ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11553/26
провадження № 2-з/753/119/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" червня 2026 р. Суддя Дарницького районного суду міста Києва Осіпенко Л.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі
за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», про захист трудових прав, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо анулювання його бронювання; 2) зобов`язати відповідача вжити заходів щодо відновлення його бронювання через портал «Дія»; 3) стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 43 000,00 грн.
В подальшому ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначає, що відповідач ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 76 від 27.01.2023 року, використовуючи доступ до електронного кабінету на порталі «Дія», безпідставно анулював надану йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Позивач вказує, що є військовозобов`язаним, а тому виключення його зі списків заброньованих працівників створює реальну загрозу призову на військову службу під час мобілізації до вирішення спору по суті.
Крім того, заявник зазначає, що 02.06.2026 року ним отримано повідомлення про надходження повістки від ІНФОРМАЦІЯ_1 (РПО № R067182908760). На його думку, за наявності спору щодо правомірності анулювання бронювання такий виклик свідчить про існування безпосередньої загрози його мобілізації.
Позивач вважає, що у разі призову на військову службу до вирішення спору по суті виконання можливого рішення суду про задоволення позову буде істотно ускладнене або стане неможливим, а порушені права не зможуть бути ефективно поновлені.
З огляду на викладене, просить вжити заходів забезпечення позову шляхом: 1) зупинити дію анулювання бронювання військовозобов`язаного ОСОБА_1 , проведеного ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» за засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг («Портал Дія»), до набрання законної сили рішенням суду у цій справі; 2) заборонити органам військового управління, ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснювати заходи щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до набрання законної сили остаточним рішенням суду у даній справі.
У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.06.2026 року, заяву передано судді Осіпенко Л.М.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, сторони в судове засідання не викликались.
Дослідивши подану заяву, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Частинами 1, 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмету спору.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.
Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, мають враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 759/13257/19, касаційний суд зазначив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Заходи забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватись відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 01 червня 2022 року в справі №380/4273/21).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Як вбачається з викладених у позовній заяві обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, спір між сторонами виник з приводу трудових відносин з питання бронювання позивача, як працівника ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА».
Разом з тим, заявник ставить питання про забезпечення позову шляхом заборони органам військового управління, ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснювати заходи щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до набрання законної сили остаточним рішенням суду у даній справі.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх спору.
Суд звертає увагу, що органи ІНФОРМАЦІЯ_2, інші органи військового управління не є сторонами у справі, і їх дії (бездіяльність) не є предметом спору та дослідження судом.
Втручання в діяльність ІНФОРМАЦІЯ_2, а також інших уповноважених органів чи осіб, які займаються діяльністю щодо призову на військову службу під час мобілізації у воєнний період не передбачена нормами чинного законодавства.
Враховуючи вище наведене, оцінюючи доводи заявника щодо необхідності вжиття заходу забезпечення позову з урахуванням розумності та обґрунтованості заявлених вимог щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, оцінивши наявність зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, запобігання порушення у зв`язку з вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками судового процесу, суд дійшов висновку, що безпідставне звернення до даних дій, а саме шляхом заборони органу ІНФОРМАЦІЯ_2, іншим органам військового управління вчиняти дії, пов`язані з заходами призову може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, а тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині.
Щодо вимоги заявника про забезпечення позову шляхом зупинення дії анулювання бронювання до набрання законної сили рішенням суду у цій справі, суд зазначає таке.
На думку судді, застосування вказаного заходу забезпечення позову фактично призведе до досягнення того самого правового результату, на який спрямовані позовні вимоги позивача.
Так, у поданому позові ОСОБА_1 , серед іншого, просить суд зобов`язати відповідача ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» вжити заходів щодо відновлення його бронювання через портал «Дія».
Відповідно до абзацу першого частини десятої статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за своїм змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Верховний Суд у постанові від 15.12.2021 року у справі № 758/2776/21 дійшов висновку, що забезпечення позову шляхом фактичного задоволення позовних вимог суперечить положенням частини десятої статті 150 ЦПК України.
Отже, у разі задоволення заяви про забезпечення позову в цій частині позивач фактично отримає той самий правовий результат, на досягнення якого спрямовані його позовні вимоги, ще до вирішення спору по суті.
За таких обставин заявлений спосіб забезпечення позову є тотожним одній із позовних вимог та фактично спрямований на дострокове вирішення спору, у зв`язку з чим підстави для його застосування відсутні.
Керуючись ст.ст. 149, 150-153, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», про захист трудових прав, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя: Л.М. Осіпенко