Судові рішення

Постанова № 141458020 у справі № 922/1017/20 від 03.11.2026

Постанова від 03.11.2026 у господарській справі № 922/1017/20 (категорія «Щодо припинення права оренди»). Суд: Східний апеляційний господарський суд, суддя Слободін Михайло Миколайович.

Справа№ 922/1017/20
СудСхідний апеляційний господарський суд
СуддяСлободін Михайло Миколайович
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяЩодо припинення права оренди
Дата ухвалення03.11.2026
Надійшло до реєстру13.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141458020

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Харків Справа № 922/1017/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.

за участю представників сторін:

позивача - Горгуль Н.В.

представники інших учасників справи не з`явились

розглянувши апеляційні скарги ФГ "Планета" (вх.№2919Х/1) та заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№2980Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі № 922/1017/20, повний текст якого складено та підписано 02.09.2021 суддею Л.С. Лавровою у приміщенні господарського суду Харківської області

за позовом керівника Дергачівської місцевої прокуратури,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Дергачівська міська рада

до: 1) ОСОБА_1 ,

2) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області,

3) Фермерського господарства "Планета

про визнання незаконним і скасування наказу, визнання недійсними договорів оренди та суборенди земельної ділянки, скасування державної реєстрації договорів та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року керівник Дергачівської місцевої прокуратури (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру), Фермерського господарства «Планета» (далі - ФГ «Планета»), у якому просив:

- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Харківській області від 27.05.2014 № 654-СГ про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 ;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 30.05.2014, загальною площею 12,4968 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:000:0845, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 ;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 30.05.2014 з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0845, загальною площею 12,4968 га;

- визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки від 03.06.2014 з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0845, загальною площею 12,4968 га, укладений між ОСОБА_1 і ФГ «Планета»;

- скасувати державну реєстрацію договору суборенди земельної ділянки від 03.06.2014 з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0845, загальною площею 12,4968 га;

- зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі в особі ГУ Держгеокадастру земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0845, загальною площею 12,4968 га шляхом складання акту прийому-передачі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорювані наказ ГУ Держземагентства, договори оренди та суборенди земельної ділянки не відповідають вимогам законодавства, що є підставою для скасування наказу, визнання цих договорів недійсними та скасування їх державної реєстрації, а також зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку. Також прокурор просив визнати поважними причини пропуску позовної давності, оскільки прокурор в цій справі є самостійним позивачем і про порушення інтересів держави дізнався у червні 2017 року за наслідками проведення перевірки щодо правомірності передачі в оренду земельних ділянок державної власності, розташованих на території Дергачівського району Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.09.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2020, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 17.03.2021 справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.05.2021 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - СОЛОНИЦІВСЬКУ СЕЛИЩНУ РАДУ (Україна, 62370, Харківська обл., Дергачівський р-н, селище міського типу Солоницівка, ВУЛИЦЯ ВИЗВОЛИТЕЛІВ, будинок 6, ідентифікаційний код особи 04398821).

10.06.2021 до суду надійшло клопотання (вх.13685) прокурора в порядку ст.ст. 182, 183 ГПК України, за яким прокурор повідомляє суд, що в клопотанні від 28.05.2021 № 40-259-20 було помилково зазначено в якості третьої особи Солоницівську селищну раду Харківської області, оскільки земельна ділянка 12,4968 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:000:0845, перейшла у комунальну власність і відповідне речове право було зареєстровано державним реєстратором Дергачівської міської ради Харківської області за Дергачівською міською радою Харківської області.

Розглянувши клопотання прокурора, враховуючи надану суду інформацію та помилкове залучення до у часті у справі в якості третьої особи СОЛОНИЦІВСЬКУ СЕЛИЩНУ РАДУ замість Дергачівської міської ради Харківської області, суд ухвалою від 15.06.2021 залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ДЕРГАЧІВСЬКУ МІСЬКУ РАДУ (Україна, 62303, Харківська обл., Дергачівський р-н, місто Дергачі, ВУЛИЦЯ СУМСЬКИЙ ШЛЯХ, будинок 79Б, ідентифікаційний код особи 04059496), якою замінив у якості третьої особи СОЛОНИЦІВСЬКУ СЕЛИЩНУ РАДУ.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі № 922/1017/20 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано поважними причини пропуску строку давності та поновлено його.

Визнано незаконним і скасовано наказ Головного управління Держземагентства у Харківській області № 654-СГ від 27.05.2014 про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 .

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 30.05.2014, загальною площею 12,4968 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:000:0845, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 .

Скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 30.05.2014 з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0845, загальною площею 12,4968 га.

В решті позову - відмовлено.

Стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Харківській області (Україна, 61165, Харківська обл., місто Харків, вул. Космічна, будинок 21, квартира 8-9, ідентифікаційний код особи 39792822) на користь Харківської обласної прокуратури (Україна, 61001, Харківська обл., місто Харків, вул. Богдана Хмельницького, будинок 4, ідентифікаційний код особи 02910108) 3153,00 грн судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код особи НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури (Україна, 61001, Харківська обл., місто Харків, вул. Богдана Хмельницького, будинок 4, ідентифікаційний код особи 02910108) 3153,00 грн судового збору.

Фермерське господарство "Планета" із вказаними рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі № 922/1017/20 в частині задоволення пункту 3 позовних вимог прокурора.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не було досліджено підстави для представництва прокурором інтересів Держави.

Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції залишив без оцінки наявні в матеріалах справи докази про те, що ОСОБА_1 як голова СФГ «Планета», зареєстрованого в 1997році правомірно, відповідно до законодавства на той час, отримав в оренду спірну земельну ділянку в 2002 році, яку господарство використовує до цього часу.

Апелянт стверджує, що повторне отримання ОСОБА_2 , як фізичною особою, на підставі наказу ГУ Держземагенства у Харківській області № 654-СГ від 27.05.2014 земельної ділянки площею 12, 4968 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:000:0845, було фактичним закріпленням правовідносин орендодавця і орендаря, що склалися з використання орендованої земельної ділянки площею 12,5 га згідно договору між в Дергачівською РДА та ФГ «Планета» зареєстрованому в Дергачівському районному відділі земельних ресурсів 29.08.2002 за № 63. Земельна ділянка площею 12,5 га., що надавалась Фермерському господарству в 2002 році, і земельна ділянка площею 12, 4968 га кадастровий номер [номер приховано]:02:000:0845 оспорювана прокурором в даній позовній заяві є однією і тією ж ділянкою, що не вибувала із землекористування господарства.

Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано визнано поважними причини пропуску строку позовної давності.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФГ "Планета" у справі № 922/1017/20, встановлено строк для подання відзивів, призначено справу до розгляду на 09.11.2021.

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури із вказаними рішенням суду першої інстанції також не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі № 922/1017/20 в частині відмови визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки площею 12,4968 га (кадастровий номер [номер приховано]:02:000:0845) від 03.06.2014, укладеного між ОСОБА_1 і ФГ "Планета", та скасування його державної реєстрації та ухвалити нове, яким задовольнити позов прокурора в цій частині.

Судові витрати просить відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції підтверджено наявність порушень вимог діючого законодавства при передачі спірної земельної ділянки в оренду, скасовано всі реєстраційні дії стосовно земельної ділянки, яка є предметом оренди та суборенди при цьому відмовлено у задоволенні позову в частині визнання недійсним договору суборенди вищевказаної земельної ділянки від 03.06.2014 та скасування його державної реєстрації у зв`язку з тим, що суд позбавлений можливості дослідити вказаний договір за його відсутності в матеріалах справи.

Водночас судом першої інстанції під час розгляду справи не взято до уваги долучену до матеріалів позовної заяви інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого вбачається зареєстроване право суборенди між ФГ «Планета» та ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Отже, договір суборенди є похідним договором від договору оренди, а відтак визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.05.2014 та скасування його державної реєстрації дає підстави для припинення договору суборенди.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури у справі № 922/1017/20. Об`єднано апеляційну скаргу ФГ "Планета" (вх.№2919Х/1) та апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№2980Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі № 922/1017/20 в одне апеляційне провадження. Встановлено строк для подання відзивів, призначено справу до розгляду на 09.11.2021.

04.11.2021 на адресу суду від Харківської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу ФГ «Планета», в якому прокурор просить апеляційну скаргу ФГ "Планета" залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі № 922/1017/20 в частині визнання поважними причини пропуску строку позовної давності та поновлено його, визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держземагентства у Харківській області № 654-СТ від 27.05.2014, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.05.2014 укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , скасування його державної реєстрації залишити без змін.

05.11.2021 від представника ФГ «Планета» надійшла заява про зупинення провадження у даній справі до закінчення касаційного перегляду справи № 925/1133/18.

05.11.2021 на адресу суду від представника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшов відзив на апеляційну скаргу ФГ «Планета» та на апеляційну скаргу заступника керівника прокуратури Харківської області, в якому він зазначає, що причини пропуску прокурором строку позовної давності є неповажними та необґрунтованими, відтак суд першої інстанції необґрунтовано не застосував строків позовної щодо позовних вимог до Головного управління. Крім того, зазначає, що прокурором не було обґрунтовано належності підстав для представництва в суді інтересів Держави, прокурором не доведено факту порушення, невизнання або оспорювання відповідачами законних прав або інтересів Держави, прокурором не доведено, що оспорювані накази та правочини суперечать вимогам актів цивільного законодавства, прийняті Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області з порушенням компетенції та поза межами повноважень.

08.11.2021 на адресу суду від представника ФГ «Планета» надійшов відзив на апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури, в якому він просить Харківської обласної прокуратури на рішення господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі № 922/1017/20 залишити без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній прокурором частині залишити без змін.

Ухвалою суду від 09.11.2021 задоволено заяву представника ФГ «Планета» про зупинення провадження у справі № 922/1017/20. Зупинено апеляційне провадження у справі № 922/1017/20 до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18 та оприлюднення повного тексту постанови. Суд зазначив, що учасники справи мають повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що зумовили зупинення апеляційного провадження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 поновлено апеляційне провадження у справі №922/1017/20. Запропоновано учасникам справи протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали надати апеляційному суду письмові пояснення із викладенням своєї правової позиції у справі з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові по справі №925/1133/18. Розгляд справи призначено на 17.09.2024.

31.07.2024 від Головного управління Держгеокадастру у Харківської області надійшли письмові пояснення у справі.

08.08.2024 від Дергачівської окружної прокуратури надійшли письмові пояснення у справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 оголошено про перерву у розгляді справи до 29.10.2024.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 зупинено апеляційне провадження за апеляційними скаргами ФГ "Планета" (вх.№2919Х/1) та заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№2980Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі № 922/1017/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 917/1476/23.

До Східного апеляційного господарського суду 11.08.2025 від Харківської обласної прокуратури надійшло клопотання, в якому заявник просив суд поновити провадження у справі № 922/1017/20.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 задоволено клопотання Харківської обласної прокуратури про поновлення провадження у справі та поновлено апеляційне провадження у справі № 922/1017/20 за апеляційними скаргами ФГ "Планета" (вх.№2919Х/1) та заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№2980Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі № 922/1017/20. Розгляд справи призначено на 23.09.2025.

24.08.2025 від Харківської обласної прокуратури надійшли пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05.02.2025 по справі № 917/1476/23.

22.09.2025 від Дергачівської окружної прокуратури надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

В обґрунтування зазначеного клопотання посилається на те, що на підставі рішення ХХ сесії Дергачівської міської ради VIII скликання від 03.12.2021 № 2162-62 «Про припинення дії договору оренди землі від 30.05.2014 укладеного з гр. ОСОБА_3 » та додаткової угоди від 14.12.2021 до договору від 30.05.2014 припинено дію даного договору оренди землі, який укладено між гр. ОСОБА_1 та ГУ Держземагентства у Харківській області, земельна ділянка загальною площею 12,4968 га, к.н. [номер приховано]:02:000:0845, яка розташована на території Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області за межами населених пунктів.

Згідно даних Реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки загальною площею 12,4968 га, к.н. [номер приховано]:02:000:0845 припинено, про що 15.12.2021 внесено запис про припинення іншого речового права, предмет спору відсутній.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 оголошено про перерву у розгляді справи до 28.10.2025.

27.10.2025 від представника Харківської обласної прокуратури надійшло клопотання, в якому він просить зупинити апеляційне провадження за апеляційними скаргами заступника керівника Харківської обласної прокуратури та ФГ «Планета» на рішення господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі № 922/1017/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи № 922/511/24.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 клопотання Харківської обласної прокуратури про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження за апеляційними скаргами ФГ "Планета" (вх.№2919Х/1) та заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№2980Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі № 922/1017/20 до розгляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи № 922/511/24.

Крім того, в тексті зазначеної ухвали колегією суддів відмовлено у задоволенні клопотання Дергачівської окружної прокуратури про закриття провадження у справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 поновлено провадження у справі № 922/1017/20. Запропоновано учасникам справи до 10.07.2026 надати суду письмові пояснення по суті предмету апеляційного перегляду, з урахуванням правової позиції викладеної Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи № 922/511/24. Розгляд справи призначено на 30.06.2026.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 оголошено про перерву у розгляді справи до 28.07.2026.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 зупинено апеляційне провадження у справі № 922/1017/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 916/1004/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення. Зобов`язано сторони повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2026 поновлено апеляційне провадження за апеляційними скаргами ФГ "Планета" (вх.№2919Х/1) та заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№2980Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі № 922/1017/20. Розгляд справи призначена 27.10.2026.

В судове засідання, призначене на 27.10.2026, з`явився прокурор, представники інших учасників справи не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання.

Копія ухвали вручена учасникам справи, які мають зареєстрований електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" 28.09.2026.

Копія ухвали про поновлення провадження у справі від 28.09.2026 направлена Східним апеляційним господарським судом в установленому порядку на адресу ОСОБА_1 , втім була повернута відділенням зв`язку до суду із відміткою «Одержувач відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Отже, інші учасники справи вважається належним чином повідомленими про розгляд апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Відтак, судом були вчинені всі можливі дії з метою належного повідомлення всіх учасників справи про час, дату та місце судового засідання.

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась, у справі достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за відсутністю зазначених представників.

У судовому засіданні 27.10.2026 за участю прокурора було оголошено про перехід до стадії ухвалення постанови, відкладення її ухвалення та проголошення до 03.11.2026.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

14.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагенства у Харківській області з заявами про надання йому в оренду земельних ділянок кадастровий номер [номер приховано]:02:000:0845 площею 12,4968га розташовану за межами населеного пункту на території Токарівської сільської ради Дергачівського району Харківської області та з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0845 площею 12,4968га за межами населеного пункту на території Козачолопанської селищної ради, для ведення фермерського господарства.

Наказом Головного управління Держземагенства у Харківській області № 654-СГ та 655-СГ від 27.05.2014 надано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку кадастровий номер [номер приховано]:02:000:0845 площею 12,4968 га за межами населеного пункту Козачолопанської селищної ради на території Дергачівського району Харківської області для ведення фермерського господарства строком на 49 років. Цей договір зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.06.2014 за № 5931593, про що свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

30.05.2014 на підставі зазначеного наказу, між ГУ Держземагенства у Харківській області та громадянином ОСОБА_1 укладено договір оренди землі строком на 49 років (надалі - договір оренди землі), який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.06.2014 за № № 5931593, про що свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до п.1 вищевказаного договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянка державної власності землі сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля), які передаються в оренду для ведення фермерського господарства (п. 14).

Як зазначав прокурор, 03.06.2014 між ОСОБА_1 та ФГ «Планета» укладено договір суборенди вищевказаної земельної ділянки площею 12,4968 га, за умовами якого фермерському господарству передано наведена вище земельна ділянка в суборенду, строком на 49 років, про що свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Прокурор стверджував, що звертаючись до ГУ Держземагенства у Харківській області із заявою про отримання земельної ділянки, ОСОБА_1 мав на меті не створити нове фермерське господарство, а розширити земельний банк вже існуючого ФГ "Планета" без проведення земельних торгів, як того вимагає закон, оскільки ОСОБА_1 вже надавалися земельні ділянки для ведення і створення фермерського господарства, на підтвердження чого посилається на державні акти на право постійного користування землею серії ІІІ-ХР № 009469 від 01.05.1999 та право приватної власності серії Р1№ 696496 від 11.05.2001. Із наявного у матеріалах справи листа ГУ Держземагенства у Харківській області від 06.03.2015 за вих. № 19-20-14-5434/0/9-15 вбачається, що ОСОБА_1 надано дозвіл на передачу зазначених земельної ділянки в суборенду на умовах, визначених договором оренди землі, тобто після укладення договору суборенди.

Згідно даних Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - ОСОБА_1 є засновником та керівником ФГ «Планета» (державна реєстрація 01 липня 1997 року), якому у користування для ведення фермерського господарства вже виділялися земельні ділянки за рахунок земель державної власності для ведення селянського (фермерського) господарства. На обґрунтування позовних вимог прокурор також зазначав, що неналежна перевірка та формальний підхід ГУ Держземагентства в Харківській області до розгляду заяви ОСОБА_1 щодо передачі йому земельної ділянки у оренду, наявності у нього наміру створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на наданих для ведення фермерського господарства земельних ділянках, призвели до безпідставного отримання ОСОБА_1 земельної ділянки у користування на поза конкурсних умовах. З урахуванням наведеного, внаслідок протиправних дій та рішень відповідачів спірна земельна ділянка, площею 12,4968 га (кадастровий номер: [номер приховано]:02:000:0845), вибула з володіння держави, що позбавляє її можливості реалізувати її на умовах оренди на більш вигідних конкурентних засадах, та попередити неефективне використання землі, у зв`язку із чим, керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся з цим позовом до суду та просить визнати незаконними та скасувати наказ ГУ Держземагенства у Харківській області від 27.05.2014 № 654-СГ про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 30.05.2014 площею 12,4968 га (кадастровий номер: [номер приховано]:02:000:0845), укладеного між ГУ Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , та скасувати його державну реєстрацію; визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки від 03.06.2014, площею 12,4968 га (кадастровий номер: [номер приховано]:02:000:0845, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Планета», скасувати його державну реєстрацію; зобов`язати ОСОБА_1 повернути державі в особі ГУ Держгеокадастру в Харківській області земельні ділянки, площею 12,4968 га (кадастровий номер: [номер приховано]:02:000:0845) та 36,9932 га (кадастровий номер: [номер приховано]:02:000:0845).

Відповідачі проти заявлених вимог прокурора заперечували та зазначали, що оскаржувані прокуратурою накази та договори укладено у відповідності до вимог чинного законодавства України та прийняті з урахуванням фактичних обставин використання земельних ділянок. Фермерське господарство «Планета» створене та діє з 1997 року, розташоване в смт Козача Лопань. Господарство має власні транспортні засоби, комбайни, трактори та іншу сільгосптехніку, складські приміщення, що підтверджує перспективність розвитку фермерського господарства, спроможність виробляти сільськогосподарську продукцію на наданих земельних ділянках. Прокурор, заявляючи позов не надав оцінку тим обставинам, що спірна земельна ділянка площею 12,4968 га знаходиться в оренді ФГ «Планета», розташована єдиним масивом з іншими земельними ділянками, що обробляються ФГ «Планета». Між Дергачівською РДА та головою ФГ «Планета» Луценком І.М. в 2001 та 2002 роках було укладено договори оренди зазначених вище земельних ділянок та весь цей час господарство правомірно використовує вказані земельні ділянки, вносить орендну плату. Правомірність використання ділянок витікає із приписів земельного законодавства, тому ФГ «Планета» використовує земельні ділянки на цей час правомірно. Так, відповідно до ст.33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором». Тобто ФГ «Планета» використовує земельні ділянки на цей час правомірно виходячи з викладених обставин здійснене переоформлення земельних ділянок Наказами Головного управління Держземагенства у Харківській області № 654-СГ від 27.05.2014 лише закріпило фактичний стан земельних правовідносин між орендодавцем та орендарем.

У зв`язку з тим, що мали місце зміни в земельному законодавстві, реорганізовано державні земельні органи, що розпоряджаються землями державної власності, Луценко І.М. вирішив привести у відповідність земельні правовідносини з органами державного управління та контролю та ним було подано до ГУ Держземагенства у Харківській області у відповідності з вимогами ст. 7 Закону заяву, в якій зазначено необхідні реквізити та документи. Законом «Про фермерське господарство» іншими законами не заборонено громадянам, що є засновниками фермерських господарств звертатись у встановленому порядку до уповноважених органів держави з заявами для отримання землі з метою ведення фермерського господарства. Прокурором не зазначено, чиї саме та які саме цивільні права або інтереси були порушені Наказом Головного управління Держземагенства у Харківській області № 654-СГ від 27.05.2014, яким саме актам цивільного законодавства суперечить зміст оскаржуваних договорів оренди землі та суборенди, та в чому саме виражаються такі суперечності, чиї саме та які інтереси держави і суспільства, його моральні засади, порушує зміст оскаржуваних прокуратурою договорів оренди землі, оскільки тільки наявність усіх перелічених складових є обов`язковою підставою для визнання правочину недійсним. При цьому прокуратурою не надано й жодних доказів щодо порушення відповідачами інтересів держави, а зазначені в позовній заяві порушення закону мають виключно формальний характер, що жодним чином не впливає та не зачіпає матеріальних чи будь-яких інших інтересів як держави, так і інших осіб. В цілому позовні вимоги та їх обґрунтування сформовані таким чином, що порушують загальновідомий принцип свободи договору та вільної реалізації громадянином України своїх прав. Крім того, заявляючи позов, прокурором порушено строки позовної давності для звернення до суду, при цьому безпідставно зазначено, що перебіг строку позовної давності для прокурора починається з часу, коли особа дізналася про порушення її прав.

Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги було задоволено частково.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог враховуючи нижчевикладене.

Щодо подання позову прокурором, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурор у цій справі звернувся до суду з позовом в інтересах держави як самостійний позивач.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, за змістом вказаної норми, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

У даному випадку порушення інтересу держави (національного, суспільного інтересу), на думку прокурора, відбулося внаслідок ігнорування сторонами договору встановленого на законодавчому рівні порядку розпорядження земельною ділянкою в силу прагнення отримати земельну ділянку за спрощеною, пільговою процедурою без проведення земельних торгів.

Враховуючи п.п.13 п.4 Положення про ГУ Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру від 03.03.2015 року №21, прокурор вважає, що відповідачем у справі повинен виступати саме ГУ Держгеокадастру, як правонаступник ГУ Держземагенствау Харківській області, яке відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд у частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладення цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотримання вимог земельного законодавства органами державної влади, органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них.

Разом з тим, у спірних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у відповідності до ст.122 ЗК України орган, тому, звертаючись із даним позовом до суду, прокурор набуває статусу позивача.

Пред`являючи позов у даному випадку, прокурор виходить саме з необхідності вирішення проблем суспільного значення, існування яких виправдовує застосування механізму повернення спірної землі у відання держави.

Враховуючи приписи ст.1 ЗУ "Про основи національної безпеки України", ст.ст.13,14 Конституції України, ст.1 ЗК України, прокурор вважає, що використання прав власності на землю не може завдавати шкоду правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прокурор звернувся до суду з позовом самостійно в інтересах держави, виступаючи за процесуальним статусом позивачем у даній справі, що узгоджується з вимогами процесуального закону. Зазначений висновок також відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним і скасування наказу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 51 ЗК України (у редакції, чинній на момент створення ФГ "Планета") громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства. Відповідно до положень статті 7 ЗК України (у відповідній редакції) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства. Згідно із частиною першою статті 23 Земельного кодексу України (у відповідній редакції) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З вищенаведених законодавчих актів вбачається, що земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення ФГ надавалася не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції, чинній на момент створення ФГ "Планета"; втратив чинність 29.07.2003 - з моменту набрання чинності Законом України від 19.06.2003 "Про фермерське господарство") після одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею (том 1, а.с.25-27) або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.

Тобто законодавством, чинним на момент створення фермерського господарства, було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності зазначеного господарства як юридичної особи. Водночас, одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації.

19.06.2003 було прийнято новий Закон України "Про фермерське господарство", яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" № 2009-XII визнано таким, що втратив чинність.

У статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" зазначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства відповідно до закону. Згідно із частиною 1 статті 5, частиною 1 статті 7 зазначеного Закону право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому ЗК України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства. При цьому, можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.

Статтею 152 ЗК України визначено, що одним із способів захисту прав на земельні ділянки є визнання недійсним рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Згідно з частиною першою статті 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За змістом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зокрема, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до частин другої, третьої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу. Разом з тим, відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім Земельного кодексу України, Законом України «Про фермерське господарство» та іншими нормативно-правовими актами України (ст. 2 цього Закону). У таких правовідносинах цей Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, а Земельний кодекс України - загальним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону. Згідно з абз. 1, 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство», для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою для визнання недійсності відповідного правочину (частина перша статті 203, частина перша статті 215 ЦК України).

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (частина друга статті 16 Закону України «Про оренду землі»). За змістом статей 1, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» заява громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою статті 7 цього Закону умов і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц.

У порушення частини першої статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» ОСОБА_1 не обґрунтував розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства та не зазначив кількість членів фермерського господарства, а також наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у оренду. Доказів протилежного матеріали справи не містять. Для отримання земельних ділянок значної площі не довів, що новостворене фермерське господарство матиме змогу самостійно, силою та працею членів фермерського господарства, обробляти отриману в користування землю, чи має він власну техніку для обробітку землі, ресурси для залучення найманих працівників чи оренди сільськогосподарської техніки, потенційних контрагентів, тощо.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що на час видачі Головним управлінням Держземагентства у Харківській області оспорюваного наказу від 27.05.2014 № 654-СГ та укладення оспорюваного договору оренди землі від 30.05.2014 ОСОБА_1 вже було створено і зареєстровано ФГ «Планета», засновником і керівником якого він є з 1997 року, тобто у спірних правовідносинах на дату укладення правочину щодо користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства, що і було в подальшому засвідчено договором суборенди спірної земельної ділянки. При цьому матеріалами справи підтверджується факт порушення, передбаченої Земельним кодексом України та Законом України «Про фермерське господарство» процедури отримання у користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, оскільки можливість передачі земельних ділянок державної та комунальної форми власності для ведення фермерського господарства не фізичним, а юридичним особам, після створення громадянином фермерського господарства та його державної реєстрації, без проведення земельних торгів законодавством, чинним як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на цей час, не передбачена.

Можливість передачі земельних ділянок державної та комунальної форми власності для ведення фермерського господарства юридичним особам, тобто після створення громадянином фермерського господарства та його державної реєстрації відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство», без проведення земельних торгів, діючим законодавством України, як на момент прийняття оспорюваного рішення, так і на даний час, не передбачена.

Між ОСОБА_1 і ГУ Держгеокадастру у Харківській області укладено договір оренди земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства на підставі Закону України «Про фермерське господарство», при цьому на дату укладення зазначеного договору із ОСОБА_1 вже було зареєстровано фермерське господарство «Планета», тобто у спірних правовідносинах на дату укладення правочину щодо користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства, що і було засвідчено договором суборенди спірної земельної ділянки. З огляду на викладене, враховуючи те, що судом встановлено факт порушення передбаченої ЗК України процедури отримання ОСОБА_1 у користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства) загальною площею 12,4968 га, яка розташована на території Дергачівського району Харківської області, позовна вимога про визнання недійсним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 27.05.2014 № 654-СГ є обґрунтованою та такою, що відповідає обставинам цієї справи.

В той же час, розглядаючи позовну вимогу про визнання незаконним і скасування наказу, колегія суддів бере до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, яка, розглядаючи спір у подібних правовідносинах вказала наступне: "Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що в разі якщо держава вступає у цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, зокрема, у цивільних (господарських) відносинах розглядається як поведінка держави у цих відносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава (зокрема, цивільних, господарських), органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах (пункти 6.21, 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 5023/10655/11 від 20 листопада 2018 року, пункти 4.19, 4.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що і в судовому процесі, зокрема в цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови ВП від 27 лютого 2019 року, справа № 761/3884/18). Такий же висновок справедливий щодо господарського процесу.

Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави.

Водночас в обох цих випадках прокурор здійснює представництво держави, яка і є фактичною стороною у справі.

У цій справі прокурор пред`явив, зокрема, вимогу про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагенства у Харківській області, відповідачем визначив ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Отже, в частині цієї позовної вимоги позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області).

Зазначене не відповідає частині першій статті 45 ГПК України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору.

Подібних висновків, але щодо участі органів державної влади в адміністративному процесі Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 826/3115/17.

Як свідчать матеріали справи № 922/1017/20, прокурор пред`явив зокрема вимогу про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області 654-СГ від 27.05.2014 про надання в оренду земельної ділянки Луценку І.М.

Отже, в частині цієї позовної вимоги позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області).

Зазначене не відповідає положенням частини 1 статті 45 ГПК України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору.

Зважаючи на викладені висновки Великої Палати у справі № 922/1830/19 та беручи до уваги те, що у цій справі № 922/1017/20 прокурор також пред`явив зокрема вимогу про визнання незаконним і скасування наказу ГУ Держземагентства та визначив ГУ Держгеокадастру відповідачем-2, а отже в частині цієї позовної вимоги прокурор обрав неефективний спосіб захисту, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області 654-СГ від 27.05.2014 про надання в оренду земельної ділянки Луценку І.М.

Щодо вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди землі від 30.05.2014, загальною площею 12,4968 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:000:0845, укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , а також скасування державної реєстрації зазначеного договору оренди землі, та про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки від 03.06.2014 з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0845, загальною площею 12,4968 га, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Планета», а також скасування державної реєстрації вказаного договору суборенди, колегія суддів зазначає, що правовою підставою для виникнення права оренди у ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0845 загальною площею 12,4968 га є відповідний наказ ГУ Держземагентства у Харківській області. У зв`язку з незаконністю вищевказаного наказу ГУ Держземагентства у Харківській області, договір оренди земельної ділянки від 30.05.2014 є таким, що укладений з порушенням вказаних вище положень закону, що може має наслідком визнання його недійсними на підставі ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України.

В свою чергу, суд першої інстанції, визнаючи спірний договір недійсним, застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування ст.216 ЦК, викладені у:

- постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі №918/1043/21: про визнання недійсним договору та, як наслідок, повернення грошових коштів; недійсний правочин не створює для сторін тих прав та обов`язків, які зумовлені його вчиненням, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю; одним з таких наслідків є реституція; вона спрямована на відновлення "status quo antey" фактичному та правовому становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які сторони вчинили на виконання цього правочину; кожна сторона зобов`язана повернути іншій у натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину;

- постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц: якщо на виконання спірного правочину товариством сплачені кошти або передане інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не приводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна; у таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача;

- постановах Верховного Суду від 15.08.2023 у справі №918/862/22, від 26.01.2022 у справі №924/637/20: двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами;

- постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 у справі №905/77/21 (п.48): позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом; вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача; окреме з`явлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача;

- постанові Верховного Суду від 11.10.2023 у справі №927/864/21: недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування;

- двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами; при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону у разі недійсності правочину (близький за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15).

Так, позовна заява містить вимогу про зобов`язання ОСОБА_1 повернути державі в особі ГУ Держгеокадастру земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0845, загальною площею 12,4968 га шляхом складання акта прийому-передачі.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, ще під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції спірна земельна ділянка з кадастровим номером: [номер приховано]:02:000:0845, загальною площею 12,4968 га, на підставі акту приймання - передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення передана із державної у комунальну власність.

Відповідне речове право зареєстровано державним реєстратором Дергачівської міської ради Харківської області за Дергачівською міською радою 19.03.2021.

Таким чином, вказана земельна ділянка на час вирішення спору знаходиться у комунальній власності, а тому не підлягає поверненню державі в особі ГУ Держгеокадастру

Оскільки на час розгляду цієї справи місцевим господарським судом спірна земельна ділянка перебувала у комунальній власності Дергачівської міської ради Харківської області, а не у користуванні ОСОБА_1 , до якого пред`явлено позов про її повернення, і, відповідно, реституція землі неможлива, колегія суддів апеляційної інстанції вважає неефективним і недоцільним задоволення вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

З урахуванням наведеного, з тих самих підстав не підлягає задоволенню і вимога про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки від 03.06.2014 з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0845, загальною площею 12,4968 га, укладений між ОСОБА_1 і ФГ «Планета», оскільки цей договір є похідним від основного договору.

Щодо вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та договору суборенди земельної ділянки колегія суддів зазначає, що позовні вимоги про скасування рішень про реєстрацію прав оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень задоволенню не підлягають як такі, що не є належним способом захисту відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 4 вересня 2018 року у справі № 915/127/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а, згідно з якими рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі не є скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав.

Зазначені правові висновки є актуальними для правовідносин, що встановлені у цій справі, виходячи з принципу дії закону в часі, а обрання неналежного способу захисту порушеного права є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог (аналогічна правова позиція викладена в постанові ВПВС від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19).

Крім того, задоволення цієї позовної вимоги позбавлене юридичного сенсу в силу того, що земля повернута територіальній громаді ще на стадії вирішення спору судом першої інстанції.

Щодо клопотань відповідачів - 1, 3 про застосування позовної давності, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Таким чином, оскільки у задоволенні даного позову відмовлено з огляду на неефективність вимог, позовна давність не підлягає застосуванню.

Щодо можливості та необхідності закриття провадження в частині позовних вимог про повернення землі у зв`язку із відсутністю предмету спору, колегія суддів зазначає, що така процесуальна дія є неможливою в силу обраного прокурором формулювання позовних вимог.

Так, у п. 5 прохальної частини позову заявлена вимога про повернення земельної ділянки державі в особі ГУ Держгеокадастру.

Оскільки земля до вирішення спору повернена територіальній громаді як належному власнику, колегія суддів не може констатувати припинення предмету спору, відповідно, закриття провадження в цій частині неможливе.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та не надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ФГ "Планета" слід задовольнити, у задоволенні апеляційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури слід відмовити, а рішення господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі № 922/1017/20 в частині визнання незаконним і скасування наказу ГУ Держземагентства у Харківській області про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 , визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.05.2014, укладеного між ГУ Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , скасування його державної реєстрації та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Крім того, відповідно до ст.129 ГПК України у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги ФГ "Планета" судовий збір за її подачу підлягає стягненню з прокурора на користь ФГ "Планета".

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1 ч. 1 ст. 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ФГ "Планета" (вх.№2919Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі № 922/1017/20 задовольнити.

Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№2980Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі № 922/1017/20 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі № 922/1017/20 в частині визнання поважними причин пропуску строку давності та поновлення його, в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним і скасування наказу ГУ Держземагентства у Харківській області про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 , визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.05.2014, укладеного між ГУ Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , скасування його державної реєстрації - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним і скасування наказу ГУ Держземагентства у Харківській області про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 , визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.05.2014, укладеного між ГУ Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , скасування його державної реєстрації - відмовити.

В решті рішення господарського суду Харківської області від 26.08.2021 у справі № 922/1017/20 залишити без змін.

Стягнути з Харківської обласної прокуратури (Україна, 61001, Харківська обл., місто Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) на користь Фермерського господарства "Планета" (код ЄДРПОУ 24276468, смт. Козача Лопань, масив Театральний, 7, Дергачівського району, Харківської області, 62310) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 9 459,00 грн.

Дана постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 13.11.2026.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.А. Шутенко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
03.11.2026 Постанова № 141143672 Східний апеляційний господарський суд
28.09.2026 Ухвала № 140126363 Східний апеляційний господарський суд
28.07.2026 Ухвала № 138610339 Східний апеляційний господарський суд
30.06.2026 Ухвала № 137846285 Східний апеляційний господарський суд
15.06.2026 Ухвала № 137372219 Східний апеляційний господарський суд
28.10.2025 Ухвала № 131354664 без тексту Східний апеляційний господарський суд
23.09.2025 Ухвала № 130407585 без тексту Східний апеляційний господарський суд
19.08.2025 Ухвала № 129603325 без тексту Східний апеляційний господарський суд
29.10.2024 Ухвала № 122635006 без тексту Східний апеляційний господарський суд
17.09.2024 Ухвала № 121722945 без тексту Східний апеляційний господарський суд
24.07.2024 Ухвала № 120570074 без тексту Східний апеляційний господарський суд
09.11.2021 Ухвала № 100990868 без тексту Східний апеляційний господарський суд
18.10.2021 Ухвала № 100354707 без тексту Східний апеляційний господарський суд
11.10.2021 Ухвала № 100237700 без тексту Східний апеляційний господарський суд
11.10.2021 Ухвала № 100237684 без тексту Східний апеляційний господарський суд
28.09.2021 Ухвала № 99924441 без тексту Східний апеляційний господарський суд
26.08.2021 Рішення № 99315019 без тексту Господарський суд Харківської області
17.08.2021 Ухвала № 99056773 без тексту Господарський суд Харківської області
09.08.2021 Ухвала № 98880741 без тексту Господарський суд Харківської області
27.07.2021 Ухвала № 98584392 без тексту Господарський суд Харківської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 02910108. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг