КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 761/167/25 Головуючий у суді першої інстанції - Савчук Ю.Н.
Номер провадження № 22-ц/824/10590/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
У Х В А Л А
про відмову у відкритті апеляційного провадження
09 червня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Яворського М.А. (судді-доповідача), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Горяною Тетяною Миколаївною , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Савчук Ю.Н., у місті Києві, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності, та за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович, про визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 лютого 2026 року позов ОСОБА_3 - задоволено частково. Позов ОСОБА_1 - залишено без задоволення.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник ОСОБА_1 - Горяна Т.М. подала апеляційну скаргу 14 квітня 2026 року безпосередньо до апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Горяною Т.М. , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 лютого 2026 року залишено без руху та надано строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для виправлення вказаних недоліків, а саме: подати квитанцію на підтвердження сплати судового збору у зазначеному розмірі або документи, що можуть підтверджувати звільнення від такої сплати.
04 травня 2026 року на адресу апеляційного суду надійшла заява про усунення недоліків, вказаних в ухвалі Київського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Горяною Т.М. , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 лютого 2026 року залишено без руху та надано строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для виправлення вказаних недоліків, а саме: подати клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції з обґрунтуванням щодо дати отримання чи не отримання копії рішення.
05 червня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд» надійшла заява від представника ОСОБА_1 - Горяної Т.М. про усунення недоліків апеляційної скарги.
Разом із заявою представником ОСОБА_1 - Горяною Т.М. подано клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 лютого 2026 року, відповідно до якого остання вказує, що копію повного тексту ОСОБА_1 отримала 10 лютого 2026 року засобами поштового зв`язку. Вважає, що отримання повного тексту оскаржуваного рішення у електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» Горяною Т.М. 26 лютого 2026 року не свідчить про отримання копії повного тексту рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 лютого 2026 року безпосередньо ОСОБА_1 .
Вказує, що на стадії розгляду справи судом першої інстанції повноваження адвоката були обмежені підготовкою процесуальних документів та участю у судових засіданнях. Повноваження на представництво інтересів під час апеляційного оскарження були надані лише після отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваного судового рішення та прийняття рішення про його оскарження. За таких обставин надсилання копії рішення до електронного кабінету адвоката саме по собі не свідчить про ознайомлення з ним ОСОБА_1 в день такого надсилання.
Дослідивши матеріали даної цивільної справи, а також подану апеляційну скаргу, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу було подано з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, визначеного ч.1 ст.354 ЦПК України, а тому остання не можу бути прийнята до розгляду й має бути відмовлено у відкритті провадження з огляду на наступне.
Відповідно положень ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що 10 лютого 2026 року було ухвалено оскаржуване рішення, дата складення повного тексту - 23 лютого 2026 року (а.с.85-101, т.2).
Відповідно до довідки про доставку електронного документу копію повного тексту оскаржуваного рішення було отримано представником ОСОБА_1 - Горяною Т.М. 26 лютого 2026 року о 05:24:37 (а.с. 103, т.2).
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримала копію оскаржуваного рішення 03 квітня 2026 року засобами поштового зв`язку (а.с. 108, т.2).
В матеріалах справи міститься ордер серії СА № 1114448, який було долучено до позовної заяви ОСОБА_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 уповноважила адвоката Горяну Т.М. представляти її інтереси у Шевченківському районному суді міста Києва та Київському апеляційному суді (а.с. 189, т.1).
Матеріали справи не містять доказів припинення повноважень адвоката Горяної Т.М. на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 7 ст. 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином, з урахуванням дати доставки оскаржуваного рішення в системі "Електронний суд" до електронного кабінету адвоката Горяної Т.М. (26 лютого 2026 року), ОСОБА_1 мала б право на поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України якби така апеляційна скарга була подана до 30 березня 2026 року включно, враховуючи, що 28 та 29 березня 2026 року - вихідні дні (субота та неділя).
Апеляційну скаргу було подано 14 квітня 2026 року безпосередньо до апеляційного суду (а.с. 110-121, т.2).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України).
Питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано положеннями статті 127 ЦПК України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини йог пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За змістом статті 354 ЦПК України клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Тож поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ЦПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 926/1037-б/15, від 14 червня 2022 року у справі № 904/3541/15).
Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 лютого 2026 року є неповажними, оскільки представник останньої отримала копію повного тексту оскаржуваного рішення 26 лютого 2026 року в електронному кабінеті в системі "Електронний суд", а доказів припинення повноважень адвоката Горяної Т.М. на представництво інтересів ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не надано.
Отже, враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише за умови особливих непереборних обставин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волі особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, як правило, враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів;4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи "Бочан проти України", "Смірнова проти України", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії" та інші).
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Вказане свідчить про відсутність об`єктивних обставин, які б безумовно свідчили про поважність причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України", заява N 3236/03, пункт 41, від 26 квітня 2007 року у справі "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, пункт 27).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 129-1 Конституції України та практиці ЄСПЛ.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року).
Приписами частини 4 статті 357 ЦПК України регламентовано, що у тому разі якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 357, 358 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Горяною Тетяною Миколаївною , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 лютого 2026 року - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: М.А.Яворський
Судді: Т.Ц.Кашперська
В.О.Фінагеєв