Ухвала № 141390419 у справі № 990/448/26 від 11.11.2026

УХВАЛА

11 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 990/448/26

провадження № 11-448заі26

Суддя Великої Палати Верховного Суду Кривенда О. В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 жовтня 2026 року у справі № 990/448/26 за його позовом до Верховної Ради України, Апарату Верховної Ради України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, визнання нечинним та скасування пункту 61 «Положення про порядок роботи з документами у Верховній Раді України», затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 08 лютого 2021 року № 19,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд), як суду першої інстанції, з позовом доВерховної Ради України (далі -ВРУ) та Апарату Верховної Ради України (далі - Апарат ВРУ) в якому просив:

- визнати протиправними дії Апарату ВРУ щодо блокування прийому та реєстрації електронних звернень громадян України, надісланих електронною поштою;

- визнати нечинним та скасувати пункт 61 Положення про порядок роботи з документами у ВРУ, затвердженого розпорядженням Голови ВРУ від 08 лютого 2021 року № 19, у частині обмеження права громадян України на подання електронних звернень електронною поштою та встановлення дискримінаційних винятків як таких, що суперечать статтям 22, 24, 32, 40 Конституції України, статті 5 Закону України «Про звернення громадян» та порушують права позивача;

- зобов`язати ВРУ відновити (організувати) прийом та реєстрацію електронних звернень громадян України, надісланих на офіційну електронну пошту ВРУ відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Ухвалою Касаційного адміністративного суду від 27 жовтня 2026 року позовну заяву повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погодившись із цією ухвалою ОСОБА_1 06 листопада 2026 року подав в електронній формі до Великої Палати Верховного Суду(далі - Велика Палата) апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, направити справу до цього суду для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття провадження у справі зі звільненням позивача від сплати судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.

Статтею 296 КАС України установлені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до вимог пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі ? Закон № 3674-VI).

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою цієї статті визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року складає 3328,00 грн.

Відповідно до приписів частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що апеляційна скарга подана позивачем в електронній формі, розмір судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією скаргою, становить 2662,40 грн (3328 х 0,8).

Судовий збір сплачується за такими реквізитами: «отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерськ. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055); у графі «Призначення платежу» необхідно вказати: 101__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір за позовом _______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача) на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) у справі _________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду)».

Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина шоста статті 296 КАС України).

Проте апелянт не додав до скарги документа про сплату судового збору та не зазначив про наявність встановленої законом пільги щодо його сплати.

Водночас ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору, обґрунтовуючи клопотання тим, що він не отримує жодного заробітку чи доходу, не займається будь-якою комерційною, виробничою, посередницькою і/та іншою діяльністю, на підтвердження чого долучив до матеріалів апеляційної скарги відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2025 року по грудень 2025 року, згідно з якими інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та страхових внесків стосовно ОСОБА_1 відсутня.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення апелянта від сплати судового збору, слід зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону № 3674-VI).

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 3674-VI при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Варто зауважити, що за змістом положень статті 8 Закону № 3674-VI та статті 133 КАС України саме заявник, крім клопотання про звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру, має надати суду докази на підтвердження заявленого клопотання та обґрунтувати неможливість, з урахуванням його майнового стану, сплатити судовий збір в установленому законом порядку.

Проте додані ОСОБА_1 до апеляційної скарги відомості, про які зазначалося вище, за відсутності інших доказів, які б підтверджували скрутний майновий стан апелянта, не можуть слугувати підставою для звільнення його від слати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Положеннями статті 169 КАС України регламентовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.

За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання документів на підтвердження його майнового стану, з яких можливо визначити сукупний розмір доходу ОСОБА_1 за попередній календарний (2025) рік, або наданнядокумента про сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн за вказаними в цій ухвалі реквізитами.

Керуючись статтею 296, частиною другою статті 298 КАС України, суддя Великої Палати Верховного Суду

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 жовтня 2026 року у справі № 990/448/26 залишити без руху.

Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання зазначених в ухвалі вимог в установлений судом строк апеляційна скарга буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Великої Палати

Верховного Суду О. В. Кривенда