Постанова № 141388710 у справі № 927/37/26 від 09.11.2026

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2026 р. Справа№ 927/37/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Владимиренко С.В.

Колесника Р.М.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглядає апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2026

(повний текст ухвали складено 31.07.2026)

у справі № 927/37/26 (суддя Шморгун В.В.)

за позовом Прилуцької окружної прокуратури, в інтересах держави в особі позивача: Чернігівської обласної ради

до Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Талалаївського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Талалаївкарайагролісництво",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення

за участю представників сторін:

від прокуратури: Колодчина Р.В.;

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

від третьої особи на стороні позивача: не з`явились;

від третьої особи на стороні відповідача: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 Прилуцька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради звернулась до суду з позовом до Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, у якому просила суд:

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за Юрківцівською сільською радою Талалаївського району Чернігівської області - правонаступником якої є Талалаївська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області;

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:001:0951 площею 21,9567 га;

- витребувати з незаконного володіння Талалаївської селищної ради на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради земельну ділянку загальною площею 5,4339 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером в межах 13 поворотних точок за наступними координатами:

1) Х 5615575.31 Y 4330138.64

2) Х 5615480.12 Y 4330173.19

3) Х 5615418.89 Y 4330162.76

4) Х 5615360.42 Y 4330103.50

5) Х 5615177.07 Y 4330078.06

6) Х 5615414.70 Y 4330079.66

7) Х 5615492.74 Y 4330031.07

8) Х 5615498.18 Y 4329919.82

9) Х 5615576.39 Y 4329837.26

10) Х 5615701.28 Y 4329906.41

11) Х 5615681.60 Y 4329967.11

12) Х 5615686.83 Y 4329976.93

13) Х 5615652.78 Y 4329969.97.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.03.2017 за Юрківцівською сільською радою Талалаївського району Чернігівської області, правонаступником якої є Талалаївська селищна рада, зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:03:001:0951 площею 21,9567 га. Проте зазначена земельна ділянка частково накладається (площа накладення - 5,4339 га) на земельну ділянку лісогосподарського призначення, яка перебуває у комунальній власності територіальних громад, сіл, селищ і міст Чернігівської області та в постійному користуванні ДАСП "Талалаївкарайагролісництво". Оскільки відповідач неправомірно набув право власності на частину спірної земельної ділянки (в межах накладення на земельну ділянку лісогосподарського призначення), прокурор просить витребувати її із чужого незаконного володіння відповідача, скасувати державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку та її державну реєстрацію.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.01.2026 відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Талалаївське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Талалаївкарайагролісництво" та на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області; призначено підготовче засідання на 19.02.2026 на 10:10; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.01.2026 позовну заяву залишено без руху; зупинено провадження у справі №927/37/26 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку справи №910/4258/25; зобов`язано учасників справи повідомити суд про результати перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку справи №910/4258/25; постановлено питання щодо зобов`язання прокурора усунути наведені недоліки вирішити при поновлені провадження у справі з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №910/4258/25.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.06.2026 поновлено провадження у справі №927/37/26 та встановлено прокурору п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Господарського суду Чернігівської області від 28.01.2026, шляхом надання суду експертно-грошової оцінки спірної частини земельної ділянки та доказів сплати судового збору у розмірі 1,5%, виходячи з її вартості; доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів третій особі, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області.

16.06.2026 від Прилуцької окружної прокуратури через підсистему "Електронний суд" надійшла заява №54-73-4316вих-26 про усунення недоліків, яка містить пояснення щодо експертно-грошової оцінки спірної частини земельної ділянки та сплати судового збору, виходячи з її вартості, а також докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів третій особі - Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2026 призначено у справі № 927/37/26 судову оціночно-земельну експертизу. Проведення судової оціночно-земельної експертизи доручено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у даному випадку необхідність проведення експертної оцінки спірної земельної ділянки зумовлена потребою встановлення її дійсної ринкової вартості, яка є визначальною для правильного встановлення ціни позову та розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Чернігівська обласна прокуратура 06.08.2026 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2026 у справі № 927/37/26 про призначення судової оціночно-земельної експертизи та зупинення провадження у справі. Направити справу № 927/37/26 до Господарського суду Чернігівської області для продовження розгляду.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права. Зокрема прокурор зазначає, що вартість спірної земельної ділянки визначена виходячи з усереднених показників нормативно-грошової оцінки земель на одиницю площі для земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду. Водночас, скаржник наголошує, що судова експертиза призначається виключно за наявності дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних обставин справи, що входять до предмета доказування. Втім, розрахунок судового збору не є предметом доказування у спорі, а тому призначення експертизи з цією метою є безпідставним.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2026 апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2026 у справі № 927/37/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді Владимиренко С.В., Колесник Р.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернігівської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2026 у справі № 927/37/26, розгляд справи призначено на 10.09.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2026 розгляд справи відкладено на 01.10.2026.

Судове засідання, призначене на 01.10.2026, не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючого судді Хрипуна О.О. з 30.09.2026 по 09.10.2026 на лікарняному, також, головуючий суддя Хрипун О.О. з 10.10.2026 по 16.10.2026 перебував у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2026 у зв`язку з виходом головуючого судді Хрипуна О.О. з відпустки розгляд справи призначено на 03.11.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2026 в судовому засіданні оголошено перерву до 09.11.2026.

В судовому засіданні 09.11.2026 представник прокуратури надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представники позивача, відповідача та третіх осіб в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників позивача, відповідача та третіх осіб.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

За змістом ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

В ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

За змістом ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку призначення судом експертизи, про що суд постановляє ухвалу.

Отже, у розумінні наведених положень зупинення провадження у справі у зв`язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов`язком. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмету доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

Зупиняючи провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд на виконання наведених положень законодавства та приписів ст. 234 названого Кодексу повинен в обов`язковому порядку обґрунтувати необхідність призначення судової експертизи та навести підстави і мотиви такого призначення, зазначити обставини справи, які підлягають з`ясуванню експертом, та викласти обґрунтування неможливості з`ясування цих обставин самим судом.

Як вже було зазначено вище, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2026 призначено у справі № 927/37/26 судову оціночно-земельну експертизу. Проведення судової оціночно-земельної експертизи доручено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертів поставлено наступне питання:

- Яка ринкова вартість земельної ділянки загальною площею 5,4339 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:001:0951, в межах 13 поворотних точок за наступними координатами:

1) Х 5615575.31 Y 4330138.64

2) Х 5615480.12 Y 4330173.19

3) Х 5615418.89 Y 4330162.76

4) Х 5615360.42 Y 4330103.50

5) Х 5615177.07 Y 4330078.06

6) Х 5615414.70 Y 4330079.66

7) Х 5615492.74 Y 4330031.07

8) Х 5615498.18 Y 4329919.82

9) Х 5615576.39 Y 4329837.26

10) Х 5615701.28 Y 4329906.41

11) Х 5615681.60 Y 4329967.11

12) Х 5615686.83 Y 4329976.93

13) Х 5615652.78 Y 4329969.97?

При цьому, призначаючи у справі судову оціночно-земельну експертизу місцевий господарський суд виходив з того, що у даному випадку необхідність проведення експертної оцінки спірної земельної ділянки зумовлена потребою встановлення її дійсної ринкової вартості, яка є визначальною для правильного встановлення ціни позову та розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви, а не потребою визначення компенсації добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, як про це зазначає прокурор.

Отже, суд першої інстанції зазначив, що необхідність визначення експертної грошової оцінки землі зумовлена виключно необхідністю визначення розміру судового збору, що є обов`язком суду в розрізі вимог ст. 163 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3 328, 00 грн.

Колегія суддів зазначає, що предметом спору у даній справі є вимоги прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до Талалаївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про:

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за Юрківцівською сільською радою Талалаївського району Чернігівської області - правонаступником якої є Талалаївська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області;

- скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:001:0951 площею 21,9567 га;

- витребування з незаконного володіння Талалаївської селищної ради на користь територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради земельну ділянку загальною площею 5,4339 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером в межах 13 поворотних точок за наступними координатами:

1) Х 5615575.31 Y 4330138.64

2) Х 5615480.12 Y 4330173.19

3) Х 5615418.89 Y 4330162.76

4) Х 5615360.42 Y 4330103.50

5) Х 5615177.07 Y 4330078.06

6) Х 5615414.70 Y 4330079.66

7) Х 5615492.74 Y 4330031.07

8) Х 5615498.18 Y 4329919.82

9) Х 5615576.39 Y 4329837.26

10) Х 5615701.28 Y 4329906.41

11) Х 5615681.60 Y 4329967.11

12) Х 5615686.83 Y 4329976.93

13) Х 5615652.78 Y 4329969.97.

Отже, прокуратура звернулась до суду із трьома позовними вимогами, з яких дві немайнові вимоги та одна майнова вимога.

В матеріалах справи наявна копія платіжної інструкції № 45 від 14.01.2026 про сплату Чернігівською обласною прокуратурою судового збору за подання позову в розмірі 7 987, 20 грн. (а.с. 16)

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, у суду першої інстанції виникли питання щодо майнової вимоги прокуратури, а саме витребування земельної ділянки загальною площею 5,4339 га.

Щодо визначення ціни спірної земельної ділянки, колегія суддів зазначає, що спірна земельна ділянка на момент подання позову не має нормативної грошової оцінки.

Відповідно до підпункту 20 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, затверджує усереднені показники нормативної грошової оцінки земель на одиницю площі, які застосовуються у випадках обов`язкового проведення нормативної грошової оцінки земель, передбачених статтею 13 Закону України «Про оцінку земель», у разі неможливості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

На виконання цієї норми наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24.06.2022 №376 затверджено Усереднені показники нормативної грошової оцінки земель на одиницю площі для земель природно заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду, згідно з якими усереднені показники нормативної грошової оцінки земель лісогосподарського призначення становлять 6 574 грн/га.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24.06.2022 №376 установлено, що усереднені показники нормативної грошової оцінки земель на одиницю площі застосовуються у період дії правового режиму воєнного стану.

Площа спірної земельної ділянки, яку просить витребувати прокуратура становить 5,4339 га.

Крім того, згідно з інформацією Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 28.01.2025 № 7-28-0.222-551/2-25 усереднені показники нормативної грошової оцінки земель лісогосподарського призначення з урахуванням кумулятивного значення коефіцієнту індексації НГО земель станом на 01.01.2025 становлять 8 901 грн за 1 га.

Отже, за умови застосування усереднених показників нормативної грошової оцінки земель як базової одиниці, вартість земельної ділянки загальною площею 5,4339 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:001:0951 становить 48 367, 14 грн (8901*5,4339= 48 367, 14 грн)

Відтак, оскільки 1,5% від вартість земельної ділянки загальною площею 5,4339 га становить 725, 50 грн, що є менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, колегія суддів зазначає, що з урахуванням вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» прокурором визначено, що розмір судового збору за подання даної позовної заяви становить 7 987, 20 грн, а саме за 2 вимоги немайнового характеру та 1 вимога майнового характеру (3328*3*0.8=7 987,20 грн)

Отже, колегія суддів зазначає, що в порушення вищенаведених правових норм, в ухвалі суду першої інстанції відсутнє обґрунтування щодо того, в чому полягає необхідність призначення судової експертизи, враховуючи наявність в матеріалах справи платіжної інструкції № 45 від 14.01.2026, а також вимоги підпункту 20 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що місцевим господарським судом під час перевірки матеріалів позовної заяви на відповідність вимогам статтям 162, 163, 164 Господарського процесуального кодексу України ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.01.2026 вже було відкрито провадження у справі.

Отже, колегія суддів зазначає, що аналіз положень ст. 228 Господарського процесуального кодексу України дає можливість дійти до висновку, що правомірність зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України залежить від призначення судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності в її призначенні.

Однак за результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про необґрунтоване призначення у справі №927/37/26 судової експертизи, що в свою чергу призвело до прийняття неправильного рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі.

Можливість зупинення провадження у справі не повинна призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Призначення судової експертизи як процесуальна дія суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованим. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до ч.1 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

В п.п.2, 10 ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено як основні засади (принципи) господарського судочинства, в числі інших, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та розумність строків розгляду справи судом.

Наведеного місцевим господарським судом враховано не було, тому, необґрунтовано призначивши у розгляді даної конкретної справи судову експертизу та, як наслідок, зупинивши провадження у цій же справі, місцевий господарський суд порушив право позивача на розгляд справи упродовж розумного строку.

В ч.3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладених обставин справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2026 у справі №927/37/26 - скасуванню, а матеріали справи - переданню на розгляд до Господарського суду Чернігівської області.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у ч.3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 271, 277, 280 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2026 у справі № 927/37/26 року задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2026 у справі № 927/37/26 скасувати.

3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2026 у справі № 927/37/26 передати на розгляд Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.11.2026 року.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді С.В. Владимиренко

Р.М. Колесник