Постанова № 141390267 у справі № 752/8357/25 від 04.11.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 752/8357/25

провадження № 61-5833св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідачі: Акціонерне товариство «Банк Форвард» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Банк Форвард», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2026 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом

до Акціонерного товариства (далі - АТ) «Банк Форвард» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) на ліквідацію АТ «Банк Форвард», Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання кредитних зобов`язань припиненими, визнання частково недійсним договору.

Позовна заява мотивована тим, що, починаючи з серпня 2024 року, їй на мобільний телефон надсилаються sms-повідомлення із зазначенням нібито суми заборгованості, яка не підтверджена жодним документом, також на цей телефон постійно дзвонять різні особи від імені ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» з вимогами погашення кредитного боргу, який нібито виник у неї за договором, укладеним з ПАТ «Банк русский стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», у 2011 році.

На її запити ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надало копії першого та останнього аркушів договору від 25 липня 2024 року № GL1N426202/1 про відступлення права вимоги та копію інформаційного витягу з реєстру боржників до цього договору, із зазначенням її персональних даних та посиланням на номер договору від 28 березня 2011 року № 88339190 про кредитну картку, за яким у неї, нібито, виникла заборгованість у сумі 56 944,13 грн.

Починаючи з вересня 2024 року, на її адресу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у відповідь на її заяви та заперечення надіслало декілька вимог про стягнення кредитного договору, в яких постійно збільшувалася сума грошових коштів, яка, нібито, є кредитною заборгованістю, так як новим кредитором були додатково нараховані до погашення відсотки за користування кредитом і сума, нібито, заборгованості була збільшена за період з 25 липня до 09 лютого 2025 року до суми 57 672,46 грн.

Вказувала, що вона взагалі не згодна з існуванням заборгованості за договором про картку № 88339190 , укладеним 28 березня 2011 року, у тому числі з додатково нарахованими новим кредитором відсотками за користування кредитом в силу незаконності їх нарахування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. У вказаному позові вона заперечувала наявність будь-якої заборгованості перед АТ «Банк Форвард», який віднесено до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 07 лютого 2023 року № 155 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк Форвард» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку.

Позивач зазначала, що дійсно отримувала кредитні кошти та деякий час користувалась ними, але нею було виконано в повному обсязі всі кредитні зобов`язання перед ПАТ «Банк русский стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард». Так, 20 вересня 2010 року вона звернулась до ПАТ «Банк русский стандарт» для отримання споживчого кредиту на купівлю товару, а саме мобільного телефону, і в той самий день ними було укладено кредитний договір № 85256635 на суму 914,54 грн, до якого відкритий рахунок № НОМЕР_2 . Всю суму по даному кредиту вона сплатила 22 березня 2011 року та кредитний договір був закритий, що підтверджується представником АТ «Банк Форвард» у листі від 30 березня 2021 року.

20 вересня 2010 року між нею та ПАТ «Банк русский стандарт» було укладено договір банківського обслуговування № 85256798, укладений шляхом акцепту банком оферти, відкрито рахунок № НОМЕР_3 і випущена пластикова картка № НОМЕР_4 . АТ «Банк Форвард», який є правонаступником ПАТ «Банк русский стандарт» з жовтня 2014 року, надав їй відповідь від 30 березня 2021 року, згідно з якою 22 березня 2011 року вказаний рахунок і договір банківського обслуговування були закриті.

20 вересня 2010 року одночасно з оформленням заяви № 85256635 на видачу кредиту на придбання мобільного телефону у розмірі 914,54 грн, оформленої як оферта 1, нею була підписана і оферта 3 на видачу пластикової кредитної картки, вказана оферта була надрукована як продовження заяви № 85256635 і надрукована дрібнішим шрифтом на другому аркуші цієї заяви. Згідно із заяви № 85256635 для надання відповіді банком на її оферти встановлено строк 30 календарних днів з дати підписання цієї заяви, тобто з 20 вересня 2010 року, а строком для надання відповіді банком на оферту про укладення договору про картку - 18 місяців з дати цієї заяви.

Як їй стало відомо, банк у межах строку для відповіді, а саме 28 березня 2011 року, прийняв її пропозицію та 02 квітня 2011 року вона отримала рекомендований лист від ПАТ «Банк русский стандарт», у якому містилась кредитна картка банку, оформлена на її ім`я. Разом із карткою банк повідомив її про укладення договору про картку № 88339190 , датою укладення договору про картку є 02 квітня 2011 року, валюта кредитування гривня, з відкриттям рахунку для розміщення коштів. Картка виготовлена на 2 роки, тобто до 01 квітня 2013 року. З будь-якими пропозиціями вона до відповідача більше не зверталась, але 01 квітня 2013 року нею було отримано поштою супровідний лист з пластиковою карткою, випущеною 01 квітня 2013 року, на її ім`я. Строк дії картки встановлений до грудня 2015 року. З супровідного листа їй стало відомо, що ця картка випущена у межах договору про картку № 88339190 , але з позначкою D. За період з жовтня 2011 року по травень 2021 року нею сплачено кредит у розмірі 84 596,82 грн, хоча у кредит отримано готівкою 10 350 грн.

Наприкінці березня 2021 року АТ «Банк Форвард» надало їй виписку по рахунках, пов`язаних з договором № 88339190 від 28 березня 2011 року за період з 28 січня 2021 року до 01 березня 2021 року з наданням деталізації щодо операцій з визначенням дат всіх операцій по рахунку, сум і призначення платежів.

Саме невизнання відповідачами відсутності у неї кредитних зобов`язань, починаючи з 28 червня 2021 року, і припинення зобов`язань за договором про картку № 88339190 від 28 березня 2011 року у зв`язку з належним виконанням зобов`язання, систематичне продовження витребування погашення неіснуючого боргу і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

У червні 2021 року АТ «Банк Форвард» вважав, що у неї наявна заборгованість за договором № 88339190 від 28 березня 2011 року і тому направив на її адресу заключний рахунок-виписку з вимогою остаточного погашення заборгованості у сумі 56 944,13 грн у строк до 27 червня 2021 року.

Отже, строк для реалізації свого права як кредитора на стягнення нібито існуючої заборгованості сплинув 28 червня 2024 року ще до укладення договору відступлення права вимоги, і попередній кредитор АТ «Банк Форвард» був про це достеменно обізнаний.

З виписки по особовому рахунку вбачається, що нею було отримано готівкові кредитні кошти у загальній сумі 10 350 грн, які було сплачено в повному обсязі із урахуванням процентів за користування кредитними коштами, страхових внесків, комісій та інших супутніх банківських послуг з обслуговування кредиту.

Не погоджуючись з інформацією відповідача про існуючу заборгованість, вона звернулася до судового експерта, яким складено висновок, що зазначена у рахунку-виписці по рахункам, пов`язаним з договором № 88339190 від 28 березня 2011 року, її заборгованість перед АТ «Банк Форвард» документально не підтверджується.

Вказувала, що після зміни строку виконання зобов`язання - 27 червня 2021 року, усі наступні платежі не мають правового значення, оскільки за вимогою договору позичальник був зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі до вказаної дати, і усі наступні щомісячні платежі після 27 червня 2021 року не підлягають виконанню.

Щодо недійсності договору № GL1N426202/1 від 25 липня 2024 року про відступлення права вимоги, укладеного АТ «Банк Форвард» і ТОВ «Кредит-Капітал», вказувала, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати припиненими її зобов`язання за договором про картку від 28 березня 2011 року № 88339190, підписаного 02 квітня 2011 року, укладеного нею та ПАТ «Банк русский стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», з 27 червня 2021 року у зв`язку з їх належним виконанням та визнати недійсним договір від 25 липня 2024 року № GL1N426202/1 про відступлення права вимоги, укладений АТ «Банк Форвард» і ТОВ «Кредит-Капітал» у частині передачі права вимоги за договором про картку від 28 березня 2011 року № 88339190, укладеного нею та ПАТ «Банк русский стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», внесеного до реєстру прав вимоги боржників.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2025 року у складі судді Слободянюк А. В. позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Банк Форвард», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», про визнання кредитних зобов`язань припиненими, визнання частково недійсним договору задоволено частково.

Визнано припиненим зобов`язання ОСОБА_1 за договором від 28 березня

2011 року № 88339190, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Банк Форвард», з 27 червня 2021 року, у зв`язку з належним виконанням.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання стягнення судового збору.

Рішення районного суду мотивовано тим, що зобов`язання ОСОБА_1 за договором від 28 березня 2011 року, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Банк Форвард», припинилися, оскільки боржник виконала його в повному обсязі.

Суд врахував висновок судового експерта Бочкарьова Д.О. від 05 липня 2021 року № 163/1, яким встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Банк Форвард» документально не підтверджується, вказавши, що відповідачами не спростовано наданого позивачем висновку експерта, тому суд вважав за можливе прийняти цей висновок як належний доказ у справі.

Відмовляючи у задоволенні позову у частині визнання недійсним договору від 25 липня 2024 року № GL1N426202/1 про відступлення права вимоги, укладеного АТ «Банк Форвард» і ТОВ «Кредит-Капітал», у частині передачі права вимоги за договором про картку від 28 березня 2011 року № 88339190, укладеного ОСОБА_1 та ПАТ «Банк русский стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», внесеного до реєстру прав вимоги боржників, суд першої інстанції виходив із неефективності такого способу захисту права позивача.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2026 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Форвард» задоволено частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2025 року в частині задоволення позову скасовано та прийнято у цій частині нову постанову.

Відмовлено ОСОБА_1 у позові до Акціонерного товариства «Банк Форвард» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Банк Форвард», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання кредитних зобов`язань припиненими.

У іншій частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня

2025 року залишено без змін.

Вирішено питання стягнення судового збору.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції не врахував, що у висновку судово-економічної експертизи від 05 липня 2021 року № 163/1 зазначено, що сума повної заборгованості не підтверджується, проте не встановлено саме відсутності заборгованості за кредитним договором.

Апеляційний суд проаналізував вказаний висновок та обґрунтував його відхилення відповідно до положень статті 110 ЦПК України.

Апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції не надав оцінку належності висновку експертизи, а саме, чи містить він інформацію щодо предмета доказування, та не врахував, що розмір заборгованості по договору визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а висновок експертизи для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами.

Суд вважав, що ОСОБА_1 у межах цієї справи не довела, що заборгованість за кредитним договором погашена нею шляхом виконання зобов`язання належним чином.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2026 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2026 року в частині позовних вимог про визнання кредитних зобов`язань припиненими, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Отже, справа в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання частково недійсним договору не оскаржується, а тому Верховним Судом відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не перевіряється.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, неправильно оцінив висновок судово-економічної експертизи від 05 липня 2021 року № 163/1, належно не дослідивши його, а також не перевірив умов кредитного договору та не звернув уваги на те, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» не надало суду першої інстанції докази, які були витребувані відповідною ухвалою суду.

Зазначає, що апеляційний суд, незважаючи на відмову банку в прийнятті доказів у справі на стадії апеляційного перегляду, послався на них в мотивувальній частині судового рішення.

Суд апеляційної інстанції формально розглянув справу, вказавши, що кредитна заборгованість визначається умовами договору та нормами законодавства, при цьому не досліджував жодних умов кредитного договору.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У червні 2026 року АТ «Банк Форвард» в особі ФГВФО на ліквідацію АТ «Банк Форвард» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи є безпідставними, не спростовують правильності вирішення апеляційним судом спору, який правильно встановив правовідносини, що склалися, ухваливши законне та обґрунтоване судове рішення, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2026 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

17 червня 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2026 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

20 вересня 2010 року ОСОБА_1 для отримання споживчого кредиту на придбання мобільного телефону звернулася до ПАТ «Банк русский стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», із заявою, яка містила в собі пропозицію (оферту) про укладення договору банківського обслуговування.

На підставі вказаної заяви банк уклав з ОСОБА_1 кредитний договір № 85256635 на суму 914,54 грн, до якого відкритий кредитний рахунок № НОМЕР_2 , суму по якому вона сплатила 22 березня 2011 року та кредитний договір був закритий, що підтверджується листом АТ «Банк Форвард» від 30 березня 2021 року № 26/1-08-989.

У той самий день ОСОБА_1 та ПАТ «Банк русский стандарт» уклали договір банківського обслуговування № 85256798, шляхом акцепту банком оферти, відкритий рахунок № НОМЕР_3 , випущена платіжна картка № НОМЕР_4 . Згідно з листа АТ «Банк Форвард» від 30 березня 2021 року № 26/1-08-989, 02 серпня 2016 року вказаний рахунок і договір банківського обслуговування були закриті.

20 вересня 2010 року, одночасно з оформленням заяви № 85256635 на видачу кредиту на придбання мобільного телефону у розмірі 914,54 грн, оформленої як оферта 1, ОСОБА_1 підписала і оферту 3, яка містила в собі пропозицію (оферту) про укладення договору про надання та використання платіжної картки, на підставі якої ПАТ «Банк русский стандарт» 28 березня 2011 року уклав з ОСОБА_1 договір про надання та використання платіжної картки № 88339190 , відкрив рахунок № НОМЕР_5 , з 16 жовтня 2018 року номер рахунку змінено на НОМЕР_6 , з 24 серпня 2019 року номер рахунку змінено згідно міжнародного стандарту IBAN на НОМЕР_7 та надав у користування платіжну картку № НОМЕР_8 , що підтверджується листом АТ «Банк Форвард» від 30 березня 2021 року № 26/1-08-989.

Згідно з умовами оферти 3, яку підписала ОСОБА_1 , вона пропонує на умовах, викладених в цій заяві, Умовах надання та обслуговування платіжних карток банку («Умови по картках») та Тарифах по карткам банку («Тарифи по карткам») укласти з нею договір про надання та використання платіжної картки, у межах якого оформити на її ім`я платіжну картку, найменування якої вказане у графі «Тип картки» розділу «Інформація про Картку» інформаційного блоку, відкрити їй картковий рахунок (валюта рахунку - гривня), що буде використовуватись в рамках договору про картку, в тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням картки; для здійснення операцій за рахунком картки, сума яких перевищує залишок коштів на рахунку картки, встановити їй ліміт кредитної лінії під операції з карткою в межах 10 000 грн. та здійснювати відповідно до статті 1069 ЦК України кредитування рахунку картки; вона розуміє і погоджується з тим, що складовою та невід`ємною частиною договору про картку будуть являтися Умови по карткам та Тарифи по карткам, з якими вона ознайомлена, повністю згодна, їх зміст розуміє, та положень яких зобов`язується неухильно дотримуватись;

з моменту укладення договору про картку вона буде зобов`язана в порядку та терміни, обумовлені Умовами по карткам, сплачувати банку комісії та інші платежі відповідно діючим в банку Тарифам по карткам, а у випадку отримання кредиту в рамках договору про картку зобов`язується погасити такий кредит відповідно до Умов по карткам, а також сплатити банку відсотки за користування таким кредитом та інші платежі, передбачені діючими в банку Тарифами по карткам; у випадку, якщо в графі «Страховий захист по карті включений» інформаційного блоку вказано значення «Так», вона просить банк після укладення з нею договору про картку включити її в число учасників програми банку по організації страхування клієнтів в рамках такого договору про картку. При цьому вона підтверджує, що ознайомлена, розуміє і згодна з умовами програми, що є невід`ємною частиною Умов по карткам, в тому числі з тим, що за участь в програмі банк має право стягувати з неї в рамках договору про картку комісію згідно з Тарифами по карткам.

02 квітня 2011 року ОСОБА_1 поштою отримала супровідний лист ПАТ «Банк русский стандарт» з пластиковою карткою № НОМЕР_9 у межах договору № 88339190 на її ім`я зі строком дії до квітня 2013 року.

01 квітня 2013 року ОСОБА_1 поштою отримала супровідний лист ПАТ «Банк русский стандарт» з пластиковою карткою № НОМЕР_8 , випущеною 01 квітня 2013 року у межах договору № 88339190 на її ім`я зі строком дії до грудня 2015 року.

Листом АТ «Банк Форвард» від 30 березня 2021 року № 26/1-08-989 ОСОБА_1 повідомлено, що станом на 01 березня 2021 року повна заборгованість за договором № 88339190 від 28 березня 2011 року становить 48 657,62 грн та направлено для ознайомлення виписку по рахунку за період з 28 січня 2021 року до 01 березня 2021 року. Згідно з виписки з рахунку ОСОБА_1 за період з 28 січня 2021 року до 01 березня 2021 року, надлімітна заборгованість становить 674,02 грн, кредитний ліміт за договором встановлений 44 739 грн, кредитний ліміт за договором використаний 45 413,02 грн без пільгового періоду, прострочена заборгованість за основним боргом 449,98 грн, прострочена плата за обслуговування кредитної заборгованості 112,41 грн, нараховані банком та несплачені за період з 28 січня 2021 року до 01 березня 2021 року проценти за користування кредитом, у тому числі прострочені 3 019,78 грн, щомісячна плата за обслуговування кредитної заборгованості 112,41 грн, платіж по основному боргу 225,94 грн, повна заборгованість по договору станом на 01 березня 2021 року з урахуванням процентів, плат та комісій 48 657,62 грн, рекомендований платіж по договору 4 089,13 грн, мінімальний платіж по договору 4 089,13 грн, строк сплати мінімального платежу не пізніше 28 березня 2021 року. Процентна ставка за користування кредитними коштами становить 0,001 % для всіх операцій, за якими виконано вимоги застосування ставки пільгового періоду, визначені Умовами надання та обслуговування платіжних карток «Банк Форвард» та діючими Тарифами; 45 % річних для інших операцій, якщо інше не встановлено акційними пропозиціями банку, інформація про які розміщується на офіційному сайті банку.

Листом АТ «Банк Форвард» від 17 серпня 2021 року № 26/1-08-2425 ОСОБА_1 повідомлено, що внаслідок систематичного порушення нею строків погашення заборгованості, відповідно до пункту 4.16 Умов, банком по договору був сформований і виставлений заключний рахунок-виписка на загальну суму 56 944,13 грн з датою оплати 27 червня 2021 року, який був направлений заявнику на її поштову адресу. Відповідно до пункту 8.18 Умов, банк має право на власний розсуд визначити момент витребування кредиту і вимагати погашення клієнтом заборгованості в повному обсязі, сформувавши й направивши клієнтові заключний рахунок-виписку, у тому числі у випадку невиконання клієнтом своїх зобов`язань, передбачених Умовами, а також при припиненні дії картки. Станом на 17 серпня 2021 року заборгованість по договору становить 56 944,13 грн, у тому числі заборгованість за сумою кредиту - 38 722,01 грн, заборгованість за процентами - 17 872,12 грн, плата за пропуск мінімальних платежів 350 грн. Право вимоги щодо стягнення повної заборгованості у сумі 56 944,13 грн з ОСОБА_1 виникло у АТ «Банк Форвард» 28 червня 2021 року.

05 липня 2021 року судовим експертом Бочкарьовим Д. О. за зверненням ОСОБА_1 для визначення документальної заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Банк Форвард» складено висновок № 163/1 судово-економічної експертизи за наданими нею документами: рахунок-виписка по рахунку НОМЕР_7 та інші рахунки, пов`язані з договором № 88339190 від 28 березня 2011 року за період з 28 січня 2021 року по 01 березня 2021 року АТ «Банк Форвард», заява оферта № 85256635, складена 20 вересня 2010 року ПАТ «Банк русский стандарт» та ОСОБА_1 , касова квитанція банкомату № 71000823 станом на 13 лютого 2014 року, виписки по особовому рахунку АТ «Банк Форвард» № НОМЕР_10 , № НОМЕР_6 ОСОБА_1 за період з 28 березня 2011 року до 10 березня 2021 року, касові квитанції про внесення коштів на поповнення рахунку та повернення кредиту до Одеського відділення № 1 ПАТ «Банк русский стандарт» через банківські установи за період з 19 жовтня 2011 року до 28 травня 2021 року, копії пластикових карток, заява-оферта № 85256798 від 20 вересня 2010 року про укладення договору банківського обслуговування № 85256798, рахунок карти НОМЕР_11 , договір страхування від нещасних випадків № 85256635 від 20 вересня 2010 року, лист від 30 березня 2021 року вих. № 26/1-08-989 АТ «Банк Форвард», інші документи, що зазначені в дослідницькій частині.

Згідно з висновком експерта, проведеним дослідженням наданих документів, з урахуванням внесених коштів ОСОБА_1 за даними касових квитанцій за період з 19 жовтня 2011 року до 28 травня 2021 року, не підтверджується зазначена у рахунку-виписці по рахунку НОМЕР_7 в гривні та інших рахунках, пов`язаних з договором № 88339190 від 28 січня 2021 року за період з 28 січня 2021 року по 01 березня 2021 року сума повної заборгованості (з урахуванням процентів, плат та комісій нарахованих) ОСОБА_1 перед АТ «Банк Форвард», що є правонаступником ПАТ «Банк русский стандарт», станом на 01 березня 2021 року у розмірі 48 657,62 грн.

Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 10 травня 2022 року у справі № 496/6096/21 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Банк Форвард», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О. М., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Овсієнко А. В., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Єфіменко Д. О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню позов задоволено, визнано виконавчий напис № 4191 від 29 липня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М., за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 56 944,13 грн, що виникла по кредитному договору № 85256635 від 21 вересня 2010 року, укладеного з ПАТ «Банк русский стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард» та 1 100 грн сплати за вчинення виконавчого напису, а всього 58 044,13 грн таким, що не підлягає виконанню.

Листом від 24 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на звернення ОСОБА_1 повідомлено, що 25 липня 2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АТ «Банк Форвард» було укладено договір № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, у тому числі за договором № 88339190 від 28 березня 2011 року, а також повідомлено про заборгованість станом на дату надання відповіді у розмірі 57 275,19 грн, що складається із суми заборгованості по тілу 45 413,02 грн, по процентах 9 126,45 грн, по комісії 2 404,66 грн, відсотки, нараховані новим кредитором 331,06 грн.

Листом від 31 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на звернення ОСОБА_1 повідомлено, що 25 липня 2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АТ «Банк Форвард» було укладено договір № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, у тому числі за договором № 88339190 від 28 березня 2011 року, а також повідомлено про заборгованість станом на дату надання відповіді у розмірі 57 525,33 грн, що складається із суми заборгованості по тілу 45 413,02 грн, по процентах 9 126,45 грн, по комісії 2 404,66 грн., відсотки, нараховані новим кредитором 581,20 грн.

Листом від 09 лютого 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на звернення ОСОБА_1 повідомлено, що 25 липня 2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АТ «Банк Форвард» було укладено договір № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, в тому числі за договором № 88339190 від 28 березня 2011 року, а також повідомлено про заборгованість станом на дату надання відповіді у розмірі 57 672,46 грн., що складається із суми заборгованості по тілу 45 413,02 грн., по процентах 9 126,45 грн., по комісії 2 404,66 грн., відсотки, нараховані новим кредитором 728,33 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судами норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі

№ 202/4494/16-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 та Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справ № 910/15551/20, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник також вказує порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме, судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відхиливши поданий позивачем висновок судово-економічної експертизи від 05 липня 2021 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність ОСОБА_1 позовних вимог про визнання кредитних зобов`язань припиненими.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна, оскільки він є передчасним, так як суд не забезпечив повного та всебічного встановлення обставин справи, належно не дослідив наявні в матеріалах справи докази та послався на докази, які сам визнав такими, які суд не може враховувати через невчасне їх подання.

Так, апеляційний суд в своєму судовому рішенні зазначив, що до апеляційної скарги банком «надано нові докази, а саме копії рішень виконавчої дирекції ФГВФО від 18 вересня 2023 року № 1140 про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Банк Форвард», від 07 березня 2023 року № 276 про початок процедури ліквідації АТ «Банк Форвард» та делегування повноважень ліквідатора банку, копію рішення Правління НБУ від 07 лютого 2023 року № 49-рш/БТ про віднесення АТ «Банк Форвард» до категорії неплатоспроможних, від 07 березня 2023 року № 90-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Банк Форвард», копію виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 з 11 червня 2023 року по 24 липня 2024 року, з відображенням вихідних залишків 45413,02 грн. та 9126,45 грн. станом на 23 червня 2023 року.

Також від ОСОБА_1 17 березня 2026 року до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення на апеляційну скаргу разом із новими доказами, а саме копії виписки по рахункам, супровідного листа від 08 листопада 2021 року за підписом директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, довідки за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Овсієнко А.В. від 02 листопада 2021 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України).

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 року було відкрито провадження в даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, роз`яснено відповідачу право у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати до суду відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомлення сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження АТ «Банк Форвард» отримав 02 травня 2025 року шляхом її направлення до електронного кабінету, що підтверджується довідкою суду (а. с. 133 т. 2), а тому є обізнаним про розгляд справи судом.

Разом із тим, правом відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, не направив до суду заяв про ознайомлення з матеріалами справи в електронному суді і будь-яких доказів на спростування доводів позивача не надав.

Позивач ОСОБА_1 , надаючи нові докази до матеріалів справи, обґрунтовувала їх неподання до суду першої інстанції суб`єктивними причинами.

Враховуючи вищевикладене, сторонами не аргументовано поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, не заявлено клопотання про дослідження нових доказів, не наведено об`єктивних причин, які перешкодили подати вказані докази у встановлений законом строк, не заявлено клопотання про поновлення строку для подання нових доказів.

Таким чином, апеляційний суд не може врахувати нові докази як докази, якими заявники обґрунтовують свої вимоги.».

Одночасно з наведеним, суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи наявність у ОСОБА_1 заборгованості за спірним кредитним договором, а, відповідно, недоведеність її позовних вимог, вказав, що «наявні у матеріалах справи виписки з рахунків та розрахунок кредитної заборгованості, що надані банком, є належними доказами наявності заборгованості позичальника».

Тобто, суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків, вказавши, що не може враховувати надані банком докази, при цьому врахувавши їх, що є порушенням норм процесуального права.

При цьому, жодних виписок, розрахунків кредитної заборгованості чи будь-яких інших доказів банком до суду першої інстанції подано не було.

Крім того, суд вказав, що у матеріалах справи відсутні Умови по картках та Тарифи по картках, які є складовою та невід`ємною частиною кредитного договору, що позбавляє суд апеляційної інстанції можливості самостійно перевірити доводи ОСОБА_1 щодо належного виконання нею зобов`язань за кредитним договором.

При цьому, судом не були перевірені інші надані позивачем докази, а також не враховано, що обов`язок доведення своїх вимог та заперечень лежить на обох сторонах справи відповідно до статей 12, 81 ЦПК України.

Зазначивши, що у випадку ініціювання судового процесу кредитором - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ОСОБА_1 не буде позбавлена можливості заперечувати проти позову та доводити відсутність боргу, зокрема, відсутність підстав для його нарахування, суд апеляційної інстанції, фактично, ухилився від розгляду переданої йому справи самостійно.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , апеляційний суд формально погодився з доводами апеляційної скарги банку, не деталізувавши своїх висновків та не вказуючи, якими саме доказами підтверджуються ті чи інші заперечення відповідача.

При цьому, судом не було враховано положення частини шостої статті 81 ЦПК України, якою передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, суд апеляційної інстанції у порушення статей 263-265, 382 ЦПК України не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, дійшов передчасних висновків про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 , не перевіривши їх по суті.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, збирати та надавати оцінку доказам, порушення норм процесуального права допущені тільки апеляційним судом, то справу необхідно передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2026 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання кредитних зобов`язань припиненими скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк