Ухвала № 141398281 у справі № 160/18722/26 від 11.11.2026

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 листопада 2026 року Справа №160/18722/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ремез К.І., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року в адміністративній справі № 160/18722/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року у справі № 160/18722/26 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяви про надання відстрочки від мобілізації на особливий період громадянина ОСОБА_1 та не оформленні довідки про відстрочку на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року;

зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та ухвалити за результатами її розгляду рішення відповідно до вимог Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні;

у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2026 року виправлено описку в абзаці п`ятому резолютивної частини зазначеного рішення в частині коду ЄДРПОУ відповідача, правильним визначено код НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 09 листопада 2026 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду від 31 липня 2026 року у справі № 160/18722/26 та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 подати звіт про виконання цього рішення протягом двадцяти календарних днів з дня отримання копії ухвали.

10 листопада 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов звіт про виконання судового рішення (вих. № 170).

У звіті зазначено, що на виконання рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянуто по суті заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Результат розгляду направлено 16.09.2026 листом за трек-номером R067281695700 на адресу позивача: АДРЕСА_1 ; лист позивачем не отриманий і повернувся відправнику з відміткою «закінчення встановленого терміну зберігання». На підставі цього відповідач вважає рішення суду виконаним ще 16.09.2026.

До звіту додано: лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.09.2026 № 2244, адресований ОСОБА_1 та підписаний начальником центру Михайлом Кравцовим; копію адресного ярлика поштового відправлення R067281695700 і роздруківку відстеження цього відправлення; витяг із Переліку осіб, уповноважених діяти від імені ІНФОРМАЦІЯ_5 , районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки м. Запоріжжя та Запорізької області (самопредставництво) у судах та інших державних органах, затвердженого наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 02.10.2024 № 801 (в редакції наказу від 15.04.2025 № 242); квитанцію від 10.11.2026 № 9546817 про доставку звіту з додатками до електронного кабінету представника позивача.

Зі змісту листа від 16.09.2026 № 2244 вбачається, що відповідач, пославшись на пункт 58 Порядку № 560, зазначив, що заява про надання відстрочки подається військовозобов`язаним особисто через центр надання адміністративних послуг, тоді як заява позивача подана безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, позивач змінив місце проживання на місто Дніпро і відповідно до частини третьої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» повинен стати на військовий облік за місцем фактичного проживання (перебування) і там через центр надання адміністративних послуг звернутися із заявою про надання відстрочки. З урахуванням наведеного «за результатами розгляду вказаної заяви по суті прийнято рішення - заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період залишити без задоволення».

Відповідно до частини першої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Клопотань про розгляд звіту в судовому засіданні не надходило, підстав для такого розгляду з ініціативи суду не вбачається, тому звіт розглядається в порядку письмового провадження.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. За частиною другою статті 14 та статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною другою статті 382-2 КАС України визначено зміст звіту, який, зокрема, має містити відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання (пункт 5), а у разі невиконання судового рішення - орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування, відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, які заходи вжито та вживаються для їх усунення (пункт 6), а також перелік документів, що підтверджують обставини, зазначені у звіті (пункт 7). Частиною третьою цієї статті передбачено, що до звіту додаються документ, що посвідчує повноваження представника, та докази направлення копій звіту іншим учасникам справи.

За частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення (абзац перший частини другої статті 382-3 КАС України).

Звіт подано у встановлений судом строк, він містить відомості, передбачені частиною другою статті 382-2 КАС України, до нього додано документ, що посвідчує повноваження представника, і доказ направлення звіту представнику позивача. Отже, підстав для відмови у прийнятті звіту з мотивів, визначених абзацом другим частини другої статті 382-3 КАС України, немає, і звіт підлягає оцінці по суті.

Оцінюючи звіт по суті, суд виходить з того, що судовий контроль спрямований на забезпечення реального виконання судового рішення відповідно до його змісту, а не лише на встановлення факту вчинення суб`єктом владних повноважень певних формальних дій (постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року у справі № 160/1414/24).

Рішенням суду від 31 липня 2026 року відповідача зобов`язано розглянути заяву позивача про надання відстрочки та ухвалити за результатами її розгляду рішення відповідно до вимог Порядку № 560, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Згідно з пунктом 60 Порядку № 560 (у редакції, чинній на час розгляду відповідачем заяви позивача у вересні 2026 року) комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання/переоформлення відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання/переоформлення відстрочки або відмову у її наданні/переоформлені. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі відмови у наданні/переоформленні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови. У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7.

У рішенні від 31 липня 2026 року суд дійшов висновку, що розгляд заяв про надання відстрочки належить до повноважень комісії, утвореної при районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а розгляд заяви та ухвалення за результатами такого розгляду вмотивованого рішення є обов`язком комісії, прямо визначеним пунктом 60 Порядку № 560.

Додані до звіту документи не підтверджують, що заяву позивача розглянула комісія відповідача і, що нею ухвалено рішення про надання або про відмову у наданні відстрочки.

Протоколу засідання комісії чи витягу з нього до звіту не додано, а лист від 16.09.2026 № 2244 підписаний начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки і не є рішенням комісії, оформленим протоколом, та повідомленням про відмову за формою додатка 7 до Порядку № 560.

Крім того, у листі від 16.09.2026 № 2244 відповідач не оцінював наявність у позивача підстави для відстрочки, передбаченої пунктом 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на яку посилався позивач і документи щодо якої були додані до заяви: встановлення матері позивача, ОСОБА_3 , II групи інвалідності, а також відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані її утримувати. Наведені у листі мотиви стосуються не підстав для відстрочки, а способу і місця подання заяви, тобто фактично зводяться до висновку про те, що заява позивача не підлягала розгляду відповідачем.

Такий висновок суперечить рішенню суду, яким установлено обов`язок відповідача розглянути саме цю заяву позивача та визнано протиправною бездіяльність щодо її нерозгляду. Обставини, на які послався відповідач, існували на час розгляду справи; відповідач мав процесуальну можливість навести їх у відзиві на позовну заяву, проте відзиву не подав. Після набрання рішенням суду законної сили посилання на ці обставини як на підставу не розглядати заяву по суті не узгоджується з обов`язковістю судового рішення (стаття 129-1 Конституції України, стаття 370 КАС України).

Суд також зауважує, що позивач, за даними військово-облікового документа, сформованого 26.10.2026, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ). Отже, відповідач є саме тим територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, за місцем перебування на військовому обліку в якому позивач подав заяву, а посилання на необхідність стати на облік за місцем фактичного проживання не звільняє комісію відповідача від обов`язку, встановленого рішенням суду.

За таких обставин суд доходить висновку, що рішення суду від 31 липня 2026 року відповідачем не виконано: заява позивача комісією відповідача по суті не розглянута, рішення про надання або про відмову у наданні відстрочки, оформлене протоколом відповідно до пункту 60 Порядку № 560, не ухвалене.

При цьому у звіті не наведено обставин, які ускладнюють виконання рішення, орієнтовних строків його виконання та заходів, що вживаються для виконання (пункт 6 частини другої статті 382-2 КАС України), оскільки відповідач помилково вважає рішення виконаним. Отже, заходи, вжиті відповідачем, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення, що відповідно до абзацу першого частини другої статті 382-3 КАС України є підставою для відмови у прийнятті звіту.

Відповідно до частини третьої статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (частина четверта статті 382-3 КАС України).

Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2026 року у справі № 420/31439/24 (пункти 116, 117), накладення штрафу за статтею 382-3 КАС України не може бути автоматичним наслідком неповного виконання судового рішення. З огляду на персональний, примусовий та істотно обтяжливий характер такого заходу суд має надати належну оцінку поведінці конкретного керівника, обсягу його повноважень, наявності об`єктивної можливості забезпечити виконання судового рішення, достатності та вичерпності вжитих ним заходів; відсутність ознак умисного ухилення від виконання судового рішення може враховуватися судом у сукупності з такими обставинами. Звільнення від сплати штрафу при цьому не є безстроковим: під час розгляду кожного наступного звіту суд оцінює правомірність дій керівника.

Керівником ІНФОРМАЦІЯ_1 є його начальник Кравцов Михайло Георгійович, що підтверджується витягом із Переліку осіб, уповноважених діяти від імені відповідача, доданим до звіту, та листом від 16.09.2026 № 2244, підписаним ним як начальником центру. Оцінюючи його поведінку, суд враховує, що звіт подано вперше і у встановлений судом строк - наступного дня після отримання ухвали про встановлення судового контролю, ще до встановлення судового контролю відповідач розглянув заяву позивача і письмово повідомив його про результат розгляду. Ознак умисного ухилення від виконання судового рішення матеріали справи не містять. Невиконання рішення в цьому випадку зумовлене помилковим розумінням відповідачем змісту обов`язку, покладеного на нього рішенням суду, а не свідомою відмовою його виконувати.

За таких обставин суд вважає, що на цьому етапі судового контролю накладення штрафу на керівника відповідача не є необхідним, а меті забезпечення виконання судового рішення відповідає встановлення нового строку для подання звіту. Водночас суд наголошує, що неподання звіту у новий строк або подальше невиконання рішення суду буде підставою для накладення на керівника відповідача штрафу відповідно до частин третьої та десятої статті 382-3 КАС України.

Суд звертає увагу відповідача, що виконанням рішення суду від 31 липня 2026 року буде розгляд заяви позивача комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 по суті, з оцінкою наявності підстави для відстрочки, передбаченої пунктом 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ухвалення рішення про надання або про відмову у наданні відстрочки, оформленого протоколом, та повідомлення позивача про прийняте рішення у спосіб, визначений пунктом 60 Порядку № 560.

З метою забезпечення виконання судового рішення суд також встановлює відповідачу новий строк для подання звіту - три місяці з дня отримання копії цієї ухвали, що відповідає вимогам частини третьої статті 382-1 КАС України.

Керуючись статтями 14, 241-243, 248, 256, 294, 370, 382-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) від 10 листопада 2026 року вих. № 170 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року у справі № 160/18722/26.

Встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) новий строк для подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року у справі № 160/18722/26 - три місяці з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез