Рішення № 141409928 у справі № 621/2973/26 від 11.11.2026

Справа № 621/2973/26

Провадження № 2/621/2398/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

11 листопада 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Вельможна І. В.,

секретар судового засідання - Сумцова С. О.,

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - Міндарьова М. Ю.,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження за відсутності учасників справи цивільну справу за позовною за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в:

03.08.2026 адвокат Міндарьова М. Ю., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом, а 24.08.2026 змінила вимоги до ОСОБА_2 , та просила: припинити право спільної сумісної власності сторін на автомобіль Audi A6 2003 року випуску, об`єм двигуна 2496 см3, державний номер НОМЕР_1 ; визнати за ОСОБА_1 право особисто власності на автомобіль Audi A6 2003 року випуску, об`єм двигуна 2496 см3, державний номер НОМЕР_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 112 244 грн 00 коп. компенсації в рахунок 1/2 частини вартості автомобілів Opel Vectra 1989 року випуску та Wolkswagen Transporter 2007 року випуску; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.

На обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 27.06.2008. За час перебування у шлюбі сторонами було придбано три транспортні засоби: Opel Vectra 1989 року випуску, дата реєстрації 02.12.2017; Audi A6 2003 року випуску, дата реєстрації 17.08.2021; Wolkswagen Transporter 2007 року випуску, дата реєстрації 25.02.2025. Транспортні засоби були зареєстровані за відповідачем ОСОБА_2 .

На час спільного проживання сторін по справі останні спільно користувалися вищевказаними транспортними засобами.

Середньоринкова вартість автомобілів складає 647 465 грн 00 коп., з яких: Opel Vectra 1989 року випуску - 64 89 грн 00 коп.; Audi A6 2003 року випуску - 211 489 грн 00 коп.; Wolkswagen Transporter 2007 року випуску - 370 987 грн 00 коп.

Таким чином частини вартості майна становить - 323 732 грн 00 коп.

Сторонами не досягнуто домовленості щодо поділу майна в позасудовому порядку.

Оскільки, автомобіль Audi A6 2003 року випуску знаходиться у володінні та користуванні позивача, інші два автомобілі у користуванні та володінні відповідача, за таких обстави позивач вважає за доцільним припинити право власності відповідача на автомобіль Audi A6 2003 року випуску та стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію в рахунок частки вартості автомобілів Opel Vectra 1989 року випуску та Wolkswagen Transporter 2007 року випуску, з відрахуванням частки вартості автомобілю Audi A6 2003 року випуску.

Враховуючи викладене, позивач через свого представника звернулася до суду з цим позовом.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи 03.08.2026 визначено суддю Зміївського районного суду Харківської області Вельможну І.В.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 04.08.2026 заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, повернуто заявнику.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 06.08.2026 частково задоволено заяву представника позивача - адвоката Міндарьової Марини Юріївни про забезпечення позову.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 19.08.2026 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

24.08.2026 від представника позивача Міндарьової М. Ю. надійшла заява про усунення недоліків з квитанцією про доплату суми судового збору.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 26.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.09.2026.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 12.10.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.10.2026.

27.10.2026 у зв`язку з неявкою відповідача судове засідання відкладено до 11.11.2026.

11.11.2026 належним чином повідомленні учасники справи на судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 до канцелярії суду надала заяву, відповідно до якої просила проводити розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала, не заперечувала проти винесення по справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 повторно у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, рекомендованими листами, направленими на його адресу зареєстрованого місця проживання та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причин неявки ОСОБА_2 не повідомив, відзив на позов не надав, будь-яких заяв з процесуальних питань, в тому числі й щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно зі статтею 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, на підставі частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Особливості визначення шкоди, завданої у результаті виведення банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно копії Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого 27.06.2008, 27 червня 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, прізвище дружини після розірвання шлюбу змінено з " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_6 ", актовий запис № 04 (а. с. 5, 21).

Доказів на підтвердження факту розірвання шлюбу між сторонами матеріали справи не містять.

Згідно відповіді начальника РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях № 31/32/13/997-аз/04-2[телефон приховано] від 2.07.2026, копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , за відповідачем ОСОБА_2 у період з 27.06.2008 по 29.07.2026 зареєстровано право власності на наступні транспортні засоби: з 25.02.2023 на автомобіль Wolkswagen Transporter 2007 року випуску; з 17.08.2021 на автомобіль Audi A6 2003 року випуску; з 02.12.2017 на автомобіль Opel Vectra 1989 року випуску (а. с. 7 зворот-8).

Позивачем визначено середньоринкову вартість спірних автомобілів на підставі даних з сайту auto.ria.com, актуальних станом на дату подання позову до суду, відповідно до яких середньоринкова вартість автомобілів складає: Opel Vectra 1989 року випуску - 64 89 грн 00 коп.; Audi A6 2003 року випуску - 211 489 грн 00 коп.; Wolkswagen Transporter 2007 року випуску - 370 987 грн 00 коп.(а. с. 8-10).

Статтею 57 Сімейного кодексу України передбачено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.

Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є виплати (страхові виплати та виплати викупних сум), одержані за договорами страхування життя та здоров`я.

Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 63 Сімейного кодексу України, встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною першою статті 70 Сімейного кодексу України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Аналогічне правило містить частина друга статті 372 Цивільного кодексу України

За змістом статті 71 Сімейного кодексу України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

Відповідно до статті 364 Цивільного кодексу України співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки.

Позивач заявила вимогу про стягнення компенсації вартості своєї частки на підставі статті 364 ЦК України. Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 09 червня 2021 року у справі № 760/789/19, у спорі, в якому позивач просить припинити своє право на частку з отриманням компенсації, попереднє внесення коштів на депозитний рахунок суду не вимагається, а згода відповідача на виплату компенсації не є обов`язковою.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а за недосягнення згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (пункт 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11).

Зазначені норми свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Частки чоловіка та дружини є рівними. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17, Верховного Суду від 06 лютого 2018 року №235/9895/15, від 05 квітня 2018 року №404/1515/16-ц, та Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року №372/504/17.

У постанові від 30 вересня 2020 року у справі №621/2180/17-ц, Верховний суд дійшов висновку, що якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 29 січня 2021 року у справі №161/14048/19, від 09 грудня 2020 року у справі №161/1122/19.

Позивачем надано докази придбання спірних транспортних засобів під час перебування у шлюбі з відповідачем.

Крім того, відповідачем не спростовано заявлену суму вартості спірних транспортних засобів, визначену позивачем у розмірі 647 465 грн 00 коп., з яких: Opel Vectra 1989 року випуску - 64 89 грн 00 коп.; Audi A6 2003 року випуску - 211 489 грн 00 коп.; Wolkswagen Transporter 2007 року випуску - 370 987 грн 00 коп.

Верховний Суд у постанові від 06 березня 2025 року у справі № 760/25662/21 (провадження № 61-11185св23) погодився з визначенням вартості автомобіля для стягнення компенсації навіть на підставі даних сайту auto.ria.com, оскільки інша сторона доказів іншої вартості не надала і клопотання про призначення експертизи не заявила. Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 619/3759/17.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів іншої вартості спірних транспортних засобів, клопотання про призначення експертизи не заявляв, суд погоджується з визначеною позивачем вартістю майна.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 шляхом визнання права власності позивача на автомобіль Audi A6 2003 року з припиненням права відповідача на частку в цьому майні, а також стягнення з відповідача компенсації вартості частки автомобілів Opel Vectra 1989 року випуску та Wolkswagen Transporter 2007 року випуску, з відрахуванням передбаченої відповідачу частки вартості автомобіля Audi A6 2003 року, право власності на який визнається за позивачем, у розмірі 112 243 грн 50 коп. (64 989,00+370 987,00-(211489,00/2)=112 243,50), є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до пунктів 6, 8 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України, при ухваленні рішення, суд, крім іншого, має також вирішити питання розподілу судових витрат та наявності підстав для скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 05 серпня 2026 року частково задоволено клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що є предметом спору.

Згідно положень частин 7, 8 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Оскільки клопотань про скасування заходів забезпечення позову не надходило, вказані заходи продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Згідно зі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору.

Оскільки позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір за подання позову у загальному розмірі 3 237 грн 32 коп. (судовий збір за подання позовної заяви та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову), що підтверджується квитанціями: №307195660 від 02.08.2026, № 307194955 від 02.08.2026 та № 309484431 від 19.08.2026, які знаходяться в матеріалах справи, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у загальному розмірі 3 237 грн 32 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб - автомобіль Audi A6 2003 року випуску, об`єм двигуна 2496 см3, державний номер НОМЕР_1 , припинивши право ОСОБА_2 на частку у праві спільної сумісної власності на вказаний транспортний засіб.

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 112 243 (сто дванадцять тисяч двісті сорок три) грн 50 коп. - грошової компенсації вартості частки автомобілів Оpel Vectra 1989 року випуску та Wolkswagen Transporter 2007 року випуску, з відрахування суми вартості частки вартості автомобіля автомобіль Audi A6 2003 року випуску.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 237 (три тисячі двісті тридцять сім) грн 32 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 05 серпня 2026 року по справі № 621/2973/26, а саме:

- заборона на відчуження у будь-який спосіб транспортних засобів, які зареєстровані за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , а саме: - транспортний засіб марки Opel Vectra 1989 року випуску, дата реєстрації 02.12.2017; - транспортний засіб марки Audi A6 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , дата реєстрації 17.08.2021; - транспортний засіб марки Wolkswagen Transporter 2007 року випуску, дата реєстрації 25.02.2025, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене 11.11.2026.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Відповідач - ОСОБА_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Головуючий: