ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" жовтня 2026 р. Справа№ 910/7305/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Алданової С.О.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Ковальової А.Є.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Жегулін Ю.М.
від відповідача-1: не з`явився
від відповідача-2: не з`явився
від відповідача-3: не з`явився
від відповідача-4: не з`явився
від відповідача-5: не з`явився
від відповідача-6: не з`явився
від відповідача-7: не з`явився
від відповідача-8: Капшученко Ю.М.
від відповідача-9: не з`явився
від відповідача-10: не з`явився
від відповідача-11: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.07.2026, повний текст складено та підписано 16.07.2026
у справі № 910/7305/21 (суддя Третьякова О.О.)
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до 1. ОСОБА_2
2. ОСОБА_3
3. ОСОБА_4
4. ОСОБА_5
5. ОСОБА_6
6. ОСОБА_7
7. ОСОБА_1
8. ОСОБА_8
9. ОСОБА_9
10. ОСОБА_10
11. ОСОБА_11
про солідарне відшкодування шкоди у розмірі 160 853 514,55 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та передумови розгляду процесуального питання в суді першої інстанції
1.1. У провадженні Господарського суду Київської області з 28.09.2021 перебуває справа №910/7305/21 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про солідарне відшкодування шкоди, заподіяної ПАТ «Радикал Банк» та його кредиторам, у розмірі 160 853 514,55 грн.
1.2. Позовні вимоги у цій справі стосуються солідарного стягнення з колишніх пов`язаних із банком посадових осіб майнової шкоди (збитків) у сумі 160 853 514,55 грн, завданої внаслідок відчуження 09.07.2015 ПАТ «Радикал Банк» прав вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс». Предметом апеляційного оскарження на цій стадії судового процесу є проміжна процесуальна ухвала суду першої інстанції про зміну експертної установи, якій доручено виконання раніше призначеної у справі судової економічної експертизи, та зупинення провадження у справі на час її проведення.
2. Короткий зміст позицій учасників справи щодо проведення судової експертизи у суді першої інстанції
2.1. Після повернення матеріалів справи з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - КНДІСЕ) без виконання у зв`язку з відсутністю оплати вартості судової економічної експертизи та поновлення провадження у справі, 22.06.2026 Позивач подав до Господарського суду Київської області додаткові пояснення з приводу проведення судової економічної експертизи у справі № 910/7305/21, у яких просив продовжити розгляд справи по суті за наявними у ній доказами, а в підготовчому засіданні 24.06.2026 представник Позивача усно зазначив, що Позивач не заперечує проти зміни експертної установи (КНДІСЕ) на іншу експертну установу.
2.2. Додаткові пояснення Позивача обґрунтовано такими доводами:
- попередньо розрахована КНДІСЕ згідно з рахунком від 21.08.2025 № 3340 вартість проведення судової економічної експертизи у розмірі 1 600 000,00 грн є надмірно завищеною та необґрунтованою з огляду на нормативну вартість однієї експертогодини у 2025 році в сумі 424,08 грн та ненадання експертною установою постатейної калькуляції витрат;
- за результатами власних позасудових звернень Позивача до низки державних та приватних експертних установ ним отримано відповіді про неможливість проведення такої судової економічної експертизи експертами цих установ, у зв`язку з чим подальше проведення експертизи є недоцільним, а справа підлягає вирішенню за наявними доказами.
2.3. Свої пояснення Позивач обґрунтовував посиланням на статтю 79 ГПК України, Закон України від 25.02.1994 № 4038-XII «Про судову експертизу» та наказ Міністерства юстиції України від 17.01.2025 № 146/5 «Про встановлення вартості однієї експертогодини у 2025 році».
2.4. 01.07.2026 до Господарського суду Київської області від Відповідача-8 надійшло клопотання про застосування до Позивача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу за невиконання ухвали суду від 13.02.2025 у частині оплати вартості судової економічної експертизи.
2.5. Клопотання Відповідача-8 обґрунтовано такими доводами:
- згідно зі звітом про діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за 2025 рік дохід Позивача у 2025 році перевищив 17 000 000 000,00 грн, що свідчить про повну відсутність у Фонду будь-яких матеріальних перешкод чи законодавчих обмежень для оплати рахунку КНДІСЕ на суму 1 600 000,00 грн;
- відмова Позивача від оплати призначеної судом експертизи є свідомим невиконанням обов`язкової ухвали суду від 13.02.2025 та ухиленням від вчинення покладених судом процесуальних дій.
2.6. Клопотання Відповідача-8 обґрунтовано положеннями статей 42, 135 ГПК України.
3. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
3.1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.07.2026 (повний текст складено та підписано 16.07.2026) у справі № 910/7305/21 змінено експертну установу, якій доручено виконання судової експертизи відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 13.02.2025 у справі №910/7305/21; проведення судової економічної експертизи доручено Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (м. Харків, вул. Золочівська, 8а, код ЄДРПОУ 02883133) зі зміною пункту 1 резолютивної частини відповідної ухвали та передачею на вирішення експертизи питань, визначених пунктом 1 резолютивної частини ухвали від 13.02.2025; зобов`язано Позивача оплатити вартість витрат по проведенню судової експертизи, докази чого надати суду, та роз`яснено наслідки ухилення від оплати; попереджено сторін про майнову відповідальність за статтею 135 ГПК України; зупинено провадження у справі №910/7305/21 на час проведення судової економічної експертизи. Крім того, протокольною ухвалою від 03.07.2026 місцевий господарський суд відмовив у задоволенні клопотання Відповідача-8 від 01.07.2026 про застосування до Позивача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу. Розподіл судових витрат оскаржуваною ухвалою не здійснювався.
3.2. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що чинною ухвалою від 13.02.2025 (залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2025) у справі призначено судову економічну експертизу в КНДІСЕ з покладенням оплати на Позивача, проте виставлений КНДІСЕ рахунок від 21.08.2025 № 3340 на суму 1 600 000,00 грн та відповідь КНДІСЕ від 12.11.2025 № 46-10383/25 на запит Позивача від 11.09.2025 № 46-8434/25 не містили калькуляції та кількості експертогодин, унаслідок чого Позивач рахунок не оплатив і КНДІСЕ листом від 23.04.2026 № 8501/14378-4-25/70 повернуло матеріали справи до суду без виконання, тоді як жодною зі сторін висновку експерта з поставлених судом питань надано не було.
3.3. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов таких висновків:
- з урахуванням правових висновків Верховного Суду у постановах від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 25.07.2022 у справі №922/2860/18, від 07.09.2022 у справі №904/3867/21, від 27.09.2022 у справі №904/3864/21, від 25.07.2023 у справі № 910/13325/21 установлення розміру збитків банку від конкретного правочину та їх причин у цій справі потребує спеціальних знань, а оскільки чинна ухвала від 13.02.2025 не виконана і сторонами висновків експертів не надано, потреба у проведенні судової економічної експертизи зберігається;
- оскільки рахунок КНДІСЕ від 21.08.2025 № 3340 на суму 1 600 000,00 грн не містить кількості експертогодин і калькуляції, а сторонами (зокрема Відповідачем-8 на спростування посилань Позивача на наказ Міністерства юстиції України від 17.01.2025 №146/5 про вартість експертогодини 424,08 грн) не надано об`єктивних доказів співмірності чи неспівмірності цієї суми, у суду відсутні достатні підстави вважати несплату Позивачем рахунку зловживанням процесуальними правами, а не формою незгоди з умовами проведення експертизи щодо її вартості, тому клопотання Відповідача-8 про стягнення штрафу є передчасним;
- з метою дотримання принципів рівності та змагальності, балансу інтересів сторін і усунення перешкод у проведенні призначеної експертизи суд на підставі частини третьої статті 99 ГПК України та загальнодоступних відомостей з вебсайту установи самостійно визначає іншу державну спеціалізовану експертну установу - Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», яка має філіали зокрема у м. Києві та м. Полтаві і здійснює економічні експертизи фінансово-кредитних операцій, із зупиненням провадження у справі на час проведення експертизи.
3.4. Оскаржувану ухвалу місцевий господарський суд обґрунтував приписами статей 2, 11, 13, 15, 42, 69, 99, 100, 102, 103, 135, 228, 234, 235, 257 ГПК України, статті 7 Закону України від 25.02.1994 № 4038-XII «Про судову експертизу» та згадкою наказу Міністерства юстиції України від 17.01.2025 № 146/5 «Про встановлення вартості однієї експертогодини у 2025 році».
4. Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
4.1. Не погоджуючись із постановленою ухвалою, 27.07.2026 Відповідач-7 - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 03.07.2026 у справі № 910/7305/21, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду, а судові витрати покласти на Позивача.
4.2. Апеляційна скарга обґрунтована такими доводами:
- пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 13.02.2025, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 і набрала законної сили, обов`язок з оплати вартості судової економічної експертизи у КНДІСЕ було імперативно покладено на Позивача, причому під час апеляційного перегляду цієї ухвали у судове засідання викликався експерт КНДІСЕ та окремо досліджувалося обґрунтування вартості експертизи;
- Позивач умисно ухилився від виконання обов`язкового судового рішення в частині оплати рахунку КНДІСЕ на суму 1 600 000,00 грн за повної відсутності фінансових перешкод, оскільки за загальновідомими офіційними даними за результатами 2025 року Фонд перерахував до державного бюджету 5,3 млрд грн надлишку грошових коштів, відтак вартість експертизи становила лише 1/3312 частку коштів, які Позивач мав законне право використати на забезпечення своєї діяльності;
- місцевий господарський суд порушив частину четверту статті 102 ГПК України та частину шосту статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», не врахувавши правові висновки Верховного Суду у постанові від 11.11.2020 у справі №910/7141/13 (пункти 47-49), відповідно до яких у разі повернення матеріалів справи експертною установою без проведення експертизи у зв`язку з несплатою позивачем її вартості підлягають застосуванню процесуальні наслідки частини четвертої статті 102 ГПК України із відхиленням подальших спроб проведення експертизи, а не заміна експертної установи;
- суд першої інстанції порушив статтю 99 ГПК України та діяв усупереч правовому висновку Верховного Суду у постанові від 30.10.2025 у справі № 922/3982/23 (пункт 50), оскільки заміна судом експертної установи допускається виключно у разі неможливості проведення експертизи призначеною установою або наявності інших об`єктивних (доведених) підстав (зокрема коли установа повідомила про перевищення 90-денного строку виконання - фактично не менше шести місяців, а виставлений рахунок є фінансово непосильним для позивача через воєнний стан і зниження виробничих потужностей), тоді як у цій справі жодних об`єктивних перешкод не існувало, а суд керувався виключно суб`єктивним небажанням Позивача виконувати чинну ухвалу суду;
- оскаржувана ухвала суперечить завданням господарського судочинства та порушує принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (пункт 2 частини третьої статті 2 ГПК України), ставлячи суб`єктивну волю Позивача вище за обов`язковість судових рішень.
4.3. Апеляційна скарга обґрунтована посиланнями на частину шосту статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», пункт 2 частини третьої статті 2, статтю 99, частину четверту статті 102, статті 253, 254, 256- 259, пункт 2 частини першої статті 275, пункт 4 частини першої, частини другу та четверту статті 277 ГПК України.
5. Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
5.1. 18.08.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Відповідача-8 - ОСОБА_8 (адвоката Капшученка Ю.М.) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому учасник справи підтримує апеляційну скаргу Відповідача-7 та просить задовольнити її в повному обсязі. Заяв про стягнення судових витрат у суді апеляційної інстанції у відзиві не викладено.
5.2. У відзиві на апеляційну скаргу Відповідач-8 наводить такі доводи:
- ухвалою від 13.02.2025 (залишеною без змін постановою апеляційного суду від 03.06.2025) проведення експертизи було доручено КНДІСЕ з покладенням оплати на Позивача (пункт 3) та попередженням про відповідальність за статтею 135 ГПК України (пункт 5), а ухвалою від 16.01.2026 обґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви Позивача від 26.12.2025 про відвід КНДІСЕ, яка фактично зводилася до небажання укладати договір і оплачувати експертизу через незгоду з обраними експертами методиками дослідження;
- відповідно до офіційного звіту про діяльність та фінансової звітності Фонду за 2025 рік його сукупний дохід склав 17 189 457 000,00 грн, а витрати на оплату послуг перевищили 161 000 000,00 грн, що підтверджує повну відсутність у Позивача матеріальних чи законодавчих перешкод для оплати рахунку на суму 1 600 000,00 грн, а його подальші пояснення від 22.06.2026 з проханням розглядати справу без експертизи засвідчують намір і надалі не оплачувати призначене дослідження;
- у розумінні частини третьої статті 99 ГПК України та постанови Верховного Суду від 30.10.2025 у справі № 922/3982/23 у місцевого господарського суду були відсутні об`єктивні причини для заміни експертної установи, оскільки у судовому засіданні 16.01.2026 встановлено наявність у КНДІСЕ кваліфікованих експертів, здатних провести експертизу в розумні строки, а єдиною причиною її непроведення стала відмова Позивача від оплати;
- провадження у справі № 910/7305/21 відкрито ще 28.09.2021, а з 13.02.2025 упродовж півтора року через невиконання Позивачем ухвали суду не вчинено жодної дії щодо вирішення спору по суті, тому подальше зупинення провадження порушує право відповідачів на розгляд справи упродовж розумного строку (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішення ЄСПЛ від 18.01.2024 у справі «Салков та інші проти України», від 27.06.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції», від 30.11.2006 у справі «Карнаушенко проти України», від 12.10.2017 у справі «Семирода та інші проти України»);
- у матеріалах справи наявна копія висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (далі - ДНДЕКЦ МВС України) від 04.10.2018 № 19/13-2/272-СЕ/17 у кримінальному провадженні щодо визначення ринкової вартості проданих 09.07.2015 ПАТ «Радикал Банк» на користь ТОВ «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс» активів та розміру збитків, який згідно з постановами Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18 та Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 752/21411/17 є письмовим доказом і підлягає оцінці судом під час розгляду справи по суті.
5.3. Відзив Відповідача-8 обґрунтовано положеннями частини третьої статті 99, статті 135 ГПК України та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
5.4. Інші учасники справи, належним чином повідомлені про відкриття апеляційного провадження, у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що відповідно до частини третьої статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
6. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду справи
6.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.07.2026 у справі № 910/7305/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Хрипуна О.О., суддів Колесника Р.М., Демидової А.М.
6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.07.2026 у справі № 910/7305/21, витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 910/7305/21, встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали та призначено розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні на 02.09.2026.
6.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2026 задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Хрипуна О.О. та судді Колесника Р.М. від розгляду апеляційної скарги у зв`язку з тим, що спір у справі № 910/7305/21 відповідно до пункту 12 частини першої статті 20 ГПК України належить до категорії корпоративних спорів, а під час автоматизованого розподілу не було враховано запроваджену в суді спеціалізацію суддів; матеріали справи передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу у порядку, встановленому статтею 32 ГПК України.
6.4. Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Корсака В.А., суддів Алданової С.О., Гаврилюка О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 12.10.2026.
6.5. У зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відрядженні здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи. Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Корсака В.А., суддів Алданової С.О., Євсікова О.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2026 (з урахуванням ухвали про виправлення описок від 16.10.2026) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.07.2026 у справі № 910/7305/21 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 19.10.2026.
6.6. 18.10.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника Відповідача-1 та Відповідача-7 (скаржника) - адвоката Різник О.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з її участю 19.10.2026 як захисника у судовому засіданні в іншому (кримінальному) провадженні в Ірпінському міськрайонному суді Київської області та неможливістю залучення іншого представника.
6.7. Про дату, час і місце судового засідання 19.10.2026 учасники справи повідомлені належним чином у порядку статей 120, 242 ГПК України. У судове засідання 19.10.2026 з`явилися представники Позивача та Відповідача-8 згідно з протоколом судового засідання; інші учасники справи явку уповноважених представників не забезпечили. Розглянувши у судовому засіданні клопотання представника Відповідача-1 та Відповідача-7 про відкладення розгляду справи та заслухавши думку присутніх представників Позивача і Відповідача-8, які підтримали подальший розгляд справи, колегія суддів протокольною ухвалою відмовила у його задоволенні з огляду на те, що явка учасників справи обов`язковою не визнавалася, зайнятість представника в іншому судовому процесі не є безумовною підставою для відкладення апеляційного розгляду, скаржник реалізував право на викладення своїх доводів у письмовій апеляційній скарзі, а частиною другою статті 273 ГПК України встановлено скорочені строки перегляду ухвал суду першої інстанції. Під час розгляду скарги по суті представник Відповідача-8 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити; представник Позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін. Неявка інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до частини дванадцятої статті 270 та частини другої статті 271 ГПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті. Інших клопотань процесуального характеру, які б перешкоджали апеляційному розгляду скарги, не заявлено.
7. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
7.1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.09.2021 відкрито провадження у справі № 910/7305/21 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Відповідачів 1-11 про солідарне відшкодування шкоди, заподіяної ПАТ «Радикал Банк» та його кредиторам, у розмірі 160 853 514,55 грн.
7.2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.02.2025 у справі № 910/7305/21 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз із залученням судових експертів належної кваліфікації для вирішення поставлених судом у пункті 1 її резолютивної частини питань щодо дослідження правочину від 09.07.2015 з відчуження активів ПАТ «Радикал Банк» та економічних наслідків цієї операції. Пунктом 3 резолютивної частини ухвали від 13.02.2025 зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб оплатити вартість витрат по проведенню судової експертизи, докази чого надати суду; пунктом 5 попереджено сторін про майнову відповідальність за статтею 135 ГПК України за ухилення від вчинення дій, обов`язок вчинення яких покладено судом на учасника судового процесу; зупинено провадження у справі № 910/7305/21 на час проведення судової економічної експертизи.
7.3. Супровідним листом Господарського суду Київської області від 15.04.2025 №910/7305/21 матеріали справи надіслано до КНДІСЕ для проведення судової економічної експертизи.
7.4. За результатами розгляду апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 у справі №910/7305/21 апеляційну скаргу Позивача залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області від 13.02.2025 про призначення судової економічної експертизи залишено без змін, а матеріали справи повернуто для виконання експертизи.
7.5. КНДІСЕ виставило Позивачу рахунок від 21.08.2025 № 3340 на попередню оплату вартості проведення судової економічної експертизи у справі № 910/7305/21 на суму 1 600 000,00 грн (який скеровувався Позивачу із супровідними листами КНДІСЕ, зокрема листом від 21.10.2025, отриманим Позивачем 29.10.2025). Окремої постатейної калькуляції кількості експертогодин бланк рахунку від 21.08.2025 № 3340 не містив.
7.6. Листом від 11.09.2025 № 46-8434/25 Позивач звертався до КНДІСЕ щодо надання обґрунтування вартості проведення експертизи у сумі 1 600 000,00 грн із зазначенням статей її калькуляції, посилаючись на те, що згідно з наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2025 № 146/5 «Про встановлення вартості однієї експертогодини у 2025 році» вартість однієї експертогодини становить 424,08 грн. У подальшому листуванні між Позивачем та експертною установою (зокрема у згаданій місцевим господарським судом відповіді на звернення від 12.11.2025 № 46-10383/25) КНДІСЕ повідомило, що за результатами перегляду раніше визначеної попередньої вартості проведення експертизи наголошує на правильності її визначення з урахуванням багатоепізодності та обсягу дослідження і пропонує Позивачу забезпечити сплату рахунку від 21.08.2025 № 3340 на суму 1 600 000,00 грн.
7.7. Позивач рахунок КНДІСЕ від 21.08.2025 № 3340 на суму 1 600 000,00 грн не оплатив та 26.12.2025 подав до Господарського суду Київської області заяву про відвід КНДІСЕ від проведення призначеної ухвалою від 13.02.2025 експертизи та вирішення питання про призначення іншого судового експерта або експертної установи з мотивів завищеності вартості дослідження у сумі 1 600 000,00 грн і незгоди з підходами експертів до визначення обсягу дослідження та умов договору.
7.8. Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.01.2026 поновлено провадження у справі № 910/7305/21 для розгляду заяви Позивача про відвід експертної установи, а ухвалою цього ж суду від 16.01.2026 у задоволенні заяви Позивача про відвід КНДІСЕ від проведення призначеної ухвалою від 13.02.2025 експертизи відмовлено та повторно зупинено провадження у справі № 910/7305/21 на час проведення вказаної судової економічної експертизи.
7.9. У зв`язку з подальшою несплатою Позивачем виставленого рахунку від 21.08.2025 №3340, листом від 23.04.2026 № 8501/14378-4-25/70 КНДІСЕ повідомило Господарський суд Київської області про залишення ухвали суду від 13.02.2025 без виконання з причини відсутності оплати вартості судової економічної експертизи та повернуло матеріали справи № 910/7305/21 до суду першої інстанції, після чого ухвалою Господарського суду Київської області від 01.06.2026 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 24.06.2026 (з оголошенням протокольної перерви до 03.07.2026).
7.10. Крім того, судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що ні Позивачем, ні іншими учасниками справи не подавалося до місцевого господарського суду жодних доказів неможливості проведення призначеної експертизи судовими експертами КНДІСЕ або доказів порушення КНДІСЕ нормативів розрахунку попередньої вартості багатоепізодного банківського дослідження, як і не подавалося жодних офіційних відомостей чи листів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» щодо наявності у нього вільних атестованих експертів відповідної спеціалізації, орієнтовних строків та нижчої попередньої вартості виконання тих самих питань ухвали від 13.02.2025 (навпаки, Позивач у додаткових поясненнях від 22.06.2026 послався на отримані ним відмови інших державних експертних установ - зокрема Львівського НДІСЕ та ДНДЕКЦ МВС України - щодо неможливості проведення такої експертизи і просив розглядати справу без проведення експертизи). Водночас згідно з наявними в матеріалах справи даними офіційного звіту про діяльність та фінансової звітності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за 2025 рік сукупний дохід Позивача за 2025 рік становив 17 189 457 000,00 грн (при витратах на оплату послуг понад 161 000 000,00 грн та перерахуванні до державного бюджету 5 300 000 000,00 грн надлишку коштів), що Позивачем під час розгляду справи не спростовано.
8. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції
8.1. Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
8.2. Згідно з частинами другою та третьою статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
8.3. Відповідно до частини четвертої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
8.4. Пунктом 13 частини першої статті 255 ГПК України встановлено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі. Оскільки оскаржуваною ухвалою Господарського суду Київської області від 03.07.2026 у єдиному процесуальному акті змінено експертну установу, покладено на Позивача обов`язок з оплати експертизи та зупинено провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 228 ГПК України, перевірка законності і обґрунтованості зупинення провадження у справі нерозривно охоплює перевірку наявності законних підстав для заміни експертної установи після повернення справи з КНДІСЕ без виконання.
9. Правова позиція суду апеляційної інстанції
9.1. Оцінюючи першу ключову групу доводів апеляційної скарги Відповідача-7 та відзиву Відповідача-8 про порушення судом першої інстанції частини третьої статті 99 ГПК України, частини шостої статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» та неврахування правового висновку Верховного Суду у постанові від 30.10.2025 у справі № 922/3982/23 внаслідок заміни експертної установи за відсутності об`єктивних і доведених підстав (проти чого заперечував Позивач, посилаючись на право незгоди із рахунком КНДІСЕ на суму 1 600 000,00 грн без постатейної калькуляції), колегія суддів визнає доводи апеляційної скарги та відзиву обґрунтованими з огляду на таке.
9.2. Відповідно до частини третьої статті 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
9.3. Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Аналогічний імперативний припис закріплено у частині четвертій статті 236 ГПК України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
9.4. За приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до частини першої статті 76 та частини першої статті 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі статтями 79, 86 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
9.5. Тлумачачи межі дискреції суду за частиною третьою статті 99 ГПК України після постановлення ухвали про призначення експертизи, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у пункті 50 постанови від 30.10.2025 у справі № 922/3982/23 сформулював такий правовий висновок: «По-перше, відповідно до частини третьої статті 99 ГПК (що може означати в силу цієї норми, а не пряме її цитування, про що вказує скаржник, зазначаючи про неправильне посилання апеляційного суд на цю норму) в разі неможливості проведення експертизи призначеною установою або наявності інших об`єктивних підстав суд може замінити експерта або експертну установу, зокрема з огляду на те, що Національний науковий центр "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" повідомив замовника про орієнтовний строк виконання експертизи понад 90 днів, фактично не менше шести місяців, та виставив рахунок на суму 302 912,00 грн без ПДВ, що для позивача є фінансово непосильним з огляду на обставини воєнного стану та зниження виробничих потужностей».
9.6. Отже, за змістом частини третьої статті 99 ГПК України та наведеного правового висновку Верховного Суду заміна раніше визначеної судом експертної установи іншою установою є винятковою процесуальною дією, яка допускається виключно у разі документального доведення неможливості проведення експертизи первісно визначеною установою або існування інших об`єктивних і непереборних причин (зокрема офіційного повідомлення установи про неможливість дотримання розумних нормативних строків через надмірну завантаженість у сукупності з доведеною фінансовою непосильністю рахунку для сторони та підтвердженою спроможністю іншої установи виконати дослідження швидше чи дешевше).
9.7. У цій справі жодної з наведених об`єктивних підстав місцевим господарським судом не встановлено і матеріалами справи не підтверджено. Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2026, якою відмовлено у задоволенні заяви Позивача про відвід КНДІСЕ і яка набрала законної сили, вже було перевірено та встановлено наявність у КНДІСЕ атестованих судових експертів належної кваліфікації, здатних виконати призначену ухвалою від 13.02.2025 судову економічну експертизу. Повернення матеріалів справи листом КНДІСЕ від 23.04.2026 № 8501/14378-4-25/70 відбулося виключно через відсутність оплати Позивачем рахунку від 21.08.2025 №3340 на суму 1 600 000,00 грн.
9.8. Перевіряючи мотив суду першої інстанції про те, що рахунок КНДІСЕ від 21.08.2025 №3340 не містив кількості експертогодин та калькуляції, а тому його несплата Позивачем є «формою обґрунтованої незгоди з вартістю експертизи», колегія суддів констатує неправильне застосування місцевим судом законодавства про судову експертизу та норм процесуального права про розподіл тягаря доказування. Відповідно до частини першої статті 7 та частини другої статті 15 Закону України від 25.02.1994 № 4038-XII «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом; проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у цивільних і господарських справах здійснюється на платній основі за рахунок коштів замовника (сторони, на яку судом покладено обов`язок щодо оплати вартості проведення експертизи). Згідно з абзацом третім пункту 11 Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 № 710, вартість проведення експертиз, що призначаються у цивільних та господарських справах, визначається за домовленістю між установою та замовником (стороною, на яку судом покладено обов`язок щодо оплати вартості проведення експертизи) згідно з нормативною вартістю однієї експертогодини, затвердженою у встановленому законодавством порядку, та з урахуванням фактично витраченого часу на проведення судової експертизи.
9.9. Колегія суддів наголошує, що і первісно визначена судом установа (КНДІСЕ), і нововизначена оскаржуваною ухвалою установа (Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса») є державними спеціалізованими науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, які керуються єдиними нормативами витрат часу на проведення судових експертиз та єдиною нормативною вартістю однієї експертогодини, затвердженою Міністерством юстиції України. Попередній рахунок КНДІСЕ від 21.08.2025 № 3340 на суму 1 600 000,00 грн визначав орієнтовний авансовий розмір витрат на складне багатоепізодне дослідження операцій банку (що становить менше 1 % від ціни позову у сумі 160 853 514,55 грн і підлягає остаточному коригуванню за фактично витраченим часом по завершенню експертизи, про що зобов`язано подати відомості суду) і був повторно підтверджений КНДІСЕ за наслідками розгляду звернення Позивача. Позивач усупереч статтям 74, 76, 79 ГПК України не надав жодних належних доказів невідповідності цього рахунку нормативним актам Міністерства юстиції України та не заявляв у встановленому статтею 81 чи частиною першою статті 125 ГПК України порядку обґрунтованих клопотань про судове витребування постатейної калькуляції у період перебування справи в КНДІСЕ. Необґрунтованим є і перекладання місцевим судом в оскаржуваній ухвалі тягаря спростування припущень Позивача щодо вартості експертогодини на Відповідача-8, оскільки обов`язок довести поважність причин невиконання ухвали суду від 13.02.2025 лежав виключно на Позивачі.
9.10. Водночас щодо окремого аргументу апеляційної скарги про те, що питання обґрунтованості вартості експертизи начебто вже досліджувалося за участю експерта КНДІСЕ під час апеляційного перегляду ухвали від 13.02.2025 (постановою від 03.06.2025), колегія суддів зауважує, що конкретний рахунок КНДІСЕ № 3340 було виставлено пізніше - 21.08.2025 (після фактичного надходження матеріалів справи до інституту), тому предметом оцінки у постанові від 03.06.2025 були загальні підстави призначення експертизи та покладення витрат на Позивача. Проте ця обставина жодним чином не виправдовує оскаржувану ухвалу від 03.07.2026, оскільки вже після виставлення рахунку від 21.08.2025 № 3340 доводи Позивача про його завищеність були перевірені та відхилені чинною ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2026 про відмову у відводі КНДІСЕ і заміні установи.
9.11. Більше того, доручаючи оскаржуваною ухвалою проведення судової економічної експертизи Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» лише на підставі загальної інформації з вебсайту установи, суд першої інстанції взагалі не з`ясував, чи має вказана установа в умовах воєнного стану можливість провести це об`ємне банківське дослідження, у які строки та чи буде її попередній рахунок меншим за рахунок КНДІСЕ (тим паче, що за цитованою вище постановою Верховного Суду від 30.10.2025 у справі № 922/3982/23 саме тривалі строки виконання у цій установі понад шість місяців зумовлювали необхідність її заміни). Отже, суд першої інстанції неправильно застосував частину третю статті 99 ГПК України та не врахував висновків Верховного Суду у справі № 922/3982/23, здійснивши заміну експертної установи за повної відсутності об`єктивних і доведених підстав.
9.12. Оцінюючи другу групу доводів апеляційної скарги та відзиву Відповідача-8 щодо порушення місцевим господарським судом принципу обов`язковості судових рішень, принципу правової визначеності (res judicata), частини четвертої статті 102 ГПК України, неврахування правових висновків Верховного Суду у постанові від 11.11.2020 у справі №910/7141/13, а також порушення принципів рівності сторін і розумності строків розгляду справи, колегія суддів зазначає таке.
9.13. Відповідно до частини першої статті 8 та статті 129-1 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
9.14. На розвиток зазначених конституційних норм частинами першою та другою статті 18 ГПК України (та аналогічно частиною другою статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів») встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
9.15. Згідно з пунктами 1, 2, 4, 5, 10 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи судом. Частинами першою - четвертою статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до пунктів 2, 6, 7 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
9.16. Частинами другою та третьою статті 125 ГПК України передбачено, що суд має право зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідна грошова сума вноситься в рівних частках відповідними учасниками справи, або у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторонами в рівних частках або стороною, визначеною судом. Згідно з частиною четвертою статті 125 ГПК України у разі несплати суми витрат, визначеної судом, у встановлений судом строк суд має право відхилити відповідне клопотання і розглянути справу за наявними матеріалами чи застосувати інші наслідки, визначені цим Кодексом.
9.17. Спеціальні процесуальні наслідки перешкоджання проведенню вже призначеної судової експертизи визначені частиною четвертою статті 102 ГПК України, відповідно до якої у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.
9.18. У пунктах 47-49 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 910/7141/13 викладено прямий правовий висновок щодо застосування частини четвертої статті 102 ГПК України у подібних процесуальних правовідносинах: « 47. Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 21.11.2018 за клопотанням Позивача призначена судова експертиза і покладено на Позивача оплату її вартості. 08.01.2019 до суду надійшов лист з експертної установи щодо необхідності оплати вартості проведення експертизи, а 28.03.2019 матеріали справи було повернуто без проведення експертизи у зв`язку з несплатою її вартості. У подальшому Позивачем заявлялися клопотання про призначення експертизи, які судом відхилялися. 48. Частиною 4 статті 102 ГПК України встановлено, що у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні. 49. Оскільки Позивачу було відомо про задоволення його клопотання про призначення судової експертизи і необхідність оплати її вартості, тому, як вірно зазначає суд апеляційної інстанції, Позивач мав вживати дії щодо забезпечення своєчасної сплати вартості проведення експертизи, що ним не було зроблено, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відхилив подальші клопотання про призначення експертизи».
9.19. Усупереч частині четвертій статті 236 ГПК України суд першої інстанції не врахував наведених правових висновків Верховного Суду та порушив принцип обов`язковості судових рішень і принцип правової визначеності, який відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Брумареску проти Румунії» від 28.10.1999, «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Устименко проти України» від 29.10.2015) вимагає, щоб судовий акт, який набрав законної сили (у тому числі перевірена в апеляційному порядку ухвала про визначення експертної установи та порядку оплати експертизи), виконувався та не підлягав довільній ревізії за відсутності обставин істотного й непереборного характеру.
9.20. Як вбачається з матеріалами справи, ухвала від 13.02.2025 (залишена без змін постановою апеляційного суду від 03.06.2025) та ухвала від 16.01.2026 (про відмову у відводі КНДІСЕ) набрали законної сили і є обов`язковими як для Позивача, так і для самого місцевого господарського суду. Позивач не довів наявність у нього фінансових перешкод для виконання пункту 3 резолютивної частини ухвали від 13.02.2025 щодо оплати 1 600 000,00 грн. Своєю чергою у додаткових поясненнях від 22.06.2026 Позивач, констатувавши власну відмову від оплати виставленого КНДІСЕ рахунку на суму 1 600 000,00 грн та посилаючись на відповіді інших експертних установ про неможливість проведення такого дослідження, не заявив клопотання про доручення експертизи іншій установі, натомість висловив прохання продовжити розгляд справи за наявними у ній доказами, що у сукупності свідчить про відсутність наміру Позивача забезпечувати подальше проведення призначеної судом експертизи. (а.с. 4-6, том 23).
9.21. За таких обставин внесення судом першої інстанції в ухвалі від 03.07.2026 змін до пункту 1 резолютивної частини чинної ухвали від 13.02.2025 та повторне (третє за рахунком) зупинення провадження у справі з власної ініціативи на підставі пункту 2 частини першої статті 228 ГПК України фактично легітимізувало невиконання Позивачем обов`язкового судового рішення, звільнило його від процесуального ризику настання наслідків власної бездіяльності (частина четверта статті 13, частина четверта статті 102, частина четверта статті 125 ГПК України) та поставило відповідачів у нерівне процесуальне становище (пункт 2 частини третьої статті 2 ГПК України). Оскільки провадження у справі № 910/7305/21 триває у суді першої інстанції з 28.09.2021 (майже п`ять років), з яких півтора року (з 13.02.2025 по 01.06.2026) рух справи був заблокований виключно через неоплату Позивачем експертизи, нове немотивоване зупинення провадження без жодних гарантій проведення та оплати дослідження у іншій установі прямо порушує пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України та пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права учасників справи на розгляд справи упродовж розумного строку (рішення ЄСПЛ від 27.06.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції», від 30.11.2006 у справі «Карнаушенко проти України», від 18.01.2024 у справі «Салков та інші проти України»).
9.22. Водночас, надаючи правову оцінку доводам відзиву Відповідача-8 про наявність у матеріалах справи копії висновку експерта ДНДЕКЦ МВС України від 04.10.2018 № 19/13-2/272-СЕ/17 у кримінальному провадженні (із посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 та постанову Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 752/21411/17) та згадку статті 135 ГПК України, колегія суддів зазначає таке. У межах апеляційного перегляду проміжної процесуальної ухвали про зміну експертної установи та зупинення провадження у справі суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати наперед питання про достатність, достовірність чи переважну вірогідність окремих письмових доказів по суті спору або застосовувати на цій стадії презумпції частини четвертої статті 102 ГПК України щодо доведеності чи недоведеності розміру збитків банку. Після скасування незаконної ухвали від 03.07.2026 та повернення справи для продовження розгляду саме суд першої інстанції має завершити підготовче провадження у розумний строк та під час розгляду спору по суті надати всебічну оцінку за правилами статті 86 ГПК України всім наявним у матеріалах справи доказам (включаючи оцінку правового статусу і змісту згаданого висновку експерта з кримінального провадження та оцінку факту невиконання Позивачем ухвали від 13.02.2025 крізь призму частини четвертої статті 13 і частини четвертої статті 102 ГПК України). Протокольна ж ухвала місцевого господарського суду від 03.07.2026 про відмову у стягненні штрафу за статтею 135 ГПК України відповідно до пункту 6 частини першої статті 255 ГПК України окремому апеляційному оскарженню не підлягає і предметом цього перегляду не є.
9.23. Дотримуючись стандартів вмотивованості судового рішення, сформованих у практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Проніна проти України» від 18.07.2006 та «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010) і частині п`ятій статті 236 ГПК України, суд апеляційної інстанції надав вичерпні мотивовані відповіді на всі суттєві аргументи апеляційної скарги та відзиву на неї і дійшов висновку, що місцевий господарський суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для вирішення процесуального питання, зробив висновки, які суперечать матеріалам справи, та допустив істотне порушення норм процесуального права (пунктів 1, 2, 5, 10 частини третьої статті 2, частини четвертої статті 13, статті 18, частини третьої статті 99, частини четвертої статті 102, пункту 2 частини першої статті 228, частин першої, четвертої і п`ятої статті 236 ГПК України), що призвело до постановлення незаконної ухвали про зміну експертної установи і безпідставне зупинення провадження у справі.
10. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги та розподіл судових витрат
10.1. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 275 та статті 280 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
10.2. Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини першої та частиною другою статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення незаконної ухвали.
10.3. З огляду на встановлену незаконність та необґрунтованість зміни експертної установи і зупинення провадження у справі, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Київської області від 03.07.2026 у справі №910/7305/21 - повному скасуванню, а справа № 910/7305/21 - направленню до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.
10.4. Вирішуючи вимогу апеляційної скарги про покладення судових витрат на Позивача, колегія суддів враховує, що за приписами частин першої, четвертої та чотирнадцятої статті 129 ГПК України розподіл судових витрат між сторонами здійснюється судом за результатами вирішення спору по суті під час ухвалення остаточного судового рішення у справі, тоді як за наслідками апеляційного перегляду проміжної процесуальної ухвали (яка не завершує розгляд справи по суті) окремий розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не проводиться. Відтак питання про розподіл судового збору в сумі 3 328,00 грн, сплаченого Скаржником за подання апеляційної скарги згідно з квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» від 27.07.2026 ID 7796-4005-0709-5968, підлягає вирішенню місцевим господарським судом за загальними результатами розгляду справи № 910/7305/21 по суті відповідно до статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 269, 271, 275, 280, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Київської області від 03.07.2026 у справі № 910/7305/21 - скасувати.
Справу №910/7305/21 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення (у разі проголошення вступної та резолютивної частини - з дня складення повного тексту судового рішення) у випадках, встановлених статтею 287 ГПК України, та в порядку, передбаченому статтями 288, 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 12.11.2026.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.О. Алданова
О.О. Євсіков