Судові рішення

Рішення № 141389292 у справі № 906/684/26 від 30.10.2026

Рішення від 30.10.2026 у господарській справі № 906/684/26 (категорія «Справи у спорах, що виникають із земельних відносин»). Суд: Господарський суд Житомирської області, суддя Кудряшова Ю.В.

Справа№ 906/684/26
СудГосподарський суд Житомирської області
СуддяКудряшова Ю.В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяСправи у спорах, що виникають із земельних відносин
Дата ухвалення30.10.2026
Надійшло до реєстру11.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141389292

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/684/26

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Воробйова І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Іванова А.С. - ордер серії АА №1765487 від 06.10.2026 (приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції);

від відповідача: Самодерженкова Т.О. - адвокат, діє на підставі ордеру серії АМ №1326943 від 22.06.2026 (приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції).

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕРЖАВНИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ БАНК"

до Селянського (фермерського) господарства "ОЛЕКСАНДРІВСЬКЕ"

про стягнення 938 080,57 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 936 768,00 грн. штрафу та 1 312,57 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання зобов`язань за договором суборенди землі № 2/25 від 08.01.2025 в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

24.08.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що відповідно до умов Договору (п.п. 4.6., 4.7.) саме на позивача покладено обов`язок доводити до відома відповідача розмір орендної плати з урахуванням коефіцієнтів індексації. На відповідача, в свою чергу, умовами Договору покладено обов`язок сплачувати суборендну плату в розмірі, який збільшений на коефіцієнт збільшення нормативної грошової оцінки.

Відповідачем своєчасно сплатив суму суборендної плати за Договором за 2025 рік: одноразово протягом 3 (трьох) робочих днів з дати укладання Договору (п. 4.5. Договору) в сумі 836 400,00 грн.

І лише 07.01.2026 позивачем за допомогою програмного забезпечення "М.Е.Dос" направлено відповідачу рахунок на оплату № 1865 за 2025 рік на суму 43 752,43 грн., датований 31.12.2025. Призначення платежу: "Річна суборендна плата за земельну ділянку с/г призначення державної власності відповідно до ст. 120 1 Земельного кодексу України".

Саме дана сума становить різницю в суборендній платі за результатом урахування коефіцієнтів індексації.

Також відповідач відзначає, що фактична дата рахунку є - 07.01.2026, що підтверджується датою накладання на рахунок ЕЦП представника позивача.

Отже. відповідач вважає, що відповідачем не були порушенні строки оплати суборенди за 2025 рік, що є підставою для відмови в нарахуванні та стягнення з відповідача штрафу та пені на підставі п. 4.9 Договору.

28.08.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого останній звертав увагу суду на те, що зміна розміру суборендної плати у зв`язку з індексацією доводилася до відповідача протягом 2025 року. Так, позивач формував і направляв СФГ "Олександрівське" наступні рахунки:

- № 380 від 06.03.2025, який містив донараховану частину річної суборендної плати за лютий 2025 року у сумі 7 699,46 грн. та був направлений відповідачу засобами електронного документообігу.

- № 589 від 02.04.2025 містив донараховану частину за березень 2025 року у сумі 8524,41 грн., який був у подальшому підписаний головою СФГ "Олександрівське" та електронною печаткою господарства 19.12.2025.

- № 790 від 08.05.2025 містив донараховану частину за квітень 2025 року у сумі 8 249,42 грн. Електронний документ був підписаний головою СФГ "Олександрівське" Зубком Ю.В. та електронною печаткою Відповідача 17.06.2025.

- № 991 від 10.06.2025 містив донараховану частину за травень 2025 року у сумі 8524,41 грн. та був направлений відповідачу засобами електронного документообігу 11.07.2025.

Отже, ще до завершення 2025 року відповідач документально був обізнаний як із самим механізмом донарахування, так і з тим, що позивач застосовує його до розрахунків за Договором № 2/25.

Отже, рахунок № 1865 не був першим платіжним документом, яким відповідачу повідомлено про застосування індексації. Він відображав сформований за результатами річного обліку залишок взаєморозрахунків станом на 31.12.2025 у сумі 43 752,43 грн.

Також позивач відзначив, що Позивач обмежив заявлений період пені 01.01.2026, тобто не нараховував пеню за попередні місяці 2025 року, протягом яких здійснювалося документальне донарахування. Такий спосіб захисту виключає покладення на відповідача відповідальності за період, коли остаточні нормативні дані лише формувалися, і зосереджує вимогу на періоді після завершення 2025 року, коли індексована складова вже була неодноразово доведена до суборендаря.

Ухвалою суду від 10.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 08.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" (Орендар/позивач) та Фермерським господарством "Олександрівське" (Суборендар/відповідач) укладено договір суборенди землі №2/25, відповідно до п. 1.1 якого орендар за результатами земельних торгів у формі електронного аукціону, оформлених Протоколом про результати земельних торгів № LRE001-UA-20241011-55488 від 11.12.2024, надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 155,3823 га з кадастровим номером [номер приховано]:03:000:0047, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коростенської міської територіальної громади Коростенського району Житомирської області, без зміни цільового призначення.

Згідно з п. 2.1. договору в суборенду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 155,3823 га, з них: рілля 155,3823 га, яка перебуває в користуванні Орендаря на підставі Договору оренди землі № 42/57-24-ДО/143 від 07.10.2024, укладеного між Орендарем та Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області. Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.10.2024, № запису про речове право 57071545.

Відповідно до п. 2.2. договору право передачі земельної ділянки або її частини іншій особі у суборенду без зміни цільового призначення виключно на конкурентних засадах (на земельних торгах у формі електронного аукціону) належить орендареві на підставі пункту 8.3.6. договору оренди землі, вказаного в п. 2.1. цього договору.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 09.09.2024 становить 1878825,85 грн. та підлягає щорічній індексації (п. 2.4. договору).

Пунктом 3.1. договору визначено, що договір укладено строком на 14 років з дати його укладення. Датою укладення договору є дата його підписання суборендарем шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

У п. 4.1. договору погоджено, що за суборенду земельної ділянки суборендар сплачує суборендну плату у грошовій формі у національній валюті України на розрахунковий рахунок орендаря.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що річна суборендна плата, визначена за результатами земельних торгів, становить 697000,00 грн. без урахування податку на додану вартість. Крім того, суборендар додатково сплачує розмір податку на додану вартість, розмір якого на момент укладання цього договору складає 139 400,00 грн. Загальний розмір річної суборендної плати за цим договором з урахуванням податку на додану вартість за ставкою 20% становить 836 400,00 грн.

Пунктом 4.3. договору визначено, що обчислення розміру річної суборендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов цього договору.

Відповідно до п. 4.5. договору суборендна плата вноситься суборендарем у такі строки:

- за перший рік суборенди одноразово протягом 3 (трьох) робочих днів з дати укладання цього договору;

- за неповний рік суборенди у 2026 році одноразово не пізніше 31.01.2026;

- за період суборенди з 01.01.2027 року та до завершення терміну до 25 січня кожного року суборенди.

Сторонами погоджено, що розмір суборендної плати за неповний рік суборенди визначається шляхом ділення розміру річної суборендної плати на кількість календарних днів у році та множиться на кількість днів фактичного перебування земельної ділянки в суборенді протягом такого року користування.

Згідно з пунктом 4.6 договору передбачено, що розмір суборендної плати переглядається сторонами щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (у такому разі Суборендар самостійно обчислює розмір суборендної плати в порядку, визначеному п. 4.4. цього договору на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку і додаткова угода щодо зміни розміру суборендної плати не укладається);

- зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до п. 4.7. договору розмір суборендної плати переглядається щорічно без внесення змін та доповнень до цього договору. Змінений розмір суборендної плати доводиться до суборендаря орендарем безпосередньо в платіжних документах.

Пунктом 4.9. договору сторони погодили, що у разі невнесення суборендної плати у строки, встановлені пунктом 4.5 договору, суборендар сплачує штраф у розмірі 100 (ста) відсотків річної суборендної плати, встановленої договором, та пеню у розмірі 0,1 відсотка несплаченої суми за кожен день прострочення.

Сторона, яка порушила зобов`язання за Договором, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини (п. 12.2 договору).

Договір підписаний електронними підписами сторін.

Згідно витягу № НВ-99038913620525 від 17.01.2026 нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:000:0047 становить 2104070,44 грн.

Як з`ясовано в ході розгляду справи позивач протягом 2025 року скеровував відповідачу рахунки на оплату № 179 від 05.02.2025, № 380 від 06.03.2025, № 589 від 02.04.2025, № 790 від 08.05.2025, № 991 від 10.06.2025, № 1190 від 03.07.2025, № 1380 від 06.08.2025, № 1575 від 04.09.2025, № 1790 від 10.10.2025, № 1838 від 14.11.2025 щодо сплати річної суборендної плати за земельну ділянку с/г призначення державної власності відповідно до ст. 120- ЗК України.

Також 07.01.2026 позивач відповідачу направив рахунок на оплату № 1865 від 31.12.2025 на суму 43 752,43 грн.

26.01.2026 позивач направив відповідачу претензію № вих02/74 від 26.01.2026, в якій вимагав здійснити повну оплату заборгованості за перший рік суборенди в сумі 54 618,42 грн., а також сплатити штраф у розмірі 936768,00 грн. та пеню у розмірі 1137,56 грн. (а.с. 33).

Претензію направлено через сервіс електронного документообігу "Вчасно" 26.01.2026 (а.с. 36).

Також дана претензія направлена відповідачу засобами поштового зв`язку, що підтверджується описом вкладення та списком поштових відправлень (а.с.34-35).

30.01.2026 відповідач здійснив оплату в сумі 1 011 709,44 грн. (платіжна інструкція № 2944 від 30.01.2026) з призначенням платежу "Сплата річної суборенди згідно рах. № 177 від 13.01.2026". Сторони в ході розгляду справи не заперечували, що в дану суму оплати включено і 43 752,43 грн. донарахованої сплати з урахуванням коефіцієнту індексації.

Позивач, в свою чергу, звернувся до суду з позовом про стягнення 936 768,00 грн. штрафу та 1 312,57 грн. пені.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

У відповідності до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором, відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У відповідності до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із істотних умов договору оренди.

Положення статті 24 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

У відповідності до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання договірних зобов`язань повинно здійснюватися відповідно до умов договору, загальних положень щодо виконання зобов`язань, визначених у главі 48 Цивільного кодексу України, та спеціальних правил стосовно виконання окремих видів договірних зобов`язань.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту третього частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначив позивач, базою нарахування пені є несплачена річна суборендна плата за перший рік суборенди (2025 рік) з урахуванням коефіцієнту індексації у розмірі 43752,43 грн., оскільки строк виконання такого зобов`язання настав 31.12.2025, а відповідач не здійснив її оплати у зазначений строк.

Разом з тим, господарський суд відзначає, що пункт 4.9. договору № 2/25 передбачає, що у разі невнесення суборендної плати у строки, встановлені пунктом 4.5 договору, суборендар сплачує штраф у розмірі 100 (ста) відсотків річної суборендної плати, встановленої договором, та пеню у розмірі 0,1 відсотка несплаченої суми за кожен день прострочення.

Тобто для застосування до відповідача неустойки у вигляді штрафу та пені відповідач мав порушити термін оплати, визначений п.п. 4.5. договору № 2/25.

Проте, матеріалами справи підтверджено, що відповідач, дотримуючись положень п. 4.5. договору, 13.01.2025 здійснив одноразовий платіж в сумі 836 400,00 грн., розмір якого визначений п. 4.2. договору.

Змінений розмір суборендної плати (п. 4.7.) доводився до відома відповідача поза межами 3 (трьох) робочих днів з дати укладання договору № 2/25 від 08.01.2025.

Отже, прострочення щодо виконання умов п. 4.5. договору №2/25 відповідачем не допущено, що виключає в даному випадку можливість нарахування штрафу та пені на підставі п. 4.9. договору суборенди.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач не подав до суду достатніх доказів на підтвердження позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки такі не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.11.26

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - позивачу в ЕК

2 - представнику позивача Реві В.В. в ЕК

3 - відповідачу в ЕК

4 - представнику відповідача Самодерженковій Т.О. в ЕК

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.10.2026 Ухвала № 140567592 Господарський суд Житомирської області
10.09.2026 Ухвала № 139668829 Господарський суд Житомирської області
08.09.2026 Ухвала № 139550611 Господарський суд Житомирської області
28.07.2026 Ухвала № 138534414 Господарський суд Житомирської області
10.06.2026 Ухвала № 137298085 Господарський суд Житомирської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 03499916. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг