Справа № 372/5238/25
Провадження 2-294/26
ухвала
03 червня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Потабенко Л.В.,
при секретарі Колісник К.С.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Обухівського районного суду на розгляді перебуває вищевказана цивільна справа.
Ухвалою судді від 11.09.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
26.09.2025 року надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_4 із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
29.09.2025 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним.
08.10.2025 року, в судовому засіданні з врахуванням позиції обох сторін, протокольною ухвалою, було прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом, та постановлено ухвалу про перехід до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.
В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про визнання дій представника відповідача ОСОБА_4 , що полягають у системному поданні безпідставних процесуальних клопотань про відкладення розгляду справи, а також клопотання про об`єднання справ такими, що мають ознаки зловживання процесуальними правами; надати оцінку процесуальній поведінці відповідача з урахуванням положень ст. 44 ЦПК України.
В судове засідання представник відповідача не з`явились, подала клопотання про розгляд справи у її відсутність.
Вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши заяву, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 2, ч. 4ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Проте чинний ЦПК України не містить визначення цього поняття, а визначає у ст. 44 лише перелік дій, які можуть трактуватися суддею або колегією суддів за суб`єктивною чи об`єктивною думкою в кожному конкретному випадку як зловживання процесуальними правами.
Відповідно до позиції КЦС ВС, викладеної в Ухвалі від 13.10.2021 по справі № 707/1491/21зловживання процесуальними правами - це цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), з метою перешкоджання гарантованому у пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).
Зловживання правами характеризуються умислом, спрямованим на порушення порядку цивільного судочинства.
Характерними ознаками зловживання процесуальними правами є: формальне, непропорційне використання процесуального права всупереч легітимній меті, з якою це право встановлено нормами цивільного процесуального права, недобросовісність дій, умисний характер, завідома несумлінність
Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються з видимістю реалізації законних прав особи.
З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою взагалі перешкоджання розгляду справи.
Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин. Це підтверджується постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі N 337/474/14.
Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій.
З метою виконання завдання судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені ЦПК України.
Суд погоджується, що стороною відповідача за первісним позовом подано декілька клопотань, однак кожне із них подано вперше та ці клопотання є процесуально різними за змістом і суттю, а тому суд не може розцінювати ці дії сторони відповідача як зловживання процесуальними правами, оскільки відповідне право сторони надано законом - подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб під час розгляду справи.
Інші вимоги сторони позивача заявлені в клопотанні є похідними від основної частини клопотання, які в даному випадку та без встановлення обставин зловживання відповідачем своїми процесуальними правами задоволенню не підлягають.
Тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача адвоката Федорова О.С. про визнання дій представника відповідача ОСОБА_4 зловживанням процесуальними правами.
Керуючись ст.ст. 44,259, 260, 272, 353 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання представника позивача адвоката Федорова Олексія Сергійовича про визнання дій представника відповідача ОСОБА_4 зловживанням процесуальними правами, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: