Постанова № 141388816 у справі № 910/1205/26 від 27.10.2026

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2026 р. Справа№ 910/1205/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Реуцькій Т.О.;

за участю представників сторін:

від позивача: Буткова О.Я.;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроХелс ЮА"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.09.2026 про відмову у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення

у справі №910/1205/26 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквілор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроХелс ЮА"

про стягнення коштів у розмірі 954 945,66 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еквілор" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроХелс ЮА" про стягнення коштів у розмірі 954 945,66 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 у справі №910/1205/26 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроХелс ЮА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквілор" заборгованість у розмірі 850 998 грн 92 коп., інфляційні втрати у розмірі 3487 грн 67 коп., 3% річних у розмірі 8568 грн 65 коп., пеню у розмірі 88402 грн 81 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 11459 грн 35 коп.

04.08.2026 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроХелс ЮА" надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду у справі №910/1205/26.

Короткий зміст судового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2026 у справі №910/1205/26 у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення відмовлено.

В обґрунтування ухвали суд першої інстанції вказав, що відповідачем до суду не надано жодних доказів на підтвердження винятковості зазначених відповідачем обставин та неможливості виконання рішення суду, зокрема, не надано банківських виписок по рахунках, з яких би вбачалась наявність або відсутність у заявника фінансової спроможності самостійно виконувати рішення суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПроХелс ЮА" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.09.2026 у справі №№910/1205/26 та задовольнити заяву про розстрочення виконання рішення.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в обґрунтування заяви було покладено конкретні виняткові обставини, а саме:

- критичний фінансовий стан підприємства, що підтверджується прийнятою органами статистики та ДПС офіційною фінансовою звітністю за І півріччя 2026 року;

- наявність кредитного овердрафту (від`ємні грошові активи в сумі -623,3 тис. грн), що унеможливлює здійснення одноразового платежу;

- наявність значної дебіторської заборгованості в сумі 1 724 162,30 грн, яка перевищує суму боргу та є гарантованим джерелом поетапного розрахунку;

- мінімальний ступінь вини боржника у виникненні спору через приховані виробничо-технічні дефекти поставленого товару, зафіксовані Експертним дослідженням ТОВ «СВМ БІЗНЕС ГРУП» від 15.07.2026 року та Протоколом випробувань № 5581/26 лабораторії ТОВ «ЕЦ "Біолайтс"»;

- необхідність збереження господарської діяльності підприємства та запобігання його банкрутству.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/1205/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою суду від 08.09.2026 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроХелс ЮА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.09.2026 у справі №910/1205/26 та надано строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 2662, 40 грн.

Апелянтом протягом встановленого строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху були усунені недоліки.

Ухвалою суду від 28.09.2026 відкрито апеляційне провадження та розгляд справи призначено на 27.10.2026.

Позиції учасників справи

05.10.2026 через систему «Електронний суд» позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, ухвалу суду просив залишити без змін.

Явка представників сторін

Представник відповідача у судове засідання 27.10.2026 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги учасник справи повідомлявся належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІКС.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), враховуючи рекомендації, викладені у пунктах 2.2., 2.3. Правил організації ефективного господарського судочинства, з огляду на те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 27.10.2026 за відсутності представника відповідача.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до статті 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 917/138/16 зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Тобто, підставою для розстрочення виконання рішення має бути існування об`єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють вчасне виконання рішення.

Таким чином, особа, яка подала заяву про розстрочення виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Питання щодо надання відстрочення/розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Також колегія суддів зазначає, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, п. 43)

З метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:

1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;

2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми;

3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як «потерпілої сторони»;

4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, в цьому контексті для визнання поважними причин затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів, обов`язково мають враховуватися інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення, оскільки пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.06.2004 у справі «Жовнер проти України» (заява № 56848/00) зазначено, що стаття 1 Першого Протоколу вимагає, перш за все і особливо, щоб втручання державної влади у використання права на майно було законним. Суду належить з`ясувати, чи дотримується справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і вимогами основних прав громадян. Пошук подібної рівноваги повністю віддзеркалюється в структурі статті 1, отже, і в другому абзаці: повинно існувати пропорційно обґрунтоване співвідношення між зазначеною метою і засобами, що використовуються. Контролюючи виконання цієї вимоги, Суд визнає за державою певну свободу розсуду як для вибору способів впровадження, так і для вирішення, чи є їх наслідки виправданими та відповідають загальному інтересу у спробі досягти зазначеної мети закону.

Так, відповідач в якості підстав для розстрочення виконання рішення суду посилався на своє скрутне фінансове становище, збитковість діяльності та наявність дебіторської заборгованості.

Водночас, скрутне фінансове становище чи невиконання контрагентами своїх зобов`язань перед боржником не є безумовними підставами для відстрочення виконання рішення суду.

Частина 2 статті 617 ЦК України передбачає що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відсутність відповідних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та «Бакалов проти України».

Колегія суддів відзначає, що посилання відповідача лише на складний фінансовий стан без визначення реальної перспективи виконання судового рішення не може бути підставою для відстрочення такого виконання.

Відповідачем також не надано доказів вчинення дій щодо стягнення дебіторської заборгованості із його контрагентів.

У цьому контексті колегія суддів враховує приписи статті 96 ЦК України, відповідно до яких юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

При цьому, посилання боржника на мінімальний ступінь його вини у виникненні спору у зв`язку з наявністю прихованих виробничо-технічних дефектів поставленого товару також не може бути прийняте судом до уваги як самостійна підстава для розстрочення виконання рішення суду, оскільки зазначені обставини стосуються суті спірних правовідносин та підстав виникнення спору, тоді як під час вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення суд має оцінювати наявність обставин, які істотно ускладнюють або унеможливлюють його виконання. Відтак, доводи щодо ступеня вини боржника не свідчать про наявність передбачених законом підстав для розстрочення виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надані докази, які свідчать про існування виключних обставин, які дають підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.04.2005 р. у справі «Вараніца проти України» зазначає, що стверджувана відсутність коштів у підприємства державної форми власності не може виправдовувати затримку виконання рішення суду, що відповідно є порушенням статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні від 29.06.2004 р. Європейський суд з прав людини у справі "Півень проти України" дійшов висновку, що державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не можна прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини". За висновками суду, представлені відповідачем докази скрутного фінансового становища, не можна вважати винятковими обставинами для відстрочення виконання судового рішення, так як такі докази є тільки одним з елементів, який свідчить про незадовільний фінансовий стан підприємства.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18- рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11- рп/2012.

Згідно з мотивувальною частиною рішення № 16-рп/2009 від 30.06.2009 р. Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. по справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

На державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

Безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для розстрочення виконання рішення у даній справі.

При цьому, доводи апелянта по порушення вимог законності при постановлені ухвали, а саме наведення в описовій частині ухвали про розгляд заяви «ТОВ "Еко-Ренесанс"» замість належного заявника - ТОВ «ПроХелс ЮА» та зазначення дати рішення « 10.10.2024», замість « 28.04.2026» є описками, що не вплинули на суть прийнятої ухвали та не можуть слугувати підставою для її скасування.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 01.09.2026 у справі № 910/1205/26 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладається на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроХелс ЮА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.09.2026 у справі № 910/1205/26 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.09.2026 у справі № 910/1205/26 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені у зв`язку із подачею апеляційної скарги, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/1205/26 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повна постанова складена 09.11.2026 у зв`язку із перебуванням судді Барсук М.А. у відрядженні з 01.11.2026 по 05.11.2026.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко