КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
09 листопада 2026 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 761/701/26
провадження номер: 22-ц/824/16631/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою представника Київського Національного університету імені Тараса Шевченка - адвоката Якименка Миколи Миколайовича на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року у складі судді Волошина В.О., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, третя особа: Міністерство освіти і науки України, про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії, передачі у власність квартири,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, третя особа: Міністерство освіти і науки України, про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії, передачі у власність квартири - передано на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, 24 серпня 2026 року представник Київського Національного університету імені Тараса Шевченка - адвокат Якименко М.М. подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, направивши її через електронний кабінет.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2026 року апеляційну скаргу адвоката Якименка М.М. залишено без руху та надано йому десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків скарги, а саме, сплатити судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп., а також зазначити дату ознайомлення із оскаржуваною ухвалою суду та надати докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).
16 жовтня 2026 року, тобто у строк встановлений ухвалою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2026 року, адвокат Якименко М.М. подав заяву про усунення недоліків, до якої долучив платіжну інструкцію №11209 від 09 жовтня 2026 року про сплату судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2026 року продовжено представнику Київського Національного університету імені Тараса Шевченка - адвокату Якименку М.М. строк на усунення недоліків, вказаних в ухвалі Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2026 року, на п`ять днів з дня вручення копії цієї ухвали, а саме, для подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску цього строку.
02 листопада 2026 року адвокат Якименко М.М. подав через електронний кабінет заяву про усунення недоліків, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року.
Клопотання мотивоване тим, що по-перше, у зв`язку із звільненням ректора Київського Національного університету імені Тараса Шевченка та всього керівного складу університету, у тому числі начальника юридичного відділу та заступника юридичного відділу університету, передача судових справ від останніх не відбулася. 04 травня 2026 Наказом №08-1536-04 на Крилову Ю.І. покладено виконання обов`язків начальника юридичного відділу університету, доступ до Електронного суду від 04 травня 2026 року у представників юридичного відділу був відсутній. По-друге, щонайменше у період з 19 січня 2026 року та до моменту звільнення 17 червня 2026 року з роботи у юридичному відділі Київського Національного університету імені Тараса Шевченка ОСОБА_1. працювала провідним юрисконсультом та здійснювала супроводження як працівник та представник університету справ даної категорії. Однак, будучи працівником юридичного відділу Київського Національного університету імені Тараса Шевченка в той же час ОСОБА_1. була позивачем у даній справі №761/701/26, тому адвокат Якименко М.М. вважає, що навіть за потреби ОСОБА_1 не здійснила б апеляційного оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року у ініційованій нею в якості позивача судовій справі, як після доставки оскаржуваної ухвали суду 17 лютого 2026 року до електронного кабінету, так і до останнього дня строку апеляційного оскарження - 04 березня 2026 року так й по момент свого звільнення з роботи - 17 червня 2026 року. По-третє, після прийняття на роботу до Київського Національного університету імені Тараса Шевченка 11 червня 2026 року на посаду провідного юрисконсульта Якименка М.М., адвоката, останнім було виявлено наявність судових справ, в тому числі й даної справи №761/701/26, коли та вже перебувала в Голосіївському районному суді міста Києва. Звідси, після доставки до Електронного суду ухвали Голосіївським районним судом міста Києва від 07 серпня 2026 року про відкриття провадження, було отримано змогу ознайомитися із змістом підстав позову та предмету позову з наданням правової оцінки правомірності ухвалення Шевченківським районним судом міста Києва оскаржуваної Ухвали та визначитися з необхідністю та підставами її апеляційного оскарження, що власне й було зроблено (з урахуванням ч.3 ст.124 ЦПК України) протягом п`ятнадцяти днів з 07 серпня 2026 року.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи заяви, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч.3 ст.357 ЦПК України особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку апеляційного оскарження або вказати інші підстави для поновлення цього строку.
Згідно з п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 січня 2026 року Шевченківським районним судом міста Києва постановлено ухвалу у даній справі (а.с.89-90).
Вказану ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року було доставлено 17 лютого 2026 року до електронного кабінету Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, що підтверджується довідкою суду першої інстанції про доставку електронного документу від 17 лютого 2026 року (а.с.92).
Відповідно до п.2 ч.6 ст.272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно із ч.11 ст.272 ЦПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Тому з урахуванням положень ч.2 ст.354 ЦПК України останнім днем строку, протягом якого Київський Національний університет імені Тараса Шевченка мав безумовне право на поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 19 січня 2026 року було 04 березня 2026 року.
Апеляційну скаргу адвокат Якименко М.М. подав 24 серпня 2026 року, тобто після закінчення строку, протягом якого Київський Національний університет імені Тараса Шевченка мав безумовне право на поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року.
Колегія суддів відхиляє посилання адвоката Якименка М.М. на те, що у зв`язку із звільненням ректора Київського Національного університету імені Тараса Шевченка та всього керівного складу університету, у тому числі начальника юридичного відділу та заступника юридичного відділу університету, передача судових справ від останніх не відбулася, як на підставу поважності пропуску строку з огляду на таке.
Зміна директора або власника юридичної особи не перериває та не припиняє участь цієї юридичної особи у судових процесах. Юридична особа як суб`єкт права є незмінною, незалежно від того, хто здійснює функції її виконавчого органу. Зміна керівника є внутрішнім організаційним питанням організації (суб`єктивним чинником) і не може слугувати підставою для звільнення юридичної особи від обов`язку дотримуватися процесуальних строків.
Новий керівник, вступаючи на посаду, зобов`язаний виявити належну обачність, прийняти справи та перевірити наявність поточних судових спорів, у яких бере участь організація. Неповідомлення попереднім директором про наявність справи є питанням внутрішньої відповідальності посадових осіб перед організацією, а не поважною причиною для суду.
При цьому колегія судді враховує те, що адвокат Якименко М.М. посилається на зміну керівного складу університету, яка відбулася 04 травня 2026 року, тоді як останнім днем строку, протягом якого Київський Національний університет імені Тараса Шевченка мав безумовне право на поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 19 січня 2026 року було 04 березня 2026 року.
З цих же підстав колегія суддів не приймає до уваги посилання адвоката Якименка М.М. на те, що ОСОБА_1 працювала провідним юрисконсультом та здійснювала супроводження як працівник та представник університету справ даної категорії.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Крім того, саме на заявника покладено обов`язок доведення наявності в нього об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Відповідно до практики ЄСПЛ, яка є джерелом права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року).
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 05 квітня 2022 року у справа № 490/10272/19 (провадження №61-20314ск21).
У відповідності до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Апеляційний суд вважає, що оскільки ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року було доставлено 17 лютого 2026 року до електронного кабінету Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, що вважається належним повідомленням відповідно до положень ст.272 ЦПК України, то відповідач не був позбавлений можливості звернутися із апеляційною скаргою у встановлені законом строки.
Інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржником не вказано.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Київського Національного університету імені Тараса Шевченка - адвоката Якименка М.М. на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року, оскільки наведені адвокатом Якименком М.М. підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Протилежний висновок буде порушенням принципу res judicata (правової визначеності).
Керуючись ч.1 ст.358 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
У Х В А Л И В:
Відмовити представнику Київського Національного університету імені Тараса Шевченка - адвокату Якименку Миколі Миколайовичу у відкритті апеляційного провадження у справі за його апеляційною скаргою на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді: