ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
12 червня 2026 р. Справа №160/16094/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А. Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі 160/16094/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -
УСТАНОВИВ:
10.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 з вимогами:
- Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 03.02.2026 за №430 Про результати проведення службового розслідування відносно ОСОБА_2 .
Разом з позовною заявою від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій останній просить суд:
- зупинити дію наказу командира військової частини НОМЕР_2 винесеного 03.02.2026 року за №430 Про результати службового розслідування, щодо ОСОБА_1 , до завершення розгляду справи за позовом ОСОБА_1 судом та набранням рішенням суду законної сили.
В обґрунтування вимог заяви зазначено, що спірним наказом було притягнуто молодшого лейтенанта ОСОБА_2 до повної матеріальної відповідальності, у зв`язку з чим з грошового забезпечення Позивача командування військової частини НОМЕР_3 розпочало здійснювати відповідні відрахування в рахунок погашення (повернення) помилково зарахованого забезпечення у розмірах та за період, визначених у наказі. Представник позивача вказує, що у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та втрат.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про забезпечення позову до подачі позову та додані до неї матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Забезпечення адміністративного позову це вжиття судом до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.
Положеннями частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Частина 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. При цьому, заявник обов`язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі.
Обґрунтовуючи подану заяву, позивач посилається на ч. 1 та ч. 2 ст. 150 та ст. 151 КАС України та вказує підставами для забезпечення позову те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому призвести до ускладнення відновлення порушених прав та інтересів позивача та є очевидними ознаки протиправності наказів відповідачів, які є предметом спору. Відповідно, на думку позивача, визначений спосіб забезпечення позову покликаний на ефективний захист порушених прав та інтересів позивача та заявлений задля забезпечення об`єктивного, повного, всебічного розгляду справи, ефективного захисту, поновлення вже порушених прав та не допущення ще більшого порушення прав позивача на підставі п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України.
Слід зазначити, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період розгляду справи, що є неприпустимим.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 висловлено правовий висновок, згідно із яким позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Суд роз`яснює, що у випадку задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного наказу від 03.02.2026 за №430 Про результати проведення службового розслідування відносно ОСОБА_2 , всі фактично стягнуті з особи кошти підлягатимуть поверненню позивачу відповідно до законодавства України.
Таким чином, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.150-151,154 КАС України, адміністративний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі 160/16094/26 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки встановлені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А. Ю. Рищенко