УХВАЛА
01 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 461/5432/25
провадження № 61-6946ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Львівської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями та діями органу, що здійснює досудове розслідування, та прокуратури,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Львівської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Державної казначейської служби України, в якому просив стягнути з Державного бюджету України відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування і прокуратури, в розмірі 2000000 грн.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Львівської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями та діями органу, що здійснює досудове розслідування та прокуратури задоволено частково. Стягнуто з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1 156 266,67 грн відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В задоволенні позовних вимог до Державної казначейської служби України відмовлено у зв`язку з пред`явленням позову до неналежного відповідача.
Постановою Львівського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року апеляційні скарги Львівської обласної прокуратури та Головного управління Національної поліції у Львівській області залишено без задоволення, рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року залишено без змін.
У червні 2026 року до Касаційного цивільного суду надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки сформована у системі «Електронний суд» 10 червня 2026 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 18 червня 2026 року поновлено строк на касаційне оскарження, касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий суддею строк для усунення недоліків заявник частково усунув недоліки касаційної скарги та направив клопотання про продовження строку для сплати судового збору, яке мотивовано тим, що на його рахунках відсутній залишок коштів для сплати судового збору в розмірі 18 500,25 грн, а фінансування витрат потребує певного часу. Водночас у липні 2026 року прогнозується надходження відповідних коштів.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 06 липня 2026 року продовжено строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2026 року до 18 липня 2026 року. Роз`яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
20 липня 2026 року заявник направив клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2026 року у задоволенні клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовлено та Головному управлінню Національної поліції у Львівській області продовжено строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2026 року. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.
18 серпня 2026 року Головне управління Національної поліції у Львівській області через систему «Електронний суд» подало заяву про продовження процесуального строку. Заява мотивована тим, що станом на 17 серпня 2026 року на рахунках установи відсутні кошти для сплати судового збору, а фінансування видатків з державного бюджету очікується у вересні 2026 року. На підтвердження цього додано лист Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Дослідивши матеріали касаційного провадження та доводи заяви, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про продовження процесуального строку слід відмовити, а касаційну скаргу повернути заявнику з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку. Підставою для такого продовження є наявність об`єктивних, непереборних та істотних перешкод, які унеможливили виконання процесуальних дій у визначений термін.
Обґрунтовуючи клопотання, заявник посилається на відсутність належного бюджетного фінансування та сповільнення процесу виділення коштів в умовах воєнного стану.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» («Case of Ponomaryov v. Ukraine», заява № 3236/03) наголошено, що тривале невиконання вимог суду щодо усунення недоліків порушує принцип остаточності судового рішення (res judicata) та право приватної особи на розгляд справи в розумні строки, що узгоджується з іншими висновками Суду про те, що брак належного бюджетного фінансування чи відсутність коштів є виключно внутрішньою проблемою держави і не може визнаватися поважною причиною для невиправданих процесуальних зволікань, як це зазначено у рішенні ЄСПЛ від 18 січня 2008 року у справі «Буревестник проти України» («Case of Burevestnik v. Ukraine», заява № 25171/03), а державні установи зобов`язані організувати свою роботу так, щоб вчасно та належним чином виконувати процесуальні обов`язки, оскільки держава не має права користуватися привілеями у строках порівняно з приватними особами відповідно до рішення ЄСПЛ від 18 жовтня 2005 року у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» («Case of Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine», заява № 70297/01).
Процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги неодноразово було продовжено судом (ухвалами від 06 липня 2026 року та 03 серпня 2026 року). Отже, суд надав заявнику достатньо часу для забезпечення фінансування та виконання процесуальних обов`язків.
Ураховуючи наведене, доводи Головного управління Національної поліції у Львівській області не заслуговують на увагу та не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції.
При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права заявника не порушені, оскільки заявник не довів наявність обставин для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Крім того, Верховний Суд зазначає, що Головне управління Національної поліції у Львівській області, подаючи заяви щодо відсутності коштів для сплати судового збору, проігнорувало необхідність усунення інших недоліків касаційної скарги скарги, що зазначені в ухвалі від 18 червня 2026 року, зокрема, уточнення конкретних підстав касаційного оскарження відповідно до статті 389 ЦПК України.
Отже,вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2026 року заявником не виконано, оскільки у порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, Головним управлінням Національної поліції у Львівській області не подано до суду касаційної інстанції виправленої касаційної скарги із зазначенням підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження
Згідно із частиною третьою статті 185, частиною другою статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Оскільки у відведений судом строк, станом на 01 вересня 2026 року, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2026 року заявником не виконано, що перешкоджає Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року потрібно вважати неподаною та повернути.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Головного управління Національної поліції у Львівській області про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Галицького районного суду м. Львова від 01 вересня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Львівської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями та діями органу, що здійснює досудове розслідування, та прокуратури вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець