ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 р. Справа № 520/25660/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування» на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2026, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., м. Харків, повний текст складено 03.09.26 по справі № 520/25660/26
за позовом Державного підприємства «Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування»
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ
Державне підприємство "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" (далі по тексту - ДП «УКРДІПРОВАЖМАШ», позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, контролюючий орган), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0[телефон приховано] від 23.07.2026 р. (Форма «Р») про збільшення суми грошового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 2594359,42 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 431318,13 грн. (відповідно до. п.123.2 ст.123 ПКУ) за порушення п. 271.1 ст. 271, ст. 274, п. 284.1 ст. 284, п. 286.1, п. 286.2 ст. 286, ст. 287, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу;
- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення №0[телефон приховано] від 23.07.2026 р. (Форма «ПС») про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1020,00 грн. за порушення п.п. 49.18.3. п. 49.18 ст. 49, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2026 по справі № 520/25660/26 позовну заяву Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" до Головного управління ДПС у Харківській області визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без руху.
Повідомлено позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме: надати до суду платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 33280,00 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з моменту отримання даної ухвали.
Невідкладно повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.
Роз`яснено позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2026 по справі № 520/25660/26 позовну заяву Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" до Головного управління ДПС у Харківській області визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - повернуто позивачу.
Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її протиправність та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2026 по справі № 520/25660/26 про повернення позовної заяви Державного підприємства «Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування» про скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати, а справу направити до Харківського окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви ДП «УКРДІПРОВАЖМАШ» є передчасним, оскільки позивачем у визначений судом строк було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви з наданням платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 33280 грн.
За таких обставин, оскаржувана ухвала суду першої інстанції є безпідставною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, та такою, що позбавляє позивача права на судовий захист, а тому підлягає скасуванню.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою суду від 27.08.2026 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з моменту її отримання. Вказану ухвалу було доставлено до Електронного кабінету позивача 28.08.2026, що підтверджується відповідною довідкою, сформованою у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", з урахуванням чого строк на усунення недоліків завершився 02.09.2026.
Оскільки ДП «УКРДІПРОВАЖМАШ» не усунув недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 27.08.2026, у встановлений судом строк, суд першої інстанції, на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України вважав наявними підстави для повернення її позивачу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 161 КАС України визначено документи, що додаються до позовної заяви.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з приписами частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На виконання частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку її подання.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Виходячи з викладеного, підставою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі частини четвертої статті 169 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) позовна заява була залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України; 2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, установлений судом.
Однак, повернення позовної заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилась від виконання вимог, вказаних в ухвалі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.07.2023 по справі № 300/2856/22.
З комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», колегією суддів встановлено, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2026 про залишення позовної заяви ДП «УКРДІПРОВАЖМАШ» без руху з наданням 5-денного строку на усунення недоліків доставлена в електронний кабінет позивача 28.08.2026 о 04:04, що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.
Частинами першою та шостою статті 120 КАС України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Таким чином, строк на усунення недоліків позовної заяви у даному випадку спливав 02.09.2026.
Як вбачається із долученого до апеляційної скарги опису укладення до поштового відправлення та платіжної інструкції № 8426-2646-0956-4541, позивачем на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 27.08.2026, 02.09.2026 сплачено судовий збір у розмірі 33280 грн і в цей же день направлено засобами поштового зв`язку платіжну інструкцію разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду.
Відповідно до частини 9 статті 120 КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Положення вказаної статті надають учаснику справи право на свій розсуд обирати спосіб направлення документів до суду, в тому числі й засобами поштового зв`язку.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими твердження скаржника про те, що заяву про виправлення недоліків позовної заяви ним було направлено до суду у строк, визначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, з урахуванням особливостей статті 120 КАС України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними визначаються Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (далі - Правила № 270).
Так, відповідно до пункту 9 Правил № 270 оператори поштового зв`язку зобов`язані, зокрема, забезпечувати: надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв`язку, умов договору; пересилання поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку, у нормативні строки; пересилання поштових відправлень, що не належать до універсальних послуг поштового зв`язку, поштових переказів у строки, визначені відповідно до укладеного договору про надання послуг поштового зв`язку; схоронність поштових відправлень та коштів; таємницю інформації у сфері надання послуг поштового зв`язку; доступ користувачів до інформації, передбаченої Законом України "Про поштовий зв`язок"; зберігання інформації про кожну операцію з поштового переказу в системі обліку оператора поштового зв`язку в установленому ним порядку.
Згідно з пунктом 58 Правил № 270 під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля.
Дата відбитка поштового календарного штемпеля маркувальної (франкувальної) машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток поштового календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, така кореспонденція повертається відправникові для відповідного оформлення.
Наказ Міністерства розвитку громад та територій України 22 грудня 2025 року № 1833 затверджено Нормативи та нормативні строки пересилання поштових відправлень (далі - Нормативи № 1833).
Згідно з пунктами 1 та 2 розділу ІІ Нормативів № 1833, нормативи пересилання внутрішніх поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку, операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):
1) для 85 % внутрішніх поштових відправлень - Д + 3;
2) для 97 % внутрішніх поштових відправлень - Д + 5,
де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку, поштоматі або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;
3, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Нормативні строки пересилання внутрішніх поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку, операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):
1) в містах - у межах населеного пункту, а в сільській місцевості - у межах території, яка обслуговується одним об`єктом поштового зв`язку - Д + 2;
2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д + 3;
3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д + 4;
4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д + 5,
де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку, поштоматі або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;
2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Водночас суд першої інстанції не врахував, зокрема, час, необхідний для поштового пересилання відправлення, визначений Нормативами № 1833.
Колегія суддів звертає увагу на те, що суди при вирішенні питання про дотримання учасниками процесу встановлених судами строків на усунення недоліків поданих заяв, скарг повинні враховувати розумний строк між останнім днем виконання ухвали суду про усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви, часом поштового пересилання та часом реєстрації канцелярією суду заяви заявника/скаржника стосовно усунення недоліків поданого до суду процесуального документа.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.07.2023 у справі № 300/2856/22.
У зв`язку з вищевикладеним, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Вищевказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 26 квітня 2019 року у справі №814/2573/16, від 26 січня 2023 року справі №300/2484/22 та від 27 січня 2023 року у справі № 300/2202/22.
З огляду на це, висновок суду про невиконання у встановлений строк вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви, є помилковим, що зумовлює прийняття рішення про задоволення вимог апеляційної скарги та направлення справи на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах Zubac v. Croatia, Beles and Others v. the Czech Republic, №47273/99, пп. 50-51 та 69, та Walchli v. France, №35787/03, п. 29).
При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється право на суд, яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення у справі Kutic v. Croatia, заява №48778/99, пункт 25).
З урахуванням викладеного, колегія суддів констатує, що судом першої інстанції здійснено поверхневий підхід до вирішення питання щодо неусунення позивачем недоліків позовної заяви, визначених ухвалою суду апеляційної інстанції про залишення її без руху, чим порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали про повернення позовної заяви, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до статті 320 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Приписами статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
З огляду на вищевикладене та те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви у зв`язку із неусуненням недоліків, що в свою чергу, позбавило позивача права на судовий захист, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2026 по справі 520/25660/26 підлягає скасуванню з направленням справи на продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 326-329, 353 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування» - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2026 по справі № 520/25660/26 - скасувати.
Справу № 520/25660/26 за позовом Державного підприємства "Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - направити до Харківського окружного адміністративного суду на продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко