Постанова № 141422673 у справі № 910/7014/26 від 28.10.2026

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2026 р. Справа №910/7014/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від позивача: Жарський І.Р.

від відповідача: Гризодуб Я.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2026

про скасування заходів забезпечення позову

у справі №910/7014/26 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

до Фізичної особи-підприємця Івановського Олександра Болеславовича

про стягнення 1 673 440,04 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються

19.08.2026, через систему "Електронний суд", Фізичною особою-підприємцем Івановським Олександром Болеславовичем подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 у справі №910/7014/26.

В обґрунтування заявленого клопотання ФОП Івановський О.Б. зазначає, що вимога позивача повністю забезпечена іпотекою вартістю 2 376 000,00 грн з правом позасудового звернення стягнення (про що позивач суд не повідомив); жодного доказу реальної загрози невиконання майбутнього рішення не надано, а шестимісячна бездіяльність самого позивача таку загрозу спростовує; вжитий захід об`єктивно не здатен забезпечити виконання рішення, оскільки весь грошовий потік відповідача зосереджений у позивача і залишився поза арештом, натомість захід надає позивачу переважне становище перед іншими кредиторами; наслідки заходу непропорційні, бо створюють загрозу припинення господарської діяльності відповідача - єдиного джерела погашення боргу.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2026 у справі №910/7014/26 заяву ФОП Івановського О.Б. про скасування заходів забезпечення позову задоволено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 у справі №910/7014/26, а саме:

- знято арешт з грошових коштів, цінних паперів, а також майна та грошових коштів, що знаходяться в індивідуальних банківських сейфах (скриньках), які належать Івановському О.Б. та знаходяться/обліковуються на всіх поточних, депозитних та інших рахунках і в сейфових сховищах в усіх банківських установах, депозитарних установах та інших фінансових установах України;

- знято арешт з транспортного засобу - легкового автомобіля марки: MAZDA, модель: 3, рік випуску: 2010, колір: чорний, VIN-код: НОМЕР_1 , що належить Івановському О.Б.

Постановляючи наведену ухвалу місцевий господарський суд дійшов висновку, що у даному випадку вартість забезпечення (2 376 000,00 грн) перевищує ціну позову (1 673 440,04 грн) на 710 509,96 грн, у зв`язку з чим відсутня передумова застосування заходів забезпечення позову, оскільки заявлена вимога вже забезпечена іпотекою, вартість якої перевищує ціну позову, а імовірність невиконання майбутнього рішення суду про задоволення позовних вимог, у разі його прийняття, позивачем не доведено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2026 у справі №910/7014/26 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову відмовити. Залишити в силі заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 13.08.2026).

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги АТ КБ "Приватбанк" посилається на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що постановлена при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, порушенні норм матеріального та процесуального права.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до того, що суд першої інстанції:

- залишив поза увагою правову природу кредиту. Кредит надано суб`єкту господарювання на ведення бізнесу (оборотні кошти), а не фізичній особі на придбання нерухомості;

- помилково прирівняв майнове забезпечення третьої особи (майнового поручителя) до гарантії платоспроможності безпосереднього боржника;

- здійснив не правомірну оцінку зміни обставин за статтею 145 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а фактично переглянув свою ж законну ухвалу від 10.08.2026, в порядку, не передбаченому процесуальним законом, допустивши свавільне скасування належних заходів забезпечення позову.

- скасувавши арешт банківських рахунків, повністю розв`язав руки недобросовісному боржнику, створивши умови для безперешкодного виведення та приховування ним усіх оборотних коштів підприємницької діяльності.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) між суддями від 23.09.2026 апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" у справі №910/7014/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ КБ "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2026 у справі №910/7014/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на 28.10.2026. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 14.10.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2026 задоволено заяву представника ФОП Івановського О.Б. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

13.10.2026, через систему "Електронний суд", відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2026 у справі №910/7014/26 - без змін.

Так, у відзиві відповідач стверджує, що сукупність обтяжень, яку Банк просить відновити, не співмірна з вимогою на 1 665 490,04 грн. Це іпотека на 2 376 000,00 грн, арешт коштів у межах 1 665 490,04 грн і арешт автомобіля в межах тієї самої суми - разом понад 5 700 000,00 грн. Крім того, рахунки в самому Банку під арешт не потрапили, і Банк зберігає щодо них право договірного списання.

Також, відповідач зазначає, що суд першої інстанції не переглядав ухвалу про забезпечення позову, а оцінив потребу в заходах на 17.09.2026 за критеріями статті 145 ГПК України. Вимогу Банку забезпечує іпотека на його користь, яку Банк сам обрав і оцінив, її вартість на 42,7% перевищує ціну позову. Цих обставин Банк не заперечує, а його доводи про неплатоспроможність відповідача і виведення коштів не підтверджені доказами. Постанова суду апеляційної інстанції від 30.09.2026 стосується іншого питання і висновків оскаржуваної ухвали не спростовує.

Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи

14.10.2026, через систему "Електронний суд", позивачем подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій останній надає письмові пояснення по суті спору.

Слід зазначити, що нормами ГПК України не передбачено подання такої процесуальної заяви, однак, колегія суддів враховує те, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 ГПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 28.10.2026 з`явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2026 у справі №910/7014/26 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2026 у справі №910/7014/26 залишити без змін.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 271 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

У червні 2026 року АТ КБ "Приватбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ФОП Івановського О.Б. заборгованості у розмірі 1 673 440,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором від 13.10.2025 №[номер приховано]-КД-1, в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами у встановлений договором строк, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 1 590 200,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 52 919,22 грн заборгованості за процентами та 30 320,82 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 відкрито провадження у справі №910/7014/26 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

06.08.2026, через систему "Електронний суд", АТ КБ "Приватбанк" подано заяву про забезпечення позову у справі №910/7014/26, в якій останнє просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на грошові кошти, цінні папери, а також майно та грошові кошти, що знаходяться в індивідуальних банківських сейфах (скриньках), які належать Івановському Олександру Болеславовичу та знаходяться/обліковуються на всіх поточних, депозитних та інших рахунках і в сейфових сховищах в усіх банківських установах, депозитарних установах та інших фінансових установах України, окрім АТ КБ "Приватбанк", в межах суми позовних вимог - 1 665 490,04 грн;

- накладення арешту на рухоме майно, що належить Івановському Олександру Болеславовичу , а саме на зареєстрований за ним транспортний засіб: легковий автомобіль марка: MAZDA, модель: 3, рік випуску: 2010, колір: чорний, VIN-код: НОМЕР_1 , в межах суми позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 у справі №910/7014/26 заяву АТ КБ "Приватбанк" про забезпечення позову задоволено.

Вжито наступні заходи забезпечення позову у даній справі:

- накладено арешт на грошові кошти, цінні папери, а також майно та грошові кошти, що знаходяться в індивідуальних банківських сейфах (скриньках), які належать Івановському Олександру Болеславовичу та знаходяться/обліковуються на всіх поточних, депозитних та інших рахунках і в сейфових сховищах в усіх банківських установах, депозитарних установах та інших фінансових установах України, окрім АТ КБ "Приватбанк", в межах суми позовних вимог - 1 665 490,04 грн;

- накладено арешт на рухоме майно, що належить Івановському Олександру Болеславовичу , а саме - на зареєстрований за ним транспортний засіб: легковий автомобіль марка: MAZDA, модель: 3, рік випуску: 2010, колір: чорний, VIN-код: НОМЕР_1 , в межах суми позовних вимог - 1 665 490,04 грн.

19.08.2026, через систему "Електронний суд", ФОП Івановським О.Б. подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 у справі №910/7014/26.

В обґрунтування заявленого клопотання ФОП Івановський О.Б. посилається на підстави, наведені вище за текстом цієї постанови.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови.

Частинами 1, 2, 4-6 статті 145 ГПК України встановлено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову, з тих чи інших причин, відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції, у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173.

Водночас Верховний Суд у зазначеній постанові також вказав на те, що необхідно розмежовувати як окремі юридичні факти "скасування заходів забезпечення" господарським судом, який їх вжив, у зв`язку з тим, що такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала, а також "скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення" судом вищої інстанції з підстав її невідповідності нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Процесуальна мета та предмет судового контролю при розгляді заяви про скасування забезпечення позову є відмінними від предмета перевірки при первинному застосуванні заходів забезпечення. Якщо первинно суд перевіряє наявність умов, передбачених статтями 136, 137 ГПК України (зокрема, достатньо обґрунтоване припущення щодо ризику утруднення виконання рішення або утруднення ефективного захисту), то при вирішенні питання про скасування забезпечення суд з`ясовує, чи відпали підстави, які зумовили застосування забезпечення, чи настали нові істотні обставини, що змінюють оцінку ризиків, або чи забезпечення внаслідок розвитку процесу стало непропорційним (надмірним) порівняно з його процесуальною метою.

Таким чином, тягар доведення обставин, які є підставою для скасування забезпечення позову, покладається на заявника. Для задоволення такої заяви недостатньо повторення аргументів щодо відсутності порушення прав позивача чи незгоди з первинною ухвалою про забезпечення позову, оскільки ці доводи фактично спрямовані на повторний перегляд питання про застосування забезпечення, а не на встановлення того, що забезпечення втратило актуальність унаслідок зміни фактичних обставин.

При розгляді заяви про скасування забезпечення оцінюється не абстрактна "незручність" заходу для відповідача, а його співмірність та фактичні наслідки.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, за умовами кредитного договору від 13.10.2025 №[номер приховано]-КД-1 виконання зобов`язань відповідача забезпечується іпотекою квартири, що встановлена згідно з договором іпотеки від 13.10.2025 №[номер приховано]-ДІ-1/1. Коефіцієнт покриття ліміту не менше ніж затверджений розмір 1,25%.

Фінансування за цим договором надається виключно за умови наявності у банка підтвердження внесення відомостей про заставу/іпотеку на підставі вказаних вище договорів до відповідного (-их) державного (-их) реєстру (-ів) (Державного реєстру обтяжень рухомого майна та/або Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав від 13.10.2025 №447501534 іпотеку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.10.2025, номер запису про іпотеку - 61876391. У витягу зазначено, що правочином, у якому встановлено основне зобов`язання, є кредитний договір №[номер приховано] КД-1 від 13.10.2025, розмір основного зобов`язання - 1 740 000,00 грн, строк виконання - 01.10.2028.

Вартість предмета іпотеки становить 2 376 000,00 грн.

За умовами п. 16.4 договору іпотеки іпотекодавець не має права протягом строку дії цього договору, без отримання попередньої письмової згоди іпотекодержателя, відчужувати, передавати в лізинг, у спільну діяльність, у безоплатне користування предмет іпотеки.

Пунктом 18.1 договору іпотеки встановлено пріоритет позивача на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмету іпотеки, а у пункті 27.2 договору іпотеки сторони погодили звернення стягнення на предмет іпотеки у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Крім того, підпунктом 18.8.3 пункту 18.3 договору іпотеки передбачено право позивача звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строків виконання зобов`язань за кредитним договором.

Місцевий господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, що у даному випадку вартість забезпечення (2 376 000,00 грн) перевищує ціну позову (1 673 440,04 грн) на 710 509,96 грн, у зв`язку з чим відсутня передумова застосування заходів забезпечення позову, оскільки заявлена вимога вже забезпечена іпотекою, вартість якої перевищує ціну позову, а імовірність невиконання майбутнього рішення суду про задоволення позовних вимог, у разі його прийняття, позивачем не доведено.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для скасування вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 заходів забезпечення позову у справі №910/7014/26.

Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду залишає апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2026 у справі №910/7014/26 - без змін.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на АТ КБ "Приватбанк".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2026 у справі №910/7014/26 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2026 у справі №910/7014/26 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк".

4. Матеріали справи №910/7014/26 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.11.2026, у зв`язку з перебуванням у відрядженні суддів Буравльова С.І. (з 30.10.2026 до 09.11.2026) та Шапрана В.В. (з 30.10.2026 до 09.11.2026).

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран