Постанова № 141412866 у справі № 580/8386/26 від 11.11.2026

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/8386/26 Суддя (судді) першої інстанції: Каліновська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д.,

суддів: Карпушової О.В., Кузьмишиної О.М.,

за участі секретаря судового засідання Бабіча Є.О.,

представника позивача Ковбаси О.С.,

представника відповідача Лесниці В.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Ковбаси Олега Станіславовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року (головуючий суддя в 1-й інстанції - Каліновська А.В.) у справі №580/8386/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головнокомандувача Збройних Сил України, військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 11.07.2026 №297/ДСК «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, за місяць у якому на позивача накладено дисциплінарне стягнення, згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 11.07.2026 № 297/ДСК Про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Одночасно з позовною заявою позивачем надано заяву про забезпечення позову, в якій він просив:

- зупинити дію наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 11.07.2026 № 297/ДСК «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині, що стосується ОСОБА_1 до дня набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 від 02.08.2026 про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії;

- заборонити військовій частині НОМЕР_1 вчиняти дії на реалізацію оскаржуваного наказу включаючи дії щодо переведення позивача на нижчу військову посаду, до дня набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 від 02.08.2026 про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування підстав забезпечення позову зазначив, що оскаржуваним наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Оскаржуваний наказ є очевидно протиправним, оскільки прийнятий неповноважною комісією, до якої не включено безпосереднього начальника позивача - командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.

У разі не вжиття заходів забезпечення у справі, заявник буде позбавлений частини власного грошового забезпечення премії, що є єдиним джерелом його доходу.

При цьому, позбавлення премії, що становить більшу частину грошового забезпечення, є непосильним тягарем для позивача в контексті обов`язків останнього щодо утримання членів своєї сім`ї: сплати аліментів на доньку та утримання батьків, що є особами з інвалідністю. За відсутності інших джерел доходу, позивач не зможе забезпечити свою сім`ю необхідними засобами до існування.

До того ж, у разі задоволення позову, доведеться вживати додаткових заходів для забезпечення нарахування та виплати військовою частиною НОМЕР_1 сум премії, які внаслідок інфляційних процесів, з урахуванням надзвичайних обставин воєнного стану, будуть суттєво знецінені.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою забезпечити позов у визначений в заяві спосіб до набрання законної сили рішення у справі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції послався на ненадання позивачем жодного належного доказу в обґрунтування доводів, чим порушив принцип офіційного з`ясування обставин справи в адміністративному процесі.

Отже, ненадання позивачем копій оскаржуваного наказу та матеріалів службового розслідування не може бути самостійною та достатньою підставою для висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відмови в її задоволенні.

Також суд першої інстанції не надав оцінку доводам позивача щодо порушення вимог до складу комісії, яка проводила службове розслідування щодо позивача.

Суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку, що ним не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.

Крім того, оскаржуваний наказ є виключно внутрішнім кадровим документом, тимчасове зупинення якого жодним чином не перешкоджає виконанню військовою частиною бойових завдань. Також наказ не вимагає від позивача вчинення будь-яких дій, а лише доводить до його відома факт притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування відповідного стягнення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2025 року відкрито провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 15 жовтня 2026 року.

Представником Головнокомандувача Збройних Сил України подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2026 року призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні, строк розгляду справи продовжено.

Також, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2026 року задоволено клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 - Гармаш Дарії Дмитрівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначено судове засідання на 11 листопада 2026 року о 10:50 у справі №580/8386/26 в режимі відеоконференції через систему програмного забезпечення «EasyCon».

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та забезпечити позов у спосіб, визначений в заяві про забезпечення позову.

Представник відповідача - Головнокомандувача Збройних Сил України заперечував проти задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.

Представник відповідача - військової частини НОМЕР_1 до суду не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до ч.2 ст.313 КАС України.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Позивач звернувся до суду з цим позовом, разом з яким надав заяву про його забезпечення шляхом зупинення дії наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 11.07.2026 № 297/ДСК «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині, що стосується ОСОБА_1 до дня набрання законної сили рішенням суду та заборони військовій частині НОМЕР_1 вчиняти дії на реалізацію оскаржуваного наказу включаючи дії щодо переведення позивача на нижчу військову посаду, до дня набрання законної сили рішенням суду.

В обґрунтування заяви зазначив про очевидну протиправність наказу, а також, що в разі не вжиття заходів забезпечення у справі позивач буде позбавлений частини грошового забезпечення, яке є єдиним джерелом його доходу. З врахуванням обов`язків по утриманню членів своєї родини позбавлення премії є непосильним тягарем для позивача. За відсутності інших джерел доходу, позивач не зможе забезпечити свою сім`ю необхідними засобами до існування. До того ж, у разі задоволення позову, позивачу доведеться вживати додаткових заходів для забезпечення нарахування та виплати військовою частиною сум премії, які внаслідок інфляційних процесів, з урахуванням надзвичайних обставин воєнного стану, будуть суттєво знецінені.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, виходив з того, що судом не виявлено, а позивачем не доведено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у судового рішення.

Оцінка суду.

Відповідно до частини першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 380/4885/22, від 16.04.2024 у справі № 320/28419/23.

Згідно з пунктом 1 частини першої та частини другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 420/11076/20, від 01.06.2022 у справі № 580/5656/21.

Позовна заява свідчить, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира військової частини з періодичним покладенням на нього функцій щодо тимчасового виконання обов`язків командира військової частини НОМЕР_1 .

Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 11.07.2026 №297/ДСК позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Позивач зазначає, що наказ є очевидно протиправним, оскільки прийнятий неповноважною комісією, до якої не включено безпосереднього начальника позивача - командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.

Відповідно до статті 31 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Оскільки позивач проходить військову службу на посаді заступника командира військової частини НОМЕР_1 , тому його безпосереднім начальником є командир військової частини, а не командувач Сухопутних військ Збройних Сил України.

З огляду на викладене, прийняття оскаржуваного наказу комісією, до якої не включено командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, не свідчить про очевидну протиправність наказу від 11.07.2026 №297/ДСК.

Тому відсутні підстави для забезпечення позову з підстав очевидних ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень.

Проте, для встановлення законності спірного наказу за результатами проведеного службового розслідування щодо встановлення наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку позивача - попередження про неповну службову відповідність, судам необхідно надати правову оцінку характеру та обставинам вчиненого правопорушення, його наслідкам, ступеню вини, попередній поведінці порушника, невиконанні або неналежному виконанні покладених на нього обов`язків тощо.

Тобто, перевірка безпосередньо правомірності/протиправності спірного рішення та дій відповідача має бути здійснена судом при вирішенні спору по суті.

Проте, позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

У межах розгляду даної заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності дій та рішень відповідача, оскільки встановлення очевидності ознак їх протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.

Є безпідставними доводи апелянта, що, з огляду на принцип офіційного з`ясування обставин, суд першої інстанції, розглядаючи заяву про забезпечення позову, мав визначити характер спірних правовідносин і зміст позовної вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог і заперечень, з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, вжити заходи для виявлення та витребування доказів, - оскільки зазначені дії суд вчиняє під час розгляду справи по суті.

Між тим, заява про забезпечення позову була подана позивачем разом з позовною заявою, без доказів на обґрунтування позовних вимог (спірного наказу, акту службового розслідування), до відкриття провадження у справі.

За загальним правилом, визначеним частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Також позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або неможливість подальшого захисту прав чи докладання значних зусиль і витрат на їх відновлення без вжиття заходів забезпечення позову, оскільки не надано жодного доказу реалізації спірного наказу, зокрема, позбавлення позивача частини грошового забезпечення, переведення на нижчу посаду тощо.

Суд зауважує, що, безумовно, наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 11.07.2026 №297/ДСК «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, в разі його реалізації, тягне певні негативні наслідки для позивача, оскільки відповідно до пункту 5 розділу Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в разі накладення дисциплінарного стягнення, зокрема, у вигляді попередження про неповну службову відповідність - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром.

Проте, в розумінні норм статті 150 КАС України, відповідні обставини, навіть у разі їхнього доведення, не є безперечними підставами для вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 10.04.2019 у справі №826/16509/18, від 11 червня 2026 року у справі №280/9221/25, від 21 травня 2026 року у справі №120/7636/25.

З урахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки звертаючись до суду із заявою про забезпечення адміністративного позову, заявник не довів, в чому полягає неможливість захисту порушених прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, а також наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 151, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Ковбаси Сергія Миколайовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року -залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 11 листопада 2026 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 11 листопада 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді О.В. Карпушова

О.М. Кузьмишина