УХВАЛА
01 червня 2026 року м. Кропивницький
справа № 398/109/26
провадження № 22-ц/4809/1344/26
Кропивницький апеляційний суд у складі судді-доповідача Єгорової С. М., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області 18 лютого 2026 року у складі головуючого судді Петренко С. Ю.
УСТАНОВИВ:
Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2026 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 54 059,11 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, в апеляційній скарзі мають бути зазначені: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч викладеному, в апеляційній скарзі відповідачки не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), адресу електронної пошти (за наявності).
Також, у прохальній частині апеляційної скарги відповідачка просить скасувати заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 лютого 2026 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Разом з тим, статтею 374 ЦПК України визначені повноваження суду апеляційної інстанції, відповідно до якої суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:
1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;
3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.
Отже, відповідачці необхідно викласти прохальну частину апеляційної скарги з урахуванням повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених ст. 374 ЦПК України.
Крім того, за вимогами п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) унормовано, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону).
Відповідно до пп. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Виходячи з наведених вимог Закону, ціни позову та враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, встановлений станом на 01 січня 2025 року, за звернення до суду з позовом у даній справі позивач мав сплатити судовий збір у сумі 3 028 грн.
У пп. 9 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону передбачено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі відповідач мав сплатити судовий збір у сумі 4 542 грн (3 028 грн х 150% = 4 542 грн).
Однак, доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у встановлених законом порядку і розмірі заявницею до суду не надано.
У апеляційній скарзі зазначено, що заявниця звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Вказує, що спір безпосередньо стосується захисту прав споживача житлово-комунальних послуг, а тому відповідачка звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
З такими доводами апеляційний суд не погоджується, враховуючи таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.
Системний Закону і ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому ст. 5 Закону, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц дійшла висновку, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
Разом з тим, у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 761/11283/15 Верховний Суд відхилив доводи заявника про те, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши, що ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлює пільги зі сплати судового збору споживачам, які звертаються із позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. За позовом АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення кредитної заборгованості заявник є відповідачем і встановлені зазначеною статтею пільги не поширюються на відповідні правовідносини.
Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі № 607/19846/20 зазначив, що згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Системний аналіз зазначеної норми права дає правові підстави зробити висновок про те, що від сплати судового збору за подання позовів, апеляційної скарги у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, споживачі звільнені лише у разі, якщо вони виступають у процесуальному статусі позивачів, а не відповідачів. Отже, відповідачі при подачі апеляційної скарги у справах про стягнення заборгованості мають сплачувати судовий збір за ставками, встановленими Законом України «Про судовий збір». Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2020 року у справі № 2-3917/10.
З урахуванням викладеного та враховуючи, що заявниця є відповідачкою у справі за позовом ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, ОСОБА_1 не звільняється від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та має сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції на загальних підставах.
Судовий збір у сумі 4 542 грн має бути сплачено за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО:899998, Ідентифікаційний код: 37918230, Рахунок:[рахунок приховано], КБКД:22030101, Призначення платежу: *;101;__(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи;Судовий збір, за позовом _(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення __від __, Кропивницький апеляційний суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області 18 лютого 2026 року підлягає залишенню без руху, для усунення недоліків, апелянту необхідно протягом десяти днів з дня вручення ухвали надати до суду виправлену апеляційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, викласти прохальну частину апеляційної скарги у відповідності до повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених ст. 374 ЦПК України, надати примірник виправленої апеляційної скарги для позивача у справі, а також докази сплати судового збору у розмірі 4 542 грн.
Керуючись ст. 185, 260, 261, 357, 389 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області 18 лютого 2026 рокузалишити без руху.
Запропонувати заявниці протягом десяти календарних днів з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки апеляційної скарги.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду С. М. Єгорова