Справа № 183/6580/26
№ 2-з/183/59/26
У Х В А Л А
03 червня 2026 року місто Самар Дніпропетровської області
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської областіу складі: головуючого судді Дубовенко І.Г., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» про захист прав позивачів, -
у с т а н о в и в :
До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» у якому просить визнати протиправними дії та рішення Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» код ЄДРПОУ 45261177: з навмисного намагнічування працівниками відповідача його газового лічильника та його демонтажу; складання Акту про порушення № 6/NV/2025/12 від 17.12.2025 про несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника; складання Акту № 7/NV/2025/12 від 17.12.2025 про несанкціоноване підключення газових приладів: газового котла та газової плити в літній кухні; складання Акту № [номер приховано] від 17.12.2025 про виявлені порушення з причини унеможливлення виявлення дефекту лічильника шляхом зовнішнього огляду; складання Акту б/н про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу): рішення про проведення експертизи газового лічильника; рішення комісії газорозподільного підприємства на підставі акта від 17.12.2025 № 6/NV/2025/12 о/р НОМЕР_1 про сплату вартості не облікованого газу (донарахованого) об`єму природного газу на суму 164799,41 грн Дніпропетровською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» та зобов`язати постачальника газу списати безпідставно нараховані суми з особового рахунку.
Одночасно з пред`явленням позову до суду, ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони відключення його домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від газової магістралі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями матеріали за заявою передані визначеному судді 01 червня 2026 року.
В обґрунтування вказаної заяви посилається на те, що до суду позивачем подано позов до ТОВ «Газорозподільні мережі України» про визнання протиправними дій та рішень Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України». 26 травня 2026 року позивачем отриманий лист Самарівського УЕГГ, у якому йдеться про те, щоб позивач допустив працівників відповідача до його домоволодіння для відключення від газової магістралі. А тому у позивача є всі підстави вважати, що йому можуть відключити газ і у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Суд, розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Статтею 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. За приписами ч. 3 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Із наведеного випливає, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Як роз`яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі накладення арешту на об`єкт нерухомого майна без наміру власника його відчужити та заборона їх відчуження жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права і законні його інтереси.
Судом встановлено, що предметом позовних вимог є визнання протиправними дій та рішень Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» код ЄДРПОУ 45261177: з навмисного намагнічування працівниками відповідача його газового лічильника та його демонтажу; складання Акту про порушення № 6/NV/2025/12 від 17.12.2025 про несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника; складання Акту № 7/NV/2025/12 від 17.12.2025 про несанкціоноване підключення газових приладів: газового котла та газової плити в літній кухні; складання Акту № [номер приховано] від 17.12.2025 про виявлені порушення з причини унеможливлення виявлення дефекту лічильника шляхом зовнішнього огляду; складання Акту б/н про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу): рішення про проведення експертизи газового лічильника; рішення комісії газорозподільного підприємства на підставі акта від 17.12.2025 № 6/NV/2025/12 о/р [номер приховано] про сплату вартості не облікованого газу (донарахованого) об`єму природного газу на суму 164799,41 грн Дніпропетровською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України», а також зобов`язання постачальника газу списати безпідставно нараховані суми з особового рахунку.
При встановленні відповідності виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, слід ураховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Як наведено у висновку з питань застосування норм права у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22, з 15 грудня 2017 року як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Так у заяві ОСОБА_1 не наведено обґрунтованих підстав того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відключення його домоволодіння від газової магістралі, впливатиме на ефективність захисту та унеможливить виконання ймовірного рішення суду про задоволення вимог позову.
Виходячи із викладеного, вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви, а відтак заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Підстав для застосування зустрічного забезпечення суд не вбачає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.149-153,260 ЦПК України, -
п о с т а н о в и в :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» про захист прав позивачів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя І.Г.Дубовенко