ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. [телефон приховано], е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"09" листопада 2026 р. м. Київ Справа № 911/2491/26
Господарський суд Київської області у складі
судді Фурсової С.М.,
при секретарі судового засідання Сеніної В.О.,
розглянувши справу за первісним позовом Броварської міської ради Броварського району Київської області (07400, Київська область, Броварський р-н, місто Бровари, вулиця Героїв України, будинок 15; код ЄДРПОУ 26376375)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Буд 2018» (07400, Київська область, Броварський р-н, місто Бровари, бульвар Незалежності, будинок 34; код ЄДРПОУ 42055330)
про визнання укладеним додаткового договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
за участю представників сторін:
від позивача: Халимон Л.В.
від відповідача: не з`явився
В С Т А Н О В И В
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Броварської міської ради Броварського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Буд 2018» про визнання укладеним додаткового договору №2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 07.04.2020.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що відповідач, як власник об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером [номер приховано]:00:001:0003, систематично ухиляється від підписання додаткового договору №2 про внесення змін до договору оренди землі від 07.04.2020. Зміни до вказаного договору ініційовані на виконання рішень органу місцевого самоврядування про поновлення договору оренди на новий строк та передбачають коригування нормативної грошової оцінки земельної ділянки і розміру орендної плати відповідно до актуальних даних Державного земельного кадастру.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.08.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.09.2026, сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи та всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.09.2026 підготовче засідання по справі відкладено на 05.10.2026, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 23.11.2026.
За результатами підготовчого засідання 05.10.2026 судом постановлено ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.10.2026.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Буд 2018» 05.10.2026 після підготовчого засідання надійшла заява, у якій відповідач просить у зв`язку з повітряними тривогами перенести підготовче засідання та надати можливість подати відзив по справі.
06.10.2026 судом отримано клопотання, в якому відповідач просить поновити та/або продовжити процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву, визнати причини його несвоєчасного подання поважними, прийняти відзив разом із доданими доказами та врахувати їх під час розгляду справи по суті. В обґрунтування клопотання посилається на повітряні тривоги, а також на подання 05.10.2026 заяви про перенесення судового засідання з метою підготовки та подання відзиву. Одночасно, відповідачем подано до суду відзив на позову заяву з відповідними доказами.
06.10.2026 від ТОВ «Вектор-Буд 2018» надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.10.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Буд 2018» про поновлення та/або продовження процесуального строку для подання відзиву та прийняття відзиву до розгляду було задоволено; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Вектор-Буд 2018» процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву у справі №911/2491/26; прийнято відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Буд 2018».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2026 судове засідання було відкладено у зв`язку з повітряною тривогою на 09.11.2026 о 12:30.
У судовому засіданні 09.11.2026 судом поставлено на обговорення питання щодо повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 911/2491/26.
Представник позивача проти повернення до стадії підготовчого провадження не заперечував.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином.
Розглянувши матеріали справи №911/2491/26, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог і складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та збирання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно з пунктами 6, 7, 10 частини другої статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема, з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; чи надали сторони докази, на які посилаються у позові і відзиві, а також вирішує питання про витребування додаткових доказів та вирішує заяви і клопотання учасників справи.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (пункт 3 частини другої статті 185 Господарського процесуального кодексу України).
Разом з тим Господарським процесуальним кодексом України прямо не врегульовано питання щодо можливості повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, зокрема, зі стадії розгляду справи по суті.
Водночас Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 у справі №910/7103/21 сформулював правову позицію, відповідно до якої суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №916/2421/18, від 03.10.2019 у справі №902/271/18, від 07.03.2023 у справі №904/1252/22, від 30.08.2023 у справі №910/10477/22 та від 14.03.2023 у справі №921/174/21.
У постанові від 02.04.2024 у справі №917/239/23 Верховний Суд також звернув увагу на те, що повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття можливе за наявності відповідних вагомих обставин, які зумовлюють необхідність вчинення процесуальних дій, що не можуть бути належним чином реалізовані на стадії розгляду справи по суті.
Отже, вирішуючи питання щодо можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття, суд має встановити, чи є обставини, якими обумовлена така необхідність, вагомими, а також чи можуть відповідні процесуальні дії бути реалізовані виключно на стадії підготовчого провадження.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 05.10.2026 підготовче провадження у справі №911/2491/26 було закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті на 23.10.2026.
Водночас 05.10.2026, після закриття підготовчого провадження, від відповідача надійшла заява про перенесення підготовчого засідання у зв`язку з повітряними тривогами та надання можливості подати відзив на позовну заяву.
06.10.2026 відповідач звернувся до суду з клопотанням про поновлення та/або продовження процесуального строку для подання відзиву, визнання причин його несвоєчасного подання поважними та прийняття відзиву разом із доданими доказами до розгляду. Одночасно відповідачем подано відзив на позовну заяву з відповідними доказами.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.10.2026 зазначене клопотання відповідача задоволено, поновлено процесуальний строк для подання відзиву та прийнято відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Буд 2018» до розгляду.
Крім того, 06.10.2026 відповідачем подано клопотання про витребування доказів.
Таким чином, після закриття підготовчого провадження у справі виникли процесуальні обставини, які обумовлюють необхідність додаткового здійснення судом дій, спрямованих на забезпечення належної підготовки справи до розгляду по суті.
Суд зазначає, що прийняття відзиву відповідача після закриття підготовчого провадження зумовлює необхідність забезпечення позивачу реальної можливості ознайомитися з його змістом, викладеними у ньому запереченнями та доданими доказами, надати відповідні пояснення, заперечення та реалізувати передбачені Господарським процесуальним кодексом України процесуальні права.
Окремо суд бере до уваги подане відповідачем клопотання про витребування доказів, яке надійшло до суду після закриття підготовчого провадження та підлягає вирішенню з урахуванням положень статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас суд зауважує, що вирішення питання щодо витребування доказів у межах підготовчого провадження є необхідним не лише з огляду на процесуальний порядок розгляду відповідного клопотання, а й з метою забезпечення повного та всебічного з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
Зокрема, предметом заявлених позовних вимог є визнання укладеним додаткового договору №2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 07.04.2020, положеннями якого, серед іншого, передбачено зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відповідного розміру орендної плати.
При цьому, як убачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує запропоновані зміни нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки у розмірі 1 990 282,49 гривень, тоді як попередня нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки станом на 24.02.2021 становила 547 525,60 гривень.
Отже, правильність визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зокрема обґрунтованість її зміни, має істотне значення для встановлення обставин, які входять до предмета доказування у цій справі, оскільки безпосередньо впливає на визначення розміру орендної плати, умови якої позивач просить визнати погодженими сторонами.
У поданому клопотанні відповідач просить витребувати у Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області офіційний розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:001:0003 площею 0,0499 га, розташованої за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 1-Д, із застосуванням чинної технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Бровари, без використання програмного забезпечення Державного земельного кадастру, із зазначенням усіх вихідних даних, показників, коефіцієнтів, індексації та арифметичних розрахунків, використаних для визначення її величини.
Обґрунтовуючи необхідність витребування зазначеного доказу, відповідач посилається на здійснені ним спроби самостійного отримання відповідної інформації, зокрема на звернення до Броварської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, а також на отримані відповіді щодо технічних проблем формування витягів із нормативної грошової оцінки земельних ділянок за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
За доводами відповідача, зазначені обставини свідчать про неможливість отримання ним належного розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки самостійно, у зв`язку з чим він просить суд сприяти отриманню відповідного доказу.
Відповідно до частин першої та другої статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У такому клопотанні повинно бути зазначено, зокрема, який доказ витребовується, обставини, які може підтвердити цей доказ, підстави, з яких випливає, що доказ знаходиться у відповідної особи, а також заходи, яких особа вжила для самостійного отримання доказу, та докази вжиття таких заходів.
Суд зазначає, що наведене відповідачем обґрунтування необхідності витребування доказу, його значення для встановлення обставин справи, а також зазначені заходи, вжиті для самостійного отримання відповідної інформації, свідчать про наявність підстав для розгляду заявленого клопотання.
При цьому суд бере до уваги, що відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, а згідно зі статтею 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Разом з тим законодавством не обмежено можливість підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки виключно відомостями, сформованими автоматично за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
Так, у постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 Верховний Суд зазначив, що належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, відповідно до якої законодавство не обмежує можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності виключно витягом із Державного земельного кадастру.
Отже, сам факт формування витягу за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру не свідчить про правильність визначеної в ньому нормативної грошової оцінки, якщо існують сумніви щодо коректності вихідних даних, які автоматично використовуються системою. За таких обставин правильність розрахунку може бути перевірена на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки та відповідних вихідних даних.
Суд також враховує, що відповідач не ставить під сумнів саме по собі існування обов`язку зі сплати орендної плати, а заперечує обґрунтованість визначеної позивачем нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на підставі якої сформовано запропоновані зміни до договору оренди.
Таким чином, витребування відповідного розрахунку спрямоване на перевірку обґрунтованості визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є істотною складовою запропонованих позивачем змін до договору оренди, та має безпосереднє значення для встановлення обставин, що входять до предмета доказування у цій справі.
Водночас суд наголошує, що на цьому етапі не здійснює оцінки правильності визначеної позивачем нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не встановлює її фактичного розміру та не надає оцінки обґрунтованості заявлених позовних вимог, оскільки відповідні питання підлягають вирішенню за результатами дослідження та оцінки всіх зібраних у справі доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що подане відповідачем клопотання про витребування доказів є обґрунтованим, а відповідний доказ має значення для правильного вирішення спору та підлягає витребуванню судом.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що після закриття підготовчого провадження у справі №911/2491/26 відповідачем було подано відзив на позовну заяву з доказами, який прийнято судом до розгляду, а також клопотання про витребування доказів, що потребує вирішення з дотриманням передбаченого Господарським процесуальним кодексом України порядку.
Крім того, суд бере до уваги, що представник позивача у судовому засіданні 09.11.2026 не заперечував проти повернення до стадії підготовчого провадження, що свідчить про відсутність заперечень щодо необхідності додаткового здійснення процесуальних дій з метою належної підготовки справи до розгляду по суті.
За таких обставин суд вважає, що у даній справі наявні вагомі підстави для повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття, оскільки необхідність забезпечення позивачу можливості надати пояснення та заперечення щодо відзиву відповідача, а також вирішення клопотання про витребування доказів зумовлюють потребу у вчиненні процесуальних дій, які за своєю правовою природою належать до завдань підготовчого провадження.
При цьому повернення до стадії підготовчого провадження у даному випадку не є способом безпідставного продовження процесуальних строків або повторного здійснення вже завершених процесуальних дій, а спрямоване на забезпечення повного та всебічного з`ясування обставин справи, реалізації процесуальних прав учасників судового процесу та створення необхідних умов для правильного вирішення спору.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для повернення до стадії підготовчого провадження у справі №911/2491/26, а також про задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Буд 2018» про витребування доказів.
Керуючись статтями 2, 13, 81, 177, 182, 185, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Керуючись ст. ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу, суд
УХВАЛИВ
1. Повернутися до стадії підготовчого провадження у справі №911/2491/26.
2. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Буд 2018» про витребування доказів - задовольнити.
3. Витребувати від Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14; Код ЄДРПОУ: 39817550) витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо земельної ділянки площею 0,0499 га, кадастровий номер [номер приховано]:00:001:0003, за 2025 рік, оформлений на підставі наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Бровари Броварського району Київської області без застосування програмного забезпечення Державного земельного кадастру, із зазначенням вихідних даних, показників та коефіцієнтів, використаних під час розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Копію листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №22-28-0.222-1477/2-26 від 16.02.2026 щодо розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки надати Головному управлінню Держгеокадастру у м. Києві та Київській області для врахування під час виконання цієї ухвали.
Встановити Головному управлінню Держгеокадастру у м. Києві та Київській області процесуальний строк для подання до суду витребуваного доказу - до 30.11.2026.
У разі неможливості подати витребуваний доказ або неможливості подати його у встановлений судом строк повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
При направленні відповіді на ухвалу суду зазначити номер справи №911/2491/26.
Роз`яснити Головному управлінню Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, що відповідно до статті 81 Господарського процесуального кодексу України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
4. Призначити підготовче засідання у справі на 14.12.2026 о 12:00 год., що відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С.Петлюри, 16/108, зал №2.
5. Запропонувати:
- позивачу у строк до 10.12.2026 надати відповідь на відзив (за необхідності);
- відповідачу протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання) надати заперечення на відповідь на відзив (за наявності);
Звернути увагу учасників справи на приписи ч.3 ст.166, ч.3 ст.167 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими копія відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив з доданими документами повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам одночасно з надісланням (наданням) до суду.
6. Підготовче засідання провести в режимі відеоконференції, допустивши в ньому участь представника позивача.
7. Повідомити відповідача про можливість участі в судовому засіданні у режимі відеоконференції.
Роз`яснити відповідачу необхідність дотримання приписів ст. 197 Господарського процесуального кодексу України при поданні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
8. Явка учасників справи у судове засідання не обов`язкова.
9. Повідомити учасників справи про можливість подання заяви про проведення судового засідання без участі представників учасників справи.
10. Звернути увагу учасників справи на можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
11. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя С.М. Фурсова