не відповідає розподілу повноважень між виконавцем та організатором торгів. У відзиві зазначено, що припинення електронного аукціону та зняття майна з реалізації здійснює ДП «СЕТАМ» за наявності визначених законодавством підстав і відповідних процесуальних документів. Підстав для винесення виконавцем постанов про закінчення провадження, зняття арешту або повернення виконавчого документа стягувачу, на думку Відділу, немає.

Звернення зі скаргою Відділ оцінює як перешкоджання виконанню судового рішення. На його думку, скаржник був обізнаний із судовими рішеннями, якими дозволено реалізацію заставного майна, однак повторно порушує питання про неправомірність відповідних виконавчих дій.

06.08.2026 через систему «Електронний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого також просив апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркава» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.07.2026 у справі № 916/2943/17 - залишити без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник АТ «Ощадбанк» зазначає наступні обставини.

Вимоги банку забезпечені заставою майна боржника. Заборгованість виникла за договором кредитної лінії № 86, виконання зобов`язань за яким забезпечено договором застави обладнання № 3 від 10.12.2012. Тому банк наголошує на особливому порядку задоволення його вимог за рахунок предмета забезпечення.

Відкриття провадження у справі про банкрутство не зумовлює автоматичного зупинення виконавчих дій. За позицією банку, необхідною умовою такого зупинення є поширення мораторію саме на вимоги відповідного стягувача.

Дія мораторію щодо забезпечених вимог банку припинилася. У відзиві зазначено, що спливло 170 календарних днів із дня введення процедури розпорядження майном, водночас боржника не визнано банкрутом та не введено процедуру санації.

Реалізацію заставного майна дозволено судом. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.02.2023 у справі № 916/2739/20 знято арешт із забезпеченого майна та надано дозвіл на його реалізацію. Банк стверджує, що державний виконавець здійснює стягнення виключно щодо майна, визначеного цією ухвалою.

Правомірність виконавчих дій уже оцінювалася судами. Банк посилається, зокрема, на ухвалу від 02.06.2026 у справі № 916/2943/17, рішення від 22.07.2025 у справі № 916/2739/20 (916/1877/25), постанову апеляційного суду від 12.03.2025 та постанову Верховного Суду від 30.10.2024 у справі № 916/2739/20 (916/5706/23), вважаючи, що вони підтверджують його позицію.

Процедуру оцінки та передачі майна на реалізацію дотримано. За твердженням банку, оцінку проведено залученим суб`єктом оціночної діяльності, сторони повідомлено про її результати та порядок оскарження, однак результати оцінки не оскаржувалися.

Підстав для припинення примусового виконання немає. Банк вважає, що державний виконавець зобов`язаний продовжувати виконання судового рішення, а безпідставне зупинення виконавчих дій порушувало б права забезпеченого кредитора та принцип обов`язковості судових рішень.

Припинення електронних торгів належить до повноважень їх організатора. У відзиві наголошено, що безпосереднє припинення аукціону та зняття майна з реалізації здійснює ДП «СЕТАМ» за наявності передбачених підстав і відповідних постанов виконавця. Водночас підстав для винесення таких постанов, на думку банку, немає.

В судове засідання 04.11.2026 з`явились представники Банку, розпорядника майна ТОВ «Укркава» та Департаменту ДВС, які підтримали свої позиції, які викладені вище.

Представники ТОВ «Укркава» та ТОВ "Чорноморочка плюс" у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства; вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи; участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін; явка учасників судового процесу ухвалами суду не визнана обов`язковою, матеріалів справи достатньо для винесення законного та обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність представників ТОВ «Укркава» та ТОВ «Чорноморочка плюс» у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у розумний строк.

В судовому засіданні 04.11.2026 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2017 року АТ «Ощадбанк» в особі філії - Одеського обласного управління звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ «Укркава» про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії від 28.12.2011 №86. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог банк просив стягнути 136 267 171,63 грн та 5 916 392,36 доларів США, що включали основний борг, проценти за користування кредитом, пеню, три проценти річних та інфляційні втрати.

11.04.2018 ТОВ «Чорноморочка плюс» як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, подало позов до АТ «Ощадбанк» та ТОВ «Укркава» про визнання зазначеного кредитного договору припиненим з 05.05.2016, а заборгованості за ним - погашеною. Ухвалою від 13.04.2018 цей позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі №916/2943/17.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.07.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2020, позов АТ «Ощадбанк» задоволено частково. З ТОВ «Укркава» на користь банку стягнуто:

- 2 979 448,59 доларів США основного боргу, 242 224,95 доларів США трьох процентів річних за прострочення повернення основного боргу та 20 420,80 доларів США трьох процентів річних за прострочення сплати процентів;

- 39 965 000,00 грн основного боргу та 10 588 928,93 грн заборгованості за процентами за користування кредитом;

- 3 250 986,83 грн трьох процентів річних, 7 024 863,23 грн пені та 13 642 751,68 грн інфляційних втрат за прострочення повернення основного боргу;

- 661 676,58 грн трьох процентів річних, 1 921 226,55 грн пені та 3 080 341,43 грн інфляційних втрат за прострочення сплати процентів.

У решті вимог АТ «Ощадбанк», а також у задоволенні позову ТОВ «Чорноморочка плюс» відмовлено.

26.10.2020 на виконання зазначених судових рішень Господарським судом Одеської області видано відповідний наказ.

Постановою Верховного Суду від 30.03.2021 касаційне провадження за скаргою АТ «Ощадбанк» у частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закрито. В іншій частині касаційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.

20.07.2022 АТ «Ощадбанк» звернулося із заявою про перегляд рішення від 09.07.2020 за виключними обставинами на підставі пункту 1 частини третьої статті 320 ГПК України, в якій просило скасувати зазначене рішення та ухвалити нове - про задоволення позову в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.08.2022, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2022, у задоволенні цієї заяви відмовлено, а рішення від 09.07.2020 залишено в силі.

Постановою Верховного Суду від 30.01.2023 касаційну скаргу АТ «Ощадбанк» залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.08.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 - без змін.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження №56093328, до складу якого входять виконавчі провадження №78960001 та №78960060 про стягнення виконавчого збору, виконавчі дії в яких зупинено, а також виконавче провадження №77244924 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 26.10.2020 у справі №916/2943/17 про стягнення з ТОВ «Укркава» на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості та судового збору.

Виконавче провадження №77244924 відкрито постановою державного виконавця Онопрієнко І.В. від 19.02.2025 на підставі заяви АТ «Ощадбанк» від 06.02.2025. Постановою від 17.03.2025 зазначене провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження №56093328.

Водночас ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.10.2020 у справі №916/2739/20 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Укркава» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. У межах цієї справи АТ «Ощадбанк» заявило кредиторські вимоги до боржника.

Ухвалою від 02.02.2023 у справі №916/2739/20 скасовано арешт, накладений ухвалою від 23.03.2021, у частині заставного майна ТОВ «Укркава» та надано дозвіл на його реалізацію в межах провадження у справі про банкрутство за контролем арбітражного керуючого. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 визначено вимоги АТ «Ощадбанк» до боржника в розмірі 265 114 504,33 грн як забезпечені та 148 502 015,00 грн як незабезпечені.

У межах виконавчого провадження №77244924 на виконання доручення державного виконавця 10.04.2025 проведено опис та арешт належного ТОВ «Укркава» обладнання за переліком із 208 позицій, розташованого за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Промислова, 14А, яке є предметом договору застави обладнання від 10.12.2012 №3.

Постановою державного виконавця від 12.03.2026 для визначення вартості описаного та арештованого майна призначено суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ «Експертна служба України». Згідно з повідомленням про результати оцінки від 28.04.2026 ринкова вартість обладнання у кількості 197 інвентарних позицій становила 33 029 742,00 грн без ПДВ та 39 635 690,40 грн з ПДВ.

Як зазначає розпорядник майна, йому стало відомо про оприлюднення 19.05.2026 на вебсайті ДП «СЕТАМ» інформаційного повідомлення щодо продажу зазначеного обладнання на електронному аукціоні за лотом №600060. Проведення аукціону було призначено на 18.06.2026 зі стартовою ціною 39 635 690,40 грн з ПДВ. В оголошенні підставою реалізації майна зазначено зведене виконавче провадження №56093328.

Отже, обладнання ТОВ «Укркава», яке перебуває в заставі АТ «Ощадбанк» та було описане, арештоване й оцінене у виконавчому провадженні №77244924, передано на примусову реалізацію в межах зведеного виконавчого провадження №56093328.

Розпорядник майна вважає такі дії неправомірними, посилаючись на те, що на вимоги за наказом Господарського суду Одеської області від 26.10.2020 у справі №916/2943/17 поширюється мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому виконавчі дії з його примусового виконання підлягали зупиненню. Крім того, на переконання заявника, реалізація заставного майна та задоволення забезпечених вимог АТ «Ощадбанк» мають здійснюватися в межах справи про банкрутство з урахуванням визначених у ній розміру та статусу кредиторських вимог.

Таким чином, підставою для звернення до суду зі скаргою стало передання державним виконавцем заставного майна ТОВ «Укркава» на продаж через електронний аукціон у межах зведеного виконавчого провадження, що, на думку розпорядника майна, суперечить дії мораторію та встановленому порядку задоволення вимог кредиторів у процедурі банкрутства. У зв`язку із цим заявник просив визнати відповідні дії державного виконавця неправомірними та зобов`язати його усунути порушення шляхом припинення реалізації майна.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваної ухвали, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала про відмову в задоволенні скарги на дії державного виконавця щодо передачі на реалізацію майна ТОВ «Укркава», яке є предметом застави за Договором застави обладнання № 3 від 10.12.2012, та щодо зобов`язання державного виконавця припинити його реалізацію.

Отже, для вирішення цього спору необхідно встановити, чи поширювалася на відповідні вимоги стягувача дія мораторію на момент вчинення оскаржуваних виконавчих дій, чи було реалізацію спірного майна дозволено судом у справі про банкрутство та чи вийшов державний виконавець за межі такого дозволу.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, які застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Встановлений статтями 7, 39, 41 цього Кодексу спеціальний правовий режим майна боржника спрямований на забезпечення судового контролю за задоволенням вимог кредиторів та дотримання балансу їхніх інтересів. Водночас відкриття провадження у справі про банкрутство не означає безумовної заборони звернення стягнення на майно боржника протягом усього часу існування такого провадження.

За змістом пункту 4 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» відкриття провадження у справі про банкрутство зумовлює зупинення вчинення виконавчих дій за умови, що відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія запровадженого господарським судом мораторію.

Таким чином, вирішальне значення має не лише факт перебування боржника у процедурі банкрутства, а й правовий режим конкретних вимог, на задоволення яких здійснюється примусове виконання.

Як встановлено судом першої інстанції, ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.10.2020 відкрито провадження у справі № 916/2739/20 про банкрутство ТОВ «Укркава», введено процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Вимоги АТ «Ощадбанк», які виконуються у виконавчому провадженні № 77244924, виникли з кредитних правовідносин та забезпечені заставою майна боржника за договором застави обладнання № 3 від 10.12.2012.

Відповідно до статей 572, 589 Цивільного кодексу України та статті 20 Закону України «Про заставу» невиконання забезпеченого заставою зобов`язання надає заставодержателю право одержати задоволення за рахунок предмета застави з урахуванням установленого законом порядку звернення стягнення. Відкриття провадження у справі про банкрутство заставодавця не припиняє права застави, однак зумовлює необхідність дотримання спеціальних правил, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Частина восьма статті 41 цього Кодексу встановлює особливості припинення дії мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок предмета забезпечення. Водночас оцінка правомірності спірних виконавчих дій у цій справі не може обмежуватися лише констатацією спливу 170 календарних днів із дня введення процедури розпорядження майном.

Істотним є те, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.02.2023 у справі № 916/2739/20, яка набрала законної сили, вирішено питання щодо припинення дії мораторію стосовно заставних вимог АТ «Ощадбанк», знято відповідний арешт та надано дозвіл на реалізацію заставного майна ТОВ «Укркава».

Отже, у спірних правовідносинах реалізація предмета забезпечення здійснювалася за наявності судового дозволу, наданого саме в межах справи про банкрутство боржника. Тому твердження апелянта про порушення порядку задоволення вимог забезпеченого кредитора лише з тієї підстави, що продаж майна відбувається у виконавчому провадженні, не враховує зазначеної обставини.

Необхідно розмежовувати судовий контроль за можливістю звернення стягнення на майно боржника та безпосереднє здійснення заходів його примусової реалізації. Надання дозволу судом у справі про банкрутство забезпечує такий контроль, тоді як подальше вчинення виконавчих дій відбувається у порядку, передбаченому законодавством про виконавче провадження, у межах наданого дозволу.

Відповідний підхід до співвідношення процедур банкрутства та виконавчого провадження викладено Верховним Судом у постанові від 30.10.2024 у справі №916/2739/20 (916/5706/23). Зокрема, Верховний Суд наголосив на значенні судового дозволу на звернення стягнення, наданого в межах справи про банкрутство, для оцінки законності подальших виконавчих дій.

З огляду на це посилання апелянта на необхідність дотримання спеціального порядку задоволення вимог кредиторів не спростовує висновків місцевого господарського суду, оскільки питання про допустимість реалізації заставного майна вже було вирішено компетентним судом у справі про банкрутство. Перегляд законності ухвали від 02.02.2023 не є предметом цього апеляційного провадження.

При цьому надання дозволу на реалізацію майна не звільняє державного виконавця від обов`язку дотримуватися встановленої законом процедури та не означає наперед визначеної правомірності будь-яких його подальших дій. Кожна оскаржувана дія підлягає перевірці з огляду на її зміст, підстави вчинення та відповідність межам судового дозволу.

У цьому випадку оскаржувані дії стосуються передачі на реалізацію обладнання, яке є предметом застави на забезпечення вимог АТ «Ощадбанк». Саме по собі перебування ТОВ «Укркава» у процедурі розпорядження майном не доводить того, що така передача суперечить наданому судом дозволу або порушує чинну заборону на звернення стягнення.

Щодо посилань учасників справи на судові рішення, якими раніше надавалася оцінка діям державного виконавця стосовно майна ТОВ «Укркава», колегія суддів зауважує, що відповідно до частин четвертої та сьомої статті 75 ГПК України слід розмежовувати встановлені судом обставини та їх правову оцінку.

Обставини, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, враховуються за наявності передбачених процесуальним законом умов. Водночас правова оцінка певного факту, надана судом при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду в цьому провадженні.

Тому попередні судові рішення враховуються колегією суддів у частині встановлених ними обставин та відповідних правових висновків Верховного Суду, однак не замінюють самостійної перевірки законності передачі спірного майна на реалізацію.

Стосовно дотримання процедури визначення вартості майна судом першої інстанції встановлено, що державним виконавцем залучено суб`єкта оціночної діяльності, отримано звіт про оцінку описаного й арештованого майна та повідомлено сторони виконавчого провадження про результати оцінки і порядок їх оскарження. За наведеними у справі відомостями, результати визначення вартості майна сторонами не оскаржувалися.

Неоскарження оцінки саме по собі не позбавляє боржника права оскаржувати інші виконавчі дії. Водночас доводи про неможливість реалізації майна через відкриття провадження у справі про банкрутство не свідчать про порушення процедури його оцінки чи передачі на торги.

Колегія суддів також відхиляє доводи про наявність у державного виконавця безумовного обов`язку припинити реалізацію майна у зв`язку із самим фактом продовження процедури банкрутства.

Застосування такого заходу потребує встановлення конкретної правової підстави, яка перешкоджає подальшому примусовому виконанню. Посилання лише на ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство є недостатнім, якщо питання щодо реалізації відповідного предмета забезпечення надалі вирішене судом у межах цієї справи.

Крім того, законодавство розмежовує повноваження державного виконавця та організатора електронних торгів. Безпосереднє припинення аукціону і зняття майна з реалізації здійснює організатор торгів за наявності передбачених Порядком реалізації арештованого майна підстав та відповідних документів.

Разом із тим такий розподіл повноважень не усуває обов`язку виконавця прийняти належне процесуальне рішення та повідомити організатора торгів, якщо для цього виникли встановлені законом підстави. Отже, вирішальним для оцінки заявленої вимоги є саме наявність таких підстав, а не лише технічна можливість виконавця самостійно припинити аукціон.

Оскільки наведене апелянтом обґрунтування ґрунтується на ототожненні відкритого провадження у справі про банкрутство з безстроковою забороною реалізації предмета забезпечення та не враховує ухвалу від 02.02.2023, воно не підтверджує виникнення у державного виконавця обов`язку припинити спірну реалізацію.

За змістом статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень. Обов`язковість судового рішення не виправдовує відступу від процедури банкрутства, проте й перебування боржника в такій процедурі не може бути самостійною підставою для невиконання рішення за відсутності відповідної законної заборони.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі заперечення щодо реалізації заставного майна поза процедурою банкрутства не спростовують висновку суду першої інстанції, оскільки спірні виконавчі дії вчинено за наявності дозволу суду, наданого в межах справи про банкрутство, для задоволення забезпечених вимог кредитора.

Відповідно до частини третьої статті 343 ГПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність прийняті або вчинені відповідно до закону, у межах повноважень виконавця і право заявника не було порушено, суд відмовляє у задоволенні скарги.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення скарги щодо передачі заставного майна на реалізацію та зобов`язання державного виконавця припинити таку реалізацію.

Колегія суддів враховує, що після спливу встановленого статтею 41 Кодексу України з процедур банкрутства 170-денного строку дії мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів Господарський суд Одеської області ухвалою від 02.02.2023 у справі № 916/2739/20 надав дозвіл на реалізацію заставного майна ТОВ «Укркава» в межах провадження у справі про банкрутство під контролем арбітражного керуючого.

Отже, зазначений дозвіл передбачав реалізацію предмета забезпечення з дотриманням визначених судом умов та зі збереженням контролю за цією процедурою в межах справи про банкрутство. Сам по собі сплив 170-денного строку дії мораторію не усуває необхідності дотримання таких умов.

Відтак під час оцінки доводів апеляційної скарги щодо неправомірності передачі заставного майна на реалізацію визначальним є не лише факт надання судового дозволу, а й відповідність оскаржуваних виконавчих дій його змісту, зокрема здійснення реалізації майна під контролем арбітражного керуючого. Посилання на ухвалу від 02.02.2023 як на підставу правомірності цих дій має оцінюватися разом із доказами дотримання встановленого нею порядку реалізації майна.

Відтак апеляційна скарга ТОВ «Укркава» підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 07.07.2026 у справі № 916/2943/17 - залишенню без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта по сплаті судового збору за її подання і розгляд не відшкодовуються.

Керуючись ст. 255, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.07.2026 у справі №916/2943/17 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений та підписаний 09.11.2026.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Богацька Н.С.

Суддя Принцевська Н.М.