ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
30 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 160/16094/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року по справі № 160/16094/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просив Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 03.02.2026 за №430 «Про результати проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 ».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі; справу №160/16094/26 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
16.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, у якій просить суд:
- заборонити стягувати з грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові стягнення, передбачені приписами наказу командира військової частини НОМЕР_1 винесеного 03.02.2026 за №430 Про результати службового розслідування, щодо ОСОБА_1 , до завершення розгляду справи за позовом ОСОБА_1 судом по суті спору та набранням рішенням суду законної сили.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі 160/16094/26 - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити заяву про забезпечення позову. В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що саме тимчасового захисту від здійснення відрахувань з його грошового забезпечення і просить ОСОБА_1 , яке виражається у забороні вчиняти певні дії, при цьому ОСОБА_1 не просить зупиняти дію самого спірного наказу, що є співмірним заходом та відповідає приписам КАС України. Окрім того, такий спосіб забезпечення, який просив скаржник, не є таким, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом, оскільки сам спірний наказ охоплює не тільки стягнення з грошового утримання ОСОБА_1 , а стосується й інших аспектів проходження військової служби скаржником. Отже, скаржник вважає, що заява про забезпечення позову була повністю обґрунтованою та підлягала задоволенню.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 03.02.2026 за №430 «Про результати проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 ». У той же час, в заяві представник позивача просить до розгляду справи по суті заборонити стягувати з грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 грошові стягнення, передбачені приписами наказу командира військової частини НОМЕР_1 винесеного 03.02.2026 за №430 «Про результати службового розслідування, щодо ОСОБА_1 », до завершення розгляду справи за позовом ОСОБА_1 судом по суті спору та набранням рішенням суду законної сили. Таким чином, представником позивача не наведено підстав наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Відтак, правомірність та оцінка дій військової частини НОМЕР_1 підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом першої інстанції за результатами розгляду справи. Крім того, стягнення коштів з грошового забезпечення ОСОБА_1 відбувається на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 винесеного 03.02.2026 за №430 «Про результати службового розслідування». Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці. Враховуючи вищевикладене, вважаємо, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заява про забезпечення позову у справі 160/16094/26 задоволенню не підлягає.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції За результатами службового розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) було видано наказ №430 від 03.02.2026 року з якого вбачається, що за перевищення влади чи службових повноважень, вчиненими під час воєнного стану з метою власного збагачення, з метою привласнення державного майна у вигляді додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, і отримання коштів у розмірі 1 495 798,76 гривень (один мільйон чотириста дев`яносто п`ять тисяч сімсот дев`яносто вісім гривень 76 копійок), грубе та умисне порушення вимог наступних нормативно-правових актів: абзаци 2,4 статті 11, статті 12, статті 14, статті 16, абзацу 1 статті 49, статті 113, статті 114 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 2 статті 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, притягти молодшого лейтенанта ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності.
Начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 наказно:
« 3.1. Суму у розмірі 2 094 118,27 гривень (два мільйони дев`яносто чотири тисячі сто вісімнадцять гривень 27 копійок), занести до Книги обліку грошових стягнень і нарахувань та облікувати за молодшим лейтенантом ОСОБА_1 .
3.2. Вивести з окремого депонованого рахунку, відкритого в Державній казначейській службі України грошові кошти розмірі 32 670,24 гривень (тридцять дві тисячі шістсот сімдесят гривень 24 копійки) нараховані як додаткова винагорода молодшому лейтенанту ОСОБА_1 та перерахувати в дохід держави, так як це є поверненням помилково зарахованого грошового забезпечення у 2024 - 2025 роках.
3.3. Суму у розмірі 2 061 448,52 гривень (два мільйони шістдесят одна тисяча чотириста сорок вісім гривень 52 копійки) занести до Книги обліку грошових стягнень і нарахувань та облікувати за молодшим лейтенантом ОСОБА_1 ».
З метою недопущення порушення прав позивача до набрання законної сили рішенням у цій справі, звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача не наведено підстав наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та з урахуванням приписів пункту 10 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів погоджує такий висновок суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У силу пункту 1 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта.
За змістом частини другої цієї статті заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Висновок суду першої інстанцій про відсутність визначених у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин для вжиття заходів забезпечення позову у даному випадку є обгрунтованим, з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що предметом спору у цій справі є оскарження наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 03.02.2026 за №430 «Про результати проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 », який містить розпорядження щодо грошових коштів, нарахованих позивачу.
Натомість, наявність підстав для забезпечення позову позивач фактично пов`язував з можливістю заподіяння йому шкоди внаслідок здійснення відрахувань з його грошового забезпечення на підставі наказу військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 03.02.2026 за №430 до результату розгляду справи № 160/16094/26. Тобто, фактично позивач просив зупинити дію оскаржуваного наказу командира військової частини.
Водночас, імперативною є норма ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, п. 10 ч. 3, яка збороняє забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Відтак, доводи апеляційної скарги повністю суперечать зібраними у справі доказами, та не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.
З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року по справі № 160/16094/26 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2026 року по справі № 160/16094/26 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Сафронова