Справа № 344/18127/24
Провадження № 22-ц/4808/1241/26
Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.
Суддя-доповідач Барков В.М.
У Х В А Л А
01 червня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Баркова В. М., ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2026 року позов АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за Заявою-договором № 507/5105960-СК від 22.08.2018 у загальному розмірі 155 940, 33 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття апеляційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до положень статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Згідно вимог статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи був проведений у відсутність учасників справи, повний текст рішення складений 09 лютого 2026 року. За таких обставин останній день строку на апеляційне оскарження, припадав на 11 березня 2026 року. Водночас апеляційна скарга подана засобами поштового зв`язку 25 травня 2026 року, тобто поза межами строку, передбаченого процесуальним законом.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявив вимогу про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування наведеного вказав на те, що оскаржуване рішення отримано представником відповідача адвокатом Сікомасом С. В. 24 квітня 2026 року, що підтверджується копією заяви на ознайомлення з матеріалами справи із відповідною відміткою про дату його отримання. Водночас апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження порушення судом першої інстанції порядку вручення копії судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України. Зокрема, відсутні докази ненадсилання копії судового рішення апелянту або його представнику поштовим зв`язком чи засобами підсистеми «Електронний суд» раніше.
За таких обставин апелянту необхідно надати належні та допустимі докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення (зокрема, довідку суду, інформацію чи довідку оператора поштового зв`язку, копії матеріалів справи, відомості з підсистеми «Електронний суд» тощо).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, суперечить принципу правової визначеності та є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Одночасно, в апеляційній скарзі заявником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку із накладенням арешту на його рахунки.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначені норми закріплює дискреційне право, а не обов`язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ`я сторін та знаходиться у безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків у банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім`ї та наявність утриманців тощо.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Оскільки, ОСОБА_1 не надано доказів щодо розміру його річного доходу за попередній календарний рік (2025 рік), суд не має змоги в повній мірі оцінити майновий стан заявника.
Що стосується посилання апелянта на арешт його майна, у зв`язку з чим останній не має змоги сплатити судовий збір, то таке належними та допустимими доказами не підтверджено. Долучений до апеляційної скарги супровідний лист від 13 березня 2026 року, про арешт рахунків відповідача не свідчить та не дає змоги суду апеляційної інстанції встановити майновий стан заявника.
За таких обставин заявник має надати докази, які підтверджують підстави для відстрочення від сплати судового збору або сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становив 3028,00 грн.
Отже, ураховуючи характер спору, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подачу апеляційної скарги, становить 4 542, 00 грн (3028,00) х150%.
Судовий збір має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач: ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ 22030101, код ЄДРПОУ: 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку - [рахунок приховано], наявність відомчої ознаки: «80» Апеляційні суди, назва суду: Івано-Франківський апеляційний суд.
При цьому, при заповненні платіжного документа у графі «Код платника» слід зазначити: *;101;_________ (ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначити паспортні дані); судовий збір, за позовом _________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Івано-Франківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
На підтвердження сплати судового збору до апеляційного суду необхідно надати документи про його сплату.
Відповідно до частини 3 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на вищенаведене апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2026 року залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали до апеляційної скарги застосовуються наслідки, передбачені цивільним процесуальним законодавством.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя: В. М. Барков