КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
08 червня 2026 року м. Київ № 466/2171/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши матеріали позовної заяви, з якою звернувся ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певній дії,
В С Т А Н О В И В:
13.03.2026 на розгляд Шевченківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України із вимогами:
- призначити їй житлову субсидію на житло та комунальні послуги для покриття витрат на житло, відповідно до отримуваних доходів;
- відповідно до ст. 55 Конституції України захистити її законні права та інтереси;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату житлової субсидії за весь період, починаючи з серпня 2025 року, тобто з моменту її першого звернення по квітень 2025 року у сумі 55 000 грн. згідно з Договором оренди;
- стягнути моральну шкоду у сумі 200 000 грн., завдану неправомірними діями та бездіяльністю посадових осіб, постійними приниженнями, зверхнім ставленням посадових осіб та погіршенням стану здоров`я позивача (гіпертонічний криз, нервовий стрес).
Шевченківський районний суд м. Львова ухвалою від 24.03.2026 матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії передав за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду (адреса: вулиця Чоловського, 2, м. Львів, Львівська область, 79018).
Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 22.04.2026 адміністративну справу № 466/2171/26 передав за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2026, справу № 466/2171/26 передано на розгляд головуючому судді Сасу Є.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) Суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Подана позовна заява вимогам зазначених статей не відповідає.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - у сумі 3 328 гривень).
Позивач в позовній заяві просить стягнути здійснити перерахунок та виплату житлової субсидії у сумі 55 000 грн.
Один відсоток ціни позову про стягнення складає 550 грн. (55 000 х 1% = 550 грн.).
Таким чином, сума судового збору за звернення позивача з вимогою майнового характеру, враховуючи положення Закону № 3674-VI, становить 1 331,20 грн.
Проте, позивачем не додано документ на підтвердження сплати судового збору у вищевказаному розмірі.
Водночас, у позовній заяві позивач просить звільнити її від сплати судового збору, зазначає, що єдиним доходом позивача є пенсія.
До вказаного клопотання позивач додала довідку № 2847562436882822 від 12.03.2026, з якої вбачається, що розмір пенсії за період: з 01.01.2025 по 31.03.2026 складає: 26 730, 00 грн.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються ч. 1 ст. 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, визначені статтею 8 Закону № 3674-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно з ч. 2. ст. 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною 3 статті 8 Закону № 3674-VI передбачено, що при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання про відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із ч. 1 ст. 77 КАС повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Для вирішення зазначеного питання необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір.
Суд зауважує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, звільнення від його сплати.
Висновки аналогічного змісту містяться у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 420/1582/19, від 17 вересня 2020 року у справі № 460/3138/19 і підстави для відступлення від них відсутні.
Так, у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2025 року у справі № 380/14720/22 зазначено, що закладена у чинному законодавстві вимога щодо справляння особами судового збору при зверненні до суду є обов`язковою для усіх учасників справи. Тому реагування судом у процесуальний спосіб на недотримання позивачем цієї вимоги за відсутності на те правових підстав не може трактуватися як надмірний формалізм з боку суду.
Суд зазначає, що надана позивачем довідка розмір нарахованої пенсії сама по собі не є достатнім доказом, який би у повному обсязі підтверджував неможливість сплати судового збору з огляду на майновий стан позивача, оскільки не містить відомостей про сукупний дохід позивача, наявність чи відсутність у нього іншого майна, грошових коштів, джерел доходу, а також інших обставин, які відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» підлягають врахуванню судом при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судового збору.
Водночас застосування судом положень ст. 8 Закону № 3674-VI пов`язується саме з належним підтвердженням скрутного майнового стану особи, який об`єктивно унеможливлює сплату судового збору у встановленому законом розмірі та порядку.
Суд звертає увагу, що на підтвердження свого майнового стану заявник може надати довідку з органів ДПС про суми отриманих доходів за попередній календарний рік, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, банківські виписки, а також інші документи, що свідчать про рівень доходів, наявність утриманців та неможливість сплатити судовий збір у встановленому розмірі.
Отже, у суду відсутні належні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі документів, які додані до позовної заяви.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Водночас п. 4, 5 та 9 ч. 5 ст. 160 КАС передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що відповідачем у даній справі визначено Пенсійний фонд України. Водночас зі змісту позовної заяви та долучених до неї документів вбачається, що листи, якими позивачу надано роз`яснення щодо відсутності права на призначення житлової субсидії, прийняті та підписані Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
Водночас, позивачем не зазначено відомостей про перебування його на обліку в визначеному територіальному управління Пенсійного фонду України, що унеможливлює з`ясування неналежного відповідача.
При цьому, як вбачається зі змісту позову, відсутнє фактичне та нормативно - правове обґрунтування заявленим вимогам до Пенсійного фонду України, зокрема зазначення фактів порушення прав позивача цим суб`єктом, конкретних норма права, які були порушені ним.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем не зазначено відомостей відповідача.
Відповідно до статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунені, у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали, шляхом подання до суду двох примірників позовної заяви, приведеної у відповдність до вимог процесуального законодавства:
- уточнити відповідача або зазначити відомості щодо Пенсійного фонду України, а саме: місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- уточнити період за який необхідно відповідача здійснити нарахування;
- документа про сплату судового збору у сумі 1 331,20 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору;
- уточнення на обліку в якому територіальному органі Пенсійного фонду України перебуває позивач з наданням відповідних доказів.
Керуючись статтями 160-162, 169, 171, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративну справу № 466/2171/26 - прийняти до провадження.
2. Позовну заяву - залишити без руху.
3. Встановити позивачеві десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених недоліків.
Матеріали відносно усунення недоліків позовної заяви у цій справі необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми Електронний суд.
4. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст.169 КАС.
5. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Сас Є.В.