Ухвала № 141398474 у справі № 240/33292/26 від 10.11.2026

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку залишення позовної заяви без руху

10 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/33292/26

категорія 111031101

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Леміщак Д.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.10.2026 вказану позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з недотриманням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Позивачу було встановлено строк для усунення недоліків шляхом надання:

- уточненої позовної заяви з чітким визначенням конкретних податкових повідомлень-рішень (їхніх номерів та дат прийняття);

- доказів сплати судового збору за кожну майнову вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

28.10.2026 від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява. На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач зазначила, що нею змінено предмет та зміст позовних вимог на виключно немайнові, а саме з прохальної частини позову виключено вимогу про скасування податкових повідомлень-рішень. Позивач вважає, що оскільки вимоги про скасування ППР як індивідуальних актів виключено, судовий збір за немайнову вимогу сплачено в повному обсязі при первинному зверненні, а тому просить прийняти уточнену позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

В уточнених позовних вимогах позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо недотримання встановленого пунктом 56.8 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) 20-денного строку розгляду скарги позивача від 09.09.2026 № 7911/C/6;

- визнати скаргу ОСОБА_1 від 09.09.2026 № 7911/C/6 повністю задоволеною на користь платника податків відповідно до пункту 56.9 статті 56 ПКУ (за принципом "мовчазної згоди") з 30.09.2026;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області вчинити дії щодо проведення коригування даних в Інтегрованій картці платника податків (ІКП) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кодом платежу 18010200, а саме: повністю вилучити з ІКП безпідставно нарахований податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сформований за звітні періоди 2016-2022 років на підставі податкових повідомлень-рішень із зазначенням неправильної податкової адреси (с. Каленське Коростенського району), а також абсолютно всі нараховані на цей борг штрафні санкції та пеню; скасувати наслідки автоматичного зарахування коштів згідно з підпунктом 87.9 статті 87 ПКУ та здійснити перерозподіл усіх фактично сплачених позивачем коштів виключно в рахунок погашення дійсних податкових повідомлень-рішень з належною податковою адресою в м. Житомирі за звітні періоди 2023-2025 років; зафіксувати та відобразити в ІКП позивача дійсний стан розрахунків з бюджетом у вигляді вільної переплати, що утворюється після повного списання контролюючим органом незаконно нарахованого боргу та динамічної пені.

Дослідивши зміст уточненої позовної заяви та надані матеріали, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з визначеннями, наведеними в підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені.

Висвітлений в Інтегрованій картці платника податків (ІКП) стан розрахунків з бюджетом є відображенням первинних документів та актів індивідуальної дії, на підставі яких виникають, змінюються чи припиняються податкові зобов`язання (зокрема податкових повідомлень-рішень).

Суд наголошує, що коригування, вилучення або списання з ІКП відомостей про податковий борг, штрафні санкції та пеню є похідними способами захисту, застосування яких можливе виключно у разі скасування (визнання протиправними) відповідних базових актів індивідуальної дії - податкових повідомлень-рішень (ППР), на підставі яких такі суми були нараховані, або у разі наявності рішень про їх скасування за наслідками адміністративного чи судового оскарження.

Сама по собі ІКП є формою внутрішньосистемного обліку розрахунків платника з бюджетом, а записи в ній не є самостійним актом індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який створює нові правові підстави для нарахування податку поза межами сформованих ППР.

Позивач в уточненій позовній заяві просить зобов`язати контролюючий орган вилучити з ІКП борг, штрафи та пеню за 2016-2022 роки, нараховані на підставі ППР, однак не надала суду доказів того, що податкові повідомлення-рішення за звітні періоди 2016-2022 років скасовані в адміністративному порядку рішенням ДПС України або в судовому порядку рішеннями судів, які набрали законної сили.

При цьому суд підкреслює, що твердження позивача про те, нібито оскаржувані податкові повідомлення-рішення за 2016-2022 роки є юридично дефектними по суті, не породжують жодних правових наслідків для платника податків та не можуть бути законною підставою для відображення податкового боргу в ІКП, є виключно суб`єктивною правовою позицією (думкою) позивача. Вказані обставини є предметом спору та підлягають доказуванню, оцінці та з`ясуванню судом безпосередньо у позовному провадженні під час розгляду справи по суті.

Натомість на стадії відкриття провадження у справі суд оцінює виключно процесуальну форму та належність обраного способу захисту. Сама лише наявність у позивача власного переконання щодо дефектності ППР не позбавляє ці акти індивідуальної дії сили чинності до моменту їх скасування у встановленому законом порядку та не підміняє собою докази їх скасування чи визнання протиправними.

Щодо посилання позивача на правові висновки Верховного Суду:

Процесуальне посилання на постанову Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 826/18377/14 є неприйнятним на даній стадії, оскільки висновки у вказаній справі стосуються правовідносин, які виникли у зв`язку з безпосереднім оскарженням та вимогами про скасування конкретних податкових повідомлень-рішень (ППР від 11.07.2014 № [номер приховано] та № [номер приховано]). Натомість у цій справі позивач стверджує про виключно немайновий характер позову та виключає з прохальної частини вимоги про скасування ППР як індивідуальних актів, але водночас просить анулювати в ІКП наслідки прийняття саме цих індивідуальних актів.

Посилання на постанову Верховного Суду від 10.05.2019 у справі № 813/3547/17 є релевантно непридатним, оскільки предметом розгляду у справі № 813/3547/17 був позов органу Пенсійного фонду України до підприємства про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що є повністю відмінним за предметом та правовим регулюванням від спору у даній справі.

З огляду на викладене вилучення з ІКП нарахувань за відсутності вимоги про скасування відповідних ППР (або за відсутності доказів їх скасування) є неналежним способом захисту прав, а спроба позивача обійти необхідність сплати судового збору за майнові вимоги про скасування ППР шляхом заміни їх на вимогу про "вилучення боргу з ІКП" не усуває недоліки позовної заяви, встановлені ухвалою суду від 26.10.2026.

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення позивачу права на доступ до правосуддя та надання можливості належним чином оформити позовні вимоги, суд вважає за необхідне з власної ініціативи продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Для повного та належного усунення недоліків позивачу необхідно надати суду:

- у разі наполягання на вимозі про вилучення з ІКП боргу без оскарження ППР: докази скасування податкових повідомлень-рішень за 2016-2022 роки в судовому порядку (копії судових рішень, які набрали законної сили) або в адміністративному порядку (копію рішення ДПС України про задоволення скарги);

АБО

- у разі відсутності таких рішень: уточнену позовну заяву із включенням до прохальної частини конкретизованих вимог про визнання протиправними та скасування конкретних податкових повідомлень-рішень за 2016-2022 роки (із зазначенням їхніх дат та номерів) та надати документ про сплату судового збору за кожну таку майнову вимогу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 .

Позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.М. Леміщак