Ухвала № 141425652 у справі № 912/1235/24 від 09.11.2026

УХВАЛА

09 листопада 2026 року

м. Київ

cправа № 912/1235/24 (912/838/26)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діоніс Мед" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2026

у складі колегії суддів: Соп`яненко О. Ю. (головуючий), Джепи Ю. А., Золотарьової Я. С.,

та на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2026

у складі судді Тимошевської В. В.

у справі № 912/1235/24 (912/838/26)

за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Діоніс Мед" - арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича

до Акціонерного товариства "КОМІНБАНК"

про визнання недійсним договору та зобов`язання повернути грошові кошти

в межах справи № 912/1235/24

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Діоніс Мед"

ВСТАНОВИВ

1. У провадженні Господарського суду Кіровоградської області знаходиться справа № 912/1235/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Діоніс Мед" (далі - ТОВ "Діоніс Мед").

2. 05.03.2025 постановою господарський суд першої інстанції визнав ТОВ "Діоніс Мед" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича.

3. 13.04.2026 ліквідатор ТОВ "Діоніс Мед" арбітражний керуючий Григор`єв В. В. звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "КОМІНБАНК" (далі - АТ "КОМІНБАНК", Банк), в якому просив:

- визнати недійсним договір поруки №155/20-П2 від 17.11.2020, укладений між ТОВ "Діоніс Мед" та АТ "КОМІНБАНК",

- зобов`язати АТ "КОМІНБАНК" повернути ТОВ "Діоніс Мед" майно у вигляді грошових коштів в сумі 9 433 527,88 грн.

4. 20.04.2026 ухвалою суд першої інстанції залишив вказану позовну заяву без руху та надав строк (не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху) для усунення її недоліків, зокрема, шляхом подання доказів доплати судового збору в розмірі 110 539,93 грн у встановленому порядку.

5. Розмір судового збору судом обраховано виходячи із ставок як за одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру.

6. 22.04.2026 ліквідатор ТОВ "Діоніс Мед" арбітражний керуючий Григор`єв В. В. подав суду заяву про усунення недоліків, в якій також просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі (або до іншого строку, визначеного судом).

7. В заяві ліквідатор вказував, що ним при подання позову було сплачено судовий збір в сумі 5325,80 грн як за дві вимоги немайнового характеру, оскільки вимога повернути грошові кошти є похідною від позовних вимог про спростування майнових дій і такий обов`язок встановлений ч. 3 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства. Отже, на думку позивача, вимоги доплатити судовий збір в розмірі 110 539,93 грн є необґрунтованою і створює для позивача перешкоди у доступі до правосуддя.

8. Обґрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивач посилався на визнання ТОВ "Діоніс Мед" банкрутом, відсутність у позивача коштів, відмову кредиторів в авансуванні ліквідатору коштів на витрати пов`язані з провадженням у справі про банкрутство, спрямованість вимог позивача на повернення до ліквідаційної маси значної суми коштів, що відповідає інтересам кредиторів.

9. 27.04.2026 ухвалою суду суд відмовив у задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "Діоніс Мед" арбітражного керуючого Григор`єва В. В. про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви, викладеного у заяві про усунення недоліків від 21.04.2026.

10. 28.04.2026 ліквідатор ТОВ "Діоніс Мед" арбітражний керуючий Григор`єв В. В. подав заяву про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 20.04.2026, за змістом якої повторно просив відстрочити сплату судового збору у розмірі 110 539,93 грн до ухвалення судового рішення у справі (або до іншого строку, визначеного судом), посилаючись на відсутність коштів у банкрута. Позивач вказував на наявність доказів на підтвердження незадовільного фінансового стану в матеріалах справи № 912/1235/24 та окремо додав їх до цієї заяви.

11. Ухвалою від 11.05.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "Діоніс Мед" арбітражного керуючого Григор`єва В. В. про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви, викладеного у заяві про усунення недоліків від 28.04.2026; позовну заяву ТОВ "Діоніс Мед" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича залишив без руху та постановив усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк не більше п`яти днів з дня вручення даної ухвали, а саме: подати до суду докази доплати судового збору в розмірі 110 539,93 грн у встановленому порядку.

12. Суд не встановив підстав для задоволення клопотання ліквідатора про відстрочення сплати судового збору, а також зауважив, що оскільки ТОВ "Діоніс Мед" перебуває у судовій процедурі ліквідації, то п. 4 ч. 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не може бути підставою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору. При цьому предметом спору не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

13. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, позивач отримав ухвалу суду першої інстанції 11.05.2026 о 19:00 год.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

14. 29.05.2026 ухвалою Господарського суду Кіровоградської області у справі №912/1235/24(912/838/26) позовну заяву ліквідатора ТОВ "Діоніс Мед" арбітражного керуючого Григор`єва В. В. та додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду.

15. Суд керувався приписами ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та мотивував ухвалу тим, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 11.05.2026 про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліки позовної заяви в частині надання документів, які підтверджують сплату судового збору, у встановлених порядку і розмірі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

16. 13.08.2026 постановою Центрального апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 14.09.2026) апеляційну скаргу ТОВ "Діоніс Мед" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2026 у справі №912/1235/24 (912/838/26) - без змін.

17. За висновком апеляційного господарського суду, суд першої інстанції правильно визначив правову природу заявлених позовних вимог, обґрунтовано виходив із необхідності сплати судового збору за вимогу немайнового та вимогу майнового характеру, а також правомірно застосував передбачені ст. 174 ГПК України процесуальні наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Доводи касаційної скарги

18. 24.09.2026 (через підсистему "Електронний Суд") Товариством з обмеженою відповідальністю "Діоніс Мед" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Григор`єва В. В. подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2026 та ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2026 у справі № 912/1235/24 (912/838/26), в якій скаржник просить скасувати ці судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

19. Скаржник посилається на постанови Верховного Суду від 07.09.2023 у справі № 908/3413/21 (908/2262/22), від 08.01.2024 у cправі №910/17785/20 (910/8077/21), від 29.07.2025 у справі № 922/854/23 (922/456/25), від 13.03.2025 у справі №910/18499/20 (910/18305/23), від 30.05.2024 у справі № 925/1577/20(925/147/23) та від 22.05.2025 у справі № 910/18632/23 (910/9049/24) та доводить, що судами попередніх інстанцій неправильно визначено розмір належного до сплати судового збору за подання позову. За доводом скаржника, позивач звернувся до суду із двома позовними вимогами немайнового характеру та сплатив судовий збір в розмірі 5 324,80 грн, докази чого надав суду.

20. На переконання скаржника, позовна вимога про зобов`язання АТ "КОМІНБАНК" повернути ТОВ "Діоніс Мед" грошові кошти в сумі 9 433 527,88 грн за своєю правовою природою є похідною від позовних вимог про спростування майнових дій, оскільки обов`язок відповідача повернути майно, отримане за спростованою майновою дією, встановлений законом - ч. 3 ст. 42 КУзПБ та положеннями Законів про необхідність застосування наслідків недійсності правочину.

21. Скаржник також вважає необґрунтованою відмову судом у відстроченні сплати судового збору та стверджує, що суди попередніх інстанцій не надали жодної правової оцінки поданим доказам критичного фінансового становища позивача, зокрема: фінансовій звітності; банківським випискам; документам, що підтверджують безрезультатні спроби стягнення заборгованості; факту перебування Товариства у процедурі банкрутства та відсутності сформованої ліквідаційної маси.

22. Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19, скаржник наполягає на необхідності реального, а не формального, розгляду судом клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору, з урахуванням фактичного фінансового стану позивача; перебування у процедурі банкрутства; спрямованості заявлених вимог на захист інтересів кредиторів; стандартів пропорційності судових витрат та доступу до правосуддя. Вимога про попередню сплату судового збору у повному обсязі за таких обставин, на думку скаржника, унеможливлює реалізацію права на судовий захист та суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод й усталеній практиці ЄСПЛ.

Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

23. У відзиві на касаційну скаргу банк просить залишити без задоволення касаційну скаргу позивача, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

24. Відповідач посилається на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду № 0940/2276/18 від 14.01.2021 та вказує, що предметом позову скаржника не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а тому до скаржника не можуть бути застосовані пільги зі сплати судового збору, що передбачені ст. 8 Закону України "Про судовий збір". Банк також зазначає, що перебування боржника в процедурі банкрутства не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору.

25. АТ "КОМІНБАНК" погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем заявлено вимогу майнового та немайнового характеру та оскільки позивачем не виконано вимог ухвали суду першої інстанції від 11.05.2026 про залишення позовної заяви без руху та не надано доказів сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі встановленому Законом, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про повернення позовної заяви на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

26. На переконання Банку, доводи скаржника не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої та апеляційної інстанції.

Касаційне провадження

27. Верховним Судом з`ясовано, що ухвалою Верховного Суду від 19.10.2026 справу №918/99/19(918/664/26) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Тищенко Оксани Іванівни на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2026 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.06.2026 передано на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв`язку з необхідністю визначення того, який із різних висновків Верховного Суду щодо застосування ст. 8 Закону №3674-VI у подібних правовідносинах підлягає застосуванню, а за потреби - відступлення від одного з них у порядку, передбаченому ст. 302 ГПК України. Так, постанова Верховного Суду від 10.08.2026 у справі №924/106/24(924/336/26) ґрунтується на висновку про неможливість поширення п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону №3674-VI на боржника у ліквідаційній процедурі та ліквідатора шляхом розширеного тлумачення. Натомість у постанові Верховного Суду від 18.08.2026 у справі №904/4771/23(904/6370/25) застосовано підхід, за яким необхідно оцінити майновий стан боржника, подані докази та пропорційність обмеження доступу до суду. Застосування висновку у справі №904/4771/23(904/6370/25) потребує з`ясування, чи є підстави відступити від висновку у справі №924/106/24(924/336/26). Застосування протилежного підходу порушує питання про відступ від пізнішого висновку у справі №904/4771/23(904/6370/25).

28. В ухвалі від 19.10.2026 у справі №918/99/19(918/664/26) колегія суддів також зазначила, що для забезпечення єдності судової практики судовій палаті належить вирішити такі питання:

1) чи є перелік судових процедур і суб`єктів, визначений п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" , вичерпним та таким, що виключає застосування до боржника, який перебуває у ліквідаційній процедурі, за клопотанням ліквідатора передбачених ст. 8 цього Закону відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати;

2) у разі якщо положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" підлягають застосуванню до боржника, який перебуває у ліквідаційній процедурі, які обставини відповідно до ч. 3 ст. 8 цього Закону має встановити та якими доказами має підтверджуватися майновий стан такого боржника для вирішення питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, зокрема щодо наявності коштів і майна, фактичної доступності та ліквідності активів, можливості їх реалізації до ухвалення судового рішення, руху коштів, фінансування витрат ліквідаційної процедури, вжиття ліквідатором заходів щодо створення кредиторами фонду та наявності реального джерела сплати судового збору? Необхідність вирішення другого питання виникає лише в разі висновку про можливість застосування ст. 8 Закону України "Про судовий збір" до боржника, який перебуває у ліквідаційній процедурі.

29. 23.10.2026 ухвалою Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду прийняв справу № 918/99/19(918/664/26) до провадження та ухвали здійснювати розгляд справи № 918/99/19(918/664/26) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ВОРД" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Тищенко Оксани Іванівни в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

30. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

31. Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

32. Враховуючи подібність порушеного правового питання у цій справі та справі № 918/99/19(918/664/26) щодо застосування ст. 8 Закону України "Про судовий збір" до боржника, який перебуває у ліквідаційній процедурі, з огляду на принцип єдності судової практики, Верховний Суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 912/1235/24 (912/838/26) до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 918/99/19(918/664/26).

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Зупинити касаційне провадження у справі № 912/1235/24 (912/838/26) до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 918/99/19(918/664/26) та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Васьковський

С. Жуков