Ухвала № 141388688 у справі № 916/4928/24 від 11.11.2026

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

11 листопада 2026 року м. Одеса Справа № 916/4928/24

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Цісельського О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області 01.04.2025, ухвалене суддею Демченко Т.І., м. Одеса

у справі № 916/4928/24

за позовом: Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система»

2) Споживчого товариства «Сузір`я Будова»

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Баубуд»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерства оборони України

про: визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності договору,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.04.2025 у справі №916/4928/24 задоволено позов Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, визнано недійсним з моменту укладання договір про спільну діяльність №1/Г-19 від 29.08.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Споживчим товариством «Сузір`я Будова» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Баубуд», застосовано наслідки недійсності правочину та визнано відсутніми передбачені договором про спільну діяльність №1/Г-19 від 29.08.2016 права у Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Споживчого товариства «Сузір`я Будова», Товариства з обмеженою відповідальністю «Баубуд» щодо об`єктів будівництва та збудованих об`єктів на земельній ділянці за адресою: просп. Гагаріна, 19-21; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішеннями суду, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання (вх.№4008/26) про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Г.І. Діброви Г.І., Цісельського О.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2026 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/4928/24, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів з Господарського суду Одеської області.

09.10.2026 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено скаржнику 10-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження Господарського суду Одеської області 01.04.2025 у справі № 916/4928/24, в якій вказати інші поважні причини для поновлення цього строку.

06.11.2026 від апелянта надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано нове клопотання (вх.№4536/26) про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Розглянувши отримані матеріали, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, залишаючи апеляційну скаргу без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України, колегія суддів виходила з того що повний текст оскаржуваного рішення було складено та підписано 11.04.2025, отже, кінцевим строком на подання апеляційної скарги є 01.05.2025. Проте з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулася лише 03.10.2026, тобто зі значним пропуском строку.

В обґрунтування першої заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження (вх.№4008/26 від 05.10.2026) скаржниця посилалася на те, що:

- вона не була учасником справи № 916/4928/24 в суді першої інстанції та з повним текстом оскаржуваного рішення суду в порядку, встановленому ГПК України, не ознайомлена, а з огляду на розгляд вказаної справи у закритому режимі отримати копію рішення або ознайомитись із ним у Єдиному державному реєстрі судових рішень не мала можливості;

- зв`язок прав, обов`язків та інтересів скаржниці з рішенням Господарського суду Одеської області від 01.04.2025 у справі № 916/4928/24 став очевидним лише з моменту набуття чинності рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20.01.2026 року у справі № 522/4086/24, тобто лише з 27.05.2026;

- протягом червня - вересня 2026 року внаслідок масованих атак по енергосистемі Одеської області запроваджувались екстрені відключення електропостачання, у м. Одеса склалась критична ситуація із забезпеченням населення електроенергією, що безпосередньо вплинуло на строки підготовки до апеляційного оскарження. Оголошення повітряних тривог та необхідність перебування в укритті також спричинило більш тривалий строк підготовки до апеляційного оскарження.

Натомість, колегія суддів в ухвалі суду від 26.10.2026 зазначила, що:

- до апеляційної скарги ОСОБА_1 було додано копію оскаржуваного рішення Господарського суду Одеської області від 01.04.2025 у справі № 916/4928/24, а сама скаржниця в апеляційній скарзі зазначила, що текст оскаржуваного рішення суду відповідач у справі № 522/4086/25-Е СТ «Сузір`я Будова» надав до Одеського апеляційного суду поза судовим процесом, після проголошення постанови від 27.05.2026, а саме 28.05.2026. З вищевикладеного суд виснував, що ОСОБА_1 щонайменше з 28.05.2026 була ознайомлена зі змістом оскаржуваного рішення.

- сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. При цьому скаржницею не надано доказів того, що перерви у постачанні електроенергії у певні періоди з червня по вересень 2026 року мали критичний характер, та не зазначено, яким чином такі обставини завадили своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію.

В свою чергу, у новому клопотанні (вх. 4536/26 від 06.11.2026) про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області 01.04.2025 скаржниця посилається на наступне:

- суд помилково ототожнив дату подання тексту оскаржуваного рішення СТ «Сузір`я Будова» до Одеського апеляційного суду та дату фактичного отримання та ознайомлення зі змістом цього рішення. Скаржниці про його подання стало відомо лише під час підготовки касаційної скарги 18.07.2026;

- у період, що безпосередньо передував зазначеним подіям, представник апелянта зіткнувся з винятковими сімейними обставинами, пов`язаними з тяжким захворюванням та смертю матері;

- підготовка апеляційної скарги здійснювалася в умовах воєнного стану, повітряних тривог та перебоїв з електропостачанням, які додатково ускладнювали роботу з електронними документами та судовими матеріалами.

Розглянувши нове клопотання ОСОБА_1 (вх. 4536/26 від 06.11.2026) про поновлення пропущеного процесуального строку, колегія суддів зазначає наступне.

Суд звертає увагу на наступні твердження самої скаржниці: «про факт подання відповідного документа стало відомо значно пізніше, під час підготовки та подання касаційної скарги 18.07.2026 у цивільній справі № 522/4086/25-Е, про що свідчить ухвала Верховного Суду від 02.09.2026 р».

Отже, за словами апелянта, з текстом оскаржуваного рішення вона мала можливість ознайомитись лише 18.07.2026, а не 28.05.2026, як було зазначено судом з попереднього клопотання ОСОБА_1 .

Водночас, колегія суддів зазначає, що навіть з врахуванням вищезазначених доводів, апеляційна скарга була подана лише 03.10.2026, тобто зі значним пропуском строку (більше двох місяців) від дати, коли апелянт була вже ознайомлена з повним текстом оскаржуваного рішення (18.07.2026).

У пояснення такого тривалого пропущеного строку, в клопотанні (вх. 4536/26 від 06.11.2026) скаржниця посилається на виняткові сімейні обставини її представника. Проте, зазначені обставини самі по собі не можуть бути достатнім обґрунтуванням такого тривалого пропуску процесуального строку, враховуючи також те, що сам представник повідомляє, що виняткові сімейні обставини передували зазначеним подіям.

Щодо посилань скаржниці на умови воєнного стану, суд вкотре зазначає, що лише факт запровадження воєнного стану та застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання, тощо не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було жодної можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання апеляційної скарги з огляду на положення ст. 119 ГПК України має містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Колегія суддів зауважує, що норми ГПК України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та довести ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Отже, скаржницею не доведено, що несвоєчасне оскарження рішення суду першої інстанції зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.

Жодних інших причин, внаслідок яких вона пропустила строк на апеляційне оскарження рішення, які б можна було б визнати поважними для поновлення такого строку, наведено не було.

Частиною 4 ст. 261 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

При цьому, вказані приписи ГПК України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Отже, оскільки ухвалою суду від 26.10.2026 вказані заявником підстави визнані неповажними, а в новому клопотанні скаржниця знову не навела достатніх підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 260, 261 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області 01.04.2025 у справі №916/4928/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287, 288 ГПК України.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

Судді Г.І. Діброва

О.В. Цісельський