РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
з питань призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження
13 листопада 2026 року м. Рівне №460/18847/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , позаштатної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказів, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1), позаштатної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач-2), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-3), військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-4), у якому просить суд (дослівно):
"визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, в особливий період, за умови встановлення судом порушень процедури призову;
визнати протиправним та скасувати довідку військово-лікарської комісії від 08.09.2026 № 2026-0908-2335-5637-02;
визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 у частині мого призову на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби;
скасувати наказ № 151 військової частини НОМЕР_1 про зарахування на військову службу та виключити зі списку особового складу;
поставити мене на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_4 де я перебував за місцем реєстрації".
Підстави позову: Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XIІ.
Ухвалою суду від 12.10.2026 позовна заява залишалася без руху та позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позову.
03.11.2026 через відділ організаційного та документального забезпечення (канцелярію) суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову, до якої долучено позовну заяву в новій редакції. Згідно з вказаною позовною заявою, позивач просить суд (дослівно):
"визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову мене, ОСОБА_1 , на військову службу під час мобілізації, в особливий період, за умови встановлення судом порушень процедури призову;
визнати протиправним та скасувати довідку Військово-лікарської комісії від 08.09.2026 № 2026-0908-2335-5637-0;
визнати протиправним та скасувати Поіменний список військовозобв`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_5 і відправлені у складі команди " НОМЕР_1 " від 10 вересня 2026 року № ПС/2791, у частині мого призову на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби;
скасувати наказ № 151 військової частини НОМЕР_1 про зарахування на військову службу та виключити зі списку особового складу;
відновити мене на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 де я перебував за місцем реєстрації".
Ухвалою суду від 09.11.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
12.11.2026 позивач подав до суду заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Вказану заяву позивач обґрунтовує тим, що характер спірних правовідносин, складність фактичних обставин справи та необхідність дослідження значного обсягу доказів обумовлює доцільність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Так, розгляд поданої позивачем заяви за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених позивачем в основу заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина друга статті 257 КАС України).
Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
При цьому, частиною п`ятою статті 257 КАС України встановлено, що суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.
Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.
Суд зауважує, що позивачем не вказано, які саме обставини об`єктивно перешкоджають розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у ній письмових доказів.
Також, позивачем не наведено жодних обґрунтувань з приводу того, чому докази у цій справі потребують їх дослідження судом саме в судовому засіданні за участі сторін.
Суд зауважує, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, а суд надає оцінку щодо достатності таких доказів для підтвердження тієї чи іншої обставини. При цьому, згідно з частиною першою статті 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Отже, учасники справи не позбавлені можливості викласти свої позиції щодо предмету спору, в т.ч. щодо наявних в матеріалах судової справи доказів, їх належності, допустимості, достовірності тощо, у відповідних письмових заявах (клопотаннях) з процесуальних питань.
Відтак, дотримання судом принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, встановленого частиною третьою статті 2 КАС України, не залежить від того, за якими правилами здійснюється розгляд справи - загального чи спрощеного позовного провадження, а також з повідомленням (викликом) сторін чи без.
В свою чергу, саме лише посилання позивача на те, що справа є значною для нього та на необхідність повного та об`єктивного встановлення і дослідження обставин справи є непереконливим.
Інші обставини, які зумовлюють необхідність проведення розгляду цієї справи у загальному позовному провадженні представником відповідача не зазначені, а судом не встановлені.
Суд звертає увагу позивача, що спірні відносини є доволі поширеними у судовій практиці, а суть спору не свідчить про наявність виключної правової проблеми, значну складність справи чи суспільний інтерес до її розгляду. Предметом оскарження у цій справі є оскарження наказу про зарахування на військову службу, та не підпадає під жодну з підстав, визначених частинами четвертою статті 257 КАС України, згідно яких дана справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі Ахеп v. Germany, заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
З огляду на наведене, дослідивши матеріали адміністративної справи, враховуючи положення статті 12 та частини 4 статті 257 КАС України, суд приходить висновку про процесуальну недоцільність розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, тому в задоволенні поданої позивачем заяви належить відмовити.
Керуючись статтями 12, 241, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд адміністративної справи № 460/18847/26 за правилами загального позовного провадження, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ольга ПОЛІЩУК