Ухвала № 141389100 у справі № 902/251/26 від 09.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________________

У Х В А Л А

09 листопада 2026 р. Справа № 902/251/26

Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

за участю :

арбітражний керуючий Цвик А.О.

від Боржника : Острик С.О.

від АТ КБ "ПриватБанк" : Маякова І.В. (в режимі відеоконференцзв`язку)

від ТОВ "НоваПей Кредит" : Вершинін К.В. (в режимі відеоконференцзв`язку)

від АТ "ПУМБ" : Панченко О.О. (в режимі відеоконференцзв`язку)

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/251/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..

Ухвалою суду від 29.04.2026 року відкрито провадження у справі № 902/251/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника у справі № 902/251/26. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/251/26 арбітражного керуючого Цвика А.О.. Призначено попереднє засідання на 26.08.2026 року.

При цьому, 05.05.2026 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

29.05.2026 року до суду від ТОВ "Ізі Кредит" надійшла заява № 2026.05-402 від 25.05.2026 року (вх. № 01-32/786/26) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 15 356,00 грн у справі № 902/251/26.

Ухвалою суду від 02.06.2026 року призначено вказану заяву до розгляду в судовому засіданні на 16.09.2026 року о 10:30 год..

Разом з тим, судове засідання 16.09.2026 року у цій справі не відбулось, в зв`язку із перебуванням судді Тісецького С.С. на лікарняному.

21.09.2026 року суддя Тісецький С.С. приступив до роботи.

Ухвалою суду від 21.09.2026 року призначено заяву ТОВ "Ізі Кредит" № 2026.05-402 від 25.05.2026 року (вх. № 01-32/786/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/251/26 - до розгляду в судовому засіданні на 09.11.2026 року об 11:00 год..

На визначену дату - 09.11.2026 року, в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з`явилися арбітражний керуючий Цвик А.О., представники Боржника, АТ КБ "ПриватБанк", АТ "ПУМБ" та ТОВ "НоваПей Кредит".

При цьому, судом встановлено, що 31.07.2026 року до суду від арбітражного керуючого Цвика А.О. надійшло повідомлення № 5 від 31.07.2026 року про результати розгляду заяви ТОВ "Ізі Кредит" з грошовими вимогами до боржника у справі № 902/251/26.

В судовому засіданні керуючий реструктуризацією надав усні пояснення по суті поданого повідомлення та поклався на розсуд суду щодо заяви ТОВ "Ізі Кредит" з грошовими вимогами до боржника.

Представник Боржника підтримав позицію арбітражного керуючого та зазначив, що позиція арбітражного керуючого є обґрунтованою і просив відмовити у задоволенні заяви.

Також, представник Боржника повідомив, що довіритель не заперечує про наявність зобов`язань.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, розглянувши подану кредиторську заяву та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

За змістом кредиторської заяви ТОВ "Ізі Кредит" № 2026.05-402 від 25.05.2026 року, 07.10.2025 ТОВ "Ізі Кредит" та ОСОБА_1 (надалі - Боржник) на підставі електронної заяви Боржника про видачу кредиту укладено кредитний договір №403577, згідно з умовами якого Кредитор прийняв на себе зобов`язання надати Боржнику в кредит грошові кошти (кредит) в сумі 8 000,00 гривень, а Боржник прийняв на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом Кредитору відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі (згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною кредитного договору). На момент подання заяви про видачу кредиту, Відповідач зазначив, що є платоспроможним, має стабільний дохід.

Згідно п. 6.12.2. кредитного договору, "цей Договір укладено українською мовою у формі електронного документу та підписаний електронним підписом Позичальника та електронним підписом Кредитодавця і кваліфікованим електронним підписом уповноваженого півника Кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу. Сторони усвідомлюють, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором та кваліфікований електронний підпис мають таку саму юридичну силу як і власноручний підпис відповідної Сторони."

Так, 04.10.2025 Боржником в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства було підписано одноразовим електронним ідентифікатором та направлено Товариству Заяву на укладання кредитного договору. За результатами розгляду цієї Заяви Боржнику була здійснена з боку Товариства оферта щодо укладання кредитного договору із визначенням всіх істотних умов такого кредитного договору (копія додається). На зазначений в Заяві на укладання кредитного договору мобільний номер телефону був надісланий по CMC код у вигляді алфавітно-цифрової послідовності (одноразовий ідентифікатор), який був введений Боржником в Особистому кабінеті інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, та направлений Товариству у вигляді електронного повідомлення, в результаті чого було здійснено прийняття пропозиції (оферти) укласти кредитний договір (акцепт оферти), та 07.10.2025 здійснено підписання кредитного договору шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Фактом підписання договору з боку кредитодавця відповідно до п.п. 6.12.2., 6.18. кредитного договору та п. 12 ст 11 Закону України "Про електронну комерцію" також є накладений електронний підпис одноразовим ідентифікатором, у зв`язку із чим, кредитний договір є підписаний також і з боку Товариства.

Водночас, зважаючи на те, що у Боржника станом на 07.10.2025 була наявна заборгованість за попереднім активним кредитом у розмірі 1 588,42 грн, одразу після укладання кредитного договору № 403577 до нього було укладено Додаткову угоду №1, відповідно до якої Сторони погодили, що сума грошових коштів у розмірі 1 588,42 грн спрямовується на погашення заборгованості Позичальника за рефінансованим договором автоматично під час видачі Кредитодавцем суми кредиту, без проведення додаткових розрахунків між Сторонами, а після погашення заборгованості за рефінансованим договором, фактично отримана Позичальником сума грошових коштів складає 6 411,58 грн.

Таким чином, з урахуванням Додаткової угоди № 1 до кредитного договору №403577 від 07.10.2025, сума грошових коштів в розмірі 8 000,00 грн була розподілена наступним чином: сума грошових коштів у розмірі 1 588,42 грн була зарахована в рахунок погашення заборгованості за кредитом за попереднім кредитним договором, а сума грошових коштів у розмірі 6 411,58 грн була перерахована на платіжну картку, вказану Боржником в Особистому кабінеті в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства для отримання коштів.

07.10.2025 о 12:21 год за допомогою платіжної системи EasyPay (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Контрактовий Дім") було переказано на зазначений у договорі картковий рахунок позичальника ( НОМЕР_2 ) 6 411,58 грн, що підтверджується довідкою ТОВ "ФК "Контрактовий дім" щодо операції перерахунку коштів (транзакція № [номер приховано]).

Оскільки, Товариство є небанківською фінансовою установою, яка не здійснює відкриття та обслуговування рахунків, ним в силу закону не може бути надано виписки з банківського рахунку клієнта, тому, з метою підтвердження перерахування суми кредиту на картковий рахунок позичальника, Товариством надано довідку від ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий Дім", що, як надавач платіжних послуг відповідно до законодавства України, здійснило зарахування грошових коштів на платіжну картку позичальника (Боржника).

При цьому, кредит було надано у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок Боржника у національній валюті України на строк 11 періодів по 14 днів кожен, сукупна вартість кредиту (загальна сума всіх платежів з урахуванням процентів) згідно з умовами кредитного договору становила 15 356,00 грн. Згідно з Графіком платежів, останній платіж Боржник мав би сплатити 10.03.2026.

Однак, з боку Боржника не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості. Детальна інформація щодо розміру заборгованості наведена у Деталізації нарахувань та обліку платежів за кредитним договором № 403577 (додана до заяви).

Відтак, внаслідок неналежного виконання зобов`язання Боржником, а саме прострочення внесення платежів, за кредитним договором утворилась заборгованість в сумі 15 356,00 грн, з яких : 8 000,00 грн складає заборгованість з повернення суми кредиту, і 7356,00 грн складає сума процентів за користування кредитом, нарахованих відповідно до умов кредитного договору.

Також, Товариство у заяві повідомляє суд про відсутність заставного майна Боржника, яке є забезпеченням вимог, та про відсутність відносин заінтересованості кредитора стосовно Боржника в розумінні частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства.

На підставі викладеного, Заявник просить суд : визнати ТОВ "Ізі Кредит" конкурсним кредитором у справі № 902/251/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 з сумою вимог у розмірі 15 356,00 грн заборгованості за кредитним договором та судового збору у розмірі 6 656,00 грн; грошові вимоги кредитора включити до реєстру вимог кредиторів.

Згідно повідомлення арбітражного керуючого Цвика А.О. № 5 від 31.07.2026 року про результати розгляду заяви ТОВ "Ізі Кредит" з грошовими вимогами до боржника у справі № 902/251/26, розглянувши заяву та додані до неї документи, здійснивши розрахунки заявлених вимог щодо основного боргу та відсотків за користування кредитом, а також врахувавши розгляд вимог боржником, керуючий реструктуризацією повідомляє, що за умови додаткового надання документів на підтвердження перерахування коштів боржнику в розмірі 8 000,00 грн згідно кредитного договору від 07.10.2025 року № 403577 (банківська виписка, платіжна інструкція, квитанція) грошові вимоги ТОВ "Ізі Кредит" (ЄДРПОУ: 36183990) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; Адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) у розмірі 15 356,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 656,00 грн можуть бути визнані з віднесенням відповідної суми до реєстру вимог кредиторів.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вказувалось вище, 05.05.2026 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до матеріалів справи, заява "Ізі Кредит" № 2026.05-402 від 25.05.2026 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/251/26, надійшла до суду 29.05.2026 року за вх. № 01-32/786/26 (направлена поштою до суду - 26.05.2026 - дата вказана на поштовому конверті), тобто у межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 07.10.2025 між ТОВ "Ізі Кредит" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір № 403577 (копія наявна у справі), яким передбачені, зокрема, такі умови:

На умовах, визначених цим Договором, Кредитодавець надає Позичальнику в кредит грошові кошти (надалі - кредит) в загальному розмірі 8 000,00 грн (надалі за текстом - "сума кредиту") на погоджений Сторонами строк (надалі - Строк кредиту), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит та сплатити проценти за користування кредитом (надалі - проценти) (п. 1.1.).

Кредит надається на підставі Заяви на отримання кредиту, що надана Кредитодавцю Позичальником та виражає його волевиявлення на отримання кредиту (п. 1.2.).

Кредит надається Позичальнику в національній валюті України - гривні, не пізніше наступного робочого дня з дати підписання цього Договору. Форма (спосіб) надання кредиту: безготівкова (п. 1.4.).

Датою надання (видачі) кредиту є дата видаткового касового ордера, тобто дата фактичного отримання Позичальником грошових коштів від Кредитодавця (пп. 1.5.1.).

Датою надання (видачі) кредиту є дата списання грошових коштів в розмірі суми кредиту з рахунку Кредитодавця. Сума комісії, що підлягає до сплати за перерахування суми кредиту Кредитодавцем Позичальнику, сплачується Кредитодавцем, не входить до складу суми кредиту та не приймається до уваги для розрахунку реальної (ефективної) річної процентної ставки (пп. 1.5.2.).

Строк кредиту становить 11 періодів, кожен з яких визначається як 14 календарних днів (п. 1.6.).

Позичальник зобов`язаний здійснювати чергові платежі з метою повернення кредиту та сплати процентів за його користування відповідно до строків (дат) та у розмірах, що встановлені Графіком платежів, який є Додатком 1 та невід`ємною частиною цього Договору. Для уникнення простроченої заборгованості за кредитом, Позичальник має дотримуватись умов, встановлених Графіком платежів (п. 1.7.).

Проценти за кредитом сплачуються Позичальником у складі кожного чергового платежу. Чергові платежі за цим Договором є ануїтетними (п. 1.8.).

Загальна вартість кредиту для Позичальника на дату укладення цього Договору становить 15 356,00 грн та складається із загального розміру кредиту (8 000,00 грн) та загальних витрат за кредитом (7 356,00 грн) (п. 1.9.).

Сума кредиту надається Позичальнику шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів особистого електронного платіжного засобу (платіжної картки) Позичальника, що належить йому особисто, та реквізити якого зазначені в Розділі "Реквізити та підписи Сторін" цього Договору (п. 1.13.).

Реальна (ефективна) річна процентна ставка за кредитом є фіксованою та становить 2221,90%. Встановлений цим Договором розмір фіксованої реальної (ефективної") річної процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Денна процентна ставка за кредитом становить 0,60%, та розраховується наступним чином: 0,60% = (7 356,00 грн/8 000,00 грн) / 154 * 100%, де 0,60 % - денна процентна ставка, 7356,00 грн - загальні витрати за кредитом, 8 000,00 грн - загальний розмір кредиту, 154 - строк кредитування у днях (п. 2.1.).

Перебіг строку нарахування процентів за користування кредитом починається з дня, наступного за датою надання (видачі) кредиту, і триває 11 періодів, кожен з яких визначається як 14 календарних днів. Після належної дати внесення останнього платежу за Графіком платежів нарахування процентів Кредитодавцем не здійснюється (п. 2.2.).

Строк дії Договору: цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до дати, визначеної у Графіку платежів як дата внесення останнього платежу, але в будь-якому випадку цей Договір діє до повного виконання Позичальником своїх зобов`язань по цьому Договору (п. 6.4.).

Цей Договір укладено українською мовою у формі електронного документу та підписаний електронним підписом Позичальника та електронним підписом Кредитодавця і кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника Кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу. Сторони усвідомлюють, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором та кваліфікований електронний підпис мають таку саму юридичну силу як і власноручний підпис відповідної Сторони (п. 6.12.).

Також, судом встановлено, що 07.10.2025 року між ТОВ "Ізі Кредит" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 403577 від 07.10.2025 року (копія наявна у справі), якою передбачені, зокрема, такі умови :

Сторони домовились внести зміни до п. 3. Договору та викласти його в наступній редакції:

"3. Кредитодавець надає Позичальнику в кредит грошові кошти (фінансовий кредит) в сумі 8 000,00 гривень (надалі за текстом - "сума кредиту") на особисті потреби та з метою погашення заборгованості Позичальника перед Кредитодавцем за кредитним договором №399624 від 28.07.2025 (надалі за текстом - "рефінансований договір"), а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (надалі - проценти) Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у Договорі. Сторони погодили, що сума грошових коштів у розмірі 1 588,42 спрямовується на погашення заборгованості Позичальника за рефінансованим договором автоматично під час видачі Кредитодацем суми кредиту, без проведення додаткових розрахунків між Сторонами, а після погашення заборгованості за рефінансованим договором, фактично отримана Позичальником сума грошових коштів складає 6 411,58." (п. 1).

Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені у Договорі, та Сторони підтверджують свої зобов`язання за ними (п. 2).

Ця Додаткова угода набирає чинності з дати її укладання та є невід`ємною частиною Договору № 403577 від 07.10.2025 (п. 4).

Разом з цим, Заявником також долучено до кредиторської заяви копії, зокрема, таких документів :

- Заява на видачу кредиту від 04.10.2025 року (підписана ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 6mcd58gb);

- Пропозиція укласти електронний кредитний договір (оферта) споживачу ОСОБА_3 від 04.10.2025 року;

- Електронне повідомлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Ізі Кредит" про прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепт оферти) від споживача ОСОБА_1 (підписане ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 6mcd58gb);

- Додаток 1 до кредитного договору № 403577 від 07.10.2025 (Графік платежів від 07.10.2025), який підписано ТОВ "Ізі Кредит" та ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором bgtx0h8b.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Частиною 1 ст. 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За змістом п. 6, п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні : електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 6, 7, 8, 11, 12, 13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.

Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Згідно п. 11, п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: електронна ідентифікація - процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи; електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування", Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.

Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Забороняється обмежувати споживача в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у паспорті споживчого кредиту.

За змістом ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.

Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається із змісту вказаного вище кредитного договору № 403577 від 07.10.2025 року, у розділі "Реквізити та підписи сторін", зі сторони Кредитодавця цей договір підписано ТОВ "ІЗІ Кредит" електронним підписом одноразовим ідентифікатором gmc5g2fq, та Позичальником - ОСОБА_1 договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором bgtx0h8b, що узгоджується із умовами цього договору та наведеними вище нормами законодавства.

Отже, зважаючи на викладене, суд, надавши оцінку описаному вище договору №403577 від 07.10.2025 року, дійшов висновку, що останній за свою правовою природою та викладеними у ньому умовами є кредитним договором.

При цьому, судом встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий Дім" повідомило листом № 23372 від 22.05.2026 (копія наявна у справі) ТОВ "ІЗІ Кредит" про наступне.

Між ТОВ "ФК "Контрактовий Дім" та ТОВ "ІЗІ Кредит" (Код за ЄДРПОУ 36183990) укладено Договір № 07-05/20 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 07.05.2020 р. (надалі - Договір), за яким ТОВ "ФК "Контрактовий дім" здійснює перекази коштів, що становить суму кредиту, на користь отримувачів-фізичних осіб, які є клієнтами ТОВ "ІЗІ Кредит" за кредитними договорами.

ТОВ "ФК "Контрактовий дім" (ЄДРПОУ 35442539) повідомляє про успішність наступної операції, згідно договору з ТОВ "ІЗІ Кредит" № 07-05/20 від 07.05.2020 р. : номер транзакції - [номер приховано]; сума - 6 411,58 грн; дата прийняття - 07.10.2025 12:21; Merchant.OrderId - 8327; ПІБ - ОСОБА_1 ; номер карти - НОМЕР_2 ; статус успіх.

Слід зазначити, що вказаний лист № 23372 від 22.05.2026 підписано та скріплено печаткою ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий Дім".

Принагідно, суд звертає увагу на те, що згадана вище у листі ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий Дім" картка № НОМЕР_2 , вказана у розділі "Реквізити та підписи сторін" кредитного договору № 403577 від 07.10.2025 року, як картка Позичальника № НОМЕР_3 .

Згідно ч. 1 ст. 1076-9 ЦК України, за договором платіжного рахунку небанківський надавач платіжних послуг зобов`язується зараховувати на платіжний рахунок, відкритий користувачу платіжних послуг, кошти, що йому надходять, здійснювати з рахунку видачу готівкових коштів та виконувати інші платіжні операції, які має право здійснювати небанківський надавач платіжних послуг згідно з отриманою ним ліцензією на надання платіжних послуг.

За змістом чч. 1, 2, 3 ст. 1076-10 ЦК України, небанківський надавач платіжних послуг зобов`язаний виконувати для користувача платіжних послуг платіжні операції, передбачені для платіжних рахунків законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Небанківський надавач платіжних послуг зобов`язаний зарахувати кошти, що надійшли на рахунок користувача платіжних послуг, у день надходження до небанківського надавача платіжних послуг відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не встановлений договором платіжного рахунку або законодавством України.

Небанківський надавач платіжних послуг зобов`язаний за розпорядженням користувача платіжних послуг видати або перерахувати з платіжного рахунку кошти в день надходження до небанківського надавача платіжних послуг відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором платіжного рахунку або законодавством України.

Відповідно до п. 53, п. 94 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про платіжні послуги", переказ коштів без відкриття рахунку - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.

Фінансова установа, що має право на надання платіжних послуг, - небанківська фінансова установа, що не має статусу платіжної установи або установи електронних грошей та має право надавати окремі фінансові платіжні послуги, перелік яких визначений законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про платіжні послуги" передбачено, що до фінансових платіжних послуг належать такі послуги, зокрема, послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Згідно ч. 3 ст. 31 Закону України "Про платіжні послуги", якщо платіжна операція ініціюється через надавача послуги з ініціювання платіжної операції, надавач послуги з ініціювання платіжної операції негайно після ініціювання платіжної операції зобов`язаний надати платнику та отримувачу (за потреби) таку інформацію: 1) підтвердження про успішне ініціювання платіжної інструкції надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку платника; 2) відомості (посилання на них), які дають змогу платнику та отримувачу ідентифікувати платіжну операцію, а також отримувачу - ідентифікувати платника, та будь-які відомості, що супроводжують платіжну інструкцію; 3) суму платіжної операції; 4) суму всіх комісійних винагород надавача послуг з ініціювання платіжної операції, які будуть стягнуті з користувача під час виконання платіжної операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо).

Надавач послуги з ініціювання платіжної операції також зобов`язаний забезпечити надання відомостей (посилання на них) про платіжну операцію надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника.

Відповідно до підпунктів 8, 11 п. 3 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 164 (далі - Положення), документ за операцією з використанням платіжних інструментів (квитанція) - документ, що підтверджує результат ініціювання операції з використанням платіжного інструменту.

Електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

За змістом пунктів 153, 157, 158, 159 Положення, документи за операціями з використанням платіжних інструментів можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Документи за операціями з використанням платіжних інструментів: 1) складаються та друкуються державною мовою; 2) можуть бути складені іншою мовою за домовленістю сторін відповідно до законодавства України або якщо платіжний пристрій дає користувачу технічну можливість здійснити вибір мови.

Паперова квитанція може не оформлятися в разі дотримання однієї з таких умов: 1) розрахунки за товари (послуги) здійснюються держателем на суму до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) держатель відмовився від її отримання; 3) таке право передбачене правилами відповідної платіжної системи (для платіжних інструментів, що використовуються для здійснення операцій у платіжній системі); 4) суб`єктом господарювання надано держателю встановлений законодавством України розрахунковий документ, який містить обов`язкові реквізити, що визначені для квитанції; 5) іншим надавачем платіжних послуг надано держателю документ, який підтверджує ініціювання платіжної операції через цього надавача та містить обов`язкові реквізити, що визначені для квитанції; 6) емітент не надав дозволу на проведення операції з використанням платіжного інструменту.

Документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Згідно п. 10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого Постановою Правління Національного банку України 03.11.2021 № 113, договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХХХ******ХХХХ (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Суд, надавши оцінку, згаданому вище листу ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий Дім" № 23372 від 22.05.2026 року, дійшов висновку, що останній містить відомості, передбачені описаними вище нормами законодавства, які вказують про перерахування на платіжну картку Боржника № НОМЕР_2 , грошових коштів в сумі 6 411,58 грн згідно кредитного договору № 403577 від 07.10.2025 року та Додаткової угоди № 1 від 07.10.2025 року до цього кредитного договору.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що згідно долученого Боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Списку кредиторів та боржників ОСОБА_1 станом на 14.01.2026 року, за порядковим номером 4 вказано Кредитора - ТОВ "ІЗІ Кредит" (кредитний договір від 07.10.2025 р., сума боргу за кредитною історією 15 326,00 грн).

Так, відповідно до наявної у справі інформації УБКІ станом на 14.01.2026 року щодо ОСОБА_1 , наявні відомості, зокрема, щодо кредитної історії Боржника із Кредитором - ТОВ "ІЗІ Кредит" (кредитний договір № 403577 від 07.10.2025р.; сума кредиту - 8 000,00 грн; поточна заборгованість 15 326,00 грн).

Отже, зважаючи на описані вище обставини, матеріалами справи у їх сукупності, підтверджується укладення між ТОВ "Ізі Кредит" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) кредитного договору № 403577 від 07.10.2025 та надання цим Товариством кредиту згідно цього договору Позичальнику у сумі 6 411,58 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Приписами ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема : доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до п. 10, п. 11 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування", у договорі про споживчий кредит зазначаються : порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.7.2024 року у справі № 910/10895/22, проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачено частиною другою статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Судом встановлено, що згідно наявної у справі Деталізації нарахувань та обліку платежів за кредитним договором № 403577 станом на 25.05.2026 року, заборгованість складає в загальній сумі 15 356,00 грн, з яких : 8 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 7356,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Водночас, із даної Деталізації нарахувань та обліку платежів вбачається, що нараховані проценти за користування кредитом у сумі 7 356,00 грн, узгоджуються із умовами п. 1.9., п.2.1. кредитного договору № 403577 від 07.10.2025 року та відповідні проценти нараховані за період з 21.10.2025 р. по 10.03.2026 р., тобто до відкриття провадження у справі №902/251/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ухвала суду від 29.04.2026 року у цій справі).

Отже, з врахуванням описаних вище обставин, суд перевіривши Деталізацію нарахувань та обліку платежів за кредитним договором № 403577 станом на 25.05.2026 року, дійшов висновку, що визначена у цій деталізації сума заборгованості 15 356,00 грн, з яких : 8 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 7 356,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, відповідає умовам вказаного вище кредитного договору, Додаткової угоди № 1 від 07.10.2025 року до цього кредитного договору, а також описаним вище нормам законодавства та наявним у справі доказам, а тому підлягає визнанню.

Поряд з цим, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення чи спростування Боржником заборгованості перед ТОВ "ІЗІ Кредит" в загальній сумі 15 356,00 грн не надано.

Приписами ч. 6 ст. 45 КУзПБ передбачено, що заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч. 2, ч. 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "Ізі Кредит" № 2026.05-402 від 25.05.2026 року (вх. № 01-32/786/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/251/26, в повному обсязі, з мотивів наведених вище та визнання заявлених вимог до Боржника в розмірі 15 356,00 грн - заборгованості за кредитним договором, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.

Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 6 656,00 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву ТОВ "Ізі Кредит" № 2026.05-402 від 25.05.2026 року (вх. № 01-32/786/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/251/26, повністю.

2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізі Кредит" (Оболонська Набережна, буд. 7, корп. 2, оф. 9, м. Київ, 04219; код ЄДРПОУ 36183990) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 15 356,00 грн - заборгованості за кредитним договором (друга черга задоволення вимог кредиторів); а також 6 656,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі №902/251/26.

3. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Цвику А.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/251/26.

4. Копію ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику ОСОБА_1, адвокату Кравчуку М.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; арбітражному керуючому Цвику А.О. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; АТ "ПУМБ" - [пошта прихована], представнику АТ "ПУМБ" Панченко О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ТОВ "НоваПей Кредит" - [пошта прихована]; представнику ТОВ "НоваПей Кредит" адвокату Вершиніну К.В. - ІНФОРМАЦІЯ_6 ; АТ "ОТП Банк" - ІНФОРМАЦІЯ_12, представнику АТ "ОТП Банк" адвокату Павленку С.В. - ІНФОРМАЦІЯ_7 ; представникам АТ КБ "ПриватБанк" адвокату Шевченко Л.П. - ІНФОРМАЦІЯ_8 , адвокату Сергачу А.В. - ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" - [пошта прихована], представнику ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" адвокату Бабаєвій О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ТОВ "Ізі Кредит" - [пошта прихована]; [пошта прихована].

Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.: 1 - до справи.