Справа № 148/707/26
Провадження № 22-ц/801/2586/2026
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції Штифурко Л. А.
Доповідач:Копаничук С. Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року Справа № 148/707/26 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),
суддів: Голоти Л.О., Оніщука В.В.,
за участі секретаря судового засідання: Ходакової М.Г.
заявник: ОСОБА_1
заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 17.08.2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 за участі заінтересованих осіб - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту родинних відносин,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин. Вказав, що він - ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Торків (стара назва с. Жабокрич) Тульчинського району Вінницької області. Згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 від 19.04.1968, виданого Пеньківською сільською радою Томашпільського району Вінницької області, його батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Аналогічні відомості щодо написання даних батька заявника містяться і у його свідоцтві про шлюб ,серії НОМЕР_2 від 21.05.1967, виданого Копіївською сільською радою Тульчинського району. Первинний актовий запис про народження батька заявника втрачений, що підтверджується відповіддю архіву. Згідно паспорта громадянина України, серії НОМЕР_3 , виданого 16.04.1998 Тульчинським РВ УМВС України у Вінницькій області, його батько значиться як ОСОБА_2 , а не Чорнопиский. З використанням зазначеного паспорта та саме як « ОСОБА_2 », батько заявника реалізовував майнові та особисті не майнові права. Тому неодноразові прохання заявника щодо впорядкування особистих документів батько проігнорував, мотивуючи це поганим станом здоров`я, похилим віком і значними складнощами з внесенням змін та/або заміною документів. Батько заявника, ОСОБА_2 , будучи повнолітньою, дієздатною особою, є єдиним суб`єктом, що може звернутися до органів реєстрації актів цивільного стану з приводу внесення змін в актові записи, складені щодо нього, однак не має наміру цього робити. Враховуючи, що відомості у документах про шлюб і паспорті громадянина України ОСОБА_2 містять ряд розбіжностей, заявник позбавлений можливості внести зміни в дані про батька у власний актовий запис про народження, оскільки зміни, що вносяться в актовий запис про народження дитини, не можуть суперечити відомостям, які зазначені у актовому записі про шлюб батьків та їх народження. Так, будучи військовозобов`язаним та маючи підстави для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, заявник подав до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву щодо надання відстрочки, однак отримав відмову, внаслідок відсутності одного із документів, що підтверджує інвалідність одного із батьків. Враховуючи наведене, просив встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 17.08.2026 року у задоволенні заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить вищевказане рішення скасувати, через порушення судом норм матеріального та процесуального права ,а у справі ухвалити нове рішення , яким заяву задовольнити. Вказав, що висновок суду про неможливість встановлення родинних відносин між живими особами прямо суперечить чинній практиці Верховного Суду. Предмет заяви- встановити факт, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , тому висновок суду про підміну функцій ДМС чи ДРАЦС не відповідає предмету заявлених вимог, оскільки встановлення факту родинних відносин та виправлення паспортних/ актових даних - це різні юридичні процедури. Крім того, вимога суду про те, що батько заявника має обміняти власний паспорт, фактично ставить можливість реалізації прав ОСОБА_1 у залежність від волі іншої повнолітньої дієздатної особи.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Перевіривши матеріали справи, рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 17.08.2026 року вищевказаним вимогам закону не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд виходив із того, що на час звернення до суду і батько, і син - заявник є живими. Тобто, і батько, і син, будучи живими дієздатними особами, не позбавлені можливості звернутися, зокрема, до відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін до актового запису про народження або до органу міграційної служби для обміну паспорту. Жодних доказів звернення заявника чи його батька ОСОБА_2 до відповідних органів з приводу внесення виправлень у документи щодо прізвища, матеріали справи не містять. Оскільки підтвердження факту родинних відносин між живими людьми, як вже зазначалося, можна вирішити іншим шляхом (внесення змін до відповідних документів у встановленому законом порядку), в даному випадку заявник не вичерпав всі можливості позасудового порядку встановлення факту родинних відносин із батьком. Суд наголосив, що порядок окремого провадження не може бути використаний як інструмент для обходу законних процедур, встановлених державою для виправлення помилок у паспортних документах чи актових записах.
Однак з такими висновками і рішенням суду колегія суддів погодитися не може, оскільки при постановленні рішення суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого дійшов необгрунтованого висновку про необхідність відмови у задоволенні зяави через можливість досудового порядку врегулювання вказаного питання.
Апеляційним судом встановлено, що згідно копії паспорта серії НОМЕР_4 , виданого 21.12.1996 Тульчинським РВ УМВС України у Вінницькій області, судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 14.01.1997 (а.с. 13).
Відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_3 , виданого 16.04.1998 Тульчинським РВ УМВС України у Вінницькій області, судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 22.05.1998 (а.с. 12).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , заповненого російською мовою, виданого 12.04.1959 Шпиківським ЗАГС, встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Комаргород Томашпільського району Вінницької області , його батьком є ОСОБА_6 , а матір`ю - ОСОБА_7 (а.с. 8-зворот).
Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 від 21.05.1967, Копіївською с/р Тульчинського району с. Торків, 21.05.1967 ОСОБА_3 зареєстрував шлюб із ОСОБА_8 , яка змінила прізвище на « ОСОБА_9 » (а.с.8).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , виданого Пеньківським сіль. ЗАГС Томашпільського району Вінницької області 19.04.1968, вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками записані: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 (а.с. 9).
З копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №0[телефон приховано] від 28.08.2024 наявність актового запису №3 про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , батьками якого є: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 6-7).
Згідно копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_8 , виданого виконкомом Торківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області 03.07.2014, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 9-зворот).
З копії довідки до акту огляду МСЕК, серії 12 ААГ від 16.02.2024 ,вбачається, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю першої Б групи з 16.02.2024, причина інвалідності - загальне захворювання, інвалідність встановлена безтерміново, потребує сторонньої допомоги (а.с. 10).
Згідно копії листа Державного архіву Вінницької області Вінницької обласної військової адміністрації №08-2939/7 від 28.11.2025 ,книг актових записів про народження громадян с. Комаргород Томашпільського (нині Тульчинського) району Вінницької області за 1939 рік в архіві на зберіганні немає, у зв`язку з чим неможливо надати довідку про народження ОСОБА_2 (а.с. 10 зв.бік).
Згідно копії заяви від 19.05.2025, зареєстрованої в реєстрі за №1700, посвідченої приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Сухомлин О.А., ОСОБА_2 , який є інвалідом І (першої) «Б» групи безтерміново, вдівець з 02 липня 2014 року, користуючись своїм правом на свободу робити власний вибір, обирає для здійснення свого утримання (догляду) та постійної сторонньої допомоги сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Інші невійськовозобов`язані особи, які відповідно до закону повинні його утримувати, відсутні (а.с. 11).
З копії експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз № 056/1346-а від 16.12.2025, вбачається, що з урахуванням зазначеного записи прізвища українською мовою ЧОРНОПИСКИЙ / ЧОРНОПИСКА (паспорт, запис ОСОБА_1 ; свідоцтво про народження, запис ОСОБА_1 , батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 ) та ОСОБА_10 (паспорт; довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, запис ОСОБА_2 ), а також записи російською мовою ЧОРНОПИСКИЙ (паспорт, запис ОСОБА_11 ), ОСОБА_10 (свідоцтво про народження; паспорт, запис ОСОБА_12 ) попри розбіжності в орфографічній фіксації в документах, наданих для експертизи, є ідентичними (а.с. 11 зв.бік).
З копії повідомлення за підписом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 2002/198 від 06.01.2026, вбачається, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянуто заяву ОСОБА_1 та підтвердні документи щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За результатами розгляду документів на відстрочку комісія протоколом №105 від 26.12.2025 ухвалила рішення про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причини відмови: відсутність одного з документів, що підтверджує інвалідність одного з батьків (а.с. 15).
Окрім того,в суді першої інстанці свідок ОСОБА_13 13.05.2026 в судовому засіданні пояснила, що вона добре знає заявника ОСОБА_14 та його батька ОСОБА_15 , проживає з ними в одному селі. Вони проживають за різними адресами. Мати заявника померла. ОСОБА_15 близько 86 років, він проживає сам, син навідується до нього та допомагає.
Свідок ОСОБА_16 13.05.2026 в судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою заявника ОСОБА_14 і кумою його батька ОСОБА_17 народився 1939 року, ОСОБА_14 постійно навідується до батька, допомагає йому.
Доводи скарги про те, що висновок суду про неможливість встановлення родинних відносин між живими особами прямо суперечить чинній практиці Верховного Суду заслуговують на увагу.
У ч.1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав..
Згідно з ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, пункт 1) родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до п. 1-3 ч.1 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт ; докази, що підтверджують факт.
Верховний суд у постанові від 18.02.2026 року у справі № 463/2689/25 дійшов наступного висновку: «Судами встановлено, що причиною унеможливлення доведення факту споріднення є різне написання прізвищ ОСОБА_1 та його сина ОСОБА_2 . До заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним. Водночас рішення суду про встановлення родинних відносин не може бути підставою для внесення виправлень, змін чи доповнень в актовий запис, видачі заявнику нового паспорта. Судом установлено, що згідно з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану та копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , останній народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Львові, а його батьками є ОСОБА_1 , а матір`ю - ОСОБА_5 . У той же час у паспорті громадянина України заявника вказано прізвище ОСОБА_3 . Судом встановлено, що заявник є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а останній відповідно є сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується, зокрема, копіями свідоцтва про народження та паспортів громадянина України, у яких хоча і містяться розбіжності у написанні прізвища заявника та заінтересованої особи, однак збігаються інші відомості. Крім цього, як вбачається з Відомостей з Реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 більше двадцяти років зареєстровані за однією адресою. Ураховуючи зазначене, суди дійшли вірного висновку про встановлення факту того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .»
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Отже, чинне цивільне процесуальне законодавство не містить заборони на встановлення факту родинних відносин за життя відповідних осіб. Зокрема, п. 1 ч.1 ст. 315 ЦПК України прямо передбачено можливість встановлення в судовому порядку факту родинних відносин між фізичними особами без будь-яких застережень щодо того, чи є вони живими. Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду від 18.02.2026 у справі № 463/2689/25, у якій допущено встановлення факту родинних відносин між живими особами. Отже, сама по собі обставина, що особи, родинні відносини між якими необхідно встановити, є живими, не може бути підставою для відмови в задоволенні заяви, а питання про можливість встановлення відповідного факту має вирішуватися з огляду на його юридичне значення та надані докази.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд помилково ототожнив встановлення факту родинних відносин із процедурами внесення змін до паспортних документів та актових записів цивільного стану, заслуговують на увагу.
Так, предметом заявлених вимог є встановлення факту родинних відносин (батьківства), а не виправлення документів чи зобов`язання відповідних органів вчинити певні дії. При цьому чинне законодавство не містить заборони на встановлення факту родинних відносин між живими особами, а тому сама можливість звернення до органів ДРАЦС або ДМС не виключає судового захисту за наявності передбачених законом підстав. Крім того, заявник надав письмові докази на підтвердження родинних відносин із ОСОБА_2 , зокрема документи, що посвідчують особи заявника та його батька, свідоцтва про народження і шлюб, витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян, а також експертний висновок щодо розбіжностей у написанні прізвищ. Наведені письмові докази узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_16 , допитаних судом першої інстанції, які підтвердили наявність сімейних відносин між заявником та його батьком. Мета встановлення відповідного факту також підтверджується документами щодо необхідності здійснення догляду за батьком та відмови в наданні ОСОБА_5 відстрочки від призову на військову службу через відсутність належного підтвердження відповідних обставин.
За таких обставин вимога про попереднє внесення змін до документів батька заявника фактично ставить реалізацію прав заявника в залежність від волевиявлення його батька, що не може саме по собі бути підставою для відмови в судовому захисті. Відтак , висновок суду першої інстанції про можливість вирішення питання виключно в позасудовому порядку не враховує предмета заявлених вимог, юридичної мети звернення та сукупності наданих доказів.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення та ухвалити нове.
Підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України).
За таких обставин, висновок суду про відмову у задоволенні заяви про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є необгрунтованим, а тому рішення підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нового рішення про задоволення заяви та встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 17.08.2026 року скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Суддя-доповідач С. Г. Копаничук
судді: Л.О. Голота
В.В. Оніщук