Ухвала № 137392864 у справі № 761/18073/25 від 12.06.2026

УХВАЛА

12 червня 2026 року місто Київ

Справа №761/18073/25

Апеляційне провадження № 22-ц/824/12884/2026

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В., вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про відстрочення від сплати судового збору та питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 березня 2026 року (ухвалене у складі судді Анохіна А.М., повний текст судового рішення відсутній)

у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимирська, №49А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 09 березня 2026 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Володимирська, №49А» заборгованість у розмірі 73 138 гривень 73 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Володимирська, №49А» судовий збір у розмірі 3028 гривень 00 копійок.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 28 травня 2026 року подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Крім того, в апеляційній скарзі заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Клопотання мотивує тим, що суд першої інстанції ухвалив незаконне рішення та вважає несправедливим покладення на нього обов`язку попередньої сплати значного судового збору за оскарження рішення суду першої інстанції.

Просить відстрочити сплату судового збору до вирішення справи та за результатами розгляду апеляційної скарги покласти судові витрати на сторону, дії якої призвели до виникнення спору.

Перевіривши зміст клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, вважаю що дане клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

В п. 29 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, зазначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно п.п. г. п. 2. ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

За правилами ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий його розмір, який не враховує фінансове положення заявника, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція була викладена у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (рішення від 26 липня 2011 року).

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутне матеріальне становище скаржника, що відповідно унеможливлює здійснити оплату судових витрат.

Проте, скаржник не додає до апеляційної скарги докази на підтвердження його скрутного матеріального становища.

За таких обставин, суд не може перевірити чи дійсно апелянт перебуває у скрутному матеріальному становищі, що унеможливлює здійснити оплату судових витрат.

Таким чином, у судувідсутні законні підстави для звільнення/відстрочення сплати судового збору, у зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, сума судового збору становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент подання позовної заяви), ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки, за подачу позовної заяви з вимогою майнового характеру позивач сплатив судовий збір за оскаржувану майнову в розмірі 3028 грн, то при подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 необхідно було сплатити 4542 грн (3028x150%).

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити 4542 грн на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Солом.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: [рахунок приховано]

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

та надати до суду оригінал квитанції про сплату вказаних коштів.

Враховуючи вищенаведене, скаржнику необхідно подати до Київського апеляційного суду оригінал документу про сплату судового збору.

Також, скаржником подано апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

У порушення вказаної вимоги, скаржник до апеляційної скарги не додав копію апеляційної скарги та доданих письмових матеріалів для направлення їх позивачу.

Таким чином, скаржнику необхідно подати до Київського апеляційного суду копію апеляційної скарги з доданими письмовими матеріалами для ОСББ «Володимирська №49».

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також у разі несплати судового збору, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, недоліки необхідно усунути в строк який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.

Таким чином, вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі.

Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстроченнясплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 березня 2026 року - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків не більше 5-ти днів з дати отримання ухвали.

Недоліки необхідно усунути шляхом:

1) подачі апеляційному суду оригіналу документу про сплату судового збору;

2) подачі апеляційному суду копії апеляційної скарги з доданими до неї письмовими матеріалами для ОСББ «Володимирська №49».

Попередити заявника, якщо у визначений судом строк він не усуне недоліки своєї апеляційної скарги, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Желепа О.В.