ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" жовтня 2026 р. Справа№ 920/1075/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
при секретарі: Реуцькій Т.О.;
за участю представників сторін:
від позивача: не з`явились;
від відповідача 1: не з`явились;
від відповідача 2: не з`явились;
від третьої особи 1: не з`явились;
від третьої особи 2: не з`явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сумської міської ради
на рішення Господарського суду Сумської області від 24.05.2021 (повний текст складено 03.06.2021)
у справі №920/1075/19 (головуючий суддя Джепа Ю.А., судді - Котельницька В.Л., Заєць С.В.)
за позовом Сумської міської ради
до 1) Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "АГРО"
2) Приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Бурбики Тамари Анатоліївни
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунального підприємства "Спецсервіс" Сумської міської ради
та за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Сумської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів
про скасування державної реєстрації,-
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог
До Господарського суду Сумської області звернулась Сумська міська рада з позовом, в якому просить скасувати державну реєстрацію прав власності за Приватним виробничо-комерційним малим підприємством "Агро" на об`єкт нерухомого майна - автостоянку № 3 "Пролісок" адреса: м. Суми, вулиця Прокоф`єва, будинок б/№, реєстраційний номер: 1678100559101, номер запису про право власності: 30375478 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45614967 від 20.02.2019).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що державна реєстрація прав (запис про право власності, індексний номер: 30375478) здійснено з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та всупереч Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016).
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Сумської області від 24.05.2021 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначив, що позивач при обґрунтуванні своїх вимог не вказує у чому саме полягає порушення вимог статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» при проведенні оскаржуваної реєстраційної дії, доказів такого порушення не надає.
Також суд першої інстанції визнав необґрунтованими твердження позивача про здійснення приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Т.А. реєстраційних дій щодо автостоянок в м. Суми, які вже були зареєстровані за територіальною громадою м. Суми, оскільки згідно з наданою позивачем Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 162353057 від 05.04.2019 за ПВКМП «АГРО» реєструвалося право власності на нерухоме майно за адресою м. Суми, вул. Прокоф`єва, буд. б/н, тоді як згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 162346179 від 05.04.2019 року за Сумською міською радою зареєстроване право власності на майно за адресою м. Суми, вул. Прокоф`єва, будинок 16/1.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Сумська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 24.05.2021 року у справі №920/1075/19 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- первинна реєстрація права власності за Сумською обласною організацією всеукраїнської спілки автомобілістів здійснена з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому запис про право власності № 28582762 вчинено всупереч нормам чинного законодавства;
- суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви про уточнення та збільшення позовних вимог;
- позивачем було подано окремий позов до Сумської обласної організації всеукраїнської спілки автомобілістів з окремим позовом № 920/346/21 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автостоянки та відповідних реєстраційних записів;
- суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення розгляду даної справи до розгляду справи № 920/346/21;
- в межах справи № 920/874/19 суд не встановлював обставини щодо дотримання норм та вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно;
- у договорі купівлі-продажу від 20.02.2021 відсутня істотна умова - кадастровий номер земельної ділянки;
- первинно право власності за Сумською обласною організацією всеукраїнської спілки автомобілістів зареєстровано на підставі документів, які не є правовстановлюючими та не тягнуть за собою виникнення права власності.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №920/1075/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. (Дідиченко М.А.) - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою суду від 11.10.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 09.11.2021.
Через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "АГРО" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 01.11.2021 задоволено клопотання Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "АГРО" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 09.11.2021 відкладено розгляд справи на 23.11.2021.
Ухвалою суду від 23.11.2021 зупинено провадження у справі № 920/1075/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 920/346/21 за позовом Сумської міської до Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "АГРО" та Сумської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів про визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.02.2019.
29.11.2022 через відділ документального забезпечення суду від відповідача 1 надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 року залишено без змін рішення Господарського суду Сумської області від 10.11.2021 у справі № 920/456/19, яким позовні вимоги ПВКМП "Агро" були задоволені повністю, визнано незаконним та скасовано рішення Сумської міської ради від 16.12.2015 №112-МР "Про зарахування до комунальної власності територіальної громади міста Суми нерухомого майна" та підпункту 1.1 пункту 1 рішення Сумської міської ради від 24.02.2016 №381-МР "Про внесення змін до рішення Сумської міської ради" від 24.04.2013 №2289-МР "Про затвердження переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Суми (зі змінами)" в частині внесення змін в додаток до рішення Сумської міської ради від 24.04.2013 №2289-МР "Про затвердження переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Суми" (зі змінами) шляхом доповнення після пункту 1125 новими пунктами 1126, 1127, 1128, 1129, 1130.
Ухвалою суду від 12.12.2022 поновлено провадження у справі № 920/1075/19, відмовлено у задоволенні клопотання представника Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "АГРО" про поновлення провадження у справі, зупинено провадження у справі № 920/1075/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 920/346/21 за позовом Сумської міської до Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "АГРО" та Сумської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів про визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.02.2019 та зобов`язано учасників судового процесу повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі із наданням доказів, що підтверджують зазначені обставини.
Ухвалою суду від 29.09.2026 поновлено провадження у справі № 920/1075/19, розгляд справи призначено на 20.10.2026.
На адресу суду від представника Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "АГРО" надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 16.10.2026 задоволено заяву представника Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "АГРО" про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
20.10.2026 в багатьох областях України, в тому числі на території міста Київ було оголошено повітряну тривогу, у зв`язку з чим судове засідання, призначене на 20.10.2026 не відбулось.
Ухвалою суду від 20.10.2026 розгляд справи призначено на 29.10.2026.
Позиції учасників справи
01.11.2021 через відділ документального забезпечення суду від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.
Заявлені клопотання та результати їх розгляду
27.10.2026 через систему «Електронний суд» від третьої особи 1 надійшло клопотання про здійснення заміни у справі № 920/1075/19 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне підприємство «ПАРКІНГ» Сумської міської ради на його правонаступника.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що Рішенням Сумської міської ради від 25 лютого 2026 року № 6357-МР змінено найменування Комунального підприємства «ПАРКІНГ» Сумської міської ради на Комунальне підприємство "Спецсервіс" Сумської міської ради.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 90 Цивільного кодексу України, юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно - правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
Назва юридичної особи є її необхідною ознакою, яка забезпечує участь у цивільному обороті від свого імені та слугує засобом її індивідуалізації, що дозволяє відокремити її від інших юридичних осіб. Назва юридичної особи може зазнавати змін. Зміна назви юридичної особи проявляється в її зовнішній літеральній корекції.
Зміна назви юридичної особи тягне лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, пов`язаних зі зміною назви.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.04.2019 у справі № 914/3587/14, зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, оскільки не має наслідком появу нового учасника цивільних відносин.
З цих підстав суд апеляційної інстанції при апеляційному розгляді справи враховує нове найменування третьої особи 1, а саме - Комунальне підприємство "Спецсервіс" Сумської міської ради.
Явка представників сторін
Представники сторін у судове засідання 29.10.2026 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі «Електронний суд».
20.10.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача 1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
В той же час, у клопотанні від 27.10.2026 представник третьої особи 1 просив відкласти розгляд справи, обґрунтовуючи вказане клопотання укладенням з адвокатом Цукановим В.В. договору про надання правничої допомоги 27.10.2026 та необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.
Колегія суддів не знайшла підстав для задоволення клопотання про відкладення судового засідання з огляду на наступне.
Статтею 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Наведені третьою особою 1 обставини в обґрунтування причин необхідності відкладення розгляду справи не можуть бути визнані судом поважними, адже не є об`єктивно непереборними, оскільки залежали виключно від волевиявлення самого підприємства, яке лише 27.10.2026 уклало з адвокатом договір про надання правової допомоги.
Більше того, у частині 2 ст. 202 ГПК України також відсутня така підстава для відкладення розгляду справи, як залучення нового представника учасника справи.
Колегія суддів також враховує роз`яснення, викладені у пункті 2.3. Правил організації ефективного господарського судочинства, затверджених рішенням загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 5 від 29.05.2024, відповідно до яких не може бути визнано само по собі поважною причиною і не має наслідком безумовне відкладення розгляду справи або оголошення перерви у розгляді справи, зокрема, заміна, за ініціативою сторони, представника за короткий проміжок часу до дати призначеного слухання та/або не передача новому представнику всіх матеріалів, необхідних для здійснення представництва; необхідність ознайомлення з матеріалами справи, якщо у сторони була об`єктивна можливість до початку судового засідання (до дати судового засідання), однак, сторона нею не скористалася без поважних причин.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
А тому, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), враховуючи рекомендації, викладені у пунктах 2.2., 2.3. Правил організації ефективного господарського судочинства, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 29.10.2026 за відсутності представників сторін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Рішенням Сумської міської ради від 16.12.2015 № 112-МР "Про зарахування до комунальної власності територіальної громади міста Суми нерухомого майна" зараховано до комунальної власності територіальної громади міста Суми будівлі, розташовані на території автостоянок за адресами: вул. Матюшенка, 47 в м. Суми; вул. Прокоф`єва, 16/1 в м. Суми; вул. Прокоф`єва, 16/2 в м. Суми; вул. Дем`яна Коротченка (на даний час Івана Сірка), 11 в м. Суми; вул. Дем`яна Коротченка, 30 в м. Суми.
Рішенням від 27.04.2016 № 692-МР Сумською міською радою передано в користування та на баланс дочірньому підприємству "Паркінг" Комунального оптово-роздрібного підприємства "Дрібнооптовий" Сумської міської ради майна комунальної власності територіальної громади міста Суми.
Спірний об`єкти нерухомого майна - автостоянка увійшли до Переліку майна комунальної власності територіальної громади міста Суми, яке було передано на баланс ДП "Паркінг" КОРП "Дрібнооптовий", який є додатком до вказаного рішення.
Рішенням Сумської міської ради від 26.04.2017 № 2065-МР було припинено юридичну особу Дочірнє підприємство "Паркінг" комунального оптово-роздрібного підприємства "Дрібнооптовий" Сумської міської ради шляхом перетворення у Комунальне підприємство "Паркінг" Сумської міської ради, яке змінило свою назву на Комунальне підприємство "Спецсервіс" Сумської міської ради.
Сумська міська рада у позовній заяві посилається на те, що за територіальною громадою м. Суми зареєстровано об`єкт нерухомого майна, а саме громадський будинок (стоянка автотранспорту «Пролісок»), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1549846959101, за адресою: м. Суми, вул. Прокоф`єва, буд. 16/1, розміщена на земельній ділянці комунальної власності площею 0,3345 га, кадастровий номер: [номер приховано]:05:001:0062.
Позивач вказує, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем 1 також зареєстроване право власності на автостоянку № 3 «Пролісок», тобто в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься два реєстраційних записи на одне і теж майно, а саме:
- об`єкт нерухомого майна № 1549846959101, зареєстрований за територіальною громадою м. Суми;
- об`єкт нерухомого майна № 1678100559101, зареєстрований за відповідачем 1.
На думку позивача, реєстрація права власності за ПВКМП «АГРО» порушує права територіальної громади м. Суми як власника, оскільки остання позбавляється можливості ефективного використання комунального майна, оскільки право власності ставиться під сумнів ПВКМП «АГРО», що створює стан правової невизначеності для позивача, що і зумовлює необхідність звернутися до суду за захистом прав територіальної громади м. Суми.
Сумська міська рада вважає, що за рішенням суду рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна №1678100559101 за адресою: м. Суми, вул. Прокоф`єва, буд. б/№, зареєстрований за ПВКМП «Агро» підлягає скасуванню, оскільки реєстраційні дії приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Т.А. проведено з порушенням вимог статей 24 та 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав па нерухоме майно та їх обтяжень» та всупереч Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. №868 (далі - Порядку державної реєстрації).
Такі свої твердження позивач обґрунтовує тим, що приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Т.А. вчинені реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна на підставі документів, які не відповідають переліку документів для державної реєстрації права власності та інших речових прав, визначених у статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та у пунктах 40 - 76 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Крім того позивач зазначає, що всупереч вимогам пункту 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Т.А. при здійсненні всіх вищеописаних реєстраційних дій не перевірена наявність у заявника документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, який обов`язково подається для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна.
На підставі викладеного позивач стверджує, що здійснення приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Т.А. реєстраційних дій щодо автостоянок в м. Суми, які вже були зареєстровані за територіальною громадою м. Суми створило умови для захоплення комунального майна, чим порушено права та законні інтереси територіальної громади м. Суми на володіння, користування та розпорядження комунальною власністю.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно статті 41 Конституції України Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Неприпустимість позбавлення права власності крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 2 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).
Вимогами частини першої статті 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Зміст права власності визначений в частині першій статті 317 цього ж Кодексу, якою передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 319 названого Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії.
Згідно статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до частин першої, другої статті 386 цього Кодексу держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема і з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (абзац 3 частини другої статті 331 ЦК України).
Відповідно до часини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і далі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме та їх обтяжень» загальною засадою державної реєстрації прав є обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.
Згідно із частинами першою, другою статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Статтею 24 цього ж Закону державний реєстратор відмовляє в державній реєстрації прав та обтяжень уразі якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 зазначено, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.
Зі змісту доданої позивачем до позовної заяви інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 162353057 від 05.04.2019 слідує, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 45614967 від 20.02.2019 прийняте на підставі договору купівлі-продажу № 733 від 20.02.2019, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Т.А., що передбачено приписам п. 1) ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
У пункті 1.3 вищезазначеного договору купівлі-продажу міститься застереження про те, що право власності на відчужуване нерухоме майно у продавця підтверджується Витягом з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого 27.10.2018 Комунальним підприємством «Центр реєстрації майнових прав» Лебединської районної ради Сумської області, номер запису про право власності 28582762, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1678100559101.
Так, в апеляційній скарзі апелянт посилається як на неправомірність первинної реєстрації власності за Сумською обласною організацією всеукраїнської спілки автомобілістів, так і на неправомірність укладеного у подальшому договору купівлі-продажу № 733 від 20.02.2019, та підставі якого Приватне виробничо-комерційне мале підприємство "АГРО" набуло спірне майно.
У цьому контексті колегія суддів враховує, що господарськими судами розглядався спір у справі № 920/456/19 за позовом Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "АГРО" до Сумської міської ради про визнання незаконним і скасування рішення від 16.12.2015 № 112-МР "Про зарахування до комунальної власності територіальної громади міста Суми нерухомого майна" та підпункту 1.1 пункту 1 рішення Сумської міської ради від 24.02.2016 № 381-МР "Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 24.04.2013 № 2289-МР "Про затвердження переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Суми" (зі змінами) в частині внесення змін в додаток до рішення Сумської міської ради від 24.04.2013 № 2289-МР "Про затвердження переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Суми" (зі змінами) шляхом доповнення після пункту 1125 новими пунктами 1126, 1127, 1128, 1129, 1130.
Позовні вимоги у справі № 920/456/19 обґрунтовувались тим, що при спробі 01.04.2019 прийняти автостоянки "Курська" № 2, "Пролісок" № 3, "Псел" № 4, "Зарічна" № 5, "Заозерна" № 7 у фактичне володіння ПВКМП "АГРО" стало відомо, що зазначене нерухоме майно перебуває у володінні КП "ПАРКІНГ" СМР, працівники якого відмовилися звільнити ці об`єкти.
Позивач зазначав, що за результатами проведеної працівниками Головного управління Національної поліції у Сумській області перевірки ПВКМП "АГРО" стало відомо, що рішенням Сумської міської ради від 24.02.2016 № 381-MP були внесені зміни до рішення Сумської міської ради від 24.04.2013 № 2289-МР "Про затвердження переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Суми", згідно з якими перелічене у пунктах 1.3.1-1.3.5 позовної заяви нерухоме майно було включене до переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Суми та передане у користування КП "ПАРКІНГ" СМР. На підставі рішення Сумської міської ради від 24.04.2013 № 2289-МР "Про затвердження переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Суми" (зі змінами, внесеними рішенням від 24.02.2016 № 381-MP) право власності на майно, перелічене у пунктах 1.3.1-1.3.5 позовної заяви було зареєстроване за територіальною громадою міста Суми.
Рішенням господарського суду Сумської області від 10.11.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 у справі №920/456/19, позовні вимоги ПВКМП "АГРО" до Сумської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування задоволено у повному обсязі.
Визнано незаконними та скасовано рішення Сумської міської ради від 16.12.2015 № 112-МР "Про зарахування до комунальної власності територіальної громади міста Суми нерухомого майна" та підпункт 1.1 пункту 1 рішення Сумської міської ради від 24.02.2016 № 381-МР "Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 24.04.2013 № 2289-МР "Про затвердження переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Суми" (зі змінами) в частині внесення змін в додаток до рішення Сумської міської ради від 24.04.2013 № 2289-МР "Про затвердження переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Суми" (зі змінами) шляхом доповнення після пункту 1125 новими пунктами 1126, 1127, 1128, 1129, 1130.
Задовольняючи позовні вимоги у справі № 920/456/19, господарські суди виходили з того, що відповідач порушив право позивача на мирне володіння майном, яке належить позивачу на праві приватної власності. Майно автостоянок, титульним володільцем якого наразі є ПВКМП "АГРО", було створене упродовж 1984-1999 років Сумською обласною організацією товариства автомотолюбителів, правонаступником якої є Громадська організація Сумська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів (СОО ВСА).
Постановою Верховного Суду від 21.03.2023 у справі № 920/456/19 касаційну скаргу Сумської міської ради залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 та рішення господарського суду Сумської області від 10.11.2021 у справі № 920/456/19 залишено без змін.
Під час розгляду справи № 920/456/19 суди першої та апеляційної інстанції зробили висновок, що письмовими доказами у цій справі належним чином підтверджується те, що майно автостоянки № 3 "Пролісок", титульним володільцем якого наразі є ПВКМП "АГРО", було створене упродовж 1984-1999 років Сумською обласною організацією товариства автомотолюбителів, правонаступником якого є СОО ВСА.
Також, господарськими судами розглядався спір у справі № 920/241/21 за позовом Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "АГРО" до Сумської міської ради, КП "ПАРКІНГ" СМР, за участю третіх осіб - СОО ВСА, Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Геоінформаційні технології" (ТОВ НВП "ГІТ") про витребування із чужого незаконного володіння Сумської міської ради та КП "ПАРКІНГ" СМР на свою користь майна стоянок автотранспорту та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів.
Позовні вимоги у справі № 920/241/21 обґрунтовувались тим, що майно автостоянок №3 "Пролісок", №4 "Псел", №5 "Зарічна", №7 "Заозерна" незаконно використовується КП "ПАРКІНГ" СМР, яке незаконно було передано останньому Сумською міською радою, попри те, що спірне майно належить позивачу на праві власності на підставі договорів купівлі-продажу. Вимоги про скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заявлені на підставі частини п`ятої статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки Сумська міська рада здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності територіальної громади міста Суми.
Рішенням господарського суду Сумської області 16.01.2023 у справі №920/241/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023, позов задоволено частково.
Витребувано із чужого незаконного володіння Сумської міської ради та КП "ПАРКІНГ" СМР на користь Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "АГРО" майно стоянок автотранспорту №2 Курська, №3 Пролісок, №4 Псел, №5 Зарічна та №7 Заозерна у складі: - Автостоянка №2 Курська з відповідними складовими частинами: Будинок чергового Літер А; Вбиральня Літер Б; Гараж Літер В; Навіс Літер Г, Навіси Літер Д, Літер Е, Літер Ж та Літер З; Огорожа 1-4; Покриття Літер І, розташована за адресою: місто Суми, вулиця Лесі Українки, будинок б/№, розміщена на земельній ділянці кадастровий номер [номер приховано]:24:001:0010 площею 0,5959 га; - Автостоянка №3 Пролісок з відповідними складовими частинами: Будинок чергового Літер А; навіси Літер Б, Літер В, Літер Г та Літер Д: Огорожа 1 -3; Покриття Літер І, розташована за адресою: місто Суми, вулиця Прокоф`єва, будинок б/№, розміщена на земельній ділянці кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0062 площею 0,3345 га; - Автостоянка №4 Псел з відповідними складовими частинами: Будинок чергового Літер А; Будинок чергового Літер Б: Гараж Літер В; Вбиральня Літер Г; Навіси Літер Д, Літер Е, Літер Ж, Літер З, Літер И, Літер К, Літер Л та Літер М; Огорожа 1-5; Покриття Літер 1, розташована за адресою: місто Суми, проспект Лушпи Михайла, будинок б/№ на земельній ділянці кадастровий номер [номер приховано]:01:006:0004 площею 1,2470 га; - Автостоянка №5 Зарічна з відповідними складовими частинами: Будинок чергового Літер А; Навіси Літер Б, Літер В, Літер Г, Літер Д та Літер Е; вбиральня Літер Ж; Огорожа 1-3: Покриття Літер І, розташована за адресою: місто Суми, вулиця Прокоф`єва, будинок б/№ на земельній ділянці кадастровий номер кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0061 площею 0,5209 га; - Автостоянка №7 Заозерна з відповідними складовими частинами: Будинок чергового Літер А; Будинок чергового Літер Б; Будинок чергового Літер В; Навіси Літер Г, Літер Д, Літер Е, Літер Ж та Літер И; Огорожа 1-5; Покриття Літер І, розташована за адресою: місто Суми, вулиця Сірка Івана, будинок б/№ на земельній ділянці кадастровий номер [номер приховано]:06:002:0026. площею 0.8054 га.
Скасовано державну реєстрацію за територіальною громадою міста Суми права власності на наступне нерухоме майно: - державну реєстрацію за територіальною громадою міста Суми права власності на нерухоме майно - адміністративна будівля (стоянка автотранспорту) Літер А-1 загальною площею 47,7 м2, зі складовими за адресою вул. Матюшенка, буд. 47, вчинений державним реєстратором Центру надання адміністративних послугу м. Суми Матусенко Т.П., запис №27534287 від 08.05.2018; - державну реєстрацію за територіальною громадою міста Суми права власності на нерухоме майно - громадський будинок (стоянка автотранспорту Пролісок) загальною площею 11,3 м2, зі складовими за адресою вул. Прокоф`єва, буд. 16/1, вчинений державним реєстратором Центру надання адміністративних послугу м. Суми Божок О.М., запис №26090152 від 08.05.2018; - державну реєстрацію за територіальною громадою міста Суми права власності на нерухоме майно - адміністративна будівля (стоянка автотранспорту) Літер А-1 загальною площею 29,9 м2 зі складовими за адресою вул. Івана Сірка, буд. 11, вчинений державним реєстратором Центру надання адміністративних послугу м. Суми Матусенко Т.П., запис №27536030 від 08.05.2018; - державну реєстрацію за територіальною громадою міста Суми права власності на нерухоме майно - адміністративна будівля загальною площею 49,3 м2 зі складовими за адресою вул. Прокоф`єва, буд. 16/2, вчинений державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Суми Куць С.М. ,запис №27542152 від 08.05.2018; - державну реєстрацію за територіальною громадою міста Суми права власності на нерухоме майно - громадський будинок (стоянка автотранспорту) загальною площею 50,8 м2 зі складовими за адресою вул. Івана Сірка, буд. 30, вчинений державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Суми Приходько І.М., запис №27542077 від 08.05.2018.
Рішення судів у справі № 920/241/21 аргументовані таким:
- наявними у справі доказами підтверджується набуття ПВКМП "Агро" у власність майна автостоянок на підставі оплатних договорів. Порушення права власності ПВКМП "Агро" полягає у тому, що будучи власником майна, сплативши за нього грошові кошти, підприємство фактично позбавлене можливості використовувати вказане майно у господарській діяльності, оскільки після прийняття в подальшому скасованих в судовому порядку рішень, які послугували підставою для реєстрації права комунальної власності територіальної громади міста Суми на майно автостоянок, спірне майно автостоянок було передане у користування іншій особі;
- із наданих Сумською міською радою Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що підставами виникнення права власності при внесенні відповідних записів у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно державні реєстратори вважали рішення Сумської міської ради "Про затвердження переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Суми" №2289-МР від 24.04.2013, лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області №05-07-01940.4 від 12.05.2016 та рішення Сумської міської ради "Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 24.04.2013 №2289-МР "Про затвердження переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Суми" (зі змінами) № 381-МР від 24.02.2016, скасованими в подальшому в судовому порядку;
- таким чином, жоден із перелічених документів не є правовстановлюючим, оскільки не містить посилань та застережень щодо юридичних фактів, визначених частиною другою статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", як підстави для набуття права комунальної власності;
- зважаючи на ненадання Сумською міською радою будь-якого правовстановлюючого документа, яким би підтверджувалась законність набуття територіальною громадою міста Суми прав власності на майно автостоянок №2 "Курська", №3 "Пролісок", №4 "Псел", №5 "Зарічна" та №7 "Заозерна", суди дійшли висновку про незаконність володіння, користування та розпоряджання зазначеним вище майном з боку Сумської міської ради;
- як наслідок, незаконним слід вважати і користування майном автостоянок №2 "Курська", №3 "Пролісок", №4 "Псел", №5 "Зарічна" та №7 "Заозерна" з боку КП "ПАРКІНГ" СМР, якому це майно було передане незаконним власником. Встановлені обставини свідчать про відсутність у відповідачів правових підстав для володіння, користування та розпоряджання спірним майном.
Крім того, на розгляді у Господарському суді Сумської області перебувала справа № 920/346/21 за позовом Сумської міської ради до Громадської організації "Сумська обласна організація Всеукраїнська спілка автомобілістів", Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "Агро", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство "Паркінг" Сумської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Державний реєстратор Низівської селищної ради Недведська Олеся Алєйзівна про:
- визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43722088 від 27.10.2018 09:51:58, прийняте державним реєстратором Недведською Олесею Алєйзівною, на підставі якого внесено запис про право власності (номер запису: 28582762) за Сумською обласною організацією всеукраїнської спілки автомобілістів (код ЄДРПОУ: 23826116) на об`єкт нерухомого майна автостоянка № 3 "Пролісок", адреса: м. Суми, вулиця Прокоф`єва, будинок б/№, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1678100559101;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу автостоянки № 3 "Пролісок", укладеного 20 лютого 2019 року між Приватним виробничо-комерційним малим підприємством "Агро" та Сумською обласною організацією всеукраїнської спілки автомобілістів, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Тамарою Анатоліївною та зареєстрований в реєстрі за № 733.
Рішенням господарського суду Сумської області від 14.11.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 у справі №920/346/21, в задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів були мотивовані тим, що судом в ході розгляду справи було встановлено (з урахуванням обставин справ №920/241/21, №920/456/19), що майно автостоянки №3 "Пролісок", титульним володільцем якого наразі є ПВКМП "АГРО", було створене Сумською обласною організацією товариства автомотолюбителів, правонаступником якої є СОО ВСА, впродовж 1984-1999 років і не є новозбудованим об`єктом нерухомості в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Таким чином, суд визнав безпідставним посилання позивача на порушення відповідачами норм чинного законодавства, які регулюють правовідносини в сфері державної реєстрації права власності саме на новозбудовані об`єкти нерухомості.
Тобто, рішеннями суддів у справах №920/241/21, №920/456/19, №920/346/21 встановлено правомірність набуття відповідачем 1 у власність майна автостоянки №3 "Пролісок".
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Таким чином, вищезазначені обставини, встановлені рішеннями судів у справах №920/241/21, №920/456/19, №920/346/21, які набрали законної сили, мають преюдиціальне значення для вирішення спору у даній справі та не потребують повторного доказування згідно ст. 75 ГПК України.
Наведене вище свідчить про безпідставність посилання позивача на порушення приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Т.А. вимог ст. 24 та ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень при проведенні первинних реєстраційних дій, як на підставу для скасування рішення про реєстрацію права власності за першим відповідачем з підстав зазначених у позовній заяві.
Стосовно посилань позивача на недотримання приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Т.А. вимог пункту 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень при здійсненні всіх вищеописаних реєстраційних дій в частині перевірки наявності у заявника документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, який обов`язково подається для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна суд зазначає наступне.
Як правильно зазначає позивач у своїй позовній заяві, вимоги пункту 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень поширюються на випадки для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна, яка проводиться на підставі документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна та документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
При цьому предметом оскарження у даній справі є рішення про реєстрацію за відповідачем 1 права власності на нерухоме майно, набуте на підставі договору купівлі-продажу, тобто об`єктом нерухомого майна, реєстрація права власності на який оскаржується, не є новозбудоване нерухоме майно, а тому на державну реєстрацію прав власності на таке майно, що спростовує наведені вище доводи позивач.
Таким чином, вищевикладеним спростовується порушення приписів статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав па нерухоме майно та їх обтяжень», на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог.
При посвідченні оспорюваних договорів купівлі-продажу нотаріусом (другим відповідачем) були виконані вимоги п.п. 2.1 п. 2 Глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а саме перевірено відсутність податкової застави, заборони відчуження або арешту нерухомого майна, яке є предметом договорів купівлі-продажу.
Крім того, пунктом 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, на порушення якого посилається позивач, встановлює перелік документів для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна.
Ті обставини, що право власності на нерухоме майно, реєстрація якого є предметом оскарження у цій справі, набувалося на підставі договору купівлі-продажу, у встановленому порядку було зареєстроване за попереднім власником (продавцем), належним чином доводять, що таке майно не є новозбудованим, а тому при реєстрації прав на таке майно не застосовуються приписи пункту 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Як наслідок, при вчиненні оскаржуваних реєстраційних дій не могли бути порушені вимоги пункту 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
А тому, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Стосовно доводів апелянта про безпідставне не прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.
22.01.2020 представник позивача подав заяву про збільшення та уточнення позовних вимог, відповідно до якої додаткового просив суд скасувати запис про право власності (номер запису: 28582762) за Сумською обласною організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів на об`єкт нерухомого майна - автостоянку № 3 «Пролісок», адреса: м. Суми, вул. Прокоф`єва, буд б/н, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1678100559101 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень(з відкриттям розділу, індексний номер: 34722088 від 27.10.2018 09:24:58, Медведська Олеся Алейзівна, комунальне підприємство «Центр реєстрації майнових прав» Лебединської районної ради, Сумська область).
Відповідно до частин 3, 4 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною 3 цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога. При цьому одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається".
Положеннями статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено саме право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Верховний Суд у постанові від 14.01.2025 у справі № 916/5763/23 наголосив, що в будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Аналогічні правові висновки щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.
Оскільки частина 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України виключає можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то в разі подання позивачем заяви, спрямованої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити у задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені (первісні) позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку (постанови Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17, від 28.03.2019 у справі № 910/23066/17, від 10.09.2019 у справі № 910/13267/18).
Водночас під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру (подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 902/743/18, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19, від 10.12.2019 у справі № 923/1061/18).
Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 902/743/18, від 23.01.2018 у справі № 918/350/16, від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17, від 28.03.2019 у справі № 910/23066/17 та від 10.09.2019 у справі № 910/13267/18, на які посилається скаржник.
Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач фактично заявив нову самостійну позовну вимогу, що за своєю правовою природою свідчить про одночасну зміну предмета та підстав позову, яка не допускається в межах реалізації права на збільшення розміру позовних вимог.
А тому, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволені заяви позивача в частині уточнення (збільшення) позовних вимог.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Сумської області від 24.05.2021 у справі № 920/1075/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
У Х В А Л И В :
1. Апеляційну скаргу Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 24.05.2021 у справі № 920/1075/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 24.05.2021 у справі № 920/1075/19 залишити без змін.
3. Поновити дію рішення Господарського суду Сумської області від 24.05.2021 у справі № 920/1075/19.
4. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку із подачею апеляційної скарги, покласти на апелянта.
5. Матеріали справи № 920/1075/19 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повна постанова складена 09.11.2026 у зв`язку із перебуванням судді Барсук М.А. у відрядженні з 01.11.2026 по 05.11.2026.
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко