Постанова № 141415610 у справі № 120/4359/25 від 11.11.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 120/4359/25

адміністративне провадження № К/990/47646/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: Гонтарука В. М., Білої Л. М., Моніча Б. С.) від 29 вересня 2026 року у справі № 120/4359/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , у якому просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у періоди з 01 березня 2018 року по 30 жовтня 2019 року, з 19 листопада 2020 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2024 року по 14 лютого 2025 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в сумі 4 013,11 грн за періоди з 01 березня 2018 року по 30 жовтня 2019 року, з 19 листопада 2020 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2024 року по 14 лютого 2025 року, з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 31 жовтня 2019 року по 18 листопада 2020 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в сумі 4 013,11 грн за період з 31 жовтня 2019 року по 18 листопада 2020 року, з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 25 лютого 2026 року військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу. Разом з апеляційною скаргою скаржником було подано, зокрема, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору.

На виконання вимог зазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, скаржником було надіслано документ про сплату судового збору.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2026 року визнано неповажними наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 295 КАС України та надано десятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали для подання заяви про поновлення строку із зазначенням інших підстав для його поновлення.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2026 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відмовлено, у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження за своїм змістом фактично дублює доводи, які вже були ним наведені у попередньому клопотанні про поновлення зазначеного строку та які за наслідками їх розгляду було залишено судом без задоволення. При цьому, скаржником не наведено жодних нових доводів в підтвердження наявності поважних причин, які об`єктивно перешкоджали останньому вчасно подати апеляційну скаргу.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись з ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2026 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права, оскільки не надав належної оцінки іншій підставі для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведеній у повторному клопотанні, та доказам, поданим на її підтвердження.

Так, скаржник зауважує, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, останній повідомив суд про кадрові зміни в юридичній службі, які раніше не зазначалися як підстава пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, та підтвердив відповідні обставини витягами з наказів.

Тобто, повторне клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відрізнялося від первісного як за фактичним обґрунтуванням, так і за наданими доказами.

Водночас суд апеляційної інстанції, констатувавши фактичне дублювання попередніх доводів, не навів достатніх мотивів щодо оцінки зазначених кадрових обставин, зокрема їхнього можливого впливу на своєчасність підготовки та подання апеляційної скарги.

Крім того, скаржник звертає увагу на те, що військова частина НОМЕР_1 не обґрунтовує необхідність поновлення строку виключно фактом дії воєнного стану. У первісному клопотанні скаржник повідомив про конкретні організаційні й технічні перешкоди, а в повторному - про окремі кадрові обставини, підтверджені відповідними документами.

Отже, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції мав оцінити наведені у повторному клопотанні обставини як самостійну підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також визначити їх значення у сукупності з раніше заявленими доводами.

Позивач не подав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції, та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Однак таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Строк на апеляційне оскарження регламентований статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

- на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

- на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Частиною третьою статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статті 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України установлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

Як вже зазначалось, підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у цій справі слугувало те, що наведені військовою частиною НОМЕР_1 обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не є об`єктивними обставинами, які перешкоджали своєчасному поданню апеляційної скарги.

Так, надаючи оцінку аргументам відповідача, наведеним у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції констатував, що вони фактично дублюють доводи, які вже були ним наведені у попередньому клопотанні про поновлення зазначеного строку та які за наслідками їх розгляду було залишено судом без задоволення.

Водночас такі висновки суду апеляційної інстанції колегія суддів вважає передчасними з огляду на таке.

Установлено, що матеріали справи, яка розглядається, сформовані та зберігаються у змішаній формі: частина документів наявна у паперовому вигляді, інша частина - в електронній формі в автоматизованій системі документообігу суду.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, військовою частиною НОМЕР_1 також було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник зазначав, що своєчасному поданню апеляційної скарги перешкоджали обставини об`єктивного характеру, а саме, введення воєнного стану на території України. Зауважував, що у зв`язку з регулярними повітряними тривогами та вірогідною загрозою ракетних обстрілів було запроваджено скорочений та особливий режим доступу до відповідних приміщень військової частини НОМЕР_1 , а також обмежено режим і час перебування особового складу, зокрема працівників юридичної групи, у приміщеннях штабу з метою забезпечення їхньої безпеки. Крім того, скаржник зазначав, що підготовка апеляційної скарги була ускладнена тривалими перервами в роботі з технічними засобами електронного документообігу, технічними перебоями в доступі до підсистеми «Електронний суд», перебоями в енергоживленні та порушеннями роботи інтернет-комунікацій, а також періодичним переміщенням підрозділів військової частини НОМЕР_1 , у тому числі особового складу юридичної групи, відповідно до визначених планів забезпечення прихованості військових підрозділів.

Суд апеляційної інстанції визнав наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними та ухвалою від 04 вересня 2026 року залишив апеляційну скаргу без руху. Скаржнику було надано десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій необхідно було вказати інші поважні причини для поновлення зазначеного строку та надати відповідні докази.

Згідно з отриманими в електронному вигляді матеріалами справи з Центральної бази даних автоматизованої системи документообігу суду, 10 вересня 2026 року скаржником, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, було надіслано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, скаржник зазначав про те, що пропуск зазначеного строку зумовлений об`єктивними, непереборними та незалежними від його волі обставинами, що унеможливили своєчасну подачу апеляційної скарги, а саме, зміна кадрового складу юридичної групи військової частини НОМЕР_1 , що вимагала додаткового часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Зокрема, скаржник посилався на те, що попереднього працівника, який супроводжував цю справу, було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 12 листопада 2025 року, а нового штатного юриста призначено лише 03 лютого 2026 року.

Зауважував, що у зв`язку з передачею справ та переходом повноважень, новопризначений юрист об`єктивно потребував часу для опрацювання та ознайомлення з великим обсягом судових справ і матеріалів, що перебувають у провадженні військової частини НОМЕР_1 , зокрема, детального вивчення матеріалів справи №120/4359/25, аналізу правової позиції суду першої інстанції та опрацювання доказової бази щодо оскарження даної судової справи.

Водночас вищенаведені доводи скаржника в контексті поважності причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою не були предметом оцінки судом апеляційної інстанції.

В оскаржуваній ухвалі про відмову у відкритті апеляційного провадження відсутній висновок суду апеляційної інстанції щодо визнання судом неповажності наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів звертає увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку в межах кожної конкретної справи суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із повідомленими скаржником причинами поважності його пропуску і доказами, наданими в їх підтвердження, що слід оцінювати в сукупності.

Однак у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки всім наведеним скаржником обставинам, з якими він пов`язував пропуск строку на апеляційне оскарження, наслідком чого стало порушення права особи заявника на судовий захист.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у цій справі.

Отже, доводи касаційної скарги знаходять своє підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції. Вказане, на переконання колегії суддів, зумовлює скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки у цій справі порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2026 року у справі № 120/4359/25 скасувати.

Справу № 120/4359/25 направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді А. Г. Загороднюк

В. М. Соколов