УХВАЛА
13 листопада 2026 року
м. Київ
справа № 240/15981/24
адміністративне провадження № К/990/51511/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2026 року
у справі № 240/15981/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛД ОІЛ»
до Головного управління ДПС у Житомирській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2026 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 01 квітня 2024 року № 0[телефон приховано], № 0[телефон приховано] та № 0[телефон приховано].
Головне управління ДПС у Житомирській області повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, сформованою в системі «Електронний суд» 10 листопада 2026 року. Скаржник просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
За пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава її подання з визначенням передбаченої статтею 328 цього Кодексу підстави. У разі посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник має навести норму права, висновок Верховного Суду щодо її застосування, обґрунтувати подібність правовідносин у значущих для застосування цієї норми обставинах та пояснити, у чому саме застосування норми апеляційним судом суперечить цьому висновку.
У повторній скарзі Головне управління ДПС у Житомирській області наводить фрагмент ухвали Верховного Суду від 30 жовтня 2026 року про повернення попередньої скарги, у якому йдеться про потребу обґрунтувати суперечність між висновком Верховного Суду та застосуванням норм права апеляційним судом щодо маркетингових послуг.
Скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та наводить доводи щодо операцій із придбання пального, маркетингових послуг і послуг вантажного автомобіля та автонавантажувача.
Щодо операцій із ТОВ «РЕЗАЛТ Україна» скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 16 червня 2026 року у справі № 400/7555/24. Головне управління ДПС у Житомирській області зазначає, що апеляційний суд, визнавши можливість відстроченого економічного ефекту, не з`ясував змісту та обсягу фактично наданих маркетингових послуг і їх зв`язку з господарською діяльністю платника.
У наведеній постанові Верховний Суд виходив із необхідності підтвердити фактичне надання маркетингових послуг та їх зв`язок із господарською діяльністю платника. У цій справі висновок апеляційного суду про можливість отримання економічного ефекту в майбутньому стосується ділової мети операції. Висновок про реальність операцій апеляційний суд пов`язав із наявними у справі документами. У рішенні суду першої інстанції серед цих документів наведено, зокрема, договори, акти та комерційні звіти.
Головне управління ДПС у Житомирській області вказує на загальний опис послуг в актах, розбіжність між звітним періодом і періодом надання послуг у комерційному звіті № 1412 та відсутність звіту до акта № 1279. Цими доводами скаржник обґрунтовує недостатність документального підтвердження операцій. Однак, наводячи постанову у справі № 400/7555/24, скаржник не зіставляє, які саме обставини документального підтвердження послуг були встановлені судами в обох справах та чому наведений висновок підлягав застосуванню за встановлених у цій справі обставин. Також зі скарги не вбачається, що апеляційний суд застосував підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у спосіб, який допускає врахування витрат за відсутності фактичного надання послуг або їх зв`язку з господарською діяльністю. У цій частині аргументація скаржника ґрунтується на його твердженні про недостатність доказів, покладених в основу висновків судів.
Щодо поставок пального від ТОВ «Продагротрейд» та ТОВ «Нафта Строй Бізнес» скаржник посилається на постанови Верховного Суду у справах № 1340/5998/18, № 825/2073/18, № П/811/2247/14 та № 300/910/20. Апеляційний суд навів висновок Верховного Суду у справі № 1340/5998/18 щодо оцінки документів на перевезення разом з іншими доказами. Висновок про фактичне придбання пального суди зробили з огляду на сукупність документів щодо поставки та руху пального. Скаржник заперечує достатність цих документів, посилаючись на розбіжності в їх оформленні та даних обліку. При цьому він не конкретизує, який критерій застосування статей 44, 198 Податкового кодексу України або статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» апеляційний суд застосував усупереч наведеним висновкам Верховного Суду за подібних обставин. Збіг предмета податкового спору та переліку застосованих норм сам по собі такої подібності не обґрунтовує.
Щодо операцій із ПП «Агроком» скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 25 березня 2021 року у справі № 813/2781/17 щодо відображення в актах змісту та обсягу наданих послуг. У наведеній справі Верховний Суд оцінював, зокрема, документальне оформлення інформаційно-консультаційних і маркетингових послуг. У цій частині спору йдеться про послуги вантажного автомобіля, автонавантажувача та земляні роботи. ДПС перелічує відомості, яких, на її думку, бракує в актах, і посилається на дані про ресурси та звітність контрагента. Однак скаржник не зіставляє обставини документального оформлення відповідних послуг та не пояснює, у чому полягає суперечність між застосованим апеляційним судом правилом щодо обов`язкових реквізитів первинного документа і висновком Верховного Суду в наведеній постанові.
За частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, яких не встановили суди попередніх інстанцій, вирішувати питання про достовірність доказів чи перевагу одних доказів над іншими. Посилання на неповне дослідження доказів у межах заявленого пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України не замінює обґрунтування того, що апеляційний суд застосував норму права без урахування висновку Верховного Суду в подібних правовідносинах.
При цьому, мотивуючи касаційну скаргу порушеннями судами норм процесуального права, скаржник не визначає підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в поєднанні з частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до Кодексу адміністративного судочинства України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 243, 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2026 року у справі № 240/15981/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛД ОІЛ» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -повернути заявнику.
Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Ф. Ханова