Ухвала № 141390238 у справі № 748/3814/24 від 11.11.2026

УХВАЛА

11 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 748/3814/24

провадження № 61-14137ск26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Піндур Миколи Михайловича на додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 жовтня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння задоволено.

Витребувано у ОСОБА_1 та передано ОСОБА_2 належне їй на праві власності майно:

- автомобіль марки JEEP CHEROKEE, 2018 року випуску, в належному технічно-справному стані, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу та ключі від вказаного автомобіля;

- морозильну камеру INDESIT;

- пилосос SAMSUNG;

- мобільний телефон Xiaomi Redmi 7 3/32GB Comet Blue;

- доїльний апарат для кіз з баком 20 літрів з належною до нього документацією;

- обручку.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 3 756,38 грн38 коп.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2025 року скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено частково.

Витребувано у ОСОБА_1 та передано ОСОБА_2 належне їй на праві власності майно:

- автомобіль марки JEEP CHEROKEE, 2018 року випуску, в належному технічно-справному стані, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу та ключі від вказаного автомобіля.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 584,33 грн судового збору.

30 вересня 2026 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_2 , в інтересах якої діяв представник - адвокат Кебкало Т. М., про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення з ОСОБА_1 18 904,32 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковою постановою Чернігівського апеляційного суду від 05 жовтня 2026 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

04 листопада 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Піндур М. М. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 жовтня 2026 року (надійшла до суду 05 листопада 2026 року), у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткової постанови.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що Чернігівський апеляційний суд задовольнив заяву ОСОБА_2 , так і не встановивши, чи робила вона до закінчення судових дебатів заяву, передбачену частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів

у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України якщо касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу, суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши зміст оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження

у справі слід відмовити з таких підстав.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з положеннями частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК Україниу разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони

у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, власної ініціативи.

Відповідно до частини другої статті 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова

від 17 листопада 2025 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_1 та передано ОСОБА_2 автомобіль марки JEEP CHEROKEE, 2018 року випуску, в належному технічно-справному стані, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу та ключі від вказаного автомобіля.

30 вересня 2026 року до Чернігівського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_2 - адвоката Кебкало Т. М., про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення з ОСОБА_1 18 904,32 грн витрат на професійну правничу допомогу.

30 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Ісаков Д. Г., подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу та клопотання про зменшення їх розміру.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу вказувала про те, що відповідно до частини першої статті 134, пункту 9 частини третьої статті 175 ЦПК України надає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку

з розглядом справи: витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку

з розглядом справи в суді апеляційної інстанції складають приблизно 21 600,00 грн. Деталізація розрахунку та докази, які підтверджують заявлений розмір витрат на правничу допомогу, будуть надані у визначений процесуальним законодавством строк. Розмір інших судових витрат, які будуть понесені у зв`язку з розглядом даної справи, будуть уточнені на подальших стадіях провадження.

До відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 додано копію ордеру на надання правничої допомоги у Чернігівському апеляційному суді, виданий на підставі договору про надання правничої допомоги № 23 від 17 вересня 2023 року адвокату Кебкало Т. М.

До заяви про ухвалення додаткового рішення позивачкою додано Договір № 23 про надання правової допомоги від 17 вересня 2026 року, відповідно до якого адвокат Кебкало Т. М. зобов`язується надати правову допомогу за окремими доручення клієнта ОСОБА_2 . Згідно з пункту 1.2. вказаного договору бажаний результат полягає: у представництві прав та інтересів клієнта, зокрема в судах на всіх стадіях судових процесів (в тому числі апеляційних та касаційних інстанціях).

22 травня 2026 року між ОСОБА_2 і адвокатом Кебкало Т. М. укладено Додаткову угоду № 1 до договору, пунктом 1 якої встановлено, що на виконання пункту 4 договору сторони дійшли згоди про перелік послуг та їх вартість (розміри адвокатського гонорару), які надаються клієнту у цивільній справі про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: правовий аналіз апеляційної скарги, доданих до неї матеріалів та формування/коригування правової позиції у суді апеляційної інстанції - 4 000,00 грн; складання відзиву на апеляційну скаргу - 8 000,00 грн; складання процесуальних заяв, клопотань та інших процесуальних документів - 800,00 грн за 1 сторінку; ознайомлення з матеріалами судової справи, аналіз та систематизація матеріалів - 2 000,00 грн за 1 годину; підготовка до судового засідання у суді апеляційної інстанції - 2 000,00 грн; участь у судовому засіданні (судодень) тривалістю до 1 години - 2 000,00 грн; участь у судовому засіданні (судодень) тривалістю понад 1 годину - 4 000,00 грн; загалом - 21 600,00 грн.

Пунктом 2.1. додаткової угоди встановлено, що за взаємною згодою сторін оплата адвокатського гонорару за фактично надані адвокатом послуги є відстроченою. Клієнт сплачує визначену Актом суму протягом 10 робочих днів з дня фактичного отримання присуджених на його користь коштів, але в будь-якому випадку не пізніше 90 календарних днів з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі.

Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг професійної правової допомоги у справі № 748/3814/24 від 22 вересня 2026 року адвокатом фактично надано клієнту правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, загальна вартість якої становить 21 600,00 грн.

Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на адвоката.

Водночас у постанові від 25 липня 2023 року (справа № 340/4492/22, провадження №К/990/12857/23) Верховний Суд сформулював правову позицію, за змістом якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу, однак не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Такими критеріями є: дійсність витрат на правничу допомогу; їх необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (постанова Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі

№ 607/14338/19-ц, провадження № 61-19073св20).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних осіб у судах під час здійснення цивільного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Таким чином, послуги, які не передбачені статтями 1, 19 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не вимагають спеціальних юридичних знань і професійних навичок, не можуть бути віднесені до видів правової допомоги. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові

від 04 листопада 2019 року (справа № 9901/264/19, провадження №П/9901/264/19).

Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності),

а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду

від 28 вересня 2023 року у справі 686/31892/19.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів

у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що позивачка до закінчення судових дебатів не подала заяву про орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу, а докази понесення витрат на правничу допомогу існували ще до розгляду справи по суті, але позивачка їх своєчасно не подала, не ґрунтується на матеріалах справи.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, попередній розрахунок суми судових витрат, які позивачка очікувала понести, було подано позивачкою під час подання відзиву на апеляційну скаргу, тобто до закінчення судових дебатів у справі. Докази понесення таких витрат та надання правничої допомоги подані стороною позивача після ухвалення 16 вересня 2026 року постанови апеляційного суду по суті спору, зокрема: договір № 23 про надання правової допомоги від 17 вересня 2026 року, акт приймання передачі наданих послуг професійної правничої допомоги від 22 вересня 2026 року. При цьому суд апеляційної інстанції поновив строк подання таких доказів.

Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що, враховуючи обсяг виконаних адвокатом Кебкало Т. М. робіт, часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та надані заперечення представника ОСОБА_1., заява про стягнення витрат на правничу допомогу підлягала частковому задоволенню.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення свідчить про необґрунтованість касаційної скарги, оскільки Верховний Суд вже викладав

у постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, а суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення із врахуванням такого висновку, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах).

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Піндури Миколи Михайловича на додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 жовтня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник

Ю, В. Черняк