УХВАЛА
03 червня 2026 року
м. Київ
справа № 461/5432/25
провадження № 61-6946ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Львівської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями та діями органу, що здійснює досудове розслідування, та прокуратури,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Львівської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Державної казначейської служби України, в якому просив стягнути з Державного бюджету України відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування і прокуратури, в розмірі 2000000 грн.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Львівської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями та діями органу, що здійснює досудове розслідування та прокуратури задоволено частково. Стягнуто з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1 156 266,67 грн відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В задоволенні позовних вимог до Державної казначейської служби України відмовлено у зв`язку з пред`явленням позову до неналежного відповідача.
Постановою Львівського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року апеляційні скарги Львівської обласної прокуратури та Головного управління Національної поліції у Львівській області залишено без задоволення, рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року залишено без змін.
У травні 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Львівської обласної прокуратури на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року, ухваливши нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц, постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17,від 17 листопада 2021 року у справі № 755/5684/18-ц, від 18 травня 2022 року у справі № 522/2493/18, від 27 червня 2018 року у справі № 497/2885/15-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 295/692/17, від 19 березня 2020 року у справі № 686/13212/19, від 07 травня 2020 року у справі № 320/3271/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, від 03 липня 2024 року у справі № 642/4605/20, від 22 січня 2025 року у справі № 335/6977/22).
Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ураховуючи наведене, касаційне провадження у цій справі слід відкрити.
Заявник у касаційній скарзі порушує питання про зупинення виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року та постанови Львівського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року до закінчення касаційного провадження.
Вказує, що сума, стягнута за рішенням суду з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у загальному розмірі 1 156 266,67 грн, є значною, а виконання рішення суду в умовах воєнного стану та складної економічної ситуації може призвести до додаткового навантаження на Державний бюджет України.
Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Пунктом 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2012 року № 10 «Про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному порядку» визначено, що клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами (наприклад, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути додано завірену копію такої постанови). Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та осіб, які не брали участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Отже, клопотання про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим та містити підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Клопотання зазначеним вимогам не відповідає та не містить достатнього обґрунтування необхідності зупинення виконання оскаржуваних судових рішень. У разі задоволення касаційної скарги інтереси заявника захищені механізмом повороту виконання судового рішення. Заявником не доведено, що поворот виконання судового рішення буде утруднений або неможливий.
Ураховуючи наведене, а також те, що оскарження судового рішення у касаційному порядку не є безумовною підставою для зупинення його виконання судом касаційної інстанції, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Львівської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями та діями органу, що здійснює досудове розслідування, та прокуратури, за касаційною скаргою Львівської обласної прокуратури на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року.
Витребувати з Галицького районного суду м. Львова цивільну справу
№ 461/5432/25.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 03 липня 2026 року.
Роз`яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, що вони мають обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів, що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
У задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року та постанови Львівського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року до закінчення касаційного провадження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. Ю. Гулейков
Д. Д. Луспеник