Рішення № 141389732 у справі № 910/7980/26 від 11.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.11.2026 Справа № 910/7980/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськова М.О. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

За позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція

оборонних закупівель"

вул. Автозаводська, 2, м. Київ, 04074; код ЄДРПОУ 44725823

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСКОМ ЛТД"

вул. Терьохіна Олексія, 8- А, офіс 7, м. Київ, 04080

код ЄДРПОУ 42300511

про стягнення 360 097, 83 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСКОМ ЛТД" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за Державним контрактом про закупівлю № 549/01-25-РМ від 09.01.2025 в розмірі 360 097,83 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2026 справу №910/7980/26 передано на розгляд судді Лиськову М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/7980/26 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено сторонам строки на подачу заяв по суті спору.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.06.2026 була направлена та доставлено відповідачу в його Електронний кабінет, що підтверджується Довідкою про доставлення процесуального документа до електронного кабінету 30.062026.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/7980/26, однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу», у подальшому перейменованим на Державне підприємство «Агенція оборонних закупівель» (далі - Позивач, Замовник), та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕСКОМ ЛТД» (далі - Відповідач, Постачальник) укладено державний контракт (договір) про закупівлю № 549/01-25-РМ від 09.01.2025 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов`язався поставити Замовнику товар «Рукавички зимові, вид 2» (ДК 021:2015 - 18420000-9 «Аксесуари для одягу»), найменування, перелік, характеристики, обсяг та код згідно з національним класифікатором ДК якого визначені у Специфікації (Додаток № 1 до Договору), за процедурою закупівлі UA-2024-12-10-016471-a, а Замовник - прийняти та оплатити товар у порядку та на умовах, визначених Договором.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що отримувачами товару є Об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання товару для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни.

Згідно з пунктом 1.4 Договору його виконання здійснюється в межах бюджетної програми КПКВК 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» відповідно до Порядку використання державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція закупівель у сфері оборони» коштів, передбачених у державному бюджеті для оборонних закупівель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2023 № 1142, та наказу Міністерства оборони України від 02.12.2023 № 716/нм «Про уповноваження державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція закупівель у сфері оборони» на виконання функції служби державного замовника у сфері оборони».

Відповідно до пункту 4.1 Договору Постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару не пізніше строку, визначеного у Специфікації (Додаток № 1), але у будь-якому випадку в строк, визначений Замовником у заявці на поставку, складеній за формою, передбаченою Додатком № 2 до Договору.

Згідно з пунктом 4.2 Договору поставка товару здійснюється Постачальником однією або окремими партіями, які формуються відповідно до заявки на поставку товару та ростовки, визначеної у Специфікації (Додаток № 1).

Відповідно до пункту 5 Специфікації (Додаток № 1 до Договору) сторони погодили поставку товару в загальній кількості 77 000 пар, з яких 55 000 пар підлягали поставці до 13.06.2025 включно, а 22 000 пар - до 12.09.2025 включно.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що заявка на поставку товару подається Замовником Постачальнику засобами електронної пошти у визначеному Договором порядку протягом 10 календарних днів з моменту його укладення.

Відповідно до пункту 6.7 Договору у разі відсутності зауважень Отримувача до товару Постачальник та Отримувач підписують Акт приймання товару, який підтверджує перехід права власності на товар від Постачальника до Отримувача, та передають підписаний Акт на підпис Замовнику, після чого Замовник повертає належні примірники Акта Постачальнику та Отримувачу.

Таким чином, за доводами Позивача, дата підписання Акта приймання товару підтверджує перехід права власності на товар та факт його поставки Постачальником Замовнику.

На виконання пункту 4.3 Договору Позивач 10.01.2025 направив на електронну адресу Відповідача заявку на поставку частини товару № R000852 у загальній кількості 55 000 пар зі строком поставки до 13.06.2025.

Позивач зазначає, що відповідно до вказаної заявки сторони узгодили найменування товару, місце, кількість та дату його поставки, у зв`язку з чим Відповідач взяв на себе зобов`язання поставити 55 000 пар товару «Рукавички зимові, вид 2» не пізніше 13.06.2025.

На виконання умов Договору Відповідач здійснив часткову поставку товару, що підтверджується Актом приймання товару № 179 від 12.06.2025, відповідно до якого поставлено 35 334 пари товару «Рукавички зимові, вид 2» на загальну суму 17 026 041,24 грн.

Водночас, як стверджує Позивач, Відповідач порушив установлені Договором та заявкою № R000852 строки поставки решти товару, оскільки відповідно до Акта приймання товару № 228 від 02.07.2025 поставив 19 666 пар товару «Рукавички зимові, вид 2» на загальну суму 9 476 258,76 грн лише 02.07.2025, тобто після закінчення погодженого сторонами строку поставки - 13.06.2025.

За твердженням Позивача, оскільки Відповідач допустив порушення строку поставки частини товару за заявкою № R000852 від 10.01.2025, наявні передбачені пунктом 8.2 Договору та чинним законодавством підстави для застосування до нього відповідальності у вигляді пені.

У зв`язку з наведеним Позивач направив Відповідачу повідомлення-вимогу № 2165/5496/06-2025 від 06.08.2025 про сплату штрафних санкцій (пені) у розмірі 360 097,83 грн протягом 7 банківських днів від дати направлення відповідної вимоги.

Таким чином, Позивач вважає, що неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за Договором № 549/01-25-РМ від 09.01.2025 у частині дотримання погоджених строків поставки товару «Рукавички зимові, вид 2» є підставою для стягнення з останнього пені в розмірі 360 097,83 грн.

Отже, спір у справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за державним контрактом (договором) про закупівлю № 549/01-25-РМ від 09.01.2025 у частині дотримання строків поставки товару «Рукавички зимові, вид 2», що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення пені у розмірі 360 097,83 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частиною 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 8.2 Договору у разі порушення строку поставки, непередачі (несвоєчасної передачі, повернення з підстав, установлених Договором) товару Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,2 % від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни непереданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару за кожний день затримки передачі.

Згідно з пунктом 8.5 Договору у разі застосування пені/штрафу Постачальник зобов`язаний сплатити відповідну суму протягом 7 банківських днів від дати направлення Замовником письмового повідомлення Постачальнику. Сплата пені/штрафів не звільняє Постачальника від виконання умов Договору, за винятком випадків його дострокового розірвання з урахуванням пунктів 8.3.1 та 8.7.1 Договору. Штраф і пеня за несвоєчасне або неякісне постачання товару нараховуються за весь період прострочення до моменту належного виконання зобов`язання.

Таким чином, керуючись умовами пункту 8.2 Договору, Постачальник зобов`язаний сплатити Державному підприємству Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" 360 097,83 грн. - пені за прострочення терміну поставки товару.

Оскільки Відповідачем не доведено належними доказами факту своєчасного та повного постачання товарів відповідно до умов укладеного сторонами Договору, суд дійшов висновку про те, що заявлена Позивачем вимога про стягнення з Товариства 360 097,83 грн. - пені за прострочення терміну поставки є обґрунтованою.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕСКОМ ЛТД" (вул. Терьохіна Олексія, 8- А, офіс 7, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ 42300511) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (вул. Автозаводська, 2, м. Київ, 04074; код ЄДРПОУ 44725823) 360 097,83 грн. - пені та 4 321,17 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов