Справа №:755/8577/26
Провадження №: 2-ві/755/15/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" червня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку письмового провадження, без виклику сторін, заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Гончарука В.П. у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, боржник: ОСОБА_2 , -
у с т а н о в и в :
02.06.2026 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, боржник: ОСОБА_2 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2026 року, справу передано в провадження судді Гончарука В.П.
07.06.2026 року до суду надійшла заява скаржника ОСОБА_1 про відвід судді, у якій заявник просить відвести суддю Гончарука В.П. від розгляду справи №755/8577/26.
Вимоги заяви мотивовано тим, що відповідна заява подається на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, оскільки було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, та п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, оскільки наявні інші обставини, що викликають обґрунтований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Заявник вказує, що суддею Марфіною Н.В. було розглянуто справу №755/20287/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, встановлення способів участі батька у спілкуванні та вихованні дитини. В межах розгляду вказаної справи, ухвалою суду від 30.06.2023 року було вжито заходів забезпечення позову та визначено час спілкування ОСОБА_1 з його неповнолітнім сином ОСОБА_3 . За вказаною ухвалою було відкрите виконавче провадження НОМЕР_1. Боржниця ОСОБА_2 жодного разу не виконала ухвалу суду про забезпечення позову. Постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження. від 13.05.20267 року виконавче провадження закінчене. У зв`язку з винесенням зазначеної постанови ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою і згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі визначено суддю Гончарука В.П. На переконання скаржника, оскільки суддя Гончарук В.П. не є раніше визначеним складом суду у справі №755/20287/21, він не уповноважений здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у цій справі так як справу зареєстровано як нову з новим номером. На думку заявника, його скарга на дії державного виконавця, яка є невід`ємною частиною судового контролю за виконанням судового рішення у справі №755/20287/21, не мала реєструватися як нова окрема справа №755/8577/26, а підлягала розгляду в межах основної справи №755/20287/21. Всупереч Положенням про АСДС та Положення про ЄСІТС, скаргу не було зареєстровано як скаргу у справі №755/20287/21 та передано раніше визначеному складу суду для розгляду в межах основної справи №755/20287/21. Натомість скаргу було зареєстровано як нову окрему справу №755/8577/26, після чого проведено автоматизований розподіл, за результатами якого головуючим суддею визначено суддю Гончарука В.П., який не є раніше визначеним складом суду. Дії суду з реєстрації нової справи не ґрунтуються на жодній нормі процесуального закону. Дії працівників апарату суду щодо реєстрації скарги як нової окремої справи №755/8577/26 є такими, що не ґрунтуються на жодній нормі процесуального закону, а отже, є свавільними та незаконними. Суддя Гончарук В.П. не має доступу до матеріалів основної справи №755/20287/21. Оскільки скаргу незаконно зареєстровано як нову окрему справу №755/8577/26, суддя Гончарук В.П., якого призначено головуючим у цій справі, не має доступу до матеріалів основної справи №755/20287/21 в межах цього нового провадження. Основна справа №755/20287/21 містить ухвалу судді Марфіної Н.В. від 30 червня 2023 року, яка є виконавчим документом, а також інші матеріали, що мають істотне значення для правильного вирішення скарги, зокрема докази системного невиконання боржницею судового рішення та судові рішення, що набрали законної сили. Розгляд скарги в межах нового провадження без доступу до матеріалів основної справи не може вважатися повноцінним та ефективним судовим контролем, що порушує право на справедливий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У справі №755/20287/21 раніше визначеним складом суду є суддя Марфіна Н.В., яка розглянула справу по суті та постановила ухвалу про забезпечення позову. Саме суддя Марфіна Н.В. уповноважена здійснювати судовий контроль за виконанням цього судового рішення відповідно до статті 447 ЦПК України. На думку заявника, у даному випадку порушено принцип незмінності складу суду та наявне втручання у справу іншого судді. Суддя Гончарук В.П. отримав справу внаслідок грубого порушення встановленого законом порядку визначення судді, а саме в результаті незаконної реєстрації скарги як нової окремої справи замість приєднання до основної справи №755/20287/21 та проведення автоматизованого розподілу замість передачі скарги раніше визначеному судді Марфіній Н.В. Цей факт сам по собі створює обґрунтований сумнів у тому, що суддя Гончарук В.П., отримавши справу внаслідок такого порушення, зможе забезпечити об`єктивний та неупереджений розгляд, оскільки існує ризик, що суддя буде зацікавлений у тому, щоб не визнавати процедурні порушення, допущені в його ж суді. Суддя Гончарук В.П., який раніше не брав участі у справі №755/20287/21, не знайомий з її матеріалами та не має до них доступу, отримав справу, яка мала розглядатися суддею Марфіною Н.В. Відповідно до принципу безпосередності дослідження доказів, суддя не може належним чином оцінити докази, які він безпосередньо не досліджував.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Гончарука В.П. від 10.06.2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді визнано необґрунтованою та передано її для вирішення у порядку, встановленому ч. 3 ст. 40, ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 12 червня 2026 року заяву передано на розгляд судді Марфіної Н.В.
За змістом положень частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Судом не встановлено підстав, що зумовлюють необхідність повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог частини восьмої статті 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши доводи заявленого відводу, приходить до такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 34 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
За змістом ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд зазначає, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя, об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року зазначено таке. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно із усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24 лютого 1993 року, Series A № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III).
Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».
Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.
Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
За умовами частин третьої, четвертої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) зазначено: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов`язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.
Якщо заяву про відвід з цих підстав подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.
Частиною першою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд зазначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.
Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року у справі №800/592/17 та від 01 жовтня 2018 року по справі №9901/673/18.
Доказів на підтвердження особистої упередженості або необ`єктивності судді Гончарука В.П. у вирішенні скарги ОСОБА_1 не надано, а посилання заявника у цьому питанні є лише суб`єктивними припущеннями.
Зі змісту заяви про відвід та аналізу доводів, на які посилається заявник, судом не встановлено обставин, зазначених у статях 36 ЦПК України, які б могли бути підставою для обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості і об`єктивності судді, що розглядає справу.
Стосовно посилань заявника на порушення, на його думку, реєстрації та розподілу скарги, суд зазначає наступне.
Посилання заявника на те, що скарга мала бути передана в провадження раніше визначеному складу суду у справі №755/20287/21, а не реєструватись як нова справа, суд вважає необґрунтованими та такими, що не створюють підстав для відводу судді Гончарука В.П.
За змістом ч. 1 ст. 447 ЦПК України, судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Судом, який розглянув справу №755/20287/21, як суд першої інстанції, є Дніпровський районний суд м. Києва, тобто саме цим судом мають розглядатись скарги учасників виконавчого провадження при виконанні рішень у справі №755/20287/21. Однак, це не означає, що скарги мають розглядатись саме суддею, яка розглядала справу у суді першої інстанції.
Засади використання автоматизованої системи документообігу Дніпровського районного суду м. Києва у розділі «Розподіл судових справ шляхом передачі справи раніше визначеному у судовій справі судді (складу суду)», не містять правил розподілу, які б передбачали передачу скарг поданих в порядку судового контролю за виконанням судових рішень (Розділ 7 ЦПК України) на розгляд складу суду, яким було ухвалене рішення у справі. Відповідно до скарг на дії/рішення/бездіяльність поданих в порядку судового контролю за виконанням судових рішень застосовуються правила автоматизованого розподілу справи між суддями, тому посилання ОСОБА_1 на те, що скарга на дії державного виконавця мала бути передана в провадження судді Марфіної Н.В. є безпідставними і жодним чином не створюють підстав для відводу судді Гончарука В.П.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу судді Гончаруку В.П. від розгляду справи №755/8577/26, а тому у задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 37, 40, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Гончарука В.П. у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, боржник: ОСОБА_2 - відмовити.
Цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, боржник: ОСОБА_2 - передати для продовження розгляду в тому ж складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Текст ухвали складений та підписаний суддею 15.06.2026 року.
Суддя -