Ухвала
04 листопада 2026 року
м. Київ
справа № 547/663/24
провадження № 61-15459св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючий - Крат В. І. (суддя-доповідач),
судді: Гудима Д. А., Дундар І. О., Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І.,
учасники справи:
позивач - приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович в інтересах стягувача ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах якої діє законний представник - батько ОСОБА_5 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - селянське (фермерське) господарство «Дослідне»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про роз`яснення постанови Верховного Суду від 29 травня 2026 року,
Історія справи
Короткий зміст позову
У червні 2024 року приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В. Л. в інтересах стягувача ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_5 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, визнання недійсним пункту 2 договору про припинення права на аліменти на дитину у зв`язку з передачею права власності на земельні ділянки в частині передачі земельної ділянки.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 22 липня 2025 року:
позов приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипник В. Л. в інтересах стягувача ОСОБА_1 задоволено повністю;
визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 03 березня 2023 року, що укладений між продавцем ОСОБА_2 і покупцем ОСОБА_3 , що посвідчений 03 березня 2023 року приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Н. В., зареєстровано у реєстрі за № 271, щодо земельної ділянки площею 1,4908 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0480, місце розташування: АДРЕСА_1;
визнано недійсним договір про припинення права на аліменти на дитину у зв`язку з передачею права власності на земельні ділянки від 22 лютого 2024 року, що укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , від імені якої діяв її батько ОСОБА_5 , що посвідчений 22 лютого 2024 року приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Прокоп Денисом Олександровичем, зареєстровано у реєстрі за № 281, у частині передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 1,4908 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0480, місце розташування: АДРЕСА_1.
стягнуто з ОСОБА_2 на користь приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л. 3 028 грн витрат зі сплати судового збору;
вказано, що заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 25 червня 2024 року, справа № 547/663/24, провадження № 2-з/547/6/24, продовжують діяти протягом 90 днів з дня набрання частковим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката Вигородського С. В., селянського (фермерського) господарства «Дослідне» та ОСОБА_3 залишено без задоволення;
рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 22 липня 2025 року залишено без змін.
Короткий зміст судового рішення касаційного суду
Постановою Верховного Суду від 29 травня 2026 року
касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково;
рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 22 липня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року в частині задоволення позовної вимоги приватного виконавця в інтересах стягувача до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсним пункту 2 договору про припинення права на аліменти на дитину від 22 лютого 2024 року скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в її задоволенні;
в іншій частині рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 22 липня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року залишено без змін.
стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л. на користь ОСОБА_4 5 299 грн судового збору за подання апеляційної скарги та касаційної скарги.
Короткий зміст заяви про роз`яснення
24 вересня 2026 року приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В. Л. через підсистему Електронний суд подав заяву про роз`яснення постанови Верховного Суду від 29 травня 2026 року, в якій просив:
роз`яснити постанову Верховного Суду в частині її мотивування, а саме надати роз`яснення стосовно того, чи є мотивувальна частина вказаної постанови (в сукупності із фактом скасування первинного фраудаторного правочину) достатньою підставою для висновку про те, що юридично (в матеріально-правовому аспекті) відбулося відновлення становища щодо права власності боржника на майно з моменту набрання цим рішенням законної сили, в тому числі в контексті відсутності необхідності скасування наступного ланцюга правочинів.
Заява мотивована тим, що:
на сьогодні судовим рішенням, що набрало законної сили, визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 03 березня 2023 року, що укладений між продавцем ОСОБА_2 і покупцем ОСОБА_3 (або ОСОБА_3 ), що посвідчений 03 березня 2023 року приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Н. В., зареєстрований у реєстрі за № 271, щодо земельної ділянки площею 1,4908 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0480, місце розташування: АДРЕСА_1. Водночас, наступний правочин (у відповідній частині), що обумовив повторне відчуження зазначеної земельної ділянки - залишається чинним;
у мотивувальній частині постанови від 29 травня 2026 року у цій справі Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок про те, що визнання недійсним (скасування) первинного фраудаторного правочину, вчиненого боржником, є належним способом захисту права кредитора, а також зазначив про відсутність необхідності оспорювання (скасування) усього ланцюга наступних правочинів та реєстраційних дій щодо цього майна для відновлення становища, яке існувало до порушення. Разом з тим, під час здійснення подальших процесуальних і виконавчих дій, а також під час вирішення питання щодо можливості звернення стягнення на майно в межах виконавчого провадження виникла неоднаковість у розумінні та тлумаченні суті й правових наслідків мотивувальної частини вказаного судового рішення, у зв`язку із чим зазначена постанова потребує роз`яснення;
постає питання: чи свідчать висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у мотивувальній частині постанови від 29 травня 2026 року у справі № 547/663/24 про те, що повернення майна боржникові та відновлення його права власності на це майно у матеріально-правовому аспекті (de jure) відбулося безпосередньо з моменту набрання законної сили рішенням суду про скасування (визнання недійсним) первинного фраудаторного правочину (незалежно від наявності запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо третьої особи), чи висновки суду стосуються лише наявності правових підстав для подальшого відновлення такого стану шляхом ухвалення окремого судового рішення за вимогою про повернення майна? Необхідність роз`яснення постанови зумовлена тим, що відсутність чіткого розуміння матеріально-правових наслідків рішення створює перешкоди для виконання рішення суду та захисту порушеного права кредитора (стягувача у виконавчому провадженні).
Рух справи
Якщо на момент надходження заяви про внесення виправлень, ухвалення додаткового рішення, роз`яснення судового рішення справа у відповідному суді відсутня, суд витребовує справу із суду нижчої інстанції протягом п`яти днів з дня надходження відповідної заяви, а суд нижчої інстанції направляє справу до суду, який її витребував, не пізніше наступного дня з дня надходження відповідної вимоги суду. У такому випадку подана заява розглядається протягом десяти днів з дня надходження справи до суду, який має її розглядати (підпункт 15.9 підпункту 15 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України).
03 листопада 2026 року справа передана судді-доповідачу Крат В. І.
Позиція Верховного Суду
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя стаття 3 ЦПК України).
За заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення (частини перша статті 271 ЦПК України).
Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання (частини друга статті 271 ЦПК України).
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Аналіз заяви ТОВ «Ессіті Україна» про роз`яснення постанови Верховного Суду від 29 травня 2026 року свідчить, що вона стосується роз`яснення мотивів ухваленої постанови. Тому, підстави для роз`яснення постанови Верховного Суду від 29 травня 2026 року відсутні, і у задоволенні заяви належить відмовити.
Керуючись статтями 260, 271 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про роз`яснення постанови Верховного Суду від 29 травня 2026 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко