Рішення № 141398263 у справі № 520/22210/26 від 11.11.2026

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року Справа № 520/22210/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Секірської А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Іванієнка Сергія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 у справі № 520/22210/26 адміністративну справу №520/22210/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії передати на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

В описовій частині цієї ухвали зазначено таке:

«..Ухвалою суду від 24.07.2026р. у зв`язку із відсутністю взагалі будь-яких доводів та доказів пов`язаності у розумінні ч.1 ст.21 та ч.1 ст.172 КАС України було роз`єднано в окремі самостійні провадження вимоги позову в адміністративній справі №520/21797/26 за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Вимоги до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ): 1) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), які полягають у невключені до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016р.; 2) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016р. з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС було виділено в окреме провадження, за наслідками виконання вимог п. 15.2 Розділу VII КАС України справі було присвоєно номер №520/22210/26».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2026 прийнято адміністративну справу №520/22210/26 до провадження, визначено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) спочатку, зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду: відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, а також: інформацію про період проходження ОСОБА_1 військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ; інформацію про дати нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у 2016 році, детальний розрахунок розміру цієї допомоги.

Ухвалою суду від 10.09.2026 клопотання військової частини НОМЕР_1 задоволено частково, залучено до участі у справі в якості другого відповідача військову частину НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , є АДРЕСА_1 , визначено, що після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку, зобов`язано відповідача - військову частину НОМЕР_2 протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду: відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, а також: інформацію про період проходження ОСОБА_1 військової служби у військовій частині НОМЕР_2 ; інформацію про дати нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у 2016 році, детальний розрахунок розміру цієї допомоги.

Ухвалою суду від 11.11.2026 продовжено строк розгляду справи.

Позовні вимоги обґрунтовано таким.

З огляду на інформацію розміщену в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення за 2015-2024 роки ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) під час проходження військової служби перебував на грошовому забезпеченні у період: - з січня 2015 року по липень 2019 року та з березня 2020 року по серпень 2022 року у військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Згідно з даними із біографічної довідки та довідок форми ОК-5 та ОК-7 ОСОБА_1 з 25 грудня 2024 року по теперішній час проходить військову службу та перебуває на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України).

З огляду на архівні відомості особистих карток грошового забезпечення позивача за 2015 - 2022 роки вбачається, що у період з січня 2015 року по лютий 2022 року включно ОСОБА_1 щомісячно нараховувалась та виплачувалась грошова винагорода за участь в антитерористичній операції операції об`єднаних сил (далі АТО/OOC).

Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у період з січня 2015 року по липень 2019 року та з березня 2020 року по лютий 2022 року відповідачем здійснювались нарахування та виплати, розрахунковою величиною яких є розмір місячного грошового забезпечення, зокрема, грошова допомога на оздоровлення: у червні 2015 року розмірі 5 802,50 грн, у вересні 2016 року у розмірі 7 237,50 грн, у червні 2017 року у розмірі 8 122,50 грн, у червні 2018 року у розмірі 15 307,80 грн, у грудні 2020 року у розмірі 21 919,10 грн, у вересні 2021 року у розмірі 22 203,80 грн, у січні 2022 року у розмірі 22 203,80 грн. Також було нараховано і виплачено підйомну допомогу: вересні 2016 року у розмірі 7 237,50 грн, у травні 2020 року у розмірі 19 244,00 грн, у червні 2020 року у розмірі 10 878,70 грн.

Разом з тим, як вбачається з архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2015-2022 роки, під час нарахування грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2022 роки та підйомної допомоги за 2016 та 2020 роки, до складу місячного грошового забезпечення як розрахункової величини відповідачем не було включено грошову винагороду за участь в АТО/ООС нараховану та виплачену у ці місяці.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII). Відповідно до абзацу першого пункту першого статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частина друга цієї ж статті передбачає, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

За приписами постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року №1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операції було установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

В подальшому винагорода за участь в АТО/ООС виплачувалась на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та поліцейських».

Порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду визначає Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2016 року №188 (далі - Інструкція №188).

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції №188, винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем проходження служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби на підставі наказів начальників вищого рівня. Отже, одним із додаткових видів грошового забезпечення на період особливого періоду є винагорода за участь в АТО/OOC.

Виходячи зі змісту наведених положень постанови № 24, постанови № 18 та Інструкції № 188, а також враховуючи положення статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», винагорода за участь в АТО/ООС є частиною грошового забезпечення військовослужбовців, аналіз таких виплат показує, що вони невід`ємно пов`язані з особливим характером та умовами служби військовослужбовця, зі здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця та передбачені законом.

Відповідно до статті 1? Закону № 2011-XII у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Тобто згаданими вище нормами законодавства військовослужбовцям встановлені пільги, гарантії та компенсації, у тому числі у вигляді надбавок, доплат, винагород, премії, і таке право військовослужбовця не може бути порушеним та обмеженим. З архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2015- 2022 роки вбачається, що позивач отримував винагороду за участь в АТО/OOC щомісячно, з січня 2015 року до закінчення проведення АТО/ООС у лютому 2022 року.

Оскільки протягом проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у період з січня 2015 року по липень 2019 року та з березня 2020 року по лютий 2022 року та у ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з серпня 2019 року по лютий 2020 року позивачу щомісячно нараховувалась та виплачувались вказані виплати, то підстави уважати таку грошову винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом зокрема у постанові від 26 квітня 2024 року справа № 380/1169/20.

Отже з урахуванням зазначених висновків, винагорода за участь в АТО/ООС виплачувалася ОСОБА_1 щомісяця, з січня 2015 року по лютий 2022 року включно, має постійний (систематичний) характер, невід ємно пов`язана особливим характером та умовами служби військовослужбовця, зі здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця, а тому має враховуватись у складі місячного грошового забезпечення при визначенні розміру підйомної допомоги та грошової допомоги на оздоровлення.

Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. Приймаючи постанову від 06 лютого 2019 року у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Аналогічні правові висновки, що до складу місячного грошового забезпечення входить винагороди, які носять постійний, щомісячний характер ухвалено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 825/997/17.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних або тих, що виплачуються раз на місяць.

Пунктом 1.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 18 червня 2008 року № 425 та пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 визначено поняття місячного грошового забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Оскільки, складові грошового забезпечення визначаються виключно законом, а саме статтею 9 Закону № 2011-XII, органи виконавчої влади не уповноважені та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 9 Закону № 2011-XII, адже, до повноважень Адміністрації Державної прикордонної служби України та Міністерства Внутрішніх Справ України не входить зміна структури грошового забезпечення.

Таким чином, за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у період з січня 2015 року по липень 2019 року та з березня 2020 року по лютий 2022 року та у ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з серпня 2019 року по лютий 2020 року у складі грошового забезпечення, як розрахункової величини для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги має бути врахована і винагорода за участь в АТО/ООС.

Такі доводи узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.04.2020 у справі № 820/3719/18, в постанові від 09.06.2022 у справі № 200/11472/20-а та постанові від 26.04.2024 у справі № 380/1169/20 які обов`язкові для врахування, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

На підставі викладеного позивач в межах справи № 520/22210/26 просить суд:

1) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), які полягають у невключені до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016р.;

2) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016р. з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.

09.09.2026 відповідачем - І - військовою частиною НОМЕР_1 - надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.

Позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 24.07.2008 по 25.05.2016 та з 29.02.2020 по 04.08.2022. На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2022 № 2325- ОС Позивач вибув для подальшого проходження служби в розпорядження начальника НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Спірні правовідносини виникли у зв`язку з не включенням Відповідачем при нарахуванні та виплаті Позивачу грошової допомоги на оздоровлення до складу грошового забезпечення додаткової винагороди, передбаченою Інструкцію 188 (АТО/ ООС).

Ключовим питанням у даному спорі є визначення правової природи винагороди за участь в антитерористичній операції. На думку Відповідача, така винагорода: є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній; виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період.

Таким чином, додаткова винагорода за участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, з огляду на що підстав для зарахування до складу грошової допомоги на оздоровлення немає з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 1 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Отже, законом розмір грошової допомоги на оздоровлення визначено у розмірі місячного грошового забезпечення.

На час нарахування та виплати допомоги для оздоровлення у 2017 році діяла Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 №425 (далі - Інструкція 425), яка визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольнопропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби).

Термін місячне грошове забезпечення визначено в пункті 1.2 Інструкції 425 (на час виникнення спірних правовідносин): «місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія)». Оскільки розмір місячного грошового забезпечення Законом № 2011-ХІІ не встановлений, його визначення Інструкцією 425 не суперечить акту вищої юридичної сили, тому приписи Інструкції 425 на думку відповідача підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Відповідно до п. 3.7. розділу 2 Інструкції 425 військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги (3.7.4) (на час виникнення правовідносин).

Відповідно до пункту 7 розділу 4 Інструкції 558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги (п. 5).

В Інструкції 425 відсутнє посилання на винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (винагорода АТО/ООС) як на щомісячний додатковий вид грошового забезпечення.

При цьому, виплату винагороди АТО/ООС з 2016 року встановлює Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом МВС України від 18.03.2016 №188 (набрання чинності 22.04.2016, в первісній редакції), ця Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - військовослужбовці) за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції (далі - АТО), інших заходах в умовах особливого періоду.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильницького заволодіння зброєю, бойовою технікою, залежно від місця такої участі виплачується винагорода у таких розмірах: в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту (АТО) - 3500 грн.

Відповідно до пункту 3 Інструкції 188 винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем проходження служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів начальників вищого рівня.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» Луганська область входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Таким чином, дія Постанови Кабінету Міністрів України 24 та Інструкції 188 розповсюджується лише на військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення НБО чи в АТО/ООС, тому цей вид винагороди не може входити до складу грошового забезпечення, тому що не має постійний характер. У разі завершення або подальшого проходження військовослужбовцем поза межами проведення АТО/ООС цей винагороди не виплачується.

Одноразові види грошового забезпечення є одноразовими виплатами та виплачуються тільки один раз, а отже додаткова грошова винагорода не включається до складу місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення такої допомоги. Додаткова грошова винагорода виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого нараховується матеріальна допомога для оздоровлення.

Зазначене повністю відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, яка в постанові від 07.05.2025 у зразковій справі №280/8933/24, яка зазначила: « 48. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років, також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу… До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: - винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; - допомоги.

Таким чином, хоча додаткова винагорода входить до складу грошового забезпечення, проте допомога для оздоровлення розраховується виходячи саме із складу місячного грошового забезпечення, а не грошового забезпечення, яке є ширшим поняттям. Відтак, додаткова винагорода, передбачена Інструкцією 188 (АТО/ООС), правомірно не була врахована Відповідачем при нарахуванні та виплаті допомоги для оздоровлення.

На підставі викладеного відповідач -І просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

15.09.2026 відповідачем-ІІ - військовою частиною НОМЕР_2 - надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.

Позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 25.05.2016 по 28.02.2020 та з 30.05.2024 по 24.12.2024, що підтверджується копією довідки від 13.09.2026 № 08/458. Проте, у 2016 році на фінансовому забезпеченні Позивач перебував у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), а не у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи інформацією з довідок форми ОК-5 та форми ОК-7 (звітний рік: 2016, страхувальник: 14321736, найменування страхувальника з кодом НОМЕР_7 - військова частина НОМЕР_1 ).

Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 № 188 (далі - Інструкція № 188) визначає порядок та розміри виплати винагороди (далі - винагорода АТО/ООС) військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції (далі - АТО), інших заходах в умовах особливого періоду (п. 1 Інструкції № 188).

Верховний Суд у постанові від 02.06.2021 у справі № 240/11441/19 встановлював чи відповідає грошова винагорода за участь в АТО/ООС ознакам щомісячного додаткового грошового забезпечення та прийшов до наступного висновку: «винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва). Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира. За таких обставин, винагорода за участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення» (пункти 40-41).

Водночас, розрахунок та виплата допомоги на оздоровлення здійснюються у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 452 (далі - Інструкція № 425), в редакції, що діяли в оспорюваний період.

Відповідно до п. 3.7.1. та п 3.7.4. Інструкції № 425, військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Таким чином, Інструкцією № 425 визначено імперативну норму, якою прямо виключено можливість врахування винагород (в тому числі, грошової винагороди за участь в АТО/ООС) при обрахунку допомоги на оздоровлення.

Винагорода АТО/ООС є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, а не щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, хоча й може виплачуватися щомісячно; це означає, що її не включають до розрахунку допомоги на оздоровлення, оскільки законодавством чітко визначено, які складові входять до цих виплат, і винагороди туди не включені. Враховуючи зазначене, вимога Позивача про перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016 році з урахуванням винагороди АТО/ ООС є безпідставною.

Інформація про дату нарахування та виплати Позивачу грошової допомоги на оздоровлення у 2016 році з детальним розрахунком розміру цієї допомоги відсутня у розпорядженні Відповідача у зв`язку з тим, що Позивач у 2016 році перебував на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ).

Грошова допомога на оздоровлення у 2016 році була нарахована та виплачена ІНФОРМАЦІЯ_4 (військовою частиною НОМЕР_1 ) виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, як це визначено Інструкцією № 425, що підтверджується наявною в матеріалах справи особистою карткою грошового забезпечення за 2016 рік.

На підставі викладеного відповідач-ІІ просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали судової справи у змішаній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , має статус внутрішньо переміщеної особи та фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , має статус учасника бойових дій, що підтверджується відомостями з паспорту громадянина України НОМЕР_9 , картки платника податків, довідки від 05.01.2025 № 5111-5003571886 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідчення серії НОМЕР_10 , відповіддю № 3085716 від 27.07.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру.

Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 у період з 24.07.2008 по 25.05.2016 та з 29.02.2020 по 04.08.2022, у Військовій частині НОМЕР_2 в період з 25.05.2016 по 28.02.2020 та з 30.05.2024 по 24.12.2024, що підтверджується довідкою від 13.09.2026 № 08/458, довідкою від 30.07.2026 № 08/6385/26-Вн.

28.06.2026 адвокат Іванієнко С.А. звернувся до військової частини НОМЕР_11 з адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію та документи відносно ОСОБА_1 , а саме: 1. Копію особистих карток грошового забезпечення (з лицьовою та титульною стороною) за період перебування на грошовому забезпечені у ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом 2019, 2020 та 2024 років, а у разі їх відсутності прошу виготовити їх електронної бази системи бухгалтерського обліку. 2. Інформацію про тарифні розряди встановлені за посадами під час перебування ОСОБА_1 на грошовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_2 за період 2019, 2020 та 2024 роках. 3. Інформацію про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення за період перебування на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_2 за період 2019, 2020 та 2024 роках із зазначенням базових місяців, які взято при розрахунку індексації. 5. Документальне підтвердження ознайомлення ОСОБА_1 з документом, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат за період 2019, 2020 та 2024 роки, які б розкривали зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання), які роботодавець зобов`язаний надати під час виплати грошового забезпечення.

Також 28.06.2026 адвокат Іванієнко С.А. звернувся до військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію та документи відносно ОСОБА_1 , а саме: 1. Копію наказів (витягів) про включення до списків ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_1 ) та на всі види забезпечення, переміщення, виведення в розпорядження, призначення (увільнення) на (3) посад та виключення зі списків особового складу за період проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_1 ) протягом 2009-2022 років. 2. Копію особистих карток грошового забезпечення (з лицьовою та титульною стороною) за період проходження військової служби та перебування на грошовому забезпечені у ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_1 ) протягом 2009-2022 років, а у разі їх відсутності прошу виготовити їх електронної бази системи бухгалтерського обліку. 3. Інформацію про тарифні розряди встановлені за посадами під час служби ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_1 ) за період 2018-2022 роки. 4. Інформацію про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення період проходження військової служби та перебування на грошовому забезпеченні у за ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_1 ) за період 2015-2022 років із зазначенням базових місяців, які взято при розрахунку індексації. 5. Документальне підтвердження ознайомлення ОСОБА_1 з документом, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат за період 2009-2022 роки, які б розкривали зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання), які роботодавець зобов`язаний надати під час виплати грошового забезпечення.

ІНФОРМАЦІЯ_6 листом №09/9351-26-Вих від 30.06.2026 надало відповідь на адвокатський запит ОСОБА_2 , зазначивши зокрема, що за час проходження служби в ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошове забезпечення ОСОБА_1 нараховувалось з 01.08.2019 по 28.02.2020 за 31 тарифним розрядом, з 30.05.2024 по 24.12.2024 за 28 тарифним розрядом. Довідка-розрахунок нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби у ІНФОРМАЦІЯ_2 з визначеними базовими місяцями від 30.06.2026 № 09/153-2026 додається.

Листом №09/15392-26-Вих від 04.07.2026 військова частина НОМЕР_1 у відповідь на адвокатський запит надала архівні відомості, зазначила, що розмір індексації грошового забезпечення, за вказаний період проходження військової служби, визначено згідно вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.06.2020 №0.11-5760/0/6/-20-Вих «Про окремі питання індексації грошового забезпечення» та з урахуванням базових місяців, в яких відбувалося підвищення грошових доходів (зростання грошового забезпечення). З 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 базовий місяць індексації грошового забезпечення - березень 2018. Враховуючи вищевикладене індексація грошового забезпечення за запитуваний період, а саме: з 2015 по 2022 нарахована та виплачена в повному обсязі. Інформація про грошове забезпечення по 2020 (включно) рік, в прикордонному загоні відсутня та зберігається ОСОБА_3 державному архіві. У разі необхідності в отриманні відповідної інформації, запропоновано особисто звернутись листом з даним клопотанням до начальника Галузевого державного архіву Державної прикордонної служби України, за адресою: 09161, м. Узин, Білоцерківського району, Київської області. Надано наявні у військовій частині НОМЕР_1 витяг з наказу про виключення зі списків особового складу, а також особисті картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2021-2022 роки з детальним відображенням усіх нарахувань та виплат.

Особистою карткою грошового забезпечення за 2016 рік та архівною відомістю за 2016 рік підтверджується, що грошове забезпечення у 2016 році нараховувалося позивачеві військовою частиною НОМЕР_1 , винагорода за участь в АТО нараховувалася і виплачувалася у січні 2016 року - 4818,20 грн, у лютому 2016 року - 1546,45 грн, у березні 2016 року - 1625,81 грн, у квітні - 1200,00 грн, у травні - 160,00 грн, у червні - 967,74 грн, у вересні - 1605,16 грн, у жовтні - 2400,00 грн, у листопаді - 1200,00 грн, у липні та грудні не нараховувалась.

Допомога для оздоровлення нарахована і виплачена у липні 2016 року в розмірі 7237,50 грн.

Відповідачами визнається, що грошова допомога на оздоровлення у 2016 році була нарахована та виплачена ІНФОРМАЦІЯ_4 (військовою частиною НОМЕР_1 ) виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, як це визначено Інструкцією № 425, без урахування винагороди за участь в АТО.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, посилаючись на своє ж Рішення від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, зауважив, що «служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов`язані з постійним ризиком для життя і здоров`я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина п`ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов`язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей. Конституційний Суд України вважає, що ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України, Військово-Морських Силах України, в органах Служби безпеки України, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо».

У частині першій статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Положеннями частини четвертої статті 2 Закону № 2232 визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

У абзаці першому частини третьої статті 24 Закону № 2232 визначено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із пунктами другим-третім статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно із пунктом 3 статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім`ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 1294), яка була чинною до 1 березня 2018 року, було установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи) (абзац перший пункту 2 Постанови № 1294).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704), яка є чинною з 1 березня 2018 року, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи) (абзац перший пункту 3 Постанови № 704).

Підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 425 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 року за № 537/15228, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (була чиною до 10 серпня 2018 року).

Абзацом першим пункту 1.1 розділу І «Загальні положення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 425 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 року за № 537/15228 (далі Інструкція № 425), яка була чинною до 10 серпня 2018 року, було передбачено, що ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби).

За приписами пункту 1.2 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 425 грошове забезпечення - це гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення;

місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

До складу місячного грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія);

штатна посада - посада, визначена у штаті органу Держприкордонслужби, статус якої визначається встановленим за нею найвищим військовим званням і посадовим окладом.

Згідно із підпунктами 3.7.1 - 3.7.2 пункту 3.7 «Допомога для оздоровлення» розділу ІІІ «Додаткові види грошового забезпечення» Інструкції № 425 військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникові (командирові) - на підставі наказу вищого начальника (командира) із зазначенням у ньому розміру допомоги. Особам офіцерського складу, прийнятим на військову службу із запасу, та військовослужбовцям, прийнятим на військову службу за контрактом, допомога для оздоровлення перший раз надається в календарному році, у якому вони стали до виконання обов`язків за посадами, на які призначені.

Відповідно до підпункту 3.7.4 пункту 3.7 «Допомога для оздоровлення» розділу ІІІ «Додаткові види грошового забезпечення» Інструкції № 425 розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги. Військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання цієї допомоги звільнені з посад, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається допомога для оздоровлення, уключаються оклад за військовим званням, посадовий оклад та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород), з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами, що ними займалися.

Отже, розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій», яка діяла у період з 3 лютого 2015 року до 20 січня 2016 року (далі - Постанова № 24), установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення (абзац 1);

розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень (абзац другий);

винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва) (абзац третій).

Постанова № 24 втратила чинність з 21 січня 2016 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» (далі - Постанова № 18 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка набрала чинності з 21 січня 2016 року та пунктом 1 якої було установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень. Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (у редакції, чинній на дату прийняття постанови).

На виконання положень Постанови № 18 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2016 року № 188, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 березня 2016 року за № 488/28618, затверджено Інструкцією про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - Інструкція № 188 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 1 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 188:

ця Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі військовослужбовці) за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції (далі АТО), інших заходах в умовах особливого періоду (у редакції, чинній до 30 квітня 2018 року);

ця Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі військовослужбовці) за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (далі - заходи із забезпечення НБО) чи в антитерористичній операції (далі АТО), інших заходах в умовах особливого періоду (у редакції, чинній з 1 травня 2018 року).

У пункті 3 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 188 закріплено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем проходження служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби на підставі наказів начальників вищого рівня.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 188 (у редакції, чинній до 30 квітня 2018 року) військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильницького заволодіння зброєю, бойовою технікою, залежно від місця такої участі виплачується винагорода у таких розмірах:

на контрольних постах, контрольних пунктах в`їзду-виїзду, в акваторії Азовського моря в межах Донецької області та інших об`єктах (у тому числі військовослужбовцям оперативно-розшукових, розвідувальних підрозділів, підрозділів внутрішньої та власної безпеки Держприкордонслужби, закріплених в установленому порядку за ділянками відповідальності), які знаходяться на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону, 4200 грн;

в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту (АТО) 1200 грн.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції № 188 (у редакції, чинній до 30 квітня 2018 року) винагорода виплачується пропорційно часу участі в АТО чи у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах начальників органів Держприкордонслужби. Підготовка проектів наказів про розмір винагороди покладається на штаб органу Держприкордонслужби. У наказах окремо вказуються військовослужбовці (із зазначенням посади, прізвища, ім`я та по батькові), які евакуйовані унаслідок поранень (контузії, каліцтва), психічних та поведінкових розладів до закладів охорони здоров`я, а також такі, що зникли безвісти, захоплені в полон або заручниками (щомісяця протягом усього періоду, за який їм зберігаються виплати грошового забезпечення).

На час нарахування та виплати допомоги для оздоровлення у 2016 році діяла Інструкція № 425.

Аналізуючи вищезазначені нормативно-правові акти можна дійти висновку, що під час обрахунку матеріальної допомоги на оздоровлення до її складу не враховуються винагороди, зокрема й винагорода за участь в антитерористичній операції, яка не носить постійний характер і виплачується за певних умов.

Суд зазначає, що обставини цієї справи відмінні від обставин, встановлених Верховним Судом у справі № 380/1169/20.

Так, в останній судом встановлено, що позивач отримував винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції щомісячно протягом періоду проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 до моменту звільнення [з грудня 2017 року по липень 2018 року].

Отже, надбавка за участь в АТО виплачувалася ОСОБА_1 щомісяця до дня звільнення з військової служби та мала постійний (систематичний) характер, а тому має ураховуватися при визначенні розміру компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій (пункти 58, 59).

У цій справі, з інформації, відображеної в особистій картці грошового забезпечення та архівній відомості, слідує, що позивач отримував винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції не щомісячно протягом 2016 року та не у сталому розмірі, щомісячні розмірі суттєво відрізнялися, що свідчить про непостійний (несистематичний) характер виплати.

Отже, вказана винагорода не відноситься до виду щомісячних, а є одноразовою.

Відтак, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26 квітня 2024 року у справі № 380/1169/20, не є релевантними до спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Інструкції № 188 винагорода виплачується пропорційно часу участі в АТО, заходах із забезпечення НБО чи у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах начальників органів Держприкордонслужби.

Ураховуючи вищевказане, право на отримання додаткової винагороди за участь АТО / ООС не є беззаперечним і обумовленим самим фактом проходження військової служби, для його набуття необхідне настання певних дій та обставин.

З огляду на зміст наведеної норми, додаткова винагорода виплачується лише у особливий період або під час проведення антитерористичної операції, її розмір не є сталим, вона виплачується в залежності від безпосередньої участі в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, та визначається наказами командирів (начальників), що сукупно свідчить про те, що вказана додаткова винагорода не має постійного характеру, запроваджується лише щодо певного кола осіб, на період дії особливого періоду, який обумовлений об`єктивними чинниками, вводиться в дію та закінчується рішеннями Президента України, розмір додаткової винагороди визначається наказами командирів (начальників) в залежності від ступені участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, що у свою чергу не враховано судом першої інстанції.

Ураховуючи вищевказані норми, додаткова винагорода, передбачена Постановами № 18 та 24, не має постійного характеру та не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, а виплачується лише при настанні певних обставин, тому відноситься до одноразових видів грошового забезпечення.

У зв`язку з чим, додаткова винагорода за участь АТО / ООС не включається до складу місячного грошового забезпечення.

У свою чергу, за своєю правовою природою додаткову винагороду за участь АТО / ООС можна прирівняти до додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Аналіз судової практики свідчить про те, що відповідна винагорода носить тимчасовий характер.

Так, у постанові від 27 березня 2025 року у справі № 240/2921/23 Верховний Суд зробив такий правовий висновок:

[…Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу VI Порядку № 260 нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.

Виходячи із приписів пункту 3 розділу І Порядку № 260, до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, винагороди, які мають постійний характер.

Вирішуючи питання того, чи є додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, Верховний Суд зазначає, що пункт 1 Постанови № 168 чітко і однозначно передбачає, що:

- додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану;

- розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання поліцейським участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- визначається наказами командирів (начальників).

Отже за відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.

Таким чином, за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2025 року у справі № 200/1564/24. …].

У постанові від 31 січня 2025 року у справі № 460/2645/24 Верховий Суд зазначив, що додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, запроваджена на період дії воєнного стану має компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни та не має регулярного характеру й виплачується на підставі наказів командирів (начальників), за певних умов, за змістом Порядку № 100, не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.

Аналогічний підхід застосовується Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду при вирішенні спорів щодо обчислення пенсій.

Щодо винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, то Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 2 червня 2021 року у справі № 240/11441/19 відступив від правового висновку, зробленого Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 420/1232/16, постанові від 30 листопада 2018 року у справі № 415/6132/16 та дійшов висновку, що винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. Водночас, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва).

Отже, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира.

У постанові від 22 листопада 2023 року в справі № 240/7091/20 колегія суддів Верховного Суду зі складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду не знайшла підстав для відступу від вищезазначених правових висновків у справі, що розглядається.

У постанові від 10 грудня 2024 року в справі № 580/9551/23 зазначено, що винагорода, установлена пунктом 1 Постанови № 168, не є складовою щомісячного додаткового виду грошового забезпечення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача-І здійснити перерахунок матеріальної допомоги на оздоровлення з урахуванням винагороди за участь в АТО.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у пункті 80 рішення у справі «Перес проти Франції» («Perez v. France», заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі «Артіко проти Італії» (Artico v. Italy) серія A. 37, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (див. рішення у справі «Ван де Хурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. Netherlands) серія A. 288, заява № 16034/90, пункт 59).

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги не належать до задоволення.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову адвоката Іванієнка Сергія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Г. Секірська