Ухвала № 141414952 у справі № 560/22256/25 від 11.11.2026

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

11 листопада 2026 року

м. Київ

справа №560/22256/25

адміністративне провадження №К/990/50649/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.09.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2026 у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до Міністерства оборони України, в якому просили:

- визнати протиправним та скасувати пункт 68 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.08.2024 №98/975, про призначення батьку та матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 19.12.2022 - в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 1860750 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п`ятдесят) грн 00 коп. у рівних частках кожному;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_3 - сина, внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 15000000,0 грн та здійснити виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням проведених виплат.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.09.2026, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2026, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає підпункти «а», «б» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, дана справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Вказує, що заявник позбавлений можливості спростувати обставини справи, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність в цьому випадку обставин, наведених у підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень абзаців другого і третього пункту 3 статті 16-2 Закону №2011-XII у редакції Законів України від 21.03.2024 №3621-IX (чинна з 04.05.2024) та від 11.04.2024 №3633-IX (чинна з 18.05.2024) у системному зв`язку з підпунктом 1 пункту 2 статті 16, підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2, пунктом 3 статті 16 Закону №2011-XII та пунктом 3 частини четвертої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; абзаців другого і третього пункту 2 Постанови №168 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2024 №714, які застосовуються з 04.05.2024. Зазначає про необхідність сформувати правовий висновок Верховного Суду щодо того, що з 04.05.2024 розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається з урахуванням пункту 3 статті 16-2 Закону №2011-XII; для випадків загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби цей розмір не може бути меншим за 15000000,00 грн, а знижений розмір відповідно до абзацу третього пункту 3 статті 16-2 зберігається лише для випадків, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 Закону; 2) якщо суб`єкт владних повноважень, приймаючи рішення після 04.05.2024, сам кваліфікував смерть військовослужбовця як випадок підпункту 1 пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII, а військовослужбовець помер під час виконання обов`язків військової служби у розумінні пункту 3 статті 16 Закону №2011-XII та статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (зокрема перебуваючи в лікувальному закладі, куди його направлено за наказом командира), розмір допомоги визначається відповідно до абзацу другого пункту 3 статті 16-2 Закону №2011-XII і не залежить від встановлення причинного зв`язку смерті з пораненням у розумінні абзацу шостого пункту 2 Постанови №168 у редакції, чинній до 20.06.2024; 3) суд, перевіряючи таке рішення, зобов`язаний застосувати пункт 3 статті 16-2 Закону №2011-XII у редакції, чинній на дату прийняття рішення суб`єктом владних повноважень, і не може обмежитися оцінкою підстав для застосування пункту 2 Постанови №168.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність обставин, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.

Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.09.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2026 у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту, зобов`язання вчинити дії.

Витребувати з Хмельницького окружного адміністративного суду №560/22256/25.

Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя А.Ю. Бучик

Суддя А.І. Рибачук