Рішення № 141399403 у справі № 400/6058/26 від 11.11.2026

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 р. № 400/6058/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОКА", вул. Центральна, 13А/3, с. Кандибине, Миколаївський р-н, Миколаївська обл., 56654,

про надання дозволу на погашення податкового боргу у сумі 434 778,19 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - Управління або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 434 778,19 грн Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОКА" (далі - відповідач) за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог Управління вказало, що відповідач має податковий борг, і вжиті позивачем заходи до погашення цього боргу не призвели.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвалою від 01.06.2026 суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання на 25 червня 2026 року о 09:30 год.

Копія ухвали про відкриття провадження була надіслана та доставлена відповідачу в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставкою електронного листа.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Ухвалою від 25.06.2026 суд закрив провадження у справі та призначив судовий розгляд на 27 серпня 2026 року о 09 год 30 хв.

Копія ухвали від 25.06.2026 була надіслана та доставлена в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставкою електронного листа.

27.08.2026 у судовому засіданні представником відповідача подано клопотання про повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження.

Ухвалою від 27.08.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача.

Суд відклав розгляд справи на 10 вересня 2026 року о 10 год 30 хв.

10.09.2026 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких він зазначає, що позивачем було навмисно знижено суму податкового боргу, з метою продажу майна відповідача за зниженою ціною, що не призведе до повного погашення усієї суми податкового боргу. Також представник відповідача просив провести судове засідання без його участі.

10.09.2026 представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

За відповідачем обліковується заборгованість із сплати податків на загальну суму 434 778,19 грн.

Позивач направляв відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 10.01.2025 № 0[телефон приховано]-1429, яка була вручена відповідачу 17.01.2025.

10.02.2025 майно відповідача було описано податковим керуючим у податкову заставу.

Факт реєстрації податкової застави в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підтверджений відповідним витягом від 12.02.2025 № 412845533.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Положеннями абзацу 1 підпункту 87.1, підпункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктами 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з положеннями пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Тобто, з аналізу вказаних положень податкового законодавства вбачається, що за наявності відповідних обставин, а саме: якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України строки, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган за рішенням його керівника (його заступника або уповноваженої особи) наділений правом для здійснення стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, без звернення до суду.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 17.09.2024 у справі № 400/11538/23, від 05.05.2026 у справі № 40/160/167772/24.

Так, у справі, що розглядається, встановлено, що податковий борг, дозвіл на погашення якого просить позивач надати за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, виник у зв`язку з несплатою відповідачем наступних податкових зобов`язань:

податкові зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів за листопад 2024 року на загальну суму 434 580,65 грн; податкові зобов`язання з єдиного податку четвертої групи за період за ІІ-ІV квартали 2025 року на загальну суму 197,54 грн.

Непогашений податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРМ-ТРЕЙД" на загальну суму 434 580,65 грн виник та обліковується за відповідачем на підставі податкових декларацій поданих до контролюючого органу відповідачем. За такого, суд відхиляє твердження відповідача, що позивачем було неправомірно знижено суму податкового боргу.

У зв`язку з наявним непогашеним податковим боргом відповідач звертався до банківських установ, однак, платіжні інструкції на примусове списання були повернуті банківськими установами без виконання за відсутності коштів на зазначених рахунках.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач доказів погашення податкового боргу станом на час розгляду справи не надав.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Судові витрати відсутні.

Керуючись статтями 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код: 44104027) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОКА" (вул. Центральна, 13А/3, с. Кандибине, Миколаївський р-н, Миколаївська обл., 56654, ідентифікаційний код: 43600324) задовольнити повністю.

2. Надати Головному управлінню ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 44104027) дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОКА" вул. Центральна, 13А/3, с. Кандибине, Миколаївський р-н, Миколаївська область, 56654, ідентифікаційний код: 43600324) в сумі 434 580,65 за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, згідно з актом опису майна від 10.02.2025 № 110/14-9-13-22-02.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна