Судові рішення

Ухвала № 141484965 у справі № 127/20198/26 від 11.11.2026

Ухвала від 11.11.2026 у цивільній справі № 127/20198/26 (категорія «Про стягнення аліментів»). Суд: Вінницький міський суд Вінницької області, суддя Іщук Т. П.

Справа№ 127/20198/26
СудВінницький міський суд Вінницької області
СуддяІщук Т. П.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро стягнення аліментів
Дата ухвалення11.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141484965

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 127/20198/26

Провадження № 2/127/5620/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Іщук Т. П.,

за участі секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває вказана цивільна справа.

Представник позивача клопотала про звернення із судовим дорученням до компетентного органу Республіки Кіпр про встановлення наявності у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого/задекларованого місця проживання/перебування на території Республіки Кіпр, наявності у нього офіційного працевлаштування та розміру офіційних доходів, у порядку надання правової допомоги відповідно до Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18 березня 1970 року, яка набрала чинності для України 21 липня 2001 року, для Республіки Кіпр - 18 жовтня 1983 року. Клопотання мотивоване тим, що зазначена інформація має доказове значення у справі, що стосується аліментних зобов`язань відповідача щодо малолітньої дитини, а самостійно отримати такі дані позивач не може, оскільки існує спеціальний порядок отримання такої інформації, врегульований міжнародним договором.

Суд, дослідивши клопотання та матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

З аналізу вищевказаних норм закону слідує, що суд сприяє учасникам справи в отриманні конкретних доказів охоплених відповідним предметом судового розгляду справи, якщо існують об`єктивні перешкоди в їх отриманні особою самостійно.

Як роз`яснено Пленумом Верховного Суду України в постанові від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд зважає, що предметом спору є зміна способу стягнення аліментів.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями ст. 182-184, 192 СК України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи характер спору, зазначена позивачем інформація, відповідно до вказаних положень Сімейного кодексу України, може підтвердити обставини, які мають значення для розгляду справи та є необхідною для правильного визначення розміру аліментів, у разі зміни способу їх стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 3 ст. 499 ЦПК України судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

В рамках Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18 березня 1970 року Україна має отримувати допомогу від таких країн, зокрема, як Австрія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія, Швеція, тощо.

Відповідно до ст. 1 Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18 березня 1970 року, судовий орган Договірної Держави може відповідно до положень законодавства цієї Держави шляхом надіслання судового доручення звернутися до компетентного органу іншої Договірної Держави з проханням отримати докази або провести інші процесуальні дії.

Відповідно до ст. 2 цієї Конвенції договірна Держава назначає Центральний Орган, який зобов`язується отримувати судові доручення, що надходять від судових органів іншої Договірної Держави, та передавати органу, компетентному на їх виконання.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 80 Закону України «Про міжнародне приватне право» та з метою удосконалення організації роботи судових органів та органів системи Міністерства юстиції України відповідно до міжнародних договорів України у сфері правових відносин та правової допомоги у цивільних справах Міністерство юстиції України визначено центральним органом.

Особливості виконання Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18 березня 1970 року визначено розділом VIІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України і Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54 (далі Інструкція), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 липня 2008 року за № 573/15264.

Відповідно до п. 1.7, 1.8, 1.9 вказаної інструкції суди України з питань надання міжнародної правової допомоги у цивільних справах взаємодіють з іноземними компетентними органами через головні територіальні управління юстиції та Міністерство юстиції України, яке відповідно до положень міжнародних договорів України є центральним органом України з питань надання міжнародної правової допомоги.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суді України виникне необхідність у врученні документів або отримання доказів, в проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції доручення та документи, що до нього додаються, складаються на мові, передбаченій відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, необхідно додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України.

Відповідно до п. 7.3 цієї Інструкції доручення України на підставі Конвенції 1970 року надсилається через Міністерство юстиції України.

Суд зазначає, що клопотання сторони позивача про витребування інформації стосується відомостей, які перебувають у розпорядженні компетентних органів Республіки Кіпр, тому копії процесуальних документів у справі для виконання підлягають направленню в порядку правової допомоги згідно зі ст. 498, 499 ЦПК України та відповідно до положень Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18 березня 1970 року.

Відповідно до ст. 252, 253 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави до надходження відповіді на судове доручення.

Керуючись ст. 80 Закону України «Про міжнародне право», ст. 1, 2 Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних чи комерційних справах від 18 березня 1970 року, ст. 84, 252, 253, 258-261, 268, 353-354, 498, 499 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.

Доручити компетентному органу Республіки Кіпр встановити:

-наявність у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та/або задекларованого місця проживання (перебування) на території Республіки Кіпр із зазначенням повної адреси;

-наявність його офіційного працевлаштування із зазначеннями найменування, реєстраційних даних та адреси роботодавця, а також періоду працевлаштування,

-наявність джерел отримання доходу та розмір офіційних доходів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за останні 12 місяців.

Всю зібрану при виконанні цього доручення інформацію слід надіслати Вінницькому міському суду Вінницької області (вул. Грушевського, буд. 17 м. Вінниця, Вінницька область).

У разі неможливості виконати судове доручення слід повідомити про обставини, які перешкоджають його виконанню.

Зобов`язати позивача протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали надати суду три примірника нотаріально посвідченого перекладу даної ухвали англійською мовою.

Оформити та направити судове доручення в порядку, передбаченому Конвенцією про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18 березня 1970 року, через Міністерство юстиції України до центрального органу Республіки Кіпр.

Провадження у цивільній справі №127/20198/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини зупинити до надходження відповіді від компетентного органу Республіки Кіпр.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині зупинення провадження в справі може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя:

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
01.10.2026 Ухвала № 140287031 Вінницький міський суд Вінницької області
15.09.2026 Ухвала № 139860365 Касаційний цивільний суд Верховного Суду
24.08.2026 Ухвала № 139229188 Вінницький міський суд Вінницької області
27.07.2026 Ухвала № 138525562 Вінницький міський суд Вінницької області
27.07.2026 Ухвала № 138525536 Вінницький міський суд Вінницької області
12.06.2026 Ухвала № 137500991 Вінницький міський суд Вінницької області