ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
12 червня 2026 р. Справа №160/14793/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в письмовому провадженні у м. Дніпрі клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №160/14793/26 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Самарівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
01.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Самарівської міської ради щодо неоприлюднення інформації про намір коригування тарифу на централізоване водопостачання на офіційному вебсайті Самарівської міської ради; визнати протиправним та скасувати Рішення Виконавчого комітету Самарівської міської ради від 18 березня 2026 року № 167/0/6-26 "Про коригування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для населення, бюджетних установ, інших споживачів та суб`єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання/водовідведення на території міста Самар".
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/14793/26 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Самарівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправним та скасування рішення. Розглядати справу постановлено за правилами загального позовного провадження.
10.06.2026 року позивачем подано клопотання про забезпечення позову в якому він просить зупинити дію Рішення Виконавчого комітету Самарівської міської ради від 18 березня 2026 року № 167/0/6-26 "Про коригування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для населення, бюджетних установ, інших споживачів та суб`єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання/водовідведення на території міста Самар" до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Клопотання обґрунтоване тим, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам позивача, оскільки оскаржуване рішення набрало чинності 01.04.2026 року та вже застосовується, і споживачі міста, в тому числі позивач, за підсумками споживання води у квітні місяці будуть змушені сплачувати послуги централізованого водопостачання за підвищеним тарифом. Це створює реальну та триваючу шкоду майновим правам позивача. Зазначає, що у випадку задоволення позову повернення сплачених коштів тисячам громадян потребуватиме надмірних зусиль та нових судових спорів, значна кількість споживачів зазнає шкоди. Вважає, що наявні ознаки протиправності рішення, оскільки воно прийняте з порушенням обов`язкової процедури: відповідач не виконав вимоги п. 5 розділу ІІ «Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги», затвердженого наказом Мінрегіону №130 від 05.06.2018 року; не було забезпечено інформування жителів міста через офіційний сайт Самарівської міської ради що призвело до порушення права громадян на участь у процесі прийняття рішень.
11.06.2026 року відповідачем надано заперечення на клопотання про забезпечення позову в якому просив відмовити у забезпеченні позову.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частинами другою та третьою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд вважає за можливе розглянути клопотання про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши клопотання про забезпечення адміністративного позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази обґрунтованості клопотання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За своїм змістом забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
У свою чергу суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 у справі № 826/10936/18, від 22.11.2019 у справі №640/18007/18, від 20.12.2019 у справі № 640/9158/19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20)).
Суд не вбачає правових підстав для забезпечення позову у даній справі з огляду на таке.
Предметом розгляду у справі № 160/14793/26 є рішення Рішення Виконавчого комітету Самарівської міської ради від 18 березня 2026 року № 167/0/6-26 "Про коригування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для населення, бюджетних установ, інших споживачів та суб`єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання/водовідведення на території міста Самар".
Звертаючись до суду з клопотанням, позивач в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову зазначив, що оскільки оскаржуване рішення набрало чинності 01.04.2026 року та вже застосовується, і споживачі міста, в тому числі позивач, за підсумками споживання води у квітні місяці будуть змушені сплачувати послуги централізованого водопостачання за підвищеним тарифом. Це створює реальну та триваючу шкоду майновим правам позивача. Зазначає, що у випадку задоволення позову повернення сплачених коштів тисячам громадян потребуватиме надмірних зусиль та нових судових спорів, значна кількість споживачів зазнає шкоди. Вважає, що наявні ознаки протиправності рішення, оскільки воно прийняте з порушенням обов`язкової процедури: відповідач не виконав вимоги п. 5 розділу ІІ «Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги», затвердженого наказом Мінрегіону №130 від 05.06.2018 року; не було забезпечено інформування жителів міста через офіційний сайт Самарівської міської ради що призвело до порушення права громадян на участь у процесі прийняття рішень.
Так, для застосування заходів забезпечення позову повинна існувати реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Посилання позивача на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав у майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки ймовірне настання певних негативних наслідків для заявника у спірних правовідносинах, на які останній посилається, не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде підтверджено за результатами вирішення спору по суті.
Наведені позивачем обґрунтування не підтверджують наявність підстав, які свідчать на користь того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд звертає увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд не має встановлювати протиправність спірного рішення на цій стадії.
Аналогічний правовий підхід застосований Верховним Судом у постановах від 13.03.2020 у справі №1740/2484/18, від 30.09.2020 у справі № 640/1305/20, від 31.03.2021 у справі № 560/6068/20 та від 18.05.2021 у справі №140/13152/20.
Таким чином, протиправність оскаржуваного рішення може бути встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
При цьому, заявниками не наведено у клопотанні про забезпечення позову мотивів очевидної протиправності вищевказаного рішення.
Дослідивши доводи клопотання про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заявником не наведено вагомих доводів про існування очевидної небезпеки заподіяння його правам, свободам чи законним інтересам в разі невжиття заходів забезпечення позову, також, не наведено фактів, які б вказували на можливість ускладнення виконання майбутнього судового рішення.
Заявником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення його порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує подану заяву, суд дійшов висновку, що доводи й аргументи сторони заявника не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 Кодексу адміністративного судочинства України з підстав та за обставин зазначених позивачем.
Таким чином, у ході розгляду клопотання про забезпечення позову судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання про забезпечення адміністративного позову та відмову в його задоволенні.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №160/14793/26 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Самарівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська