Постанова № 141422992 у справі № 908/1891/26 від 12.11.2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2026 року м. Дніпро Справа № 908/1891/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Ярешко О.В., суддів: Кошлі А.О., Ніколенка М.О.

Розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 20, наявний зареєстрований електронний кабінет) на Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.10.2026 (суддя Корсун В.Л., повний текст ухвали складено 05.10.2026) у справі № 908/1891/26

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, наявний зареєстрований електронний кабінет

до відповідача: акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", 69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 20, наявний зареєстрований електронний кабінет

про стягнення 128 592 379,78 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.10.2026 у справі № 908/1891/26 відмовлено АТ "ДТЕК Дніпроенерго" у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку для подачі зустрічного позову у справі № 908/1891/26. Повернуто АТ "ДТЕК Дніпроенерго" зустрічну позовну заяву, яка надійшла до суду 28.09.2026 в системі "Електронний суд".

Мотивуючи ухвалу суд першої інстанції вказав, що за клопотанням відповідача було продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - до 08.09.2026 включно. Звернувшись із зустрічною позовною заявою лише 25.09.2026, відповідач подав її з суттєвим пропущенням встановленого судом строку. У клопотанні та зустрічному позові представник відповідача взагалі не зазначив та не довів жодних поважних причин пропущення строку, зважаючи на що суд відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку. Оскільки зустрічна позовна заява подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 180 ГПК України, вона була повернута заявникові.

2. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вих. № б/н від 07.10.2026), в якій просило скасувати Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.10.2026 у справі № 908/1891/26; направити справу № 908/1891/26 до Господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду зустрічної позовної заяви Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго".

В обґрунтування скарги посилається на введення в Україні воєнного стану, а отже, на думку скаржника, на період дії воєнного стану строк звернення до суду продовжується на весь строк дії воєнного стану, і сторона не повинна окремо звертатися з клопотанням про поновлення строку. Вважає повернення зустрічного позову через пропущення строку надмірним формалізмом, який обмежує право на доступ до правосуддя. В обґрунтування наведено позицію Верховного Суду (постанова КАС Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 та інші), згідно з якою суворе застосування процесуальних строків під час воєнного стану може становити невиправдане обмеження доступу до суду. Вважає, що не розглянувши по суті позов відповідача, суд прийшов передчасного висновку про відсутність підстав для прийняття заяви.

3. Узагальнений виклад доводів та заперечень інших учасників справи

16.10.2026 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив залишити її без задоволення.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2026 апеляційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий - Ярешко О.В. (суддя-доповідач), судді: Кошля А.О., Ніколенко М.О.

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Ярешко О.В., суддів: Кошлі А.О., Ніколенка М.О., ухвалою від 13.10.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.10.2026 у справі № 908/1891/26. Ухвалив апеляційну скаргу розглядати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження; витребував з Господарського суду Запорізької області копії матеріалів справи № 908/1891/26, необхідних для розгляду апеляційної скарги.

Копія ухвали про відкриття провадження доставлена до зареєстрованих електронних кабінетів сторін 14.10.2026, доказом чого є довідки про доставку електронного листа, що містяться у матеріалах справи.

19.10.2026 матеріали оскарження у справі № 908/1891/26 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддею-доповідачем було проведено підготовчі дії, про що здійснено доповідь колегії суддів.

За змістом ч. 1 ст. 270, ч.ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи, що предметом апеляційного оскарження є ухвала про відмову у видачі судового наказу (п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України), яка входить до визначеного ч. 2 ст. 271 ГПК України переліку, апеляційна скарга розглядалася судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Судом не було встановлено обставин для необхідності розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

5. Позиція Центрального апеляційного господарського суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у межах вимог апеляційної скарги наведені у ній доводи, які стали підставою для відкриття апеляційного провадження, заперечення на скаргу, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Предметом апеляційного оскарження є Ухвала Господарського суду Запорізької області від 05.10.2026 у справі № 908/1891/26, якою відмовлено АТ "ДТЕК Дніпроенерго" у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку для подачі зустрічного позову у справі № 908/1891/26, зустрічну позовну заяву повернуто АТ "ДТЕК Дніпроенерго".

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В силу приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Таким чином, зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом.

Згідно з частинами другою-шостою статті 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема і процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного руху судового процесу. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Чинне процесуальне законодавство не допускає довільного, необмеженого у часі права на пред`явлення зустрічного позову. Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки для подання зустрічної позовної заяви, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність господарських процесуальних правовідносин, з однієї сторони, і можливість повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду з дотримання принципу процесуальної економії, з іншої.

Як визначено ч. 1 ст. 180 ГПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Частиною восьмою статті 165 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Отже, порядок пред`явлення зустрічного позову визначено статтею 180 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено диспозитивну норму щодо права відповідача на стадії підготовчого провадження на подання зустрічного позову у строк для подання відзиву, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, фактично до підготовчого засідання в господарському суді першої інстанції.

Таким чином, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, встановлених процесуальним законом, відтак повернення заявникові зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог частин першої, другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, не може вважатися обмеженням доступу до суду.

Саме таку правову позицію Верховного Суду викладено у постанові від 07.11.2018 у справі № 910/3242/18.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.08.2026 відкрито провадження у справі № 908/1891/26 та визначено відповідачу строк для подання відзиву протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

26.08.2026 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про продовження процесуального строку для надання відзиву на позовну заяву - до 08.09.26 включно.

Ухвалою від 01.09.2026 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 09.11.26 включно та відкладено підготовче засідання у справі № 908/1891/26 на 22.09.2026.

08.09.2026 до суду надійшов відзив за вих. від 08.09.2026 на позовну заяву, в якому представник відповідача просив суд продовжити процесуальний строк для надання відзиву на позовну заяву у справі № 908/1891/26 до 08.09.2026 включно, прийняти до розгляду вказаний відзив та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні 22.09.2026 було задоволено клопотання представника відповідача за вих. від 26.08.2026 про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву у справі № 908/1891/26 - до 08.09.2026 включно, та ухвалою суду від 22.09.2026 продовжено відповідачу процесуальний строк на подання відзиву до 08.09.2026 включно. Відзив відповідача за вих. від 08.09.2026 прийнято судом до розгляду.

Таким чином, з урахуванням наведених норм процесуального права, враховуючи продовження судом відповідачу строку для подання відзиву, кінцевий строк для подання відповідачем зустрічної позовної заяви у даній справі сплив 08.09.2026.

Як слідує з матеріалів оскарження, зустрічний позов було подано 25.09.2026, про що свідчить відмітка на ньому: "Документ сформований в системі "Електронний суд" 25.09.2026", та зареєстрований у суді першої інстанції 28.09.2026.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" не дотримано встановленого процесуальним законом порядку пред`явлення зустрічного позову у зв`язку з пропуском строку для вчинення вказаної процесуальної дії.

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справи перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, що направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених процесуальним законодавством часових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз Господарського процесуального кодексу України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків, оскільки з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

За своїм змістом частина перша статті 180 Господарського процесуального кодексу України є спеціальною процесуальною нормою, яка визначає не лише загальну можливість відповідача пред`явити зустрічний позов, а й конкретну часову межу реалізації такого права.

В силу статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

У силу частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що у зустрічній позовній заяві було викладено клопотання про поновлення процесуального строку для подачі зустрічного позову, однак не наведено жодних причин пропуску цього строку.

Встановлений частиною першою статті 180 Господарського процесуального кодексу України строк не може розглядатися як суто організаційний або рекомендаційний. Його пропуск породжує передбачені статтями 118, 119 та 180 цього Кодексу процесуальні наслідки, а саме: втрату права на вчинення відповідної процесуальної дії, якщо пропущений строк не поновлено у встановленому законом порядку. При цьому, обов`язковою передумовою для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку є відповідне волевиявлення учасника справи та наведення ним причин пропуску строку. Суд не може підміняти учасника процесу у реалізації його диспозитивного права та самостійно формувати замість нього підстави для поновлення пропущеного строку.

Посилання скаржника на те, що на період дії воєнного стану строк звернення до суду продовжується на весь строк дії воєнного стану, і сторона не повинна окремо звертатися з клопотанням про поновлення строку, не знайшло законодавчого підтвердження.

Враховуючи наведене, колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову АТ "ДТЕК Дніпроенерго" у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку для подачі зустрічного позову у справі № 908/1891/26 та поверненням зустрічної позовної заяви, у зв`язку з порушенням заявником вимог, передбачених ч. 1 ст. 180 ГПК України.

Колегія суддів роз`яснює скаржнику, що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з відповідними вимогами до господарського суду у загальному порядку та не є обмеженням доступу до правосуддя, оскільки право особи подати позов може бути реалізовано лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.

У даному випадку процесуальне обмеження переслідує легітимну мету забезпечення впорядкованості та своєчасності судового розгляду, а також недопущення необґрунтованого затягування провадження. Воно прямо передбачене законом, є передбачуваним для учасника процесу та застосоване судом не довільно, а внаслідок встановлення конкретного факту подання зустрічної позовної заяви після закінчення встановленого процесуального строку. При цьому, відповідач не був позбавлений доступу до суду як такого: він мав право звернутися з відповідними вимогами у встановлений строк, мав право заявити клопотання про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин його пропуску, а також не позбавлений права звернутися до господарського суду з відповідним самостійним позовом у загальному порядку за відсутності інших встановлених законом перешкод.

Відтак, наслідок у вигляді повернення зустрічної позовної заяви є не позбавленням права на судовий захист, а процесуальним наслідком невиконання встановленої законом умови реалізації спеціального способу захисту пред`явлення зустрічного позову для його спільного розгляду з первісним позовом.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала Господарського суду Запорізької області від 05.10.2026 у справі № 908/1891/26 відповідає нормам процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а отже, не можуть бути підставою для її задоволення.

З огляду на викладене, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування зазначеної Ухвали.

6. Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.10.2026 у справі № 908/1891/26 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали оскарження у справі № 908/1891/26 повернути Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги визначено ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.11.2026.

Головуючий суддя О.В. Ярешко

Судді А.О. Кошля

М.О. Ніколенко