Справа № 375/2863/25
Провадження № 2-з/375/12/26
УХВАЛА
03 червня 2026 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Смик М.М.,
за участю секретаря судового засідання Киричок В.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Іллінський О.В.,
відповідач - ОСОБА_2 ,
представник відповідача - адвокат Колибаба І.О. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області заяву представника позивача - адвоката Іллінського Олександра Васильовича про забезпечення позову, подану в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення безоплатного земельного сервітуту, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Іллінський О.В., за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернувся з позовом до ОСОБА_3 про встановлення безоплатного земельного сервітуту.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 17 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 7 квітня 2026 року клопотання представника позивача - адвоката Іллінського О.В. про заміну первісного відповідача належним відповідачем - задоволено. Замінено первісного відповідача - ОСОБА_3 на належного відповідача - ОСОБА_2 .
У задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Колибаби І.О. про компенсацію витрат, здійснених відповідачем внаслідок необґрунтованих дій позивача, - відмовлено.
Цією ж ухвалою сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 26 травня 2026 року клопотання представника відповідача - адвоката Колибаби І.О. про поновлення строку для подання відзиву - задоволено частково. Продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 18 травня 2026 року включно.
2 червня 2026 року представник позивача - адвокат Іллінський О.В. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав заяву про забезпечення позову.
Заяву мотивував тим, що в провадженні Рокитнянського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 375/2863/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог. При цьому в якості додатку до відзиву на позовну заяву відповідач надає суду акт узгоджувальної комісії від 1 травня 2026 року, в якому на сторінці 1 в абзаці 3 зазначено: «… Зі сторони проходу, на частині ділянки ОСОБА_2 знаходиться бетонна недобудована дитяча площадка розміром 3,5 м. х 4,0 м…».
Представник позивача вказував, що зазначений об`єкт незавершеного будівництва виник взимку 2025-2026 років після звернення позивача до суду з позовом про встановлення земельного сервітуту. На фото 1, зробленому у жовтні місяці 2025 року, такий об`єкт відсутній.
На фото 2, зробленому 29 травня 2026 року наявна бетонна площадка на відстані близько 1 метра від межі з земельною ділянкою домоволодіння АДРЕСА_1 , яка розміщена на частині земельної ділянки відповідача, яку позивач просить суд надати йому у користування на умовах земельного сервітуту.
Тобто, після отримання позовної заяви про встановлення земельного сервітуту відповідач розпочала забудову частини своєї земельної ділянки, яка може в порядку земельного сервітуту бути переданою у користування позивачу, штучно створюючи тим самим перешкоди для задоволення вимог позивача.
Крім того, вчинення дій (у разі їх продовження до моменту закінчення будівництва) можуть суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення вимог позивача.
Посилаючись на зазначене представник позивача - адвокат Іллінський О.В. просив вжити заходів для забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту шляхом заборони відповідачу та членам її сім`ї вчиняти будь-які дії по продовженню будівництва дитячої площадки на частині земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:084:0018, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , на відстані 3 метри і менше від межі із суміжною земельною ділянкою з кадастром номером [номер приховано]:01:084:0015, розміщеною за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_4 , зокрема, заборонити: доставляти до зазначеної частини земельної ділянки будівельні матеріали та техніку та виконувати будь-які будівельні роботи на ній.
Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням (частина 3 статті 153 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 статті 153 ЦПК України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Суд вважає за необхідне зазначити, що заява про забезпечення позову подана представником позивача - адвокатом Іллінським О.В. за допомогою підсистеми «Електронний суд» 2 червня 2026 року.
Підготовче засідання у даній справі призначено судом на 3 червня 2026 року.
Оскільки поданих представником позивача - адвокатом Іллінським О.В. доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд призначив її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін на 3 червня 2026 року о 14 год 30 хв.
У підготовчому засіданні представник позивача - адвокат Іллінський О.В. заяву про забезпечення позову підтримав та просив її задовольнити. Додатково зазначав, що після отримання позовної заяви відповідач розпочала будівництво дитячого майданчика, а, відтак, вказані обставини можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
У підготовчому засіданні представник відповідача - адвокат Колибаба І.О., яка приймає участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції, заперечувала щодо задоволення заяви про забезпечення позову та вказувала на те, що позивачем не надано достатнього обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову. Крім того, на наданих суду фото неможливо ідентифікувати земельну ділянку відповідача.
Суд, вивчивши заяви про забезпечення позову, дослідивши додатки до неї, вислухавши думку учасників справи, дійшов таких висновків.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Позов забезпечується шляхом забороною вчиняти певні дії (стаття 150 ЦПК України).
Відповідно до Принципів попередніх і забезпечувальних (охоронних) заходів у міжнародному цивільному процесі Міжнародної Асоціації процесуального права, «попередні і забезпечувальні заходи мають дві принципові цілі у цивільних спорах: а) збереження існуючого status quo до вирішення спору по суті; б) збереження активів, за рахунок яких остаточне судове рішення може бути виконано.
Відповідно до Правила 17.1 «Попередні заходи та охоронні заходи», що закріплено у Правилах міжнародного цивільного процесу ALI/UNIDROIT, суд може вжити попередній захід для того, щоб обмежити поведінку сторони чи іншої особи або змусити її до поведінки у випадках, коли необхідно зберегти можливість надання ефективного засобу судового захисту до ухвалення остаточного судового рішення або ж для того, щоб підтримати або іншим чином врегулювати існуючу ситуацію (status quo).
Консультативна рада європейських суддів у своєму висновку від 24 листопада 2004 року № 6 «Про справедливий судовий розгляд у розумні строки і роль судді у судовому процесі з урахуванням альтернативних способів вирішення спорів» визначила, залежно від мети, два види попередніх заходів, які можуть бути застосовані судом: 1) заходи, спрямовані на забезпечення виконання рішення (наприклад, накладення арешту або «замороження активів»); 2) засоби тимчасового врегулювання ситуації (наприклад, у сімейних спорах).
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення утруднення або неможливості виконання рішення.
Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України.
Згідно із частиною 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його суть полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може спричинити неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає рівною мірою інтереси як позивача, так і відповідача.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а має на меті лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Однак, у матеріалах поданої заяви про забезпечення позову відсутні докази, які б свідчили про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у даній справі, що свідчить про те, що наведені у заяві доводи не можуть бути покладеними в обґрунтування відповідної ухвали. Окрім того, відповідне забезпечення може призвести до порушення прав інших осіб.
Ураховуючи викладене, предмет позову, а також наведені у заяві доводи, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності щодо співставлення їх належності, допустимості, достовірності кожного окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку між собою, суд дійшов висновку про відсутність на цей час правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв`язку з чим, у задоволенні заяви необхідно відмовити.
Керуючись статтями 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Іллінського Олександра Васильовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення безоплатного земельного сервітуту, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 3 червня 2026 року.
Суддя Марина СМИК